Рішення № 19953491, 14.11.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" листопада 2011 р.Справа № 27-16-28/17-929-2011 Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М. при секретарі судового засідання: Ярешко О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1. (представник діючий за довіреністю);

від відповідача: не з'явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Наталка-Трейд"

про стягнення 10 147 290,89 грн.

ВСТАНОВИВ:

СУТЬ СПОРУ: Позивач - Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Наталка-Трейд", в якій просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 10147290,89 грн., з яких заборгованість за кредитним договором №11252547000 від 14.11.2007р. що складається з заборгованості за основним та простроченим кредитом в сумі 1 500 000,00 грн., заборгованості по строковим та простроченим процентам за користування кредитом в сумі 802 499,98 грн., пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом в сумі 117 513,70 грн., пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 48 264,23 грн. та кредитним договором №11349209000 від 21.05.2008р., що складається з заборгованості за основним та простроченим кредитом в сумі 795000,00 доларів США, що еквівалентно 6 315 241,50 грн., відповідно до курсу НБУ станом на 04.02.2011р., заборгованості по строковим та простроченим процентам за користування кредитом в сумі 103300,25 доларів США, що еквівалентно 820 586,20 грн., відповідно до курсу НБУ станом на 04.02.2011р., пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом в сумі 494751,59 грн., пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 48433,69 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що на підставі укладених між сторонами кредитних договорів №11252547000 від 14.11.2007р. та №11349209000 від 21.05.2008р. позивачем було надано ТОВ "Наталка-Трейд" кредит у формі кредитної лінії в національній валюті в сумі ліміту кредитної лінії у розмірі 3000000,00 грн. та кредит у розмірі 795000,00 доларів США відповідно, проте відповідач виконував свої обовязки по сплаті кредиту та відсотків несвоєчасно та не в повному обсязі, у звязку з чим у нього утворилась визначена у позовних вимогах заборгованість.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.03.2011 року суддею Гуляк Г.І. було порушено провадження у справі №28/17-929-2011 та прийнято справу до розгляду.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 31.05.2011р., у звязку з перебуванням судді Гуляк Г.І. на лікарняному, суддею Желєзною С.П. справу № 28/17-929-2011 було прийнято до свого провадження, присвоєно справі №16-28/17-929-2011 та призначено до розгляду.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.06.2011 року, відповідно до ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, було зупинено провадження у справі №16-28/17-929-2011 до закінчення здійснення розгляду господарським судом Харківської області справи № 5023/4334/11.

Не погоджуючись з ухвалою суду, 20.06.2011р., ПАТ "УкрСиббанк" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, з проханням скасувати ухвалу господарського суду Одеської області від 15.06.2011 року.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.07.2011р. апеляційну скаргу ПАТ "УкрСиббанк" на ухвалу господарського суду Одеської області від 15.06.2011 року про зупинення провадження по справі №16-28/17-929-2011, залишено апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду від 15.06.2011р. без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.09.2011 року касаційну скаргу ПАТ "УкрСиббанк" задоволено частково, ухвала господарського суду Одеської області від 15.06.2011 року та Постанова Одеського апеляційного господарського суду від 12.07.2011р. по справі №16-28/17-929-2011 скасовані, а справу направлено до господарського суду Одеської області для розгляду по суті.

Відповідно до ст. 2-1 Господарського процесуального кодексу України та Положення про автоматизовану систему документообігу суду, проведено повторний автоматичний розподіл справи №16-28/17-929-2011, згідно з яким дану справу призначено судді господарського суду Одеської області - Невінгловській Ю.М.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.09.2011р. суддею Невінгловською Ю.М. справу №16-28/17-929-2011 прийнято до свого провадження, присвоєно справі №27-16-28/17-929-2011 та призначено її розгляд у судовому засіданні з витребуванням у сторін доказів необхідних для подальшого розгляду справи по суті.

Одночасно з позовною заявою позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, в порядку ст.ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, згідно якого ПАТ "УкрСиббанк" просить суд вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладання арешту на все рухоме і нерухоме майно, що належить ТОВ "Наталка-Трейд", а також грошові кошти відповідача, що містяться на відповідних рахунках. у розмірі заявлених вимог.

