Рішення № 19951152, 16.11.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" листопада 2011 р.Справа № 20/17-3756-2011 За позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до відповідача: Приватного підприємства „ЛОГІСТІК-АГРО”

про стягнення заборгованості у сумі 39 489,84 грн.

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю № 3123 від 08.09.2011 року;

від відповідача: не зявились.

Суть спору: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного підприємства „ЛОГІСТІК-АГРО”, в якій просить суд стягнути з відповідача Приватного підприємства „ЛОГІСТІК-АГРО” основний борг у сумі 48 000,00 грн., 3 % річних у сумі 218,02 грн., пеню у сумі 1271,82 грн., із покладенням на відповідача судових витрат.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що між ним та ПП «ЛОГІСТІК-АГРО» був укладений договір №66 від 31.05.2011р. про організацію перевезення автомобільним транспортом, згідно якого ФОП ОСОБА_1 зобовязався організувати доставку вантажів, товару ПП «ЛОГІСТІК-АГРО», відповідно до узгоджених сторонами в заявках маршрутів.

ФОП ОСОБА_1 виконав всі взяті на себе зобовязання згідно договору № 66 від 31.05.2011р. та надав ПП «ЛОГІСТІК-АГРО» послуги на суму 53152,20грн., про що свідчать акти здачі-приймання робіт.

Однак, в порушення п. 3.2. договору, згідно з яким рахунки виконавця підлягають сплаті протягом 30 банківських днів з моменту підписання сторонами акту виконаних робіт, ПП «ЛОГІСТІК-АГРО» частково виконало взяті на себе зобовязання по договору №66, перерахувавши 14.09.2011р. на рахунок позивача лише 5 152,20 грн., у звязку з чим у нього виникла заборгованість у сумі 48 000,00грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області 21.09.2011р. було порушено провадження у справі №20/17-3756-2011 із призначенням її до розгляду в судовому засіданні на 24.10.2011р.

24.10.2011р. в судовому засіданні представник позивача надав суду клопотання про зменшення суми позову (а.с.27), у звязку з частковим погашенням відповідачем 04.10.2011року основного боргу у розмірі 10 000,00 грн.

Ухвалою суду від 24.10.2011р. розгляд справи був відкладений на 16.11.2011р. у звязку з неявкою в судове засідання представника відповідача та невиконанням ним вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

У судовому засіданні 16.11.2011р. позивач підтримав позовні вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 38 000,00 грн., 3 % річних у сумі 218,02 грн., пені у сумі 1271,82 грн. та просив покласти на відповідача судові витрати.

Відповідач - ПП «ЛОГІСТІК-АГРО», незважаючи на належне повідомлення про час та місце розгляду справи шляхом отримання судових ухвал (а.с.26,40), у судові засідання не зявився, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.

При цьому, 15.11.2011р. до господарського суду Одеської області від представника відповідача ОСОБА_3, який діє на підставі довіреності, виданої відповідачем, надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у звязку з вибуттям представника ПП «ЛОГІСТІК-АГРО» до м. Києва у справах підприємства, оскільки ПП «ЛОГІСТІК-АГРО» не має обєктивної можливості забезпечити явку свого представника у судове засідання.

Розглянувши у судовому засіданні клопотання про відкладення розгляду справи, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні, виходячи з наступного.

Згідно до чинного господарського процесуального законодавства інститут представництва юридичної особи не є безпосередньо повязаним з особистістю будь-якого окремого представника. Таким чином, відповідачі, які є юридичними особами, не позбавлені права направити до суду іншого представника для забезпечення захисту своїх інтересів, надавши при цьому відповідну довіреність. Зворотне підлягає доведенню в порядку ст.33 ГПК України. Крім того, права та інтереси підприємства у суді має право представляти також його керівник.

Таким чином, відповідачем в порядку ст.33 ГПК України не доведена неможливість участі у судовому засіданні іншого представника або керівника підприємства.

Крім того, відповідно до ст.69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Як свідчать матеріали справи, клопотання про відкладення (а.с.41) не містить заяви про продовження строку розгляду справи, при цьому, представник позивача проти поданого клопотання про відкладення розгляду справи заперечував і відповідної заяви про продовження строку розгляду справи суду не надав, що відповідно, унеможливлює продовження строку розгляду справи.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ст.22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Таким чином, неможливість зявлення у судове засідання жодним чином не позбавляла відповідача можливості та обовязку надати витребувані судом докази.

При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, оцінивши наявні докази у сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.05.2011р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та ПП «ЛОГІСТІК-АГРО» було укладено договір №66 про організацію перевезень автомобільним транспортом, згідно з яким виконавець (ФОП ОСОБА_1) зобовязується організувати для замовника (ПП «ЛОГІСТІК-АГРО») доставку вантажу/товару відповідно з узгодженими сторонами в заявках маршрутами.

