Рішення № 19965898, 31.10.2011, Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим

Справа № 2-0117-1494/11

РІШЕННЯ Іменем України

"31" жовтня 2011 р. м. Саки

Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді: О.В. Копичинського

При секретарі: Є.Ф. Кузьменко

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватне акціонерне товариство «Сільськогосподарське підприємство «Кримський виробничий рибокомбінат»» про відшкодування майнової шкоди, з участю третіх осіб – ОСОБА_2 і Дирекції відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Астарта»»,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «СГП «Кримський виробничий рибокомбінат»» про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 34.323гр.23коп.

Позов мотивований тим, що 27.12.07р., з вини водія ОСОБА_2, який керував автомобілем НОМЕР_1, що належить ПАТ «СГП «Кримський виробничий рибокомбінат»», з яким ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах, сталася ДТП, в якій було пошкоджено автомобіль НОМЕР_2, який належить йому на праві власності. Вартість відновного ремонту було визначено експертом в 4.276,01 доларів США, яка складає 34.323гр.23коп. за курсом НБУ.

Також ним було витрачено 500гр. на оплату авто-товарознавчого дослідження.

У судовому засіданні позивач підтримав зазначені позовні вимоги, які просив задовольнити.

Представник відповідача, а.с.110,137, в судове засідання не з’явився з поважних причин.

Але у судовому засіданні 24.10.11р. представник відповідача проти позову заперечував з тих підстав, що позивач подав до суду даний позов після спливу позовної давності, а також безпідставно зависив суму майнової шкоди тому, що згідно висновку авто-товарознавчого дослідження від 20.02.08р. вартість відновного ремонту автомобіля позивачка визначена в 21.539гр.88коп., у зв’язку з чим, позивач має право лише на відшкодування шкоди в сумі 12.783гр.35коп. (34.323гр.23коп. - 21.539гр.88коп. = 12.783гр.35коп.). Крім того, постановою Сакського міськрайсуду АРК. від 16.03.11р. визнано наявність порушень ПДР України з боку водія ОСОБА_1, що було причиною ДТП, яка сталася 27.12.07р.

Представник 3-ї особи ВАТ «СК «Астарта»», а.с.104, в судове засідання не з’явилася з поважних причин і направила до суду заяву про розгляд справи за її відсутності з урахуванням того, що а ні позивач, а ні відповідач, автомобіль якого було застраховано за договором від 16.05.07р., не зверталися до страховика з приводу страхового відшкодування, у зв’язку з чим, ВАТ «СК «Астарта»» не несе відповідальності за даним договором, а.с.128.

3-я особа ОСОБА_2, який про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи, а.с.48,74,91-96,101, в судове засідання не з’явився, причину неявки суду не повідомив.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши і дослідивши матеріали справи і надані документи, суд дійшов висновку про можливість задовольнити позов лише частково з наступних підстав.

Згідно ст.256 ЦК України – позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 цього Кодексу, яку суд вважає за необхідне теж застосувати при розгляді теперішньої справи відповідно до вимог п.6 Прикінцевих та перехідних положень цього Кодексу, встановлена загальна позовна давність тривалістю у три роки.

Згідно ч.1 ст.261 цього Кодексу – перебіг терміну позовної давності починається з моменту, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Судом встановлено, що предметом спору у даній справі є право позивача на відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок пошкодження його автомобіля в ДТП, яка сталася 27.12.07р.

З пояснень позивача і матеріалів справи кримінальної справи №1-17/2011р., яка оглядалася в судовому засіданні, судом встановлено, що за обставинами зазначеної ДТП проводилося досудове слідство, після закінчення якого 15.10.10р., а.с.256, цю кримінальну справу було направлено до суду, де в ході судового засідання 10.11.10р. позивач подав позовну заяву до СГП «Кримський виробничий рибокомбінат»» про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 34.323гр.23коп., а.с.23-41.

Але постановою Сакського міськрайсуду АРК. від 16.03.11р. цей цивільний позов було залишено без розгляду з правом на його подачу до суду в порядку цивільного судочинства, а.с.76 том 2.

У зв’язку з цим позов було подано до Сакського міськрайсуду АРК. в порядку цивільного судочинства 01.06.11р., а.с.1 (цивільної справи №2-0117-1494/11р.).

З зазначеного виходить, що позивач звернувся до суду з даним позовом в порядку цивільного судочинства у межах строку позовної давності.

