Рішення № 19964506, 28.11.2011, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 2-4170/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"28" листопада 2011 р. Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

у складі: головуючого - судді Пустовіт З.П.

при секретарі - Гоноболіній О.І.,

з участю відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бердянську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

          Позивач у вересні 2011 року звернувся до суду з позовом до відповідачів, в якому просив стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства (далі ПАТ) «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором №11234316000 від 17.10.2007 року в сумі 25163,37 доларів США, що еквівалентно 200577,22 гривень, в тому числі: 20629,11 доларів США, що еквівалентно 164434,64 гривень, - заборгованості за кредитом, 3788,18 доларів США, що еквівалентно 30195,58 гривень, –заборгованості по процентам за користування кредитом, 443,53 доларів США, що еквівалентно 3535,37 гривень, –пені за несвоєчасне повернення кредиту, 302,55 доларів США, що еквівалентно 2411,63 гривень –пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, вирахуваних станом на 28.07.2011 року, та понесені судові витрати. В обґрунтування позову зазначав, що 17.10.2007 року між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк», та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту №11234316000, відповідно до умов якого Банк надав позичальнику кредит в розмірі 28540,00 доларів США, а відповідач зобов’язувався повернути кредит згідно графіка в строк не пізніше 16.10.2014 року із сплатою відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 13 % річних. У випадку порушення відповідачем термінів повернення кредиту та сплати відсотків позивач має право визнати термін виконання грошових зобов’язань у повному обсязі таким, що настав та вимагати повернення всієї суми кредиту та інших грошових зобов’язань за наявності факту не усунення позичальником порушень за пред’явленою вимогою у строк, встановлений нею. Додатковими угодами №3 від 23.04.2009р. та №4 від 26.10.2009р було змінено графіки погашення кредиту. Проте відповідач ОСОБА_1 свої грошові зобов’язання в порядку та строки, встановлені кредитним договором, порушив, допустивши виникнення заборгованості, тому позивачем було пред’явлено вимогу від 15.06.2010р. про погашення заборгованості у 30-денний строк, яка ним отримана, проте не була виконана. В забезпечення виконання грошових зобов’язань позичальника за кредитним договором між Банком та ОСОБА_2 було укладено договір поруки №11234316000/П від 17.10.2007р., відповідно до якого поручитель взяв на себе зобов’язання перед банком відповідати по борговим зобов’язанням ОСОБА_1, які виникають з умов кредитного договору. Оскільки позичальник допустив порушення термінів погашення кредиту, позивачем також було направлено заяву про погашення заборгованості і позичальнику за №133-416/40-164 від 06.08.2010 року, яку вона відмовилася отримувати. Невиконання відповідачами кредитного договору призвели до порушень прав та інтересів позивача, гарантованих законом та договором, а тому він змушений звернутися до суду з цим позовом, посилаючись на ст.ст. 1054, 1048, 526, 629, 611-612, 614, 549, 553, 554 ЦК України.

У судове засідання представник позивача не з’явився, надіславши суду письмову заяву вх.№73526/1110 від 17.10.2011р., в якій просив розглянути цивільну справу за наявними матеріалами.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов не визнав, пояснивши, що, дійсно, він 17.10.2007 року уклав кредитний договір на придбання автомобіля марки MITSUBISHI і справно його погашав до червня 2010 року, після чого, подавши позов до суду про визнання недійсними кредитних договорів, в тому числі й цього, оплачувати кредит перестав. Вважає, що позивач при укладенні договору ввів його в оману, не повідомивши про можливі валютні ризики, оскільки долар з 2007 року, спочатку будучи декілька років стабільним, зріс з 5 грн. за один долар до 8 гривень. Крім цього, фактично ані долари, ані гривні він на руки не отримував, оскільки Банк перерахував суму коштів на рахунок автосалону, проте не доларами, а гривнями.

Відповідач ОСОБА_2, будучи належним чином повідомленою про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з’явилася, причину неявки не повідомила, заперечень проти позову не направила.

          Заслухавши відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку щодо обґрунтованості позову і наявності підстав для його задоволення.

          З матеріалів справи вбачається, що 17.10.2007 року між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк», та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту №11234316000, відповідно до умов якого Банк надав позичальнику кредит в розмірі 28540,00 доларів США, а відповідач зобов’язувався повернути кредит згідно графіка, що є додатком №1 до договору, в строк не пізніше 16.10.2014 року із сплатою відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 13 % річних.

Крім цього, з метою забезпечення виконання зобов’язань по кредитному договору між Банкомта ОСОБА_2 було укладено договір поруки №11234316000/П від 17.10.2007р., відповідно до якого поручитель взяла на себе зобов’язання перед банком відповідати по борговим зобов’язанням ОСОБА_1, які виникають з умов кредитного договору, що підтверджується копіями договору про надання споживчого кредиту та договору поруки.

Додатковими угодами №3 від 23.04.2009р. та №4 від 26.10.2009р було змінено графіки погашення кредиту.