У судовому засіданні 19.10.2011 року представник позивача підтримав раніше заявлену заяву та просив суд вжити відповідні заходи до забезпечення позову.

Розглянувши клопотання про забезпечення позову, суд відмовив у його задоволенні, виходячи з того, що позивачем не надано належних доказів в обґрунтування поданого клопотання та жодним чином не доведено підстав не можливості виконання чи утруднення виконання рішення суду у разі невжиття зазначених заходів, а лише зазначено про тривале невиконання зобовязань ТОВ "Наталка-Трейд" за кредитними договорами та фактично висловив припущення щодо відсутності коштів у відповідача та можливість вчинення останнім дій спрямованих на приховування свого майна.

У відповідності до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 30.12.2008 року за № 5-05/759, заява про вжиття заходів до забезпечення позову повинна бути обґрунтована з поданням належних і допустимих доказів, що підтверджують можливість виникнення в подальшому ускладнень у виконанні судового рішення. Господарський суд повинен оцінити, наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом спору, співрозмірний позовній вимозі і яким чином цей захід забезпечуватиме фактичну реалізацію мети його вжиття.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про забезпечення позову шляхом накладання арешту на майно та грошові кошти ТОВ "НАТАЛКА-ТРЕЙД".

Під час розгляду справи представник відповідача 17.10.2011р. та 11.11.2011р. звертався до суду з клопотаннями, в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких просив суд відкласти розгляд справи на більш пізніший термін, в звязку з перебуванням представника у відряджені. При цьому, у зазначених клопотаннях представник посилався на необхідність складення між сторонами акту звірки взаєморозрахунків та неможливістю вчинення відповідних дій з боку відповідача, оскільки бухгалтер ТОВ "Наталка-Трейд" перебуває у відпустці.

Представник позивача проти зазначених клопотань відповідача заперечував з підстав їх необґрунтованості та недоцільності та розглядає їх як такі, що заявлені відповідачем з наміром затягнути судовий процес. При цьому, представник позивача зазначає, що акт звірки з боку позивача надсилався відповідачу неодноразово, між тим, не повертався із підписом або запереченнями ТОВ "Наталка-Трейд" до ПАТ "УкрСиббанк". Разом з тим доказів надіслання акту звірки відповідачу, позивачем до суду не надано.

Розглянувши клопотання про відкладення розгляду справи на більш пізніший строк та щодо зобовязання позивача надати акт звірки б/н від 11.11.2011р. (вх. ГСОО №38667/2011 від 11.11.2011р.) суд відмовив у його задоволенні, в звязку з його безпідставністю та необґрунтованістю, оскільки в матеріалах справи наявні необхідні документи для розгляду спору по суті. При цьому, суд зазначає, що акт звірки не є належним доказом у справі так, як лише відображає облік бухгалтерських операцій сторонами, крім того, відповідача ухвалами суду неодноразово було зобовязано надати докази, підтверджуючі належне виконання обовязків за спірними кредитними договорами, між тим витребувані документи ТОВ "Наталка-Трейд" не були надані, що свідчить про відсутність таких доказів у відповідача.

Отже, суд вважає клопотання ТОВ "Наталка-Трейд" про зобовязання позивача надати акт звірки безпідставними, недоцільними та такими, що направлені на затягування строку розгляду справи. Водночас клопотання ТОВ "Наталка-Трейд" про відкладення розгляду справи на більш пізніший термін також розцінюється судом як таке, що направлене на умисне затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку. Крім того, суд вважає підстави покладені в обґрунтування клопотання про відкладення розгляду справи виконання відповідачем своїх зобовязань за договорами та в звязку з цим необхідністю складання акту звірки взаєморозрахунків, такими, що непідтверджені належними засобами доказування та розцінює останнє, як спробу ТОВ "Наталка-Трейд" ухилитись від виконання своїх зобовязань за кредитними договорами перед ПАТ "УкрСиббанк".

