Постанова № 19941872, 08.12.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" грудня 2011 р. Справа № 5023/1267/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Грейц К.В.,

суддів :Бакуліної С.В.,

Рогач Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги Первинної профспілкової організації вільної профспілки машиністів України локомотивного депо Купянськ Південної залізниці

на постановувід 26.07.2011 року Харківського апеляційного

господарського суду

у справі№ 5023/1267/11

господарського суду Харківської області

за позовомПервинної профспілкової організації вільної профспілки машиністів України локомотивного депо Купянськ Південної залізниці

доСтатутного територіально-галузевого обєднання “Південна залізниця” в особі локомотивного депо Купянськ СТГО “Південна залізниця”

прозобовязання вчинити певні дії в судовому засіданні взяли участь представники :

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 03.03.2011р.)

від відповідача:ОСОБА_2 (довіреність № 827 від 28.11.2011р.)

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Харківської області (суддя Рильова В.В.) від 26.04.2011 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду (головуючий суддя Лакіза В.В., судді Бородіна Л.І., Хачатрян В.С.) від 26.07.2011 року, у справі № 5023/1267/11 в задоволенні позову відмовлено повністю.

В касаційній скарзі та поясненні позивач просить скасувати ухвалені по справі судові акти і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст.32, 36, 84, 105 ГПК України, ч.1 ст.5, ст.7, ч.1 ст.9, ст.14 Закону України “Про колективні договори і угоди”, ст.ст.3, 36 Конституції України, ст.249 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), ст.42 Закону України “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності”.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач повністю заперечує викладені в ній доводи.

Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представника позивача, який підтримав викладені в ній доводи, заперечення на касаційну скаргу представника відповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Первинна профспілкова організація вільної профспілки машиністів України локомотивного депо Купянськ Південної залізниці, звернулася до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Статутного територіально - галузевого обєднання “Південна залізниця” в особі Локомотивного депо Купянськ СТГО “Південна залізниця” про зобовязання відповідача надати первинній профспілковій організації ВПМУ локомотивного депо Купянськ, як стороні колективного договору, в безоплатне користування обладнане приміщення у строк, визначений судом. Позов вмотивовано тим, що первинна профспілкова організація ВПМУ локомотивного депо, яка на час підписання колективного договору не існувала, має весь обєм прав, визначених законом, у тому числі на обладнане приміщення, незалежно від того, чи є ця профспілка стороною колективного договору. Нормативно позов обґрунтовано посиланням на ст.249 КЗпП України, ст.ст.10, 49 Закону України “Про професійні спілки, їх права і гарантії діяльності”, ст.36 Конституції України.

Касаційна інстанція відзначає таке.

Конституція України закріпила не тільки право кожного на працю, а й гарантії реалізації цього права як особисто, так і через обєднання громадян, зокрема професійні спілки. Право громадян на обєднання у професійні спілки, які утворюються без попереднього дозволу на основі вільного вибору їх членів, встановлено частиною третьою статті 36 Конституції України, статтею 243 КЗпП України.

Відповідно до статей 244, 247, 248 КЗпП України на професійні спілки покладається здійснення контролю за додержанням законодавства про працю, захист трудових і соціально-економічних прав та інтересів працівників.

Конституція України не містить обмежень щодо утворення професійних спілок громадянами, які працюють на одному підприємстві, в установі, організації.

Відповідно до статті 12 Кодексу законів про працю України та статей 3, 4 Закону України “Про колективні договори і угоди” в укладанні колективного договору, угоди беруть участь одна або кілька професійних спілок підприємства, установи, організації. Якщо на підприємстві, в установі, організації є кілька професійних спілок, то вони повинні сформувати спільний представницький орган для ведення переговорів і укладання колективного договору, угоди. Таким чином, всі професійні спілки, що діють на підприємстві, в установі, організації, мають право брати участь в укладанні колективного договору, угоди.

Разом з тим названі нормативні акти допускають можливість укладання колективного договору, угоди як всіма професійними спілками підприємства, установи, організації, так і окремими з них, а також іншими органами, уповноваженими трудовим колективом. Отже, участь професійної спілки в укладанні колективного договору, угоди не впливає на здійснення нею своїх повноважень.

Із змісту частини третьої статті 36 Конституції України випливає, що всі професійні спілки, які утворені і діють згідно з їх статутами на підприємствах, в установах, організаціях, мають гарантовані Конституцією України рівні права для захисту трудових і соціально-економічних прав та інтересів своїх членів.

Касаційна інстанція не заперечує рівних прав позивача з іншими, утвореними у локомотивному депо Купянськ, професійними організаціями.

Профспілкові організації на підприємствах, в установах, організаціях та їх структурних підрозділах представляють інтереси своїх членів і захищають їх трудові, соціально-економічні права та інтереси. Свої повноваження первинні профспілкові організації здійснюють через утворені відповідно до статуту (положення) виборні органи, а в організаціях, де виборні органи не створюються, - через профспілкового представника, уповноваженого згідно із статутом на представництво інтересів членів профспілки, який діє в межах прав, наданих цим Законом та статутом профспілки. Якщо на підприємстві, в установі або організації діє кілька первинних профспілкових організацій, представництво колективних інтересів працівників підприємства, установи або організації щодо укладання колективного договору здійснюється обєднаним представницьким органом, який утворюється цими первинними профспілковими організаціями, за ініціативою будь-якої з них. У цьому випадку кожна профспілкова організація має визначитися щодо своїх конкретних зобовязань за колективним договором та відповідальності за їх невиконання. Представницький орган утворюється на засадах пропорційного представництва. Первинна профспілкова організація, що відмовилася від участі в представницькому органі, позбавляється права представляти інтереси найманих працівників при підписанні колективного договору (ст.37 Закону України “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності”).