У зв’язку з цим суд визнає безпідставними доводи представника відповідача в цій частині.

*

З пояснень сторін і матеріалів кримінальної справи №1-17/2011р., яка оглядалася в судовому засіданні, судом встановлено, що 27.12.07р. на автодорозі «Сімферополь-Євпаторія» сталося зіткнення автомобіля НОМЕР_2, яким керував позивач, з автомобілем НОМЕР_1, що належить ПАТ «СГП «Кримський виробничий рибокомбінат»», яким керував водій ОСОБА_2

Постановою Сакського міськрайсуду АРК. від 16.03.11р. винною особою у скоєнні даної ДТП було визнано водія ОСОБА_1, а.с.76 том 2.

Вироком Сакського міськрайсуду АРК. від 16.03.11р. винною особою у скоєнні даної ДТП було визнано також і водія ОСОБА_2, а.с.87 том 2.

Суд вважає за необхідне визнати зазначений факт без додаткового доказування тому, що згідно ч.4 ст.61 ЦПК України – вирок (постанова) суду у кримінальній справі, обов’язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

*

З пояснень сторін і матеріалів справи судом встановлено, що на період ДТП, що сталася 27.12.07р., водій ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з ВАТ «СГП «Кримський виробничий рибокомбінат»», який є власником автомобіля НОМЕР_1, а.с.21,50,84,85, а.с.97,54 том 1 кримінальної справи №1-17/11р.

На період ДТП діяв страховий поліс обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, виданий відповідачу на підставі договору №12/г, укладеного між ним і Красноперекопською філією ВАТ «СК «Астарта»» 16.05.07р., а.с.76,77.

Так відповідно до п.33.1.2 ст.33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних за собів» від 01.07.04р. – учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов’язані вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених цим Законом, МТСБУ про настання дорожньо-транспортної пригоди.

Якщо зазначені особи з поважних причин не мали змоги виконати зазначені дії, вони мають підтвердити це документально.

Згідно п.35.1 ст.35 цього Закону – для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику відповідну заяву з необхідними документами.

Відповідно до вимог ст.ст.25,36 цього Закону – здійснення виплат страхового відшкодування проводиться страховиком на підставі заяви особи, що має право на його отримання, і страхового акту, який складається страховою компанією після розгляду страховиком наданих йому документів про ДТП.

Такі ж умови передбачені і п.4.4.3 зазначеного договору страхування від 16.05.07р., а.с.78.

Але з пояснень сторін і матеріалів справи, а.с.123, судом встановлено, що зазначені вимоги Закону не були виконані а ні позивачем, а ні відповідачем.

У зв’язку з цим Страхова компанія і не приймала рішення про відмову (виплату) страхового відшкодування.

З зазначеного виходить, що у справі відсутні правові підстави для здійснення ВАТ «СК «Астарта»» виплат страхового відшкодування на теперішній час.

На підставі зазначеного суд визнає обґрунтованими дії позивача щодо пред’явлення позову про відшкодування шкоди, завданої пошкодженням в ДТП його автомобіля, до ПАТ «СГП «Кримський виробничий рибокомбінат»» тому, що:

-згідно ч.1,2 ст.1187 ЦК України – шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, яким в даному випадку є автомобіль НОМЕР_1, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій основі (право власності) володіє транспортним засобом, використання, зберігання або зміст якого створює підвищену небезпеку;

-відповідно до вимог ч.1 ст.1166 ЦК України – фізична особа має право на відшкодування в повному обсязі шкоди її майну, завданої неправомірними діями винною особою.

*

Вирішуючи позов в частині відшкодування майнової шкоди, суд дійшов наступного.

Відповідно до вимог ч.1 ст.1166 ЦК України – фізична особа має право на відшкодування в повному обсязі шкоди її майну, завданої неправомірними діями винною особою.

Згідно ч.3 ст.386 цього Кодексу – власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової шкоди.

Судом встановлено, що 27.12.07р., з вини водія ОСОБА_2, який керував автомобілем НОМЕР_1, сталася ДТП, в якій було пошкоджено автомобіль НОМЕР_2, який належить позивачеві на праві власності.

На підставі зазначеного вище суд визнає право позивача на відшкодування шкоди, завданої пошкодженням його автомобіля.

*

З пояснень сторін і матеріалів справи судом встановлено, що після ДТП та за замовленням позивача фахівцем-товарознавцем було проведено авто-товарознавче дослідження пошкоджень автомобіля НОМЕР_2 і зроблено висновок від 20.02.08р. №00155/08, згідно яким вартість відновного ремонту цього автомобіля, з урахуванням проценту зносу, складає 21.539гр.88коп., а.с.16.

