Рішення № 19950876, 02.12.2011, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" грудня 2011 р. Справа № 5016/3735/2011(13/262)

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль Ю.М.,

при секретарі Гребенюк А.С.,

(представники сторін у судове засідання не з’явилися),

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватної фірми “Нессе-Україна”,

45630, вул. Фальківська, 1, с. Маяки, Луцький район, Волинська область,

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Вознесенська продовольча компанія”,

56500, вул. Жовтневої революції, 283, м. Вознесенськ, Миколаївська область,

про стягнення основного боргу, пені та 2 % штрафу за договором купівлі-продажу в загальній сумі 19003 грн. 87 коп., -

У С Т А Н О В И В:

Приватною фірмою (ПФ) “Нессе-Україна” пред’явлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “Вознесенська продовольча компанія” про стягнення з останнього грошових коштів у сумі 19003 грн. 87 коп., з котрих: 16451 грн. 96 коп. –основний борг, 2222 грн. 88 коп. –пеня, 329 грн. 03 коп. –штраф, а також про стягнення грошових коштів на відшкодування судових витрат у справі, з посиланням на те, що відповідач, усупереч умовам укладеного між ними договору купівлі-продажу від 01.01.2009 р. № 28/11-3, порушив свої зобов’язання щодо оплати вартості поставленого товару, внаслідок чого виникла заборгованість у спірній сумі.

Від сторін, повідомлених належним чином про час та місце розгляду справи, про що свідчать поштові повідомлення про вручення копій ухвал суду про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи, представники у судове засідання не з’явилися, вимоги, викладені в ухвалах про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи щодо відзиву на позовну заяву відповідачем не виконано. Разом з тим, суд визнає, що вирішення спору, у відповідності до ст.75 ГПК України, можливе за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного.

Між сторонами укладено договір від 01.01.2009 р. № 28/11-3, за умовами котрого ПФ “Нессе-Україна” зобов’язалося передати у власність товар партіями згідно накладних у відповідності до замовлень покупця ТОВ “Вознесенська продовольча компанія”, а останнє –прийняти та проводити оплату за товар шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок продавця в розмірі 100 % від вартості кожної поставленої товарної партії протягом 14-ти календарних днів з моменту підписання накладної покупцем. (пп. 5.4 -5.6 договору).

На виконання умов указаного договору позивачем поставлено ТОВ “Вознесенська продовольча компанія” обумовлений сторонами товар на загальну суму 27955 грн. 35 коп., що підтверджується видатковими накладними від 22.09.2010 р. № КК-001186 на суму 11503 грн. 79 коп., від 21.10.2010 р. № КК-001344 на суму 2308 грн. 66 коп., від 30.11.2010 р. № КК-001553 на суму 7281 грн. 35 коп., від 10.12.2010 р. № КК-001617 на суму 5972 грн. 35 коп., від 29.12.2010 р. № КК-001716 на суму 889 грн. 20 коп., та довіреностями на отримання товару на ім’я Чекаль М.В., у котрих наявні відповідні дані сторін (ас. 15-24).

Як вбачається з оборотно-сальдової відомості по рахунку позивача ТОВ “Вознесенська продовольча компанія” частково оплатило вартість поставленого товару на загальну суму 11503 грн. 79 коп., а саме, по накладним від 22.09.2010 р. № КК-001186 на сумі 10503 грн. та від 21.10.2010 р. № КК-001344 на суму 1000 грн.

З урахуванням проведеної часткової оплати вартості отриманого товару заборгованість ТОВ “Вознесенська продовольча компанія” складає суму 16451 грн. 96 коп., яка залишається несплаченою і на даний час.

Аналізуючи умови укладеного сторонами договору, суд приходить до висновку, що цей договір за своєю юридичною природою є договором поставки, а тому на нього поширюється дія законодавства, що регулює відносини поставки.

Господарським законодавством передбачено, що за договором поставки одна сторона –постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язаний прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.265 ГК України).

