Рішення № 19950848, 06.12.2011, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" грудня 2011 р. Справа № 5016/3876/2011(3/228)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Статусс-Н»

54015, м. Миколаїв, вул. Велика Морська, 15/2

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-К.М.Б.»

54034, м. Миколаїв, пр. Миру, 2/10

про стягнення заборгованості в сумі 75000,00 грн.

Суддя Смородінова О.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: ОСОБА_1, за довіреністю;

Від відповідача: не зявився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до суду з позовом стягнути з відповідача в рахунок оплати товару згідно договору № 14/06-01 від 14.06.11 р. 75000,00 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі договору № 14/06-01 від 14.06.11 р., видаткової накладної № 15/06-01 від 15.06.11 р., акту звірки взаєморозрахунків станом на 01.08.11 р., рахунку-фактури № 15/06-01 від 15.06.11 р., норм ст.ст. 929, 931 Цивільного кодексу України, ст.ст. 3, 7, 179, 193 Господарського кодексу України та мотивовані тим, що не зважаючи, що визначена договором поставка сільськогосподарської продукції виконана, а необхідні документи в підтвердження виконання були надані відповідачу ще в червні 2011 р., останній не перерахував позивачу оплату за товар.

Відповідач відзив по суті спору не надав, свого представника в судове засідання з невідомих причин не направив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка канцелярії на зворотній стороні судової ухвали. Але, 06.12.11 р. скерував до суду клопотання, в якому визнає вимоги позивача в сумі 75000,00 грн. та просить суд розглянути зазначену справу без участі представника товариства.

06.12.2011 року за результатами розгляду справи, суд на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представника позивача, суд

встановив:

14 червня 2011 року між сторонами був укладений договір № 14/06-01 згідно з умовами якого позивач, як постачальник, зобовязався поставити і передати у власність покупця товар (сільгоспродукцію), а відповідач, як покупець, взяв на себе зобовязання прийняти цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору.

Відповідно до умов пунктів 2.1, 4.1, 5.1, 6.1, 7.1 договору кількість і асортимент товару обумовлюється у видаткових накладних. Передача товару покупцю здійснюється за видатковою накладною. Покупець оплачує оставлений постачальником товар за ціною, вказаною у видатковій накладній, яка є невідємною частиною даного договору. Розрахунки за поставлений товар здійснюється покупцем у національній валюті України в безготівковому порядку, або іншим засобом згідно чинного законодавства. Даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобовязань.

Спірні правовідносини, які склалися між сторонами, регулюються положеннями цивільного законодавства про поставку.

Так, відповідно до п. 1 та п. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов вищевказаного договору позивач 15.06.11 р. поставив відповідачу, а останній прийняв товар за видатковою накладною № 15/06-01 на загальну суму 75000,00 грн.

Частиною 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Як вбачається з наданих суду позивачем документальних доказів, зокрема акт звірки станом на 01.08.2011 рік підписаний обома сторонами, відповідач в обумовлений законом строк не провів оплату за отриманий товар.

За приписами ст.ст. 32, 33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач не зазначив суду обставин, які спростовують вимоги позивача, а навпаки погодився з сумою боргу.

Наведені обставини та факти, таким чином, підтверджують наявність заборгованість відповідача перед позивачем за договором № 15/06-01 від 14.06.11 р. в розмірі 75000,00 грн.

Відповідно до норм ст. ст. 629, 525, 526 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Отже, дослідивши надані позивачем документальні докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 43 ГПК України, проаналізувавши норми діючого законодавства, які регулюють спірні відносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог, та задоволення їх в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-К.М.Б.» (54034, м. Миколаїв, пр. Миру, 2/10, код ЄДРПОУ 36880441) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Статусс-Н»(54015, м. Миколаїв, вул. Велика Морська, 15/2, код ЄДРПОУ 37206436) заборгованість в розмірі 75000,00 грн., 1 500,00 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя О.Г. Смородінова

Рішення підписано 09.12.2011 року.