Рішення № 19945224, 14.12.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.11 Справа№ 5015/5785/11

За позовом: публічного акціонерного товариства "Кредобанк" (надалі Банк), м. Львів,

до відповідача:відкритого акціонерного товариства "Самбірський приладобудівний завод "Омега" (надалі Товариство), м. Самбір,

про: стягнення 620146,36 грн.

Суддя Т. Рим

За участю представників:

позивача:ОСОБА_1. довіреність №109 від 19.01.2011 року,

відповідача:не зявився.

На розгляд господарського суду Львівської області подано позов публічного акціонерного товариства "Кредобанк" до відкритого акціонерного товариства "Самбірський приладобудівний завод "Омега" про стягнення 620146,36 грн. Ухвалою від 04.10.2011 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 19.10.2011 р. Рух справи відображено в попередніх ухвалах суду.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення положень кредитного договору №16 від 01.06.2008 року не повернув кредиту та процентів, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 77756,79 доларів США (що за офіційним курсом НБУ становить 620146,36 грн.), а саме:

-17645,00 доларів США (що за офіційним курсом НБУ станом на 29.08.2011 р. становить 140657,11 грн.) строкової заборгованості по кредиту,

-43701,54 доларів США (що за офіційним курсом НБУ станом на 29.08.2011 р. становить 348366,82 грн.) простроченої заборгованості за кредитом,

-790,69 доларів США (що за офіційним курсом НБУ станом на 29.08.2011 р. становить 6302,98 грн.) строкової заборгованості за відсотками,

-11236,33 доларів США (що за офіційним курсом НБУ станом на 29.08.2011 р. становить 89570,40 грн.) простроченої заборгованості за відсотками,

-300 грн. комісії за управління кредитом,

-3560,72 доларів США (що за офіційним курсом НБУ станом на 29.08.2011 р. становить 28384,27 грн.) пені за несвоєчасне погашення тіла кредиту,

-822,51 доларів США (що за офіційним курсом НБУ станом на 29.08.2011 р. становить 6556,63 грн.) пені за несвоєчасне погашення відсотків,

-8,11 грн. пені за несвоєчасну сплату комісії за управління кредитом.

Відповідач у судові засідання не зявлявся, хоч був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, проти позову у встановленому порядку не заперечив. Подав клопотання, яким повідомив про переговори, які ведуться між сторонами з метою реструктуризації заборгованості.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд установив таке.

Між Банком і Товариством укладено кредитний договір №16 від 01.06.2007 року (надаліКредитний договір). За умовами цього договору Банк зобовязується надати у власність позичальникові грошові кошти у розмірі та на умовах, обумовлених цим договором, а позичальник зобовязується повернути кредит і сплатити проценти за користування ними та комісії. Розмір кредиту 88845,00 доларів США. Процентна ставка 13,5% річних. Призначення кредиту погашення кредитної заборгованості СП ТзОВ "Омал" по кредитному договору №13 від 24.01.2003 р., укладеному з Першою Львівською філією ВАТ "Кредобанк".

Банком виплачено Товариству 88845,00 доларів США (що за офіційним курсом НБУ становить 448667,25 грн.), про що свідчать меморіальний валютний ордер №847856 від 27.11.2007 р., долучений до матеріалів справи.

Банком надіслано Товариству повідомлення-вимогу від 05.08.2011 року №27-9124/11, якою Банк вимагав достроково повністю повернути кредит, сплатити нараховані проценти та штрафні санкції (пеню). Зазначене повідомлення отримано Товариством 11.08.2011 року, про що свідчить долучена до матеріалів справи копія повідомлення про вручення поштового відправлення.

Повідомленнями №1395 від 14.05.2008 року та №3341 від 11.11.2008 року Банком збільшувалися процентні ставки до 14,5% та 16% відповідно.

В судове засідання 23.11.2011 року Товариством представлено платіжні доручення №550 від 23.11.2011 року на суму 10491,00 грн. та №548 від 22.11.2011 року на суму 10000,00грн. Як убачається з наданих пояснень представником Банку, зазначені кошти були зараховані в погашення заборгованості за іншим кредитним договором, а також в нарахування процентів за періоди, що не були охоплені предметом спору.

Доказів погашення заборгованості відповідачем не представлено.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Відповідно до частини 1, пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Згідно з частинами 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Між Банком та Товариством виникли правові відносини на підставі укладеного Кредитного договору. Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Пунктом 2.2 Кредитного договору передбачено, що дата остаточного повернення кредиту 28 травня 2012 року.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною 1 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Таким чином, як убачається з поданого позивачем розрахунку позовних вимог, останнє погашення кредиту відбулося 11.05.2010 року. З цього часу Товариство у порушення умов Кредитного договору не сплачувало сум кредиту, що є порушенням пункту 5.1 Кредитного договору та додатку №1 до Кредитного договору. Отже, вимоги Банку про стягнення 43701,54 доларів США (що за офіційним курсом НБУ станом на 29.08.2011 р. становить 348366,82 грн.) простроченої заборгованості за кредитом є обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Що стосується вимоги достроково повернути залишок кредиту, то суд при прийнятті рішення виходив з такого.

Відповідно до статті 235 Господарського кодексу України за порушення господарських зобовязань до субєктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором. Оперативно-господарські санкції застосовуються незалежно від вини суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання. Стаття 236 Господарського кодексу України встановлює відкритий перелік видів оперативно-господарських санкцій, частиною 2 цієї ж статті встановлено, що сторони можуть передбачити в договорі інші оперативно-господарські санкції.

