Рішення № 19945029, 21.11.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.11.11 Справа № 5015/5553/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Волошин О.Я., за участю помічника прокурора Пришляка Ю.О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом прокурора м. Львова в інтересах держави в особі Львівського міського комунального підприємства “Львівтеплоенерго”, м. Львів до Львівського комунального підприємства “№500”, м. Львів про стягнення 988468 грн. 63 коп.

В С Т А Н О В И В:

Прокурор м. Львова в інтересах держави в особі Львівського міського комунального підприємства “Львівтеплоенерго”, м. Львів звернувся до господарського суду Львівської області з позовом до Львівського комунального підприємства “№500”, м. Львів про стягнення 988468 грн. 63 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 26.09.2011 р. призначив розгляд справи на 17.10.2011 р. Ухвалою суду розгляд справи відкладався на 02.11.2011 р., 21.11.2011 р.

В судовому засіданні прокурор, представник позивача позов підтримали, просили задоволити з підстав, викладених в позовній заяві. З приводу заявленого позову пояснили, що між позивачем та відповідачем було укладено договори про постачання теплової енергії в гарячій воді, на виконання умов якого відповідачу надано відповідні послуги. Однак, відповідач свої зобов’язання щодо оплати вартості теплової енергії в гарячій воді виконав частково, на дату звернення до суду заборгованість становить 988468 грн. 63 коп. Таким чином, просили суд стягнути з відповідача на користь позивача борг в сумі 988468 грн. 63 коп.

В судовому засіданні представник відповідача підтвердив наявність заборгованості відповідача перед позивачем. Представником відповідача було подано також клопотання про розстрочення виконання рішення суду на двадцять чотири місяці.

Прокурору, представникам сторін роз’яснено права та обов’язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

В судовому засіданні 21.11.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено та підписано 25.11.2011 р.

Заслухавши пояснення прокурора, представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Між Львівським міським комунальним підприємством “Львівтеплоенерго” (позивач) та Львівським комунальним підприємством “№500” (відповідач) було укладено договори №2594Л від 30.07.2002 р., №2682Л від 01.08.2002 р., №3272Л від 05.09.2002 р., №3273Л від 05.09.2002 р., №3274Л від 05.09.2002 р., №3275Л від 05.09.2002 р., №3276Л від 05.09.2002 р., №3302Л від 09.09.2002 р., №3303Л 09.09.2002 р., №3304Л від 09.09.2002 р., №3305Л від 09.09.2002 р., №3323Л від 11.09.2002 р., №3344Л від 12.09.2002 р., №3356Л від 12.09.2002 р., №3357Л від 12.09.2002 р., №3358Л від 12.09.2002 р., №3359Л від 12.09.2002 р., №3429Л від 20.09.2002 р., №3449Л від 23.09.2002 р., №3554Л від 02.10.2002 р., №4100Л від 01.11.2006 р., №4106Л від 01.11.2006 р., №4159Л від 01.10.2007 р., №4160Л від 12.09.2007 р., №4161Л від 12.09.2007 р., №4162Л від 12.09.2007 р., №4163Л від 01.10.2007 р., №4164Л від 12.09.2007 р., №4165Л від 12.09.2007 р., №4166Л від 01.10.2007 р., №4167Л від 12.09.2007 р., №4168Л від 01.10.2007 р., №4209Л від 01.10.2007 р., №4570Л від 01.01.2010 р., №4571Л від 01.01.2010 р., №4580Л від 01.01.2010 р., №4581Л від 01.01.2010 р. про постачання теплової енергії в гарячій воді.

За цими договорами енергопостачальна організація (позивач) бере на себе зобов’язання постачати покупцю (відповідачу) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а покупець (відповідач) зобов’язується отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Додатками №1 до даних договорів встановлено обсяги постачання теплової енергії та визначено об’єкти відповідача, до яких здійснюється постачання теплової енергії в гарячій воді.

На виконання умов вищевказаних договорів, позивач забезпечив об’єкти відповідача за період з 01.01.2010 р. по 31.10.2010 р. тепловою енергією в гарячій воді у відповідних обсягах, що підтверджується рахунками на оплату.

Пунктами 6.3. договорів про постачання теплової енергії в гарячій воді передбачено, що покупець (відповідач) до 25-го числа місяця, наступного за звітним, сплачує енергопостачальній організації (позивачу) вартість фактично спожитої теплової енергії.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень прокурора, представників сторін, відповідач свої зобов’язання перед позивачем щодо оплати за отриману теплову енергію виконав частково, станом на дату розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 988468 грн. 63 коп.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов’язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов’язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 988468 грн. 63 коп. основного боргу.

Представником відповідача подано також клопотання про розстрочення виконання рішення суду на двадцять чотири місяці у зв’язку з складним фінансовим становищем.

Враховуючи важкий фінансовий стан відповідача, пов’язаний з відсутністю обігових коштів, погодження графіку сплати боргу з позивачем, суд приходить до висновку про доцільність розстрочення виконання рішення суду на двадцять чотири місяці шляхом сплати суми боргу щомісячно рівними частинами.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 599, 612, 625, 626 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Львівського комунального підприємства “№500”, м. Львів, вул. Дніпровська, 1 (ідентифікаційний код 20822371) на користь Львівського міського комунального підприємства “Львівтеплоенерго”, м. Львів, вул. Данила Апостола, 1 (ідентифікаційний код 05506460) 988468 грн. 63 коп. основного боргу з розстроченням виконання рішення суду на двадцять чотири місяці шляхом сплати суми боргу щомісячно рівними частинами.

3. Стягнути з Львівського комунального підприємства “№500”, м. Львів, вул. Дніпровська, 1 (ідентифікаційний код 20822371) в користь державного бюджету 9884 грн. 68 коп. державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя Мазовіта А.Б.