У судовому засіданні 14.11.2011 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач у судові засідання не зявився, право на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення судових ухвал, які наявні у матеріалах справи. Разом з тим, під час попереднього розгляду справи представником ТОВ "Наталка-Трейд" надано відзив на позов (вх. ГСОО №16634/2011 від 27.05.2011р.), згідно якого відповідач проти позову заперечував, при цьому, підставами покладеними в основу своїх заперечень відповідач вказує про скрутне фінансове становище, зниження обсягів продаж у ТОВ "Наталка-Трейд" внаслідок економічної кризи, в звязку з чим, як стверджує відповідач, неодноразово звертався до позивача з пропозицією про реструктуризацію заборгованості за кредитними договорами та внесення відповідних змін, які б враховували дане положення відповідача. Крім того, відповідач стверджує також, що коливання курсу долару США суттєво впливає на виконання зобовязань відповідача по поверненню кредитних коштів, які були надані відповідачу у валюті доларах США. Водночас відповідач посилається на односторонню зміну позивачем розміру процентної ставки за кредитними договорами без урахування фінансового стану ТОВ "Наталка-Трейд".

Як зазначає позивач, відповідно до статуту Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" є правонаступником Акціонерного комерційного інноваційного банку "УкрСиббанк" який рішенням загальних зборів акціонерів від 27 жовтня 2009 р., у звязку з приведенням своєї діяльності у відповідність до норм Закону України „Про акціонерні товариства”, змінив своє найменування на Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк", що підтверджує належні повноваження позивача для звернення з відповідним позовом.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

14 листопада 2007р. між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (далі - банк) та ТОВ "Наталка-Трейд" (далі - позичальник) укладено кредитний договір №11252547000 (далі - договір 1), згідно умов якого банк зобовязався надати позичальнику, а позичальник зобовязався прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит у формі кредитної лінії в національній валюті в сумі ліміту кредитної лінії, що дорівнює 3000000,00 (три мільйона) грн. у порядку і на умовах, визначених цим договором.

Надання кредиту за кредитним договором №11252547000 від 14.11.2007р. підтверджується Довідкою про рух грошових коштів по рахунку №2600414819800 від 17.10.2011р. (а.с.5-10 том IV).

17.02.2009р. між сторонами укладено додаткову угоду №69 до кредитного договору №11252547000 від 14.11.2007р., згідно умов якої сторони дійшли згоди та вирішили викласти п. 1.1 даного договору у новій редакції, та зазначили, що банк зобовязався надавати позичальнику, а позичальник зобовязується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит у формі кредитної лінії в національній валюті в сумі ліміту кредитної лінії, що дорівнює 2500000,00 (два мільйони пятсот тисяч) гривень 00 копійок у порядку і на умовах, визначених договором.