Суд вважає за можливе погодитися з зазначеним висновком і покласти його в основу судового рішення з наступних підставах:

-цей висновок зроблений з урахуванням документів, складених робітниками ДАІ по обставинах ДТП і технічних пошкоджень автомобіля НОМЕР_2, а.с.20;

-висновок не спростований жодними доказами, які згідно ст.10 ЦПК України сторони зобов’язані надати суду під час розгляду справи, та визнаний сторонами у судовому засіданні.

Відповідно до вимог ст.1192 ЦК України – відшкодування шкоди полягає у покладенні залежно від обставин справи на відповідальну за шкоду особу обов’язку відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі, в разі, якщо вартість виправлення пошкодженої речі перевищує вартість речі того ж роду, суд за змістом цієї норми може з урахуванням обставин справи зобов’язати зазначену особу надати потерпілому річ того ж самого роду або повністю відшкодувати збитки, завдані фактичною втратою пошкодженої речі.

Як роз’яснив Пленум Верховного Суду України у п.9 постанови «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.92г. №6 – постановляючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватися за призначенням, але має певну цінність, суд одночасно вирішує питання про передачу цього майна після відшкодування збитків потерпілому особі, відповідальні за шкоду.

На підставі зазначеного вище суд дійшов висновку, що позивач має право на відшкодування зазначеної майнової шкоди.

*

Вимоги позивача про стягнення вартості відновного ремонту автомобіля в сумі 4.276,01 доларів США, яка складає 34.323гр.23коп. за курсом НБУ, суд визнає необґрунтованими з наступних підстав:

-вони спростовуються висновком зазначеного авто-товарознавче дослідження від 20.02.08р., яким вартість відновного ремонту автомобіля позивача визначена в сумі 21.539гр.88коп.;

-позивач не довів належними і допустимими доказами той факт, що на теперішній час заміна пошкоджених деталей і агрегатів його автомобіля та здійснення відновного ремонту складуть 34.323гр.23коп., чим не виконав вимоги ст.ст.10,58,59 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог. Судом таких доказів не встановлено при розгляді справи;

-у судовому засіданні позивач пояснив, що до теперішнього часу відновний ремонт його автомобіля НОМЕР_2 не здійснено і кошти на цей ремонт ним не витрачені.

*

З пояснень сторін і матеріалів справи кримінальної справи №1-17/2011р., яка оглядалася в судовому засіданні, а.с.52,76,87 том 2, судом встановлено, що постановою і вироком Сакського міськрайсуду АРК. від 16.03.11р. було встановлено обоюдну вину як водія ОСОБА_1, так і водія ОСОБА_2 у скоєнні ДТП 27.12.07р.

Так судом встановлені наступні причини даної ДТП:

-Водій ОСОБА_2, управляючи автомобілем НОМЕР_3 і слідуючи по другорядній автодорозі, зупинився перед Т-образним перехрестям з головною автодорогою «Сімферополь-Євпаторія», по якій рухався автомобіль НОМЕР_2 під управлінням водія ОСОБА_1

Не поступившись дорогою автомобілю НОМЕР_2 і не переконавшись в безпеці своїх дій, водій ОСОБА_2 почав рух і, виконуючи поворот наліво, виїхав на автодорогу «Сімферополь-Євпаторія», чим створив небезпеку і перешкоду для руху водієві автомобіля НОМЕР_2. Цим були порушені вимоги п.1.5, п.10.1, п.16.3, п.16.11 ПДР України.

-У свою чергу водій автомобіля НОМЕР_2 ОСОБА_1, побачивши маневр автомобіля НОМЕР_3, своєчасно не прийняв заходів до зниження швидкості руху свого автомобіля і виїхав на смугу стрічного руху, де зіткнувся з автомобілем НОМЕР_3, який до моменту зіткнення покинув смугу первинного руху автомобіля НОМЕР_2, чим порушив вимоги п.12.3 ПДР України.

Крім того, на той період водій ОСОБА_1 мав стаж водія до 2 років, у зв'язку з чим, не мав права управляти транспортними засоби із швидкістю більш за 70км/г, проте, перед зіткненням з автомобілем НОМЕР_3 швидкість руху його автомобіля була біля 80-90км/г, чим були порушені вимоги п.12.6 (б) ПДР України, у зв'язку з чим, і не зміг уникнути зіткнення з автомобілем НОМЕР_3.

