Рішення № 19944873, 12.12.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.11 Справа№ 5015/6446/11

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничого підприємства "Електрон Т", м. Львів,

до відповідача:Львівського комунального ремонтно-будівельного підприємства механізації робіт, м. Львів,

про: стягнення 14 923,92 грн.

Суддя Т. Рим

За участю представників:

позивача:ОСОБА_1. довіреність від 28.11.2011 р.,

відповідача:не зявився.

На розгляд господарського суду Львівської області подано позов товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничого підприємства "Електрон Т" до Львівського комунального ремонтно-будівельного підприємства механізації робіт про стягнення 14 923,92 грн. Ухвалою від 31.10.2011 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 28.11.2011 р. Рух справи відображено в попередніх ухвалах суду.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов договору на надання послуг користування електроенергією №70/2004р від 09.01.2004 р. не виконує зобовязання щодо оплати вартості послуг по користуванню електричною енергією. Зокрема, за період з жовтня 2007 р. по грудень 2008 р. виникла заборгованість на загальну суму 13995,28 грн. Крім того, відповідачу нараховано 587,80 грн. інфляційних втрат, 340,84 грн. 3% річних.

В судові засідання представник відповідача не зявлявся, хоч був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 04.11.2011 р., причин неприбуття не повідомляв, проти позову у встановленому порядку не заперечив. Суд, керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності пояснень (заперечень) відповідача щодо заявлених позовних вимог та представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив таке.

Між сторонами у справі укладено договір про постачання електричної енергії №70/2004 р. від 09.01.2004 р. (надалі Договір). За цим договором виконавець (позивач по справі) надає послуги по користуванню електроенергією, Абонент (відповідач по справі) користується електроенергією та послугами Виконавця на умовах, які визначені діючими правилами з користування електроенергією та цим Договором.

Ціна послуг по користуванню електроенергією за 1кВт/год спожитої електроенергії становить 20% без ПДВ від вартості енергоносіїв, встановлених у даному розрахунковому місяці ВАТ "Львівобленерго".

Позивачем на виконання умов Договору були надані відповідачу послуги по користуванню електроенергією, що підтверджується видатковою накладною №ЕТ-0003013 від 31.10.2007 р. на суму 394,84 грн., видатковою накладною №ЕТ-0003014 від 31.10.2007 р. на суму 5,92 грн., видатковою накладною №ЕТ-0003621 від 31.10.2007 р. на суму 80,15 грн., видатковою накладною №ЕТ-0003371 від 30.11.2007 р. на суму 783,08 грн., видатковою накладною №ЕТ-0003372 від 30.11.2007 р. на суму 9,91 грн., видатковою накладною №ЕТ-0004134 від 30.11.2007 р. на суму 158,60 грн., видатковою накладною №ЕТ-0003468 від 29.12.2007 р. на суму 711,91 грн., видатковою накладною №ЕТ-0003469 від 29.12.2007 р. на суму 8,76 грн., видатковою накладною №ЕТ-0004345 від 29.12.2007 р. на суму 144,13 грн., видатковою накладною №ЕТ-0000467 від 31.01.2008 р. на суму 691,49 грн., видатковою накладною №ЕТ-0000468 від 31.01.2008 р. на суму 8,06 грн., видатковою накладною №ЕТ-0000613 від 31.01.2008 р. на суму 139,91 грн., видатковою накладною №ЕТ-0001035 від 29.02.2008 р. на суму 655,56 грн., видатковою накладною №ЕТ-0001037 від 29.02.2008 р. на суму 132,83 грн., видатковою накладною №ЕТ-0001036 від 29.02.2008 р. на суму 8,60 грн., видатковою накладною №ЕТ-0001484 від 31.03.2008 р. на суму 741,24 грн., видатковою накладною №ЕТ-0001485 від 31.03.2008 р. на суму 8,18 грн., видатковою накладною №ЕТ-0001486 від 31.03.2008 р. на суму 149,88 грн., видатковою накладною №ЕТ-0001130 від 25.04.2008 р. на суму 7,84 грн., видатковою накладною №ЕТ-0001131 від 25.04.2008 р. на суму 714,65 грн., видатковою накладною №ЕТ-0001132 від 25.04.2008 р. на суму 144,49 грн., видатковою накладною №ЕТ-0002189 від 30.05.2008 р. на суму 669,90 грн., видатковою накладною №ЕТ-0002190 від 30.05.2008 р. на суму 8,33 грн., видатковою накладною №ЕТ-0002191 від 30.05.2008 р. на суму 135,65 грн., видатковою накладною №ЕТ-0001857 від 30.06.2008 р. на суму 495,26 грн., видатковою накладною №ЕТ-0001858 від 30.06.2008 р. на суму 7,61 грн., видатковою накладною №ЕТ-0002654 від 30.06.2008 р. на суму 100,57 грн., видатковою накладною №ЕТ-0002026 від 31.07.2008 р. на суму 436,01 грн., видатковою накладною №ЕТ-0002027 від 31.07.2008 р. на суму 6,40 грн., видатковою накладною №ЕТ-0002940 від 31.07.2008 р. на суму 88,48 грн., видатковою накладною №ЕТ-0002390 від 29.08.2008 р. на суму 501,84 грн., видатковою накладною №ЕТ-0002391 від 29.08.2008 р. на суму 6,30 грн., видатковою накладною №ЕТ-0002765 від 30.09.2008 р. на суму 576,83 грн., видатковою накладною №ЕТ-0002767 від 30.09.2008 р. на суму 8,64 грн., видатковою накладною №ЕТ-0003912 від 30.09.2008 р. на суму 117,10 грн., видатковою накладною №ЕТ-0003449 від 29.08.2008 р. на суму 101,63 грн., видатковою накладною №ЕТ-0003048 від 31.10.2008 р. на суму 647,88 грн., видатковою накладною №ЕТ-0003049 від 31.10.2008 р. на суму 9,22 грн., видатковою накладною №ЕТ-0004365 від 31.10.2008 р. на суму 131,42 грн., видатковою накладною №ЕТ-0003385 від 28.11.2008 р. на суму 1374,98 грн., видатковою накладною №ЕТ-0003386 від 28.11.2008 р. на суму 18,82 грн., видатковою накладною №ЕТ-0004901 від 28.11.2008 р. на суму 278,76 грн., видатковою накладною №ЕТ-0003481 від 29.12.2008 р. на суму 2118,59 грн., видатковою накладною №ЕТ-0003482 від 29.12.2008 р. на суму 26,09 грн., видатковою накладною №ЕТ-0005104 від 29.12.2008 р. на суму 428,94 грн.