Відповідно до п.2.2.2. договору замовник зобовязаний сплачувати рахунки виконавця на умовах, передбачених цим договором.

У відповідності з п.3.1 та п.3.2 договору платежі та взаємні розрахунки по виконанню доручення здійснюються згідно виставленого рахунку виконавця. Рахунки виконавця підлягають сплаті протягом 30 банківських днів з моменту підписання сторонами акту виконаних робіт та надання замовнику необхідних документів.

Як свідчать матеріали справи, ФОП ОСОБА_1 виконав всі взяті на себе зобовязання згідно договору № 66 від 31.05.2011р. та надав ПП «ЛОГІСТІК-АГРО» послуги на суму 53152,20грн., про що свідчать акти здачі-приймання робіт (а.с.13-20).

Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно до ст.903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як встановлено матеріалами справи, ПП «ЛОГІСТІК-АГРО» частково виконало взяті на себе зобовязання по договору №66, перерахувавши 14.09.2011р. на рахунок позивача 5152,20 грн., крім того, під час розгляду справи ПП «ЛОГІСТІК-АГРО» частково сплатило позивачу заборгованість у сумі 10 000,00 грн.

Враховуючи, що будь-яких належних доказів, які б спростовували наявність решти заборгованості у розмірі 38000 грн. (53152,20 грн. 5152,20 грн. 10000 грн.), відповідач, згідно приписів ст.ст. 33-34 ГПК України, суду не надав, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 38000,00 грн. підлягають задоволенню.

Аналізуючи позовні вимоги про стягнення пені, суд зазначає, що згідно до п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Згідно до п.6.3.2. договору № 66 від 31.05.2011р. у випадку затримання розрахунків, замовник зобовязується сплатити виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день затримання оплати.

Відповідно до положень ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Приймаючи до уваги, що при перевірці судом розрахунку позивача встановлена його помилковість в частині розміру облікової ставки НБУ, а також внаслідок неврахування платежу від 14.09.2011р., судом, з урахуванням вищевказаних положень закону та договору, за допомогою системи „Ліга-Закон” було зроблено власний розрахунок пені, яка складає 1 126,16 грн.

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

7300.015.07.2011 - 14.09.2011627.7500 %0.042 %*192.20

2147.8015.09.2011 - 19.09.201157.7500 %0.042 %*4.56

4800.015.07.2011 - 19.09.2011677.7500 %0.042 %*136.57

5200.029.07.2011 - 19.09.2011537.7500 %0.042 %*117.04

7500.029.07.2011 - 19.09.2011537.7500 %0.042 %*168.80

7183.8003.08.2011 - 19.09.2011487.7500 %0.042 %*146.43

8000.005.08.2011 - 19.09.2011467.7500 %0.042 %*156.27

5168.4009.08.2011 - 19.09.2011427.7500 %0.042 %*92.18

8000.018.08.2011 - 19.09.2011337.7500 %0.042 %*112.11 Щодо вимог позивача про сплату 3 % річних, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 625 Цивільного Кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний, зокрема, сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку з помилковістю розрахунків позивача внаслідок неврахування платежу від 14.09.2011р, судом за допомогою системи „Ліга-Закон” було зроблено власний розрахунок 3% річних.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

7300.015.07.2011 - 14.09.2011623 %37.20

2147.815.09.2011 - 19.09.201153 %0.88

4800.015.07.2011 - 19.09.2011673 %26.43

5200.029.07.2011 - 19.09.2011533 %22.65

7500.029.07.2011 - 19.09.2011533 %32.67

7183.8003.08.2011 - 19.09.2011483 %28.34

8000.005.08.2011 - 19.09.2011463 %30.25

5168.4009.08.2011 - 19.09.2011423 %17.84

8000.018.08.2011 - 19.09.2011333 %21.70 Таким чином, 3% річних за прострочення виконання грошового зобовязання складають 217,96 грн.

Згідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «ЛОГІСТІК-АГРО» (67734, Одеська обл. Білгород-Дністровський р-н, с. Красна Коса, вул. Шкільна, буд. 1, код ЄДРПОУ 36891076) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (65015, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) основний борг в розмірі 38 000 /тридцять вісім тисяч/ грн., пеню в сумі 1 126/одну тисячу сто двадцять шість / грн. 16 коп., 3% річних в сумі 217 /двісті сімнадцять/ грн. 96 коп., витрати по сплаті держмита в сумі 393 /триста девяносто три/ грн. 44 коп. та витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 187 /сто вісімдесят сім/ грн. 62 коп.

3. В задоволенні решти позову відмовити.

Суддя Щавинська Ю.М.

Повне рішення складено 21.11.2011р.