На підставі зазначеного вище суд визнає, що водій автомобіля НОМЕР_2 ОСОБА_1 допустив грубу необережність, що і привело до зіткнення з автомобілем НОМЕР_3.

У зв’язку з цим суд визначає ступень вини водія автомобіля НОМЕР_2 ОСОБА_1 в даній ДТП у розмірі 50%.

Крім того, з пояснень представника відповідача і матеріалів справи кримінальної справи №1-17/2011р., а.с.23,157 том 1, судом встановлено, що в зазначеній ДТП автомобіль НОМЕР_3 також отримав певні пошкодження, які до теперішнього часу не усунуті.

У зв’язку з цим суд вважає за необхідне зменшити суму майнової шкоди, на відшкодування якої позивач має право згідно висновку авто-товарознавчого дослідження від 20.02.08р. тому, що відповідно до вимог згідно ч.3 ст.1193 ЦК України і роз’яснень Пленуму Верховного Суду України в абз. 2 ч.3 постанови від 27.03.92г. №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» - якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, яка завдала шкоди, - також залежно від ступеня її вини) розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом.

Приймаючи до уваги зазначене вище, суд дійшов висновку про необхідність покласти на відповідача обов’язок по відшкодуванню позивачеві:

-майнової шкоди, завданої пошкодженням в ДТП його автомобіля НОМЕР_2, в сумі 10.769гр.94коп. (21.539гр.88коп. : 2 = 10.769гр.94коп.);

-500гр., сплачені позивачем за проведене авто-товарознавче дослідження згідно квитанції, а.с.4.

*

Враховуючи зазначене, факт залишення без розгляду цивільного позову в порядку кримінального судочинства постановою Сакського міськрайсуду АРК. від 16.03.11р., а.с.21, та вимоги ст.88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача:

-в дохід держави судовий збір по справі у розмірі 107гр.70коп., яка відповідна 1% від суми майнової шкоди визнаною судом обґрунтованою у теперішній справі, що відповідає вимогам ст.80 ЦПК України і пп. «а» п.1 ст.3 Декрету КМ України «Про державне мито» від 21.01.93р. №7-93;

-витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду даної справи в суді в сумі 120гр.00коп. відповідно до вимог постановою КМ України «Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ та їх розмірів» від 21.12.05р. №1258.

*

На підставі ст.ст. 23,386,1166,1167,1187,1192 ЦК України, ст.ст. 6,33,35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних за собів» від 01.07.04р., п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.92г. №6, і керуючись ст.ст. 10,11,60,80,88,209,212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Сільськогосподарське підприємство «Кримський виробничий рибокомбінат»» на користь ОСОБА_1:

-          майнову шкоду - в сумі 10.769гр.94коп.;

-          витрати по оплаті за проведене авто-товарознавче дослідження – в сумі 500гр.00коп.;

-          всього - 11.269гр.94коп.

Позов в іншій його частині залишити без задоволення.

*

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Сільськогосподарське підприємство «Кримський виробничий рибокомбінат»»:

-          судовий збір по справі у розмірі 107гр.70коп. в дохід держави на р/р 31416537700021 місцевий бюджет м. Саки АР Крим, код 22090100, ЄДРПОУ 34740887, банк одержувач – УДК в АРК. м. Сімферополь;

-          витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 120гр.00коп. на р/р 31211259700021, ЄДРПОУ 34740887, одержувач Державний бюджет м. Саки АР Крим 22050001, Банк ГУ ДКУ в АРК. м. Сімферополя, призначення платежу: інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у Сакському міськрайсуді АРК.

*

ПАТ «Сільськогосподарське підприємство «Кримський виробничий рибокомбінат»» - р/р НОМЕР_4 в ВАТ АБ «Укргазбанк» м. Сімферополь МФО 324797 код ЄДРПОРУ 00476702.

*

Після набрання законної сили судовим рішенням у теперішній справі повернути до архіву Сакського міськрайсуду АРК. кримінальну справу №1-17/2011р.

*

Копії судового рішення направити відповідачу і 3-м особам у справі.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим шляхом подачі до Сакського міськрайсуду АР Крим апеляційної скарги у 10-денний строк з дня проголошення рішення, а відповідачем і 3-ми особами в той же строк від дати отримання його копії.

Суддя Копичинський О. В.