Рішення № 19944235, 06.12.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "06" грудня 2011 р.Справа № 17/5007/113/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Шніт А.В.

за участю представників сторін

від позивача ОСОБА_1 - дов. б/н від 24.02.2011р., Терещенко О.М. - директор (був присутній в судових засіданнях 17.11.2011р. та 05.12.2011р.)

від відповідача ОСОБА_2 - доручення б/н від 23.03.2011р. (була присутня в судових засіданнях 17.11.2011р. та 05.12.2011р.)

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного підприємства "Транспортна компанія ТЕР-Транс" (м.Житомир)

до Дочірнього підприємства "Молочний завод" Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна фабрика "Рейнфорд" (м. Житомир)

про стягнення 40272,03грн.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, в судовому засіданні 17.11.2011р. оголошувалась перерва до 05.12.2011р., 05.12.2011р. оголошувалась перерва до 06.12.2011р.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 40272,03грн., з яких: 38422,00грн. заборгованості, 300,00грн. 3% річних, 1550,03грн. пені.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, передбачених договором №78 на перевезення молочної продукції від 22.09.2010р., в частині сплати відповідачем наданих позивачем послуг по перевезенню молочної продукції у встановлений договором строк.

16.11.2011р. відповідач подав заяву, в якій просить застосувати позовну давність у справі №17/5007/113/11 та подав письмові заперечення, в яких визнав позовні вимоги в частині стягнення 3500,00грн. заборгованості, 214,03грн. пені, 52,56грн. 3% річних, в іншій частині позовні вимоги просить залишити без задоволення.

24.11.2011р. позивач подав письмові пояснення по справі, в яких підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні 06.12.2011р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 06.12.2011р. не з'явився.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

22.09.2010р. між Дочірнім підприємством "Молочний завод" Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна фабрика "Рейнфорд" - замовник (відповідач у справі) та Приватним підприємством "Транспортна компанія "Тер-Транс" виконавець (позивач у справі) був укладений договір №78 на перевезення молочної продукції (а.с. 13 том 1).

Відповідно до п. 1.1 зазначеного договору, позивач зобовязався надавати послуги по перевезенню молочної продукції використовуючи власний чи орендований автотранспорт, а відповідач сплачувати за надані послуги відповідно до умов цього договору.

На виконання п. 1.1 зазначеного договору, позивач надав відповідачу послуги по перевезенню молочної продукції протягом 2010р. 2011р. на загальну суму 305782,00грн., що підтверджується податковими накладними, актами прийому-здачі робіт та товарно-транспортними накладними (а.с. 16-182 том 1).

Відповідно до п.1, п.2 ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно - правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно п.1 ст. 909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

В пункті 2.5 вищезазначеного договору сторони погодили, що оплата за перевезення здійснюється відповідачем в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок позивача в термін 7 банківських днів з моменту отримання акту виконаних робіт від позивача.

Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого, станом на день пред'явлення позову, утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 38422,00грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 11.11.2011р. (а.с. 5,6 том 2) підписаний представниками сторін та скріплений печатками.

Відповідно до ст.546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно п. 4.3 вищезазначеного договору, в разі порушення строків оплати п.п. 2.4 даного договору, відповідач сплачує позивачу за кожний день прострочення пеню в розмірі подвійної ставки НБУ від суми прострочення платежу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за період з 26.07.2011р. по 29.10.2011р. за 95 днів нарахував відповідачу пеню, яка згідно розрахунку позивача (а.с. 6 том 1) складає 1550,03грн.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача (а.с. 6 том 1) та пояснень від 20.11.2011р. (а.с. 16 том 2) за період з 26.07.2011р. по 29.10.2011р. за 95 днів 3% річних становить 300,00грн.

Слід зазначити, що суд перевіривши розрахунки сум пені та 3% річних встановив, що позивачем вірно проведено нарахування сум пені та 3% річних.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

З приписами статті 193 ГК України кореспондуються положення статті 526 ЦК України щодо належного виконання сторонами зобов'язання.

Окрім того, відповідно до ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.

В обґрунтування своїх заперечень (а.с. 9-11 том 2) відповідач посилається зокрема на п.5 ст. 315 ГК України, яким передбачено що, до вимог, що випливають із договору перевезення вантажу, пошти, застосовується позовна давність в один рік з моменту, що визначається відповідно до транспортних кодексів (статутів), але для пред'явлення перевізником до вантажовідправників та вантажоодержувачів позовів, що випливають з перевезення, встановлюється шестимісячний строк.