Пунктом 1.2.2 кредитного договору передбачено, що позичальник зобов’язаний повернути кредит в повному обсязі в терміни і розмірах, що встановлені графіком погашення кредиту згідно Додатку №1 до договору, якщо тільки не застосовується інший термін повернення відповідно до умов договору та /або відповідної Угоди сторін.

Відповідач не визнав позов, посилаючись на те, що Банк ввів його в оману, не попередивши про можливі коливання курсу долара, а також через те, що суму коштів на руки його видано не було.

Частиною 1 ст.11 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін чи інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.

          Втім твердження відповідача спростовуються самим кредитним договором, в п.1.2 якого зазначено, що позичальник, укладаючи цей договір, усвідомлює можливість виникнення курсових різниць (коливань) валюти кредиту при отриманні кредитних коштів та їх використанні за цільовим призначенням згідно умов договору, внаслідок чого може виникнути потреба у доплаті позичальником за рахунок власних коштів повної вартості продукції, яку останній придбає за рахунок кредитних коштів Банку.

          Так само кредитним договором, а саме п.1.5, передбачалося надання кредиту позичальнику шляхом зарахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника №26202011656400 у Банку.

Відповідно до ч. 3 ст. 533 ЦК України використання іноземної валюти, а також платіжних документів у іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Статтею 19 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначено, що банк має право здійснювати банківську діяльність тільки після отримання банківської ліцензії, яка видається НБУ.

Відповідно до ст. 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність" на підставі банківської ліцензії банки мають право здійснювати операції з розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик. Частиною 1 ст. 49 цього Закону розміщення залучених коштів від свого імені визнається кредитною операцією.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" коштами є гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.

Як вбачається із рішення апеляційного суду Запорізької області від 26.07.2011 року, яким ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні позову про визнання договору про надання споживчого кредиту №11234316000 від 17.10.2007 року та відповідного договору поруки, Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк»має банківську ліцензію, видану НБУ 28.10.1991р. за №58 , та дозвіл на здійснення банківських операцій, зокрема, надавати кредити в іноземній валюті.

Отже, нормами спеціального законодавства, що регулюють кредитні відносини сторін, передбачена можливість здійснення кредитування у національній або іноземній валюті чи їх еквіваленті.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику. У відповідності до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ст. ст. 1054 , 1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

          Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, передбачені ст. 611 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

З розрахунку, наданого Банком, вбачається, що станом на 28.07.2011 року заборгованість відповідачів перед Банком за кредитним договором становить 25163,37 доларів США, що еквівалентно 200577,22 гривень, в тому числі:

20629,11 доларів США, що еквівалентно 164434,64 гривень, - заборгованість за кредитом;

3788,18 доларів США, що еквівалентно 30195,58 гривень, –заборгованість по процентам за користування кредитом;

443,53 доларів США, що еквівалентно 3535,37 гривень, –пеня за несвоєчасне повернення кредиту;

302,55 доларів США, що еквівалентно 2411,63 гривень –пеня за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом,

Розрахунок заборгованості відповідачами не оспорювався.

З огляду на те, що відповідачами не виконуються належним чином зобов’язання за кредитним договором та договором поруки, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. При цьому судом взято до уваги, що позивачем дотримані положення п.6.3 кредитного договору щодо попереднього направлення вимог позичальнику та поручителю про погашення заборгованості за кредитом протягом 31 календарного дня з дати її одержання.

Згідно ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому судовий збір в сумі 1700,00 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення в сумі 120,00грн., які були сплачені позивачем при подачі позовної заяви, підлягають стягненню з відповідачів на користь на позивача.

Керуючись ст. ст. 10,11, 58-60, 61, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 525,526, 533, 554, 612, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст.2, 19, 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність" , суд

В И Р І Ш И В :

          Позов Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

          Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, Запорізька область, м.Бердянськ, бул. ГайдараАДРЕСА_1), ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2, Запорізька область, м.Бердянськ, бул. ГайдараАДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (61050, м.Харків, пр. Московський, 60, МФО 351005, ЄДРПОУ 09807750, р/р 29090000000113 в АТ «УкрСиббанк») заборгованість за кредитним договором №11234316000 від 17.10.2007 року в сумі 25163,37 доларів США, що еквівалентно 200577,22 гривень, в тому числі: 20629,11 доларів США, що еквівалентно 164434,64 гривень, - заборгованості за кредитом, 3788,18 доларів США, що еквівалентно 30195,58 гривень, –заборгованості по процентам за користування кредитом, 443,53 доларів США, що еквівалентно 3535,37 гривень, –пені за несвоєчасне повернення кредиту, 302,55 доларів США, що еквівалентно 2411,63 гривень –пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, вирахуваних станом на 28.07.2011 року.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» судовий збір в сумі 1700,00 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 грн..

          Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області через Бердянський міськрайонний суд.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:ОСОБА_3