Постанова № 1996314, 19.06.2008, Донецький апеляційний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

19 червня 2008 року справа № 22-а-5416/08

зал судового засідання №2 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Ханової Р.Ф.

суддів: Бадахової Т.П.

Старосуда М.І.

при секретарі судового засідання

Чуріковій Я.О.за участю представників: від позивача:Капустіна О.В. за дов. від 26.05.2008 рокувід відповідача:Бєломєстновій Л.В.- за дов. від 12.05.2008 року

Сергеєва Є.А. за дов. від 19.06.2008 року розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Східної регіональної митниці на постанову Донецького окружного адміністративного судувід 20 березня 2008 року по адміністративній справі№ 2-а-406/08 (суддя Хрімлі О.Г.)за позовомКомунального підприємства „Міжнародний аеропорт Донецьк”

до

Східної регіональної митниці

про

визнання недійсним податкового повідомлення

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20 березня 2008 року у справі № 2-а-406/08 (арк. справи 184190) задоволені позовні вимоги (арк. справи 2-8) Комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Донецьк» (надалі підприємство) до Східної регіональної митниці (надалі митниці), внаслідок чого визнане нечиним податкове повідомлення митниці від 18 червня 2007 року № 107/19 (арк. справи 55-56,116-117,170-171), предметом якого визначені податкові зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій) за платежем мито на товари, що ввозяться на територію України субєктами підприємницької діяльності у загальній сумі 339606 грн. 08 коп., у тому числі сума податкового зобовязання 323434 грн. 36 коп., сума застосованих штрафних (фінансових) санкцій 16171 грн. 72 коп., з мотивів його необґрунтованості, незаконності, прийняття без урахування усіх обставин справи.

В апеляційній скарзі Східна регіональна митниця (арк. справи 197-201), з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Позивач у запереченнях на апеляційну скаргу та його представник під час апеляційного розгляду справи проти апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, вважає судове рішення таким, що прийняте відповідно до закону, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Апеляційний розгляд справи здійснювався із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, встановила наступне.

Комунальне підприємство «Міжнародний аеропорт Донецьк» є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 32496293 (арк. справи 9-16,17,18, 84,85), є платником єдиного митного тарифу.

На підставі акту камеральної перевірки від 12 червня 2007 року № 39/2-к (арк. справи 152-153) 18 червня 2007 року керівником митного органу прийняте податкове повідомлення № 107/19, згідно з підпунктом «в» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ, статтями 13 та 313 Митного кодексу України, Закону України від 11 липня 2002 року № 92-4, наказу Державної Митної Служби від 1 жовтня 2003 року № 646 (надалі - спірне повідомлення), яким визначено суму податкового зобовязання у розмірі 747133 грн. 38 коп., у тому числі 711555 грн. 60 коп. - сума податкового зобовязання, та 35577 грн. 78 коп. - сума штрафних (фінансових) санкцій (арк. справи 54).

Під час апеляційного провадження було встановлено, що податкові зобовязання визначені відповідно до статті 25 Закону України «Про єдиний митний тариф», а штрафні (фінансові) санкції застосовані відповідно до підпункту 17.1.4 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Спірне рішення було прийняте внаслідок допущеного порушення позивачем в частині невідповідності відомостей про товар наведених у графі 31, а саме коду товару УКТЗЕД зазначеного у графі 33 вантажно-митної декларації (замість коду 8424899500 ставка мита 2% необхідно класифікувати за кодом 8705909090 ставка мита 10%).

Зазначене порушення визначено митним органом шляхом прийняття талону відмови у пропуску на митну територію України чи митному оформленні товарів та інших предметів № 16 від 10 лютого 2005 року (арк. справи 34,101), правомірність прийняття якого підтверджена постановою Вищого адміністративного суду України від 21 лютого 2007 року (арк. справи 152-153).

Колегія суддів зазначає, що дана обставина, встановлена судовим рішенням в адміністративній справі, приймається за правилами частини 1 статті 72 КАС України і є такою, що звільнена від доказування.

У межах спірних відносин позивачем у митній декларації № 700000002/5/002250 від 9 лютого 2005 року сума мита визначена 2% замість 10%. Митний орган визначив спірним податковим повідомлення податкові зобовязання виходячи із ставки мита 10 відсотків.

Колегія суддів зазначає, що Законом України № 2181 (як спеціальним з питань оподаткування) передбачено два засоби обчислення податку: самостійно платником податку в податковій декларації (якою є митна декларація) або шляхом прийняття контролюючим органом, яким є відповідач, в розумінні підпункту 2.1.1 пункту 2.1 статті 2 даного Закону податкового повідомлення.

У межах спірних відносин митний орган відповідно до податкового законодавства визначив мито на товари, що ввозяться на територію України субєктами підприємницької діяльності, та застосував штрафні (фінансові) санкції відповідно до підпункту 17.1.4 пункту 17.1 статті 17 Закону України № 2181, і діяв на підставі, у межах та у спосіб, передбачений даним Законом.

Колегія суддів не приймає посилання позивача, погоджене судом першої інстанції, на те, що визначення податку здійснюється шляхом внесення змін до митної декларації як хибний та не заснований на законі. Податкове повідомлення є єдиним способом реалізації митницею владних управлінських функцій як субєктом владних повноважень.

Колегія суддів зазначає що спірне повідомлення прийняте з урахуванням всіх вимог, визначених частиною 3 статті 2 КАС України.

Колегія суддів зазначає, що жодних підстав для звільнення від сплати мита на товари, що ввозяться на територію України субєктами підприємницької діяльності у межах спірних відносин немає.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції постанова прийнята з порушенням норм матеріального права.

Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 202, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Східної регіональної митниці на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 березня 2008 року у справі № 2-а-406/08 задовольнити повністю.

Скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 березня 2008 року у справі № 2-а-406/08.

У задоволенні позовних вимог Комунального підприємства „Міжнародний аеропорт Донецьк” до Східної регіональної митниці про визнання нечинним податкового повідомлення від 18 червня 2007 року № 107/19- відмовити повністю.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 19 червня 2008 року. Постанова у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 19 червня 2008 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: Р.Ф. Ханова

Судді: Т.П. Бадахова

М.І.Старосуд

З оригіналом згідно:

Суддя Р.Ф. Ханова