Під час дії кредитного договору №11252547000 від 14.11.2007 року сторонами було укладено додаткові угоди: №1 від 15.11.2007 р.; №1/1 від 15.11.2007 р.; №2 від 19.11.2007р.; №3 від 20.11.2007 р.; №4 від 21.11.2007 р.; №5 від 22.11.2007 р.; №6 від 27.11.2007 р.; №7 від 04.12.2007 р.; №8 від 11.12.2007 р.; №9 від 18.12.2007 р.; №10 від 19.12.2007 р.; №11 від 20.12.2007 р.; № 12 від 21.12.2007 р.; №13 від 25.12.2007 р.; №14 від 27.12.2007 р.; №15 від 28.12.2007 р.; №16 від 10.01.2008 р.; №17 від 16.01.2008 р.; №18 від 17.01.2008 р.; №19 від 18.01.2008 р.; №20 від 31.01.2008 р.; №21 від 05.02.2008 р.; №22 від 06.02.2008 р.; №23 від 07.02.2008 р.; №24 від 05.03.2008 р.; №25 від 02.04.2008 р.; №26 від 03.04.2008 р.; №27 від 04.04.2008 р.; №28 від 10.04.2008 р.; №29 від 11.04.2008 р.; №30 від 15.04.2008 р.; №31 від 16.04.2008 р.; №32 від 17.04.2008 р.; №33 від 07.05.2008 р.; №34 від 08.05.2008 р.; №35 від 14.05.2008 р.; №36 від 15.05.2008 р.; №37 від 16.05.2008 р.; №38 від 05.06.2008 р.; №39 від 06.06.2008 р.; №40 від 10.06.2008 р.; №41 від 11.06.2008 р.; №42 від 03.07.2008 р.; №43 від 08.07.2008 р.; №44 від 10.07.2008 р.; №45 від 30.07.2008 р.; №46 від 31.07.2008 р.; №47 від 04.08.2008 р.; №48 від 07.08.2008 р.; №49 від 08.08.2008 р.; №50 від 27.08.2008 р.; №51 від 28.08.2008 р.; №52 від 01.09.2008 р.; №53 від 02.08.2008 р.; №54 від 04.09.2008 р.; № 55 від 05.09.2008 р.; №56 від 29.09.2008 р.; №57 від 01.10.2008 р.; №58 від 07.10.2008 р.; №59 від 08.10.2008 р.; №60 від 14.10.2008 р.; №61 від 21.10.2008 р.; №62 від 29.10.2008 р.; №63 від 31.10.2008 р.; №64 від 18.11.2008 р.; №65 від 19.11.2008 р.; № 66 від 21.11.2008 р.; №67 від 21.11.2008 р.; №68 від 21.11.2008 р.; №69 від 17.02.2009 р.; №70 від 17.02.2009 р.; № 71 від 17.02.2009 р.; №72 від 17.02.2009 р. (а.с. 67-139 том І), відповідно до умов яких сторонами вносились зміни у кредитний договір №11252547000 від 14.11.2007р. та безпосередньо визначались розміри суми траншу, час користування траншем, дата повернення відповідної частини траншу та розмір ставки процентів річних за користування кредитними коштами у формі траншу.

Відповідно до п.1.2.2 кредитного договору №11252547000 від 14.11.2007р. з урахуванням положень додаткових угод до нього, позичальник зобовязується повернути всю суму кредиту (всі отримані за договором транші) не пізніше 30.06.2009р., якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту. Кредит вважається повернутим в момент зарахування грошової суми в повному обсязі на зазначений у цьому пункті рахунок банку.

Пунктом 1.3 зазначеного кредитного договору визначений розмір плати за кредит (під терміном "плата за кредит" розуміється як проценти, так і комісії):

За користування кредитними коштами, наданими у формі траншу позичальник сплачує банку проценти за ставкою, передбаченою тією додатковою угодою до договору за явкою було надано такий транш або встановлено новий розмір ставки за користування таким траншем, при цьому, розмір цієї процентної ставки не може перевищувати 12,5% річних, якщо згідно умов договору не встановлений інший розмір процентної ставки (п.п. 1.3.1 договору).

За користування кредитом (траншем) понад строк встановлений договором та/або відповідною додатковою угодою до договору, позичальник сплачує банку проценти у подвійному розмірі ставки, за якою нараховувалися проценти за таким траншем (при користуванні яким порушено термін його повернення банку),згідно умов договору. При цьому, такий подвійний розмір процентної ставки:

-не може перевищувати 25% річних, якщо згідно умов договору але не встановлений інший розмір ставки; та

-застосовується до всієї простроченої суми основного боргу відповідного траншу (при користуванні яким порушено термін його повернення банку); та

-нараховується і обліковується банком відповідно до умов цього договору та вимог чинного законодавства України (п.п. 1.3.2 договору)

У відповідності до п.п. 1.3.6 вказаного договору, зазначеного кредитного договору з додатковими угодами, позичальник сплачує банку комісію за надання кредитної лінії щорічно у розмірі 0,35% від суми договору. Комісія нараховується у національній валюті і сплачується наступним чином:

-0,35% від суми договору - в день підписання цього договору.

Також п.п. 1.3.7 договору, яким було доповнено кредитний договір №11252547000 від 14.11.2007р., шляхом укладення між сторонами додаткової угоди №64 від 18.11.2008р. позичальник сплачує банку комісію за внесення змін у графік погашення кредитної лінії у розмірі 0,25% від суми договору. Комісія нараховується у національній валюті і сплачується на протязі 3-х робочих днів з дня підписання цієї додаткової угоди до договору.