Згідно ч.1 ст.193 ГК України суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Положеннями ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України передбачено, що зобов’язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Частиною 2 статті 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Оскільки ТОВ “Вознесенська продовольча компанія” не виконані грошові зобов’язання щодо своєчасного та в повному обсязі здійснення оплати вартості поставленого товару за укладеним сторонами договором, то позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості з оплати вартості отриманого товару в загальній сумі 16451 грн. 96 коп. підлягають задоволенню повністю.

Задоволенню підлягають й вимоги щодо стягнення з ТОВ “Вознесенська продовольча компанія” пені у сумі 2222 грн. 88 коп., розрахованої позивачем за період прострочення оплати вартості поставленого товару за видатковою накладною від 22.09.2010 р. № КК-001186 з 07.10.2010 р. по 26.10.2011 р. в сумі 163 грн. 49 коп.; за видатковою накладною від 21.10.2010 р. № КК-001344 з 05.11.2010 р. по 26.10.2011 р. в сумі 197 грн. 84 коп.; за видатковою накладною від 30.11.2010 р. № КК-001553 з 15.12.2010 р. по 26.10.2011 р. в сумі 977 грн. 10 коп.; за видатковою накладною від 10.12.2010 р. № КК-001617 з 25.12.2010 р. по 26.10.2011 р. в сумі 776 грн. 07 коп.; за видатковою накладною від 29.12.2010 р. № 001716 з 13.01.2011 р. по 26.10.2011 р. в сумі 108 грн. 38 коп. З даними розрахунками суд погоджується.

У відповідності із ч. 2 ст. 193 ГК України порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з п. 1 ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов’язання встановлена неустойка (пеня, штраф), то вона підлягає стягненню в повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Сторонами в п. 7.5 договору погоджено, що за несвоєчасне проведення розрахунків за поставлений товар у відповідності до умов даного договору сплачується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, при цьому за весь період прострочення по день проведення розрахунків у відповідності з умовами договору. Дане положення договору узгоджується із Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” та ст.232 ГК України.

Що стосується вимог про стягнення штрафу.

Як на підставу стягнення з ТОВ “Вознесенська продовольча компанія” штрафу у сумі 329 грн. 03 коп. позивач послався на п. 7.6 укладеного сторонами договору, яким передбачено, що за односторонню необґрунтовану відмову від виконання своїх зобов’язань протягом дії даного договору покупець сплачує продавцю штраф у розмірі 2 % від загальної суми заборгованості. Проте, позивачем не доведено, що відповідач відмовився від виконання укладеного сторонами договору в частині грошових зобов’язань. Прострочення виконання грошового зобов’язання не є тотожним необґрунтованій відмові сторони від виконання своїх зобов’язань за договором. У зв’язку з цим позовні вимоги про стягнення штрафу в сумі 329 грн. 03 коп. не підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, позовні вимоги ПФ “Нессе-Україна” підлягають задоволенню частково.

Статтею 49 ГПК України передбачено покладання судових витрат, зокрема, витрат на оплату державним митом позовної заяви та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на відповідача.

У судовому засіданні 2 грудня 2011 року згідно із ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Приватної фірми “Нессе-Україна” задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Вознесенська продовольча компанія”, 56500, вул. Жовтневої революції, 283, м. Вознесенськ, Миколаївська область, ідентифікаційний код 24781924, на користь Приватної фірми “Нессе-Україна”, 45630, вул. Фальківська, 1, с. Маяки, Луцький район, Волинська область, ідентифікаційний код 30659096, грошові кошти в загальній сумі 18674 грн. 84 коп., з яких 16451(шістнадцять тисяч чотириста п’ятдесят одна) грн. 96 коп. –основний борг; 2222 (дві тисячі двісті двадцять дві) грн. 88 коп. –пеня, а також грошові кошти на відшкодування витрат на оплату позовної заяви державним митом у сумі 186 (сто вісімдесят шість) грн. 75 коп. та на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн.

3.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 10 днів з дня підписання повного тексту рішення.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 07.12.2011 р.

Суддя Ю.М. Коваль