Звертаючись до суду з позовом, позивач не надав і матеріали справи не містять належних доказів того, що у вільній профспілці машиністів України локомотивного депо Купянськ Південної залізниці створено виборний орган для роботи якого роботодавцем має надаватись приміщення.

Позивач, стверджуючи, що він приєднався до укладеного до його утворення колективного договору, посилається на Додаток №7 Генеральної Угоди між Кабінетом Міністрів України, всеукраїнським обєднанням організацій роботодавців і підприємців та всеукраїнськими профспілками і профобєднаннями на 2008-2009 роки, який унормовував порядок приєднання до Генеральної угоди, із зазначенням про можливість приєднання у встановленому порядку в тому числі і первинних профспілкових організації до колективного договору (п.5).

Пунктами 1, 2 Додатку №7 “Порядок приєднання до Угоди” Генеральної Угоди передбачено, що після прийняття рішення виборним органом всеукраїнської профспілки, їх обєднань (далі профспілка) чи українським обєднання організацій роботодавців відповідних рівня та статусу (далі - організація роботодавців) про приєднання до Угоди надсилається заява про приєднання із зобовязанням виконувати положення Угоди до відповідної Сторони, а у разі організації роботодавців до частини Сторони власників, яка представляє всеукраїнські обєднання організації роботодавців, які є субєктами Угоди. Сторона, а у разі для організацій роботодавців частина Сторони власників, яку представляють всеукраїнські обєднання організацій роботодавців, які є субєктами Угоди, протягом 15 днів після надходження заяви розглядають питання про приєднання профспілки або організації роботодавців до Угоди. Рішення оформляється відповідним протоколом і набирає чинності з дня його прийняття. Якщо протягом 15 днів Сторона, а у разі для організацій роботодавців частина Сторони власників, яку представляють всеукраїнські обєднання організацій роботодавців, які є субєктами Угоди, не розглянула питання про приєднання, то профспілка, організація вважаються такою, що приєдналася до угоди.

Судами встановлено, що 22.05.2010 року позивач надіслав відповідачу, Локомотивному депо Купянськ Південної залізниці, повідомлення про приєднання до колективного договору локомотивного депо згідно пункту 2 додатка 7 до “Генеральної Угоди між Кабінетом Міністрів України, всеукраїнськими обєднаннями організацій роботодавців і підприємців та всеукраїнськими профспілками і профобєднаннями на 2008-2009 роки”.

25.05.2010 року відповідач направив відповідь на адресу позивача в якій зазначив, що приєднання первинної профспілкової організації ВПМУ до колективного договору локомотивного депо Купянськ не має законних підстав.

Касаційна інстанція вважає правомірним висновок судів стосовно того, що позивач не приєднався до колективного договору, оскільки: по-перше, його звернення про приєднання до колективного договору було розглянуто у встановлений у Генеральній угоді пятнадцятиденний строк, що виключає можливість автоматичного приєднання лише по цьому критерію; по-друге, судами не встановлено обставин, які свідчать ані про направлення заяви про приєднання до колективного договору відповідній стороні (в даному випадку профспілковому органу), ані про результати розгляду відповідною стороною колективного договору звернення про приєднання до цього колективного договору.

Власник або уповноважений ним орган зобовязаний сприяти створенню належних умов для діяльності первинних профспілкових організацій, що діють на підприємстві, в установі, організації; приміщення для роботи виборного профспілкового органу та проведення зборів працівників, які є членами професійної спілки, з усім необхідним обладнанням, звязком, опаленням, освітленням, прибиранням, транспортом, охороною надається власником або уповноваженим ним органом у порядку, передбаченому колективним договором (ч.ч.1, 2ст.249 КЗпП України).

Роботодавець зобовязаний сприяти створенню належних умов для діяльності профспілкових організацій, що діють на підприємстві, в установі або організації. Надання для роботи виборного профспілкового органу та проведення зборів працівників приміщень з усім необхідним обладнанням, звязком, опаленням, освітленням, прибиранням, транспортом, охороною здійснюється роботодавцем у порядку, передбаченому колективним договором (угодою) (ч.1, 2 ст.42 Закону України “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності”).

Даючи юридичну оцінку встановленим судами обставинам справи, касаційна інстанція відзначає, що: - позивачем не доведено створення певного виборного профспілкового органу, у порядку, встановленому його статутом, оскільки належних доказів такого створення матеріали справи не містять; - позивачем не доведено юридичного факту приєднання його у встановленому законом порядку до укладеного до його створення колективного договору. Отже, позивач, не будучи стороною колективного договору з роботодавцем, не має права вимоги до останнього про надання його виборному органу приміщення для роботи в порядку, передбаченому таким колективним договором, оскільки у колективному договорі встановлюються взаємні зобовязання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема, гарантії діяльності профспілкової чи інших представницьких організацій трудящих (ст.7 Закону України “Про колективні договори і угоди”).

Беручи до уваги все наведене та вимоги чинного законодавства в їх сукупності, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови Харківського апеляційного господарського суду.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1118, п.1 ч.1 ст.ст.1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України ,-

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Первинної профспілкової організації вільної профспілки машиністів України локомотивного депо Купянськ Південної залізниці на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.07.2011 року у справі №5023/1267/11 залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.07.2011 року у справі № 5023/1267/11 без змін.

Головуючий-суддя К.Грейц

С у д д і С.Бакуліна

Л.Рогач