Відповідно до пункту 5.9 Кредитного договору Банк у випадках, передбачених пунктом 2.9 цього договору, вправі вимагати дострокового повернення кредиту, процентів, комісії та інших належних до сплати платежів за цим договором, про що письмово повідомляє позичальника (відповідач у справі).

Позичальник зобовязаний протягом 10 робочих днів з моменту отримання письмової вимоги банку (пункт 5.9 Кредитного договору) достроково повернути кредит, проценти, комісії та інші належні до сплати платежі за цим договором (пункт 5.10 Кредитного договору). Як встановлено судом, відповідач отримав таку вимогу, проте кредиту, процентів, комісії не сплатив.

Частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України передбачено, що коли договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Враховуючи наведені вище норми закону та договору, суд вважає правомірною вимогу Банку повернути достроково частину кредиту, що залишилася, 17645,00 доларів США (що за офіційним курсом НБУ станом на 29.08.2011 р. становить 140657,11 грн.).

Стосовно вимоги Банку стягнути проценти за користування кредитом, то суд при прийнятті рішення виходив з таких доводів.

Відповідно до пунктів 2.1, 4.2 Кредитного договору позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитними коштами у валюті кредиту за процентною ставкою в розмірі 13,5% річних за період із дня видачі до дня повернення кредиту. Згодом процентні ставки збільшувалися до 14,5% та 16% на підставі пункту 4.6 Кредитного договору та листів №1395 від 14.05.2008 року та №3341 від 11.11.2008 року.

За таких обставин суд вважає правомірними та підставними вимоги Банку стягнути проценти за користування кредитом в сумі 11236,33 доларів США (що за офіційним курсом НБУ станом на 29.08.2011 р. становить 89570,40 грн.) простроченої заборгованості за відсотками та 790,69 доларів США (що за офіційним курсом НБУ станом на 29.08.2011 р. становить 6302,98 грн.) строкової заборгованості за відсотками.

Відповідно до пункту 4.1.3 Кредитного договору Товариство сплачує Банку за управління кредитом 75,00 грн. щомісячно. З огляду на це обгрунтованими є вимоги Банку про стягнення 300,00 грн. комісії за управління кредитом.

Що стосується вимог позивача про стягнення пені, то суд при прийнятті рішення виходив з таких мотивів. Відповідно до пункту 7.1 Кредитного договору за несвоєчасне виконання грошових зобовязань (повернення кредиту або його частини, оплати процентів, комісії) позичальник (відповідач у справі) на вимогу Банку сплачує йому пеню: за зобовязаннями у гривні в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочки, за весь час прострочки; за зобов'язаннями в іноземній валюті 0,05% за кожен день прострочки від простроченої/непростроченої суми.

Однак, початковий розрахунок пені, представлений позивачем не може вважатися обґрунтованим, оскільки не враховує вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань". З огляду на це судом було зобовязано позивача провести перерахунок пені з привязкою до подвійної облікової ставки НБУ. Враховуючи наведені обставини, суд визнає обгрунтованими частково вимоги Банку про стягнення пені. До стягнення підлягає 708,28 доларів США (що за офіційним курсом НБУ станом на 25.08.2011 року становить 5646,03 грн.) пені за прострочення сплати процентів, 3066,18 доларів США (що за офіційним курсом НБУ станом на 25.08.2011 року становить 24442,01 грн.) пені за прострочення сплати кредиту, а також 8,11 грн. пені за прострочення сплати комісії.

Відповідно до статей 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 43 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви у повному обсязі, не надано суду доказів про наявність інших обставин, що мають суттєве значення для вирішення спору, а тому позов необхідно задоволити. Заперечення відповідача не свідчать про відсутність його обовязку повернути кредит, сплатити за користування ним процентів та пеню за порушення зобовязань.

Відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. При частковому задоволенні позову витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У звязку з частковим задоволенням позову суд покладає судові витрати на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись статтею 193, 235, 236 Господарського кодексу України, статтями 11, 509, 611, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, статтями 1, 43, 33, 38, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задоволити частково.

2.Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Самбірський приладобудівний завод "Омега" (адреса: вулиця Промислова, будинок 2, місто Самбір, Львівська область,; ідентифікаційний код 14311554) на користь публічного акціонерного товариства "Кредобанк" (адреса: вулиця Сахарова, будинок 78, місто Львів, 79026; ідентифікаційний код 09807862) 17645,00 доларів США (що за офіційним курсом НБУ станом на 29.08.2011 р. становить 140657,11 грн.) строкової заборгованості за кредитом, 43701,54 доларів США (що за офіційним курсом НБУ станом на 29.08.2011 р. становить 348366,82 грн.) простроченої заборгованості за кредитом, 11236,33 доларів США (що за офіційним курсом НБУ станом на 29.08.2011 р. становить 89570,40 грн.) простроченої заборгованості за відсотками, 790,69 доларів США (що за офіційним курсом НБУ станом на 29.08.2011 р. становить 6302,98 грн.) строкової заборгованості за відсотками, 300 грн. комісії за управління кредитом, 708,28 доларів США (що за офіційним курсом НБУ станом на 25.08.2011 року становить 5646,03 грн.) пені за прострочення сплати процентів, 3066,18 доларів США (що за офіційним курсом НБУ станом на 25.08.2011 року становить 24442,01 грн.) пені за прострочення сплати кредиту, 8,11 грн. пені за прострочення сплати комісії, 6149,93 грн. відшкодування витрат на оплату державного мита, 234,04 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4.Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 16.12.2011 року.

Суддя Рим Т.Я.