Актом звірки розрахунків станом на 01.10.2011 року між позивачем та відповідачем підтверджено заборгованість за Договором у сумі 13995,28 грн.

Позивачем на адресу відповідача надсилалась претензія №400/5 від 03.10.2011 року про сплату заборгованості по договору, 3% річних та інфляційних втрат. Відповідач надіслав на адресу позивача відповідь на претензію №135-1 від 07.10.2011 року, у якій заборгованість за договором №70/2004 р. від 09.01.2004 р. та штрафні санкції визнає, проте через важке матеріальне становище підприємства та відсутності коштів на банківському рахунку не може вчасно погасити заборгованість. Доказів погашення заборгованості відповідачем не представлено.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Між сторонами у справі виникли зобовязання з приводу надання послуг підставі Договору в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як установлено судом, позивачем надавалися послуги з користування електроенергією. Заборгованість становить 13 995,28 грн., що погоджено сторонами Договору.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною 1 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Пунктом 3 Договору передбачено, що оплата за користування електроенергією проводиться шляхом перерахування коштів на рахунок позивача. Авансова плата в розмірі 50% проводиться до 2 числа поточного місяця, остаточний розрахунок 11 числа поточного місяця. Згодом сторонами було внесено зміни до порядку розрахунків. Так, пунктом 1 угоди від 24.09.2010 року про внесення змін до Договору передбачено, що оплата за користування електроенергією здійснюється відповідачем у такому порядку:

- за надані послуги з користування електроенергією в 2007 році (жовтень-грудень) протягом 36 (тридцяти шести) місяців з дати закінчення поточного місяця, в якому надавалися позивачем послуги з користування електроенергією;

- за надані послуги з користування електроенергією в 2008 році (січень-грудень)протягом 24 (тридцяти шести) місяців з дати закінчення поточного місяця, в якому надавалися позивачем послуги з користування електроенергією.

В силу статті 610, частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, оскільки строк виконання відповідачем грошового зобовязання сторонами Договору погоджено, відповідачем його належним чином не виконано, вимоги позивача в частині стягнення 13995,28 грн. основного боргу є обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача 340,84 грн.3% річних та 587,80 грн. інфляційних збитків є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до статей 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 43 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. При задоволенні позову витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача. Таким чином, оскільки судове рішення прийнято на користь позивача, державне мито та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу потрібно покласти на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з Львівського комунального ремонтно-будівельного підприємства механізації робіт (адреса: вулиця Квітова, будинок 10, Шевченківський район, місто Львів, Львівська область, 79019; ідентифікаційний код 03331329) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Електрон Т" (адреса: вулиця Квітова, будинок 12, Шевченківський район, місто Львів, Львівська область, 79019; ідентифікаційний код 00244676) 13995,28 грн. основного боргу, 340,84 грн.3% річних, 587,80 грн. інфляційних збитків, 149,24 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Накази видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 16.12.2011 року.

Суддя Рим Т.Я.