Рішення № 19945411, 12.12.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.11 Справа№ 5015/6784/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Матвіїва Р.І., при секретарі судового засідання Боржієвській Л.А., розглянув справу

за позовом: Львівської обласної державної телерадіокомпанії, м. Львів

до відповідача: Приватного підприємства «Медіа сервіс», м. Львів

про стягнення: 112305 грн. 78 коп.

В судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: ОСОБА_1 представник на підставі довіреності № 656/01/01-14 від 06.06.2011 року;

відповідача: не зявився.

Ухвалою господарського суду від 04.11.2011 року прийнято до розгляду позовну заяву від 27.10.2011 року про стягнення грошових коштів в розмірі 112305 грн. 78 коп., порушено провадження та призначено справу до розгляду на 28.11.2011 року. З огляду на неявку представника відповідача, розгляд справи було відкладено на 12.12.2011 року.

Представнику сторони, що брала участь в судовому засіданні, розяснено зміст ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України щодо його прав та обовязків, зокрема про право заявляти відводи судді.

В судовому засіданні 12.12.2011 року представник позивача позовні вимоги підтримав, в повному обсязі, вимоги ухвали про порушення провадження в частині подання витребуваних судом документів в оригіналах для огляду в судовому засіданні виконав.

Представник відповідача в засідання суду не зявлявся, позов не заперечував, вимоги ухвали суду не виконував. Повідомлення про дату, час та місце розгляду справи надсилалися на адресу, вказану в позовній заяві та договорі оренди № 45 від 12 червня 2009 року.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає, що справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні було оглянуто оригінали документів (договору оренди, акту приймання-передачі, акту звірки взаємних розрахунків), копії яких подано позивачем до справи.

Від фіксації судового процесу технічними засобами сторона відмовилась.

12.12.2011 року судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складене та підписане 14.12.2011 року.

Суть спору: Спір між сторонами виник у звязку із невиконанням відповідачем грошових зобовязань по оплаті орендної плати. Львівська обласна державна телерадіокомпанія (надалі по тексту рішення - позивач) звернулась з позовом до Приватного підприємства «Медіа сервіс» (надалі по тексту рішення - відповідач) про стягнення 91274 грн. 41 коп. заборгованості по сплаті орендної плати, 11903 грн. 93 коп. пені та 9127 грн. 44 коп. штрафу. Позивач вказує, що між Фондом державного майна України по Львівській області та відповідачем 12.06.2009 року було укладено договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності № 45. Позивач вказує, що за період з 01.07.2010 року по березень 2011 року борг відповідача перед ним за користування обєктом оренди складає 91274 грн. 41 коп. Загальна сума позовних вимог із врахуванням пені та штрафу складає 112305 грн. 78 коп.

В процесі розгляду справи суд встановив наступне: Між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області та Приватним підприємством «Медіа сервіс»було укладено договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності № 45 від 12 червня 2009 року відповідно до якого орендодавець передає, а орендар (відповідач по справі) приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно - адміністративний корпус (будівля літера А-2), загальною площею 551,9 м. кв., розміщений за адресою: м. Львів, вул. Княжа, 5, що перебуває на балансі Львівської обласної державної телерадіокомпаніях (надалі балансоутримавач). Вартість зазначеного орендованого майна визначена згідно зі звітом про оцінку майна, станом на 31.12.2008 року і становить за незалежною оцінкою 2127255,00 грн. (п.1.1 договору).

Відповідно до п. 1.2 договору майно передається в оренду з метою розміщення телерадіокомпанії.

Передача майна орендарю відбулася 12 червня 2009 року, що підтверджується Актом приймання-передачі нерухомого майна, загальною площею 551,9 кв. м. за адресою: м. Львів, вул. Княжа, 5.

Згідно п. 3.1 договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності № 45 від 12 червня 2009 року, орендна плата визначається на підставі Методів розрахунку і порядку використання плати за орендну плату державного майна, затвердженої Кабінетом Міністрів України і становить без ПДВ за базовий місяць оренди (березень 2009 року ) - 28061,06 грн. Орендна плата за перший повний місяць оренди (червень 2009 року) визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць оренди на індекси інфляції за квітень, травень, червень 2009 року. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку визначеному чинним законодавством.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за звітний місяць (п.3.3 договору)

Пунктом 3.6 договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності № 45 від 12 червня 2009 року, передбачено, що орендна плата перераховується щомісячно не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, до державного бюджету та балансоутримувачу в наступному співвідношенні:

- 50% до державного бюджету на рахунок, визначений Управлінням Державного казначейства України, а саме: Одержувач коштів Держбюджет м. Львова, код ЄДРПОУ одержувача 23949066, банк одержувача ГУДКУ у Львівській області, МФО 825014, № рахунку 31114092702002 (код 22080200);

- 50% на рахунок балансоутримувача Львівської обласної телерадіокомпанії, а саме: р/р 35211005000548 (для погашення заборгованості за 2010 рік); р/р 35226001000548 (для погашення заборгованості за 2011 рік) в ГУДКУ у Львівській області, МФО 825014, код ЄДРПОУ 22333937, ІПН 223339313043, Свідоцтво ПДВ № 17843260.

Термін дії договору визначений з 12.06.2009 року по 09.12.2012 року (п.4.1 договору).