Згідно з п. 2.1 зазначеного кредитного договору, у забезпечення виконання зобовязання позичальника за даним договором банком приймається:

- застава товарів в обороті ринковою вартістю 4785300,00 грн.;

- фінансова порука фізичної особи ОСОБА_2.

Відповідно до п. 7.1 зазначеного кредитного договору, за порушення позичальником термінів погашення будь-яких своїх грошових зобовязань, передбачених цим договором, зокрема, термінів повернення кредиту (всієї суми або його частини) та/або термінів сплати процентів за кредит та/або комісій, банк має право вимагати від позичальника додатково сплатити банку пеню в наступному порядку, а саме:

- в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, якщо сума такої заборгованості виражена у гривні;

- пеня нараховується за кожен день прострочення, включаючи день погашення заборгованості, і розраховується за методом „факт/факт” (метод „факт/факт” передбачає, що для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці та році), але в будь-якому випадку такий розмір пені не може перевищувати розмір, встановлений чинним законодавством України на момент її нарахування. Позичальник повинен сплатити пеню за цим договором за першою вимогою банку.

Згідно з п.7.2 зазначеного кредитного договору, у випадку нецільового використання кредиту позичальник сплачує банку штраф у розмірі 25% від суми нецільового використання. Такий штраф підлягає сплаті у гривнях за курсом НБУ на день здійснення платежу.

Пунктом 7.6 зазначеного кредитного договору встановлено, що відповідно до вимог чинного законодавства України, зокрема, ст. 611 Цивільного кодексу України позичальник зобовязаний сплатити банку неустойку за порушення своїх зобовязань (в том числі, й за порушення термінів виконання зобовязань), встановлених пп. 4.3., 4.4., 4.5., 4.7 цього договору. Розмір зазначеної в цьому пункті договору неустойки встановлюється рівним 5000 грн.

На виконання умов договору №11252547000 від 14.11.2007 р. та додаткових угод до нього банком були укладені: договір поруки №35-2/491 ФП від 14.11.2007 р. з фізичною особою громадянином України ОСОБА_2 та договір застави товарів в обороті №35-2/490 від 14.11.2007 р. з ТОВ "Наталка-Трейд".

21 травня 2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (далі - банк) та ТОВ "Наталка-Трейд" (далі - позичальник) укладено кредитний договір №11349209000 (договір -2), згідно умов якого банк зобовязався надати позичальнику, а позичальник зобовязався прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит у формі поновлюваної кредитної лінії в іноземній валюті в сумі ліміту кредитної лінії, що дорівнює 795000,00 доларів США у порядку і на умовах, визначених цим договором.

Надання кредиту за кредитним договором №11349209000 від 21.05.2008р. підтверджується Довідкою про рух грошових коштів по рахунку №2600414819800 від 17.10.2011 р. (а.с.5-10 том IV).

Умовами п.п.1.2.1. зазначеного кредитного договору встановлено, що надання кредиту здійснюється у наступний термін: з 21.05.2008 р. по 20.05.2009 р.

Відповідно до п. 1.2.2 зазначеного кредитного договору, позичальник у будь-якому випадку зобовязаний здійснювати зниження ліміту кредитування наступним чином:

-397500,00 (триста девяносто сім тисяч пятсот) доларів 00 центів США не пізніше 30.04.2009 р.;

-397500,00 (триста девяносто сім тисяч пятсот) доларів 00 центів США не пізніше 20.05.2009 р.,

якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін або до вказаного терміну (достроково) відповідно до умов розділу 11 цього договору на підставі будь-якого з п.п. 2.3, 5.3, 5.5, 5.6, 5.9, 5.10, 5.11, 7.4 договору. Позичальник зобовязується повернути основну суму кредиту та сплачувати плату за користування кредитом у вигляді процентів, комісій, а також сплатити штрафні санкції та здійснити інші грошові платежі згідно умов договору. Кредит вважається повернутим в момент зарахування грошової суми в повному обсязі на зазначений у цьому пункті рахунок банку.

