Постанова № 19943814, 12.12.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

"12" грудня 2011 р. Справа № 5008/673/2011 Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Капацин Н.В. –головуючого,

Бернацької Ж.О. –доповідача,

Кривди Д.С.,

розглянувши касаційну скаргу

Приватного підприємства "ЗЕМ-СЕРВІС"

на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.10.2011

у справі№5008/673/2011

за позовомПриватного підприємства "ЗЕМ-СЕРВІС"

доВідділу освіти Іршавської районної державної адміністрації

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача:

Головне управління державного казначейства України у Закарпатській області

простягнення 32454,11 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явилися,

від відповідача: не з'явилися,

від третьої особи: не з'явилися,

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "ЗЕМ-СЕРВІС" у травні 2011 року звернулось до господарського суду Закарпатської області з позовом до Відділу освіти Іршавської районної державної адміністрації про стягнення суми 32454,11 грн., в т.ч. 28867,61 грн. основного боргу, 1930,06 грн. інфляційних втрат, 462,26 грн. 3% річних, 1194,18 грн. пені, згідно договору від 01.09.2010 №1/05-10 та договору від 20.12.2010 №80/05-10.

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 26.07.2011 (суддя Васьковський О.В.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04.10.2011 (колегія суддів: Мельник Г.І. –головуючий, Мурська Х.В., Михалюк О.В.), у справі №5008/673/2011 у позові відмовлено повністю.

Приватне підприємство "ЗЕМ-СЕРВІС" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Закарпатської області від 26.07.2011 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.10.2011 у справі №5008/673/2011, і прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовані норми матеріального права та порушені норми процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача Бернацьку Ж.О., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального права та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що між приватним підприємством "Зем-Сервіс" та відділом освіти Іршавської районної державної адміністрації укладено договори від 01.09.2010 №1/05-10 на суму 121510,87 грн. та від 20.12.2010 №80/05-10 на суму 167165,23 грн. Предметом вказаних договорів є проведення геодезичних робіт, виготовлення кадастрових справ та прив’язка точок повороту меж земельних ділянок загальноосвітніх шкіл відділу освіти Іршавської районної державної адміністрації. У пункті 9.1. договорів сторони погодили, що договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами передбачених ними зобов’язань.

Господарськими судами встановлено, що позивач належним чином виконав договори, що підтверджується актами здачі-прийняття виконаних робіт з проведення геодезичних робіт, виготовлення кадастрових справ та прив’язка точок повороту меж земельних ділянок №1 від 01.09.2010 та № 2 від 20.12.2010.

Пунктом 2.2 договорів визначено, що замовник у 5 денний строк, починаючи з дня підписання договору, здійснює повну оплату вартості робіт, що є підставою для виконання робіт.

Заявлені позивачем претензії та вимоги щодо проведення виплат по вказаних договорах залишено відповідачем без розгляду та задоволення.

Управлінням Державного казначейства в Іршавському районі 30.12.2010 у письмовій формі відмовлено відповідачу у реєстрації зобов’язань за договорами, у зв’язку з неподанням пакету підтвердних документів щодо проведення процедур закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти.

Висновок господарських судів, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом і правовою природою є договором про надання послуг (глава 63 Цивільного кодексу України) є безпідставним, виходячи з наступного.

Статтею 1 Закону України "Про здійснення державних закупівель" визначені основні терміни, що вживаються у цьому Законі. Відповідно до пункту 23 частини 1 статті 1 Закону України "Про здійснення державних закупівель", послуги - будь-яка закупівля (крім товарів і робіт), включаючи транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, медичне та побутове обслуговування, поточний ремонт, лізинг, найм (оренда), а також фінансові, банківські послуги. Згідно пункту 26 частини 1 статті 1 Закону України "Про здійснення державних закупівель", роботи - проектування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об'єктів і споруд виробничого і невиробничого призначення, роботи із нормування у будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, які включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт.

Таким чином, суди дійшли передчасного висновку, що предметом договорів, обов’язок з виконання яких покладений на позивача, є послуги. У результаті виконання договорів позивач надав позивачу послуги у вигляді геодезичних робіт, виготовлення кадастрових справ, та прив’язки точок повороту меж земельних ділянок.

Статтями 11, 13 Закону України "Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність" визначені роботи, що відносяться до топографо-геодезичних і картографічних робіт загальнодержавного та спеціального призначення.

Частиною 1 статті 2 Закону України "Про здійснення державних закупівель" встановлено, що цей Закон застосовується до всіх замовників та закупівель товарів, робіт і послуг, які повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 100 тисяч гривень, а робіт - 300 тисяч гривень.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судові рішення прийняті без дослідження всіх фактичних обставин справи, дослідження письмових доказів та надання їм належної правової оцінки.

Таким чином, місцевий та апеляційний господарські суди дійшли передчасного висновку, що вимоги позивача є безпідставними.

Враховуючи, що Відділ освіти Іршавської районної державної адміністрації є розпорядником коштів місцевого бюджету та знаходиться на казначейському обслуговуванні. Проте господарські суди не дослідили необхідність призначення експертизу для визначення обсягів та вартості виконаних робіт.

Судам також необхідно дослідити установчі документи позивача щодо правомірності виконання останнім спірних робіт.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи, що касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставинами обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню, а справа –передачі на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Під час нового розгляду судом необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від встановлених обставин вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Згідно з частиною 1 статті 11112 Господарського процесуального кодексу України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "ЗЕМ-СЕРВІС" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.10.2011 у справі №5008/673/2011 задовольнити частково.

Рішення господарського суду Закарпатської області від 26.07.2011 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.10.2011 у справі №5008/673/2011 скасувати.

Справу №5008/673/2011 передати на новий розгляд до господарського суду Закарпатської області.

Головуючий, суддя:Капацин Н.В. Судді:Бернацька Ж.О. Кривда Д.С.