Постанова № 19941214, 07.12.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" грудня 2011 р. Справа № 5004/1138/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В.С. - головуючого,

Костенко Т. Ф.,

Сибіги О.М.

розглянувши матеріали

касаційної скаргиСПД ФО ОСОБА_4

на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 04.10.11р.

у справігосподарського суду Волинської області

за позовомПП "Виробничо-комерційна фірма "Домінанта"

доСПД ФО ОСОБА_4

прозобов'язання укласти договір,

в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: ОСОБА_5 (дов. від 05.10.11 № 007), ОСОБА_6 (дов. від 05.12.11 № 05-2),

відповідача: ОСОБА_7 (дов. від 06.12.11), ОСОБА_8 (дов. від 06.12.11),

ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 15.08.2011 року господарського суду Волинської області в позові відмовлено.

Постановою від 04.10.2011 Рівненського апеляційного господарського вказане вище рішення скасовано позов задоволено, визнано укладеним з 04.10.2011 року в редакції позивача договір № 4Г про дольову участь у витратах на утримання будівлі, площ загального користування, прибудинкової території та сплаті комунальних і обов'язкових платежів по СТК "Пасаж".

Не погоджуючись з постановою Рівненського апеляційного господарського суду, СПД ОСОБА_4 звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить її скасувати як прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту знаходить необхідним касаційну скаргу задовольнити частково.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій, які приймали рішення у даній справі, відповідно до умов договору від 13 лютого 2006 року, укладеного між ВКФ "Домінанта" та громадянкою ОСОБА_4, останньою було придбано нежитлове приміщення, зазначене у технічному паспорті за №6, площею 24,3 м2, що складає 4/100 частини складсько-торгового комплексу (А-2), розташованого по АДРЕСА_1, і зазначений за номером 1а. Договір посвідчено приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_9 про що свідчить Витяг з Державного реєстру правочинів від 13.02.2006р. №2079769.

01 серпня 2007 року між ВКФ "Домінанта" та громадянами ОСОБА_4, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12, які є співвласниками у спільній частковій власності складсько-торгового комплексу (А-2) загальною площею 640,9 м2, за вказаною вище адресою, укладено договір про поділ нежитлового приміщення, згідно п. 1.1 гр. ОСОБА_4 на праві спільної часткової власності належить 4/100 частин складсько-торгового комплексу на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_9 13.02.2006 року за № 364. Право власності зареєстроване в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 29.03.2006 року за №12028074 (Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданий КП "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації" 29.03.2006 року за №10243224). Приміщення №6 має площу 24,3 м2, вартість його складає 135953 грн.

Пунктами 1.2-1.5 цього договору про поділ нежитлового приміщення визначено, що на праві спільної часткової власності іншим договірним сторонам на тих чи інших підставах (посвідчені нотаріально договори купівлі-продажу, Свідоцтво про право власності) належить: гр. ОСОБА_10 4/100 частин складсько-торгового комплексу; гр. ОСОБА_11 5/100 частин складсько-торгового комплексу; гр. ОСОБА_12 20/100 частин складсько-торгового комплексу; ПП ВКФ "Домінанта" 67/100 частин складсько-торгового комплексу.

Згідно п.п. 1.6-1.8 договору про поділ нежитлового приміщення з моменту укладення цієї угоди спільна часткова власність на частину складсько-торгового комплексу (А-2) загальною площею 640,9 м2, яке знаходиться у АДРЕСА_1, і належало фізичним особам ОСОБА_4, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та юридичній особі ПП ВКФ "Домінанта" припиняється. Поділене нерухоме майно, що належить фізичним та юридичній особі, набуває правового статусу окремого майна. Відповідно до п.п. 4.2, 4.3 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, кожному з обєктів присвоюється новий реєстраційний номер. Цей договір про поділ нерухомого майна є самостійним правовстановлюючим документом.

Пунктом 5.2 договору про поділ нежитлового приміщення передбачено, що з моменту нотаріального посвідчення цього договору усі витрати по утриманню складсько-торгового комплексу та витрати щодо експлуатації прилеглої території, інші обовязкові платежі і податки, сторони зобовязуються відшкодовувати у обовязковому порядку пропорційно належній сторонам площі. З цією метою сторони зобовязуються укласти відповідний додатковий договір.

Вказаний договір нотаріально посвідчено 01 серпня 2007 року та зареєстровано в реєстрі за №2486 приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_9

На виконання п. 6. 3 договору купівлі-продажу від 13 лютого 2006 року та пункту 5.2 зазначеного договору про поділ нежитлового приміщення, ПП "ВКФ "Домінанта" звернулося до відповідача з листом від 15.04.11 №07/04, яким направило проект договору з калькуляціями щодо підписання договору "Про дольову участь у витратах на утримання будівлі, площ загального користування, прибудинкової території та сплаті комунальних і обовязкових платежів по СТК "Пасаж" у АДРЕСА_1".

Відсутність з боку СПД ОСОБА_4 будь-яких відповідей на названий вище лист стала підставою для звернення з позовом у даній справі.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судами попередніх інстанцій при прийнятті судових рішень не взято до уваги те, що підставою заявленого позову вказано п. 6.3 договору купівлі-продажу майна та п. 5.2 договору про поділ нежитлового приміщення, по яких ОСОБА_4 виступала стороною як фізична особа, відповідно всі обовязки, які виникли із вказаних договорів стосуються фізичної особи, а не субєкта підприємницької діяльності.

Поза увагою судів залишилась і та обставина, що спірне майно, на обслуговування якого пропонувалось позивачу укласти договір про дольову участь у витратах на утримання будівлі, зареєстровано саме за фізичною особою ОСОБА_4

Таким чином, судами не було надано належної правової оцінки вказаним фактам та відповідно не зясовано належність даного спору господарському суду.

З врахуванням того, що згідно ч. ІІ ст. 1117 касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, збирати нові докази або додатково перевіряти їх, судове рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

При новому розгляді справи місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно зясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, надати обєктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального права, які регулюють спірні відносини.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Рішення від 15.08.11 господарського суду Волинської області та постанову від 04.10.11 Рівненського апеляційного господарського суду у справі № 5004/1138/11 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду Волинської області.

Головуючий Божок В.С.

Судді Костенко Т.Ф.

Сибіга О.М.