Умовами п. 1.3 зазначеного кредитного договору визначений розмір плати за кредит (під терміном "плата за кредит" розуміється як проценти, так і комісії):

За використання кредитних коштів за цим договором встановлюються процентна ставка в розмірі 13,5% річних, якщо не встановлена інша ставка згідно умов цього договору (п.п. 1.3.1 договору).

За користування кредитними коштами понад встановлений договором строк процентна ставка встановлюється в розмірі 20,25% річних. Такий розмір ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу позичальника за договором (п.п. 1,3.2 договору).

У відповідності до п. 1.3.6 зазначеного кредитного договору, позичальник сплачує банку комісію за надання кредитної лінії у розмірі 0,35% від суми договору. Комісія нараховується у гривні і сплачується в день надання кредиту, згідно умов договору.

Згідно з умовами п. 2.1 зазначеного кредитного договору, у забезпечення виконання зобовязання позичальника за даним договором банком прийнято:

- застава товарів в обороті ринковою вартістю 5735 516,00 грн.;

- фінансова порука фізичної особи ОСОБА_2.

Відповідно до п. 7.1 зазначеного кредитного договору, за порушення позичальником термінів повернення кредиту та/або процентів за кредит та/або комісій, встановлених договором банк має право вимагати від позичальника, а позичальник при цьому зобовязаний сплатити банку додатково до плати за кредит пеню в наступному порядку, а саме:

- в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, якщо сума такої заборгованості виражена у гривні;

- в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, якщо сума такої заборгованості виражена у гривні,

- в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, сума якого (еквіваленту) розраховується за офіційним обмінним курсом НБУ гривні до валюти заборгованості станом на дату нарахування такої пені, якщо сума такої заборгованості виражена у іноземній валюті;

- пеня нараховується за кожен день прострочення, включаючи день погашення заборгованості, і розраховується за методом „факт/факт” (метод „факт/факт” передбачає, що для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці та році), але в будь-якому випадку такий розмір пені не може перевищувати розмір, встановлений чинним законодавством України на момент її нарахування. Позичальник повинен сплатити пеню за цим договором за першою вимогою банку.

Згідно з п. 7.2 зазначеного кредитного договору, у випадку не цільового використання кредиту позичальник сплачує банку штраф у розмірі 25% від суми нецільового використання. Такий штраф підлягає сплаті у гривнях за курсом НБУ на день здійснення платежу.

Пунктом 7.6 зазначеного кредитного договору встановлено, що відповідно до вимог чинного законодавства України, зокрема, ст. 611 Цивільного кодексу України позичальник зобовязаний сплатити банку неустойку за порушення своїх зобовязань (в том числі, й за порушення термінів виконання зобовязань), встановлених пп. 4.3., 4.4., 4.5.,4.7. цього договору. Розмір зазначеної в цьому пункті договору неустойки встановлюється рівним 5000 грн.

Під час дії кредитного договору №11349209000 сторонами була укладена додаткова угода №1 від 17.02.2009 р., якою розділ 4 договору доповнено п. 4.10, щодо обовязку позичальника сприяти оформленню в строк до 01.04.2009 р. в іпотеку обєкту нерухомості, розташованого за адресою м. Одеса, вул. Педагогічна, 21, що належить ТОВ «Берег-Груп»; розділ 7 договору доповнено п. 7.7, відповідно до якого у випадку невиконання позичальником умов п. 4.10 цього договору банк має право підвищити розмір процентної ставки за договором на 2% (два) відсотка річних згідно з порядком, передбаченим п. 9.2 договору. В разі, якщо умова, за невиконання якої відсоткова ставка була підвищена виконується, процентна ставка може бути встановлена в розмірі, вказаному п. 1.3.1.

На виконання умов договору №11349209000 від 21.05.2008 р. та додаткової угоди №1 від 17.02.2009 р. банком були укладені: договір поруки №38/09-1/80 ФП від 21.05.2008р. з фізичною особою громадянином України ОСОБА_2 та договір застави товарів в обороті №38/09-1/81 від 21.05.2008 р. з ТОВ "Наталка-Трейд".