Зважаючи на те, що позов датовано 29.10.2011р., то термін позовної давності, у межах якого позивач міг звернутися до суду сплив 29.04.2011р. В період після зазначеної дати Позивачем надано лише одну послугу перевезення згідно Акту № ТТ-0000242 від 25.05.2011р. на суму - 3500,00 грн.

Відповідач вважає, що тільки згідно даного Акту термін позовної давності не сплив і сума боргу в розмірі 3500 грн. визнається відповідачем, інші позовні вимоги в частині стягнення боргу та нарахованих на нього штрафних санкцій подані з порушенням терміну позовної давності, а тому не визнаються відповідачем.

Заперечення відповідача відхиляються судом як необґрунтовані, виходячи з наступного.

Згідно з ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч.5 ст.315 ГК України, для пред'явлення перевізником до вантажовідправників та вантажоодержувачів позовів, що випливають з перевезення, встановлюється шестимісячний строк.

За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч.5 ст.261 ЦК України).

Відповідно до ч. 1,3 ст. 264 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дій, які свідчать про визнання ним свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Згідно п.23 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07.04.2008р. №01-8/211 "Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України" до дій, які свідчать про визнання боргу можуть відносить: повне або часткове визнання претензії, часткове погашення самим боржником чи за його згодою іншою особою основного боргу і (або) неустойки, сплата процентів по основному боргу; прохання про відстрочку виконання.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 06.06.2011р. звернувся до відповідача з претензією (вимогою) про сплату заборгованості в сумі 69922,00грн. (а.с. 14 том 1).

У своїй відповіді - відзиві на претензію №07/702 від 14.06.2011р. (а.с. 15 том 1) відповідач зазначив, що ДП "Молочний завод" ТОВ "Молочна Фабрика "Рейнфорд" має заборгованість перед ПП "Транспортна компанія ТЕР-Транс" за надані послуги. Відповідач вказує, що станом на 08.06.2011р. підприємство здійснило платіж в сумі 10000,00грн. з метою зменшення суми боргу.

Отже, відповідач у вищезазначеному відзиві на претензію визнав заборгованість в сумі 59922,00грн.

Таким чином, відповідно до положень ст. 264 ЦК України з 14.06.2011р. відбулося переривання строку позовної давності і з цієї дати він розпочав перебіг заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується. В зв'язку з наведеним строк позовної давності спливає 14.12.2011р. (з розрахунку шестимісячного строку).

Крім того, строк позовної давності також переривався здійсненням відповідачем часткової оплати суми боргу 26.07.2011р. по акту № ТТ-0000120 від 08.03.2011 року, що не заперечується відповідачем у відзиві на позов.

Також, щомісяця станом на 30 число (березень 2011р, травень 2011р., квітень 2011р., червень 2011р.) відповідач підписував і скріплював печаткою акти взаєморозрахунків (а.с. 18-21 том 2) та не надав проти них жодних заперечень, тобто визнав свій борг.

Відповідачем вчинені дії, які свідчать про визнання ним свого боргу (надання відповіді на претензію з визнанням боргу, частковою оплатою боргу, підписанням та скріпленням печаткою підприємства актів взаєморозрахунків), а тому, суд дійшов висновку, що перебіг строку позовної давності було перервано.

Згідно відмітки діловодної служби господарського суду Житомирської області на позовній заяві, позов зареєстровано 31.10.2011р. за вх.№5007/2229/11, отже, позивач звернувся до суду в межах позовної давності.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими заявленими у відповідності з діючим законодавством та такими, що підлягають задоволенню на суму 40272,03грн., з яких: 38422,00грн. заборгованості, 300,00грн. 3% річних, 1550,03грн. пені.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі ст. 193 ГК України, ст. ст. 525, 526, 546, 625 ч. 2 ЦК України, керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Молочний завод" Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна фабрика "Рейнфорд", 10031, м. Житомир, вул. Ватутіна, 45, ідентифікаційний код 32176931 на користь Приватного підприємства "Транспортна компанія ТЕР-Транс", 10003, м.Житомир, вул. Короленка, 38-Б, ідентифікаційний код 36188296 - 38422,00грн. заборгованості, 300,00грн. 3% річних, 1550,03грн. пені, 402,72грн. витрат по сплаті державного мита, 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

СуддяШніт А.В.

Дата підписання:12 грудня 2011р.

<Текст ><Поле для текста >

1 - в справу;

2-позивачу;

3-відповідачу (рек. з повід).

<Текст >

<Текст >