Постанова № 19939385, 05.12.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2011 р. Справа № 5019/834/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Капацин Н.В. головуючий

Бернацька Ж.О.

Кривда Д.С.

за участю представників:

позивачаАкопян М.А.,представник

відповідачане зявились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Салют"

на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 29.09.2011 року

у справі№ 5019/834/11 господарського суду Рівненської області

за позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Салют"

простягнення в сумі 25 500, 00 грн., ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова група "ТАС" звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Салют" про стягнення 25 500 грн. 00 коп.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 17.06.2011 року у справі №5019/834/11 (суддя Войтюк В.Р.) у позові відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 29.09.2011 року (судді: Юрчук М.І. головуючий, Василишин А.Р., Дужич С.П.) рішення господарського суду Рівненської області від 17.06.2011 року у справі №5019/834/11 скасовано. Прийнято нове рішення. Позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Салют" на користь приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" матеріальні збитки в сумі 25 500 грн. 00 коп.; 255 грн. 00 коп. - витрат по сплаті державного мита за подання позовної заяви; 127 грн. 50 коп. - витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги; 236 грн. - витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з постановою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Салют" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову у справі скасувати, залишити без змін рішення суду першої інстанції, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, Цивільного кодексу України.

Відзив на касаційну скаргу не надано.

Відводів складу суду не заявлено.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши наявні матеріали справи та доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно статті 108 Господарського процесуального кодексу України судом касаційної інстанції є