Як встановлено матеріалами справи, а саме згідно Довідки-розрахунку заборгованості за кредитним договором №11252547000 від 14.11.2007р., відповідачем не здійснюється погашення заборгованості за кредитом з 29.05.2009р., сплата відсотків за користування наданим кредитом здійснюється не в повному обсязі з 01.05.2009р. Відповідно до Довідки-розрахунку заборгованості за кредитним договором №11349209000 від 21.05.2008р., відповідачем не здійснюється погашення заборгованості за кредитом з 30.04.2009р., сплата відсотків за користування наданим кредитом здійснюється не в повному обсязі з 20.05.200 р.

У звязку з порушенням відповідачем порядку внесення плати за отримані кредити та відсотків за цими кредитами, позивач звернувся на адресу позичальника з претензією-вимогою від 22.02.2011р., яка отримана відповідачем 02.03.2011р., що підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення, згідно якої вимагав погашення заборгованості за вказаними кредитними договорами та нарахованих штрафних санкцій, між тим, як зазначає позивач, вказана претензія була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням договірних зобовязань відповідачем та направлені на стягнення з відповідача наявної заборгованості за кредитним договором №11252547000 від 14.11.2007р., кредитним договором №11349209000 від 21.05.2008р. та штрафних санкцій.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обовязків є договір, а в силу вимог ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільств; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; 6) правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Водночас ст. 204 Цивільного кодексу України встановлено презумпцію правомірності правочину, за якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Отже, у розумінні ст. 204 Цивільного кодексу України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобовязання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

За приписами ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. Частина 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України передбачає, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Вимогами ч. 1 ст. 1046 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобовязується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суми позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої якості.

Згідно з ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Водночас вимогами ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обовязок позивальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 Цивільного кодексу України.

Згідно з положеннями ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобовязань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

За результатами розгляду справи судом встановлено, що відповідач порушив виконання своїх зобовязань за кредитним договором №11252547000 від 14.11.2007р. та кредитним договором №11349209000 від 21.05.2008р., а саме прострочив строки повернення наданих позивачем кредитів та відсотків за користування кредитом, оскільки строк повернення кредитних коштів за кредитним договором №11252547000 від 14.11.2007р. настав 30.06.2009р., а за кредитним договором №11349209000 від 21.05.2008р. 20.05.2009р.

Отже, станом на 17.10.2011 року, згідно довідки про рух грошових коштів на рахунку відповідача та наданого позивачем розрахунку заборгованості за ТОВ "Наталка-Трейд" рахується заборгованість перед ПАТ "УкрСиббанк" за кредитним договором №11252547000 від 14.11.2007р. у розмірі 2302499,98 грн., що складається з заборгованості за основним та простроченим кредитом в сумі 1 500 000,00 грн., заборгованості по строковим та простроченим процентам за користування кредитом в сумі 802 499,98 грн. та за кредитним договором №11349209000 від 21.05.2008р. у розмірі 898300,25 доларів США, що еквівалентно 7135827,70 грн., відповідно до курсу НБУ станом на 04.02.2011р., що складається з заборгованості за основним та простроченим кредитом в сумі 795000,00 доларів США, що еквівалентно 6 315 241,50 грн., відповідно до курсу НБУ станом на 04.02.2011р., заборгованості по строковим та простроченим процентам за користування кредитом в сумі 103300,25 доларів США, що еквівалентно 820 586,20 грн., відповідно до курсу НБУ станом на 04.02.2011р.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, субєкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобовязання. Водночас вимогами п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобовязання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно формули розрахунку пені, наведеної в листі Національного банку України №25-011/388-1707 від 12.03.1997р. на виконання Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, сума простроченого платежу помножена на розмір пені за кожен день прострочення у відсотках, розділена на сто та помножена на кількість днів прострочення платежу буде дорівнювати сумі пені за прострочення платежу.

Відповідно до розрахунку позивача, відповідачем не сплачено пеню за кредитним договором №11252547000 від 14.11.2007р. у розмірі 165777,93 грн., а саме: пеню за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом в сумі 117 513,70 грн., пеню за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 48 264,23 грн. та за кредитним договором №11349209000 від 21.05.2008р. у розмірі 543185,28 грн., а саме: пеню за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом в сумі 494751,59 грн., пеню за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 48433,69 грн.