Відповідно до представлених позивачем рахунків борг відповідача перед позивачем за період з 01.07.2010 року по березень 2011 року складає 91274 грн. 41 коп., що підтверджується рахунками - актами:

№ 396 від 09.08.2010 року на суму 8313 грн. 74 коп.; № 413 від 09.0-9.2010 року на суму 8313грн. 50 коп.; № 504 від 08.10.2010 року на суму 8657 грн. 50 коп.; №640 від 04.11.20201 року на суму 8700 грн. 80 коп.; № 703 від 07.12.2010 року на суму 8726 грн. 91 коп.; № 58 від 07.02.2011 року на суму 28540 грн. 49 коп.; № 93 від 09.03.2011 року на суму 19921 грн. 47 коп.

Вищезазначені рахунки підписані повноважними представниками сторін, однак на момент подання позову та розгляду справи по суті відсутні докази оплати орендної плати за вказаний період в розмірі 91274 грн. 41 коп., внаслідок чого у позивача виникла підстава звернення до суду із позовом про примусове стягнення заборгованої суми.

На суму основного боргу позивачем нараховано 11903 грн. 93 коп. пені та 9127 грн. 44 коп. штрафу.

Дані факти матеріалами справи підтверджуються, сторонами не заперечувались та документарно не спростовувались.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими що підлягають до задоволення частково з огляду на наступне:

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобовязань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України). Аналогічні положення закріплені у ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 2 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”.

Згідно ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Частиною 5 цієї статті встановлено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. У відповідності до ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Положеннями ч. 3 ст. 18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” та п. 5.3 договору оренди передбачено, що орендар зобовязаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі, в силу ч. 1 ст. 19 цього ж закону, орендар за користування обєктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі (ч. 3 ст. 19 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”).

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Стаття 599 Цивільного кодексу України вказує на те, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Згідно ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

За таких обставин суд дійшов висновку про порушення відповідачем договірного зобовязання (п. п. 5.3., 3.6 договору оренди № 45 від 12 червня 2009 р.), що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу в розмірі 91274 грн. 41 коп., оскільки відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарський кодекс України та ч. 1 ст. 26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

На суму основної заборгованості позивачем нараховано штраф в розмірі 9127 грн. 44 коп. на підставі п. 3.8 договору та пеню в розмірі 11903 грн. 93 коп. на підставі п. 3.7 договору. Однак, суд перерахувавши пеню, визначив, що її сума повинна складати 11127 грн. 44 коп.

Сторонами узгоджено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати (п. 3.7 договору). У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості (п. 3.8 договору).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди. Стаття 546 Цивільного кодексу України у п. 1 зазначає, що виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Стаття 550 Цивільного кодексу України зазначає, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Відповідно до ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Господарські зобов'язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України). В процесі укладення господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству. Господарський договір вважається укладеним якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо о усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Враховуючи наведене суд прийшов до висновку, що сторони при укладенні договору у встановленому законом порядку погодили, що у разі порушення грошових зобов'язань, що полягають у несвоєчасній сплаті орендної плати орендар сплачує пеню та штраф.

Така ж правова позиція відображена у постанові Верховного суду України від 22.11.2010 року у справі № 14/80-09-2056, в якій суд вказав, що субєкти господарських відносин при укладенні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання зобовязань встановленням окремого виду відповідальності договірної санкції за невиконання чи неналежне виконання договірних зобовязань. Єдина вимога є та, що цей договір або його умови не повинні суперечити законодавству України. Як зазначає стаття 627 Цивільного кодексу України під поняттям «свобода договору»розуміється, що сторони є вільними: 1) в укладенні договору, 2) у виборі контрагента, 3) у визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Дані положення і було дотримано сторонами при укладенні та підписанні договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності № 45 від 12 червня 2009 року, зокрема п. 3.7 та 3.8 договору.

Враховуючи наведене суд прийшов до висновку про підставність та обґрунтованість позовної вимоги про стягнення штрафу у розмірі 9127 грн. 44 коп та пені в розмірі 11127 грн. 44 коп.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Враховуючи наведене, а також встановлений вище судом факт порушення відповідачем виконання грошового зобовязання перед позивачем у розмірі 91274 грн. 41 коп., суд вважає за необхідне захистити порушене цивільне право позивача та задоволити позовні вимогу про стягнення 91274 грн. 41 коп. основного боргу, 11127 грн. 44 коп. пені та 9127 грн. 44 коп. штрафу.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст. ст. 525, 526, 610 Цивільного кодексу України, ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82-84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Медіа сервіс», м. Львів, вул. Князя Романа, 6 (код ЄДРПОУ 35286845) на користь Львівської обласної телерадіокомпанії: р/р 35211005000548 (для погашення заборгованості за 2010 рік; р/р 35226001000548 (для погашення заборгованості за 2011 рік) в ГУДК у Львівській області, МФО 825014, код ЄДРПОУ 22333937, ІПН 223339313043, Свідоцтво № 17843260) 42812 грн. 45 коп. боргу за 2010 рік, 48461 грн. 96 коп. боргу за 2011 рік, 11127 грн. 44 коп. пені, 9127 грн. 44 коп. штрафу, 1115 грн. 30 коп. сплаченого державного мита та 236 грн. 00 коп. сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 776 грн. 49 коп.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Матвіїв Р.І.