Рішення № 19948147, 19.12.2011, Близнюківський районний суд Харківської області

                                                  Справа № 2003/2-255/2011

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2011 року.

Близнюківський районний суд Харківської області у складі - судді Мороза О.І., при секретарі Коняєвій Н.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Близнюки Харківської області цивільну справу за позовом Публічного Акціонерного Товариства ОСОБА_1 «Приватбанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на майно, передачу в заклад майна ,-

В С Т А Н О В И В :

Публічне Акціонерне Товариство ОСОБА_1 «Приватбанк», в особі представника позивача ОСОБА_3,(надалі –ОСОБА_1) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 в якому, посилаючись на неналежне виконання ним умов кредитного договору, просять передати їм в заклад, шляхом вилучення, належний йому автомобіль марки »та звернення на нього стягнення як на предмет застави. Крім того просять стягнути і понесені ними судові витрати. При цьому посилаються на наступне. Та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №КТНОАD00002754 (надалі –Договір), згідно якого ОСОБА_2 надано кредит у розмірі 81163,60 грн. на термін до 25.08.2014 року. В установлений строк відповідач зобов’язувався повернути кредит та сплатити відсотки за користування ним в строки та в порядку встановленому Договором.

Відповідно до Договору, погашення заборгованості мало здійснюватися в наступному порядку. Щомісячно в період сплати ОСОБА_2 повинен був надавати Банку кошти для погашення заборгованості за кредитом, а також сплачувати відсотки, комісії і інші витрати. Своєї зобов’язання ОСОБА_1 виконав, надавши кредит. ОСОБА_2 зобов’язання перед Банком в повному обсязі не виконав і станом на 16.08. 2011 року має заборгованість у розмірі 114202,59 грн., а саме: 6447,00 грн. - заборгованість за кредитом, 19860,96 грн. –заборгованість за процентами за користування кредитом, 4363,23 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом, 19831,09 грн. – пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за Договором та штрафи, 250,00 грн. –штраф (фіксована частина), 5426,31 грн. –штраф (процентна складова).

В забезпечення виконання зобов’язань за Договором між Банком та ОСОБА_2 26.08. 2009 року було укладено договір застави рухомого майна № КТНОАD00002754 (надалі –Договір застави). ОСОБА_2, згідно цього договору, в заставу було надано автомобіль «Geely», модель JL 7162, 2008 року випуску, тип ТЗ легковий, номер кузова (шасі) LB37634S98L006695, реєстраційний номер НОМЕР_1, який йому належить на праві власності.

Посилаючись на наведене, просять передати їм в заклад, шляхом вилучення у відповідача вищезазначений автомобіль. Крім того, в рахунок погашення заборгованості за Договором звернути стягнення на предмет застави шляхом продажу автомобіля з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу зі зняттям автомобіля з обліку в органах ДАІ України з наданням Банку всіх повноважень необхідних для здійснення продажу.

Позивач, будучи належним чином повідомленими про дату час та місце розгляду справи, в судове засідання свого представника не направив. В своїх письмових заявах просять справу розглянути за відсутності їх представника на підставі наявних у ній доказів, на задоволенні позову наполягають.

Відповідач, в судовому засіданні позов визнав повністю. Наслідки визнання позову, передбачені ч.4 ст. 174 ЦПК України йому роз’яснені. Після роз’яснення положень ч.4 ст. 174 ЦПК України, ОСОБА_2 свою позицію щодо визнання позову не змінив.

За таких обставин суд розглядає справу за відсутності представника позивача, проти чого відповідач не заперечував.

          Відповідно до ч.4 ст.174 ЦПК України, суд знаходить за необхідне позов задовольнити, оскільки визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси третіх осіб.

Всебічно, повно, об’єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, які є належними, допустимими і достовірними, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову, виходячи із наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

26.08.2009 року між банком та ОСОБА_4 укладено кредитний договір № КТНОАD00002754 згідно якого ОСОБА_2 надано кредит у розмірі 81163,60 грн. на термін до 25.08.2014 року. Згідно цього Договору ОСОБА_2 повинен був в установлений строк повернути кредит та сплатити відсотки за користування ним в поряду встановлено в Договорі (а.с.8-10). Кошти ОСОБА_2 були перераховані, що вбачається із наданого фінансового документа (а.с.13).

З графіком погашення кредиту ОСОБА_2 був ознайомлений, про що свідчить його особистий підпис (а.с.11).

Станом на 16.08.2011 року згідно Договору ОСОБА_2 має заборгованість перед банком в у розмірі 114202,59 грн., яка складається із: 6447,00 грн. - заборгованість за кредитом, 19860,96 грн. –заборгованість за процентами за користування кредитом, 4363,23 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом, 19831,09 грн. – пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за Договором та штрафи, 250,00 грн. –штраф (фіксована частина), 5426,31 грн. –штраф (процентна складова).

Розмір заборгованості підтверджено відповідним розрахунком (а.с.4).