Таким чином, загальна сума нарахованих позивачем штрафних санкцій за несвоєчасне виконання договірних зобовязань відповідачем становить 708963,21 грн.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Між тим, відповідачем, в порушення вищевказаних норм, не доведено належним чином відсутність заборгованості перед ПАТ "УкрСиббанк" та не надано будь яких доказів, які б спростовували заявлені позивачем обставини.

Враховуючи вищевикладене суд, перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем заборгованості у розмірі 10147290,89 грн., з яких заборгованість за кредитним договором №11252547000 від 14.11.2007р. що складається з заборгованості за основним та простроченим кредитом в сумі 1 500 000,00 грн., заборгованості по строковим та простроченим процентам за користування кредитом в сумі 802 499,98 грн., та кредитним договором №11349209000 від 21.05.2008р., що складається з заборгованості за основним та простроченим кредитом в сумі 795000,00 доларів США, що еквівалентно 6 315 241,50 грн., відповідно до курсу НБУ станом на 04.02.2011р., заборгованості по строковим та простроченим процентам за користування кредитом в сумі 103300,25 доларів США, що еквівалентно 820 586,20 грн., відповідно до курсу НБУ станом на 04.02.2011р. та пені у сумі 708963,21 грн. за неналежне виконання зобовязань відповідачем, вважає данні позовні вимоги ПАТ "УкрСиббанк" обґрунтованими та такими, що відповідають фактичним обставинам справи та положенням чинного законодавства, а тому задовольняються господарським судом, з огляду також на те, що відповідачем не надано суду жодних заперечень, а тим більш жодних доказів, які спростовують наявність заборгованості відповідача по кредитному договору №11252547000 від 14.11.2007р. та кредитному договору №11349209000 від 21.05.2008р.

На підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті державного мита в сумі 25500,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-33, 43-44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Наталка-Трейд" (65049, м. Одеса, Фонтанська дорога, буд. 67, корп. А, код ЄДРПОУ 33387136) на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (61050, м.Харків, пр.Московький, 60; к/р 32009100100 в УНБУ в Харківській області, МФО 351005, код ЄДРПОУ 09807750) заборгованості за кредитним договором №11252547000 від 14.11.2007р. у розмірі 2 468277/два мільйона чотириста шістдесят вісім тисяч двісті сімдесят сім/грн. 91 коп., що складається з заборгованості за основним та простроченим кредитом в сумі 1 500000/один мільйон пятсот тисяч/грн. 00 коп., заборгованості по строковим та простроченим процентам за користування кредитом в сумі 802499/вісімсот дві тисячі чотириста девяносто девять/грн. 98 коп., пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом в сумі 117513/сто сімнадцять тисяч пятсот тринадцять/грн. 70 коп., пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 48264/сорок вісім тисяч двісті шістдесят чотири/грн. 23 коп. та кредитним договором №11349209000 від 21.05.2008р. у розмірі 7679012/сім мільйонів шістсот сімдесят девять тисяч дванадцять/грн. 98 коп., що складається з заборгованості за основним та простроченим кредитом в сумі 795000/сімсот девяносто пять тисяч/доларів США, що еквівалентно 6 315241/шість мільйонів триста пятнадцять тисяч двісті сорок одна/грн. 50 коп., відповідно до курсу НБУ станом на 04.02.2011р., заборгованості по строковим та простроченим процентам за користування кредитом в сумі 103300/сто три тисячі триста/ доларів США 25 центів, що еквівалентно 820586/вісімсот двадцять тисяч пятсот вісімдесят шість/грн. 20 коп., відповідно до курсу НБУ станом на 04.02.2011р., пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом в сумі 494751/чотириста девяносто чотири тисячі сімсот пятдесят одна/грн. 59 коп., пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 48433/сорок вісім тисяч чотириста тридцять три/грн. 69 коп.; 25500/двадцять пять тисяч пятсот/грн. державного мита та 236/двісті тридцять шість/грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

Суддя Невінгловська Ю.М.

Повний текст рішення складено 21.11.2011р.