Відповідно до Договору, погашення заборгованості мало здійснюватися в наступному порядку. Щомісячно в період сплати ОСОБА_2 повинен був надавати Банку кошти для погашення заборгованості за кредитом а також сплачувати відсотки, комісії і інші витрати.

Банк письмово попереджав ОСОБА_2В про наявність заборгованості, її розмір та можливі для нього негативні наслідки в тому числі і такі які заявлені в позові до задоволення (а.с.6).

Згідно ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу.

Відповідно до ст.1049 ЦК України, позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Право Банка вимагати дострокового повернення чергової частини суму кредиту передбачене ч.2 ст. 1050 ЦК України.

ОСОБА_2 є власником автомобіля «Geely», модель JL 7162, 2008 року випуску, що підтверджується технічним паспортом(а.с.14).

В забезпечення виконання зобов’язань за Договором між Банком та ОСОБА_2 26.08. 2009 року було укладено договір застави рухомого майна № КТНОАD00002754 (надалі –Договір застави). ОСОБА_2 згідно цього договору в заставу було надано

автомобіль «Geely»модель JL 7162, 2008 року випуску, тип ТЗ легковий, номер кузова (шасі) LB37634S98L006695, реєстраційний номер НОМЕР_1, який йому належить на праві власності.

Вимога Банку щодо звернення стягнення на предмет застави обґрунтована, оскільки ст.20 Закону України «Про заставу»передбачає, що стягнення на предмет застави

допускається у випадку, якщо в момент настання термін виконання зобов’язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані.

Звернення стягнення на предмет застави можливе за рішенням суду. Таке право суду передбачене ст.590 ЦК України, оскільки інше не встановлено Договором.

Розділом 13 Договору застави передбачено право Банку на реалізацію предмета застави шляхом його продажу конкретному покупцю з правом укладання заставодержателем договору купівлі-продажу предмета застави від імені заставодавця.

Вимоги банку щодо примушення боржника виконати зобов’язання в натурі, в тому числі і шляхом передачі предмета застави в заклад, також заявлені правомірно, скільки таке право передбачене п.5 ч.2 ст. 16, ч.2 ст. 575 ЦК України.

Крім того, відповідно до ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет застави в рішенні суду зазначаються і спосіб реалізації предмета застави шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї із процедур, передбачених ст. 26 цього Закону, яка передбачає можливість продажу предмета застави шляхом укладення договору купівлі продажу з іншою особою-покупцем.

У відповідності до ст.88 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача понесені ними витрати по сплаті судового збору - 1142 грн. 03 коп. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи –120 грн. 00 коп.(а.с.1).

Сукупність наведених доказів та їх належна оцінка і дають суду підстави для повного задоволення заявлених позивачем вимог.

Оскільки позов задовольняється повністю, арешт на рухоме та нерухоме майно ОСОБА_2, накладений ухвалою суду від 12.10. 2011 року, має бути знятий після набрання рішенням законної сили

На підставі п.5 ч.2 ст. 16, ст. 526, ч.2 ст. 575, ст. 590, ст. 1049, ч.1 ст. 1054, ч.2 ст. 1050 ЦК України, ст.20 Закону України «Про заставу», ст.25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», ч.4 ст. 174 ===ст.ст. 10,11,88,209,212,214-215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Передати в заклад Публічному Акціонерному Товариству ОСОБА_1 «Приватбанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд 50, код ЄДРПОУ 14360570), шляхом вилучення у ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, належне йому на праві власності майно - автомобіль «Geely»модель JL 7162, 2008 року випуску, тип ТЗ легковий, номер кузова (шасі) LB37634S98L006695, реєстраційний номер НОМЕР_1.

В рахунок погашення заборгованості за договором № КТН0АD00002754 від 26.08. 2009 року в розмірі 114202 (сто чотирнадцять тисяч двісті дві) гривні 59 коп. звернути стягнення на предмет застави –автомобіль «Geely», модель JL 7162, 2008 року випуску, тип ТЗ легковий, номер кузова (шасі) LB37634S98L006695, реєстраційний номер НОМЕР_1. власником якого є ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4

Харківської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, шляхом продажу вказаного автомобіля Публічним Акціонерним Товариством ОСОБА_1 «Приватбанк»(49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладенням від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем , зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах Державної Автомобільної Інспекції України а також наданням Публічному Акціонерному Товариству ОСОБА_1 «Приватбанк»всіх необхідних повноважень для здійснення продажу.

Арешт, накладений на рухоме та нерухоме майно ОСОБА_2 ухвалою Близнюківського районного суду Харківської області від 12.10. 2011 року, зняти після набрання рішенням суду законної сили.

Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на користь Публічного Акціонерного Товариства ОСОБА_1 «Приватбанк» ( 84300, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Катеринича,16, код. ЄДРПОУ 14360570, р/р №64993919400001, МФО 305299 - витрати по сплаті судового збору у сумі 1142,03 коп. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи –120 (сто двадцять) гривень, а всього –1262 (одна тисяча двісті шістдесят дві) грн. 03 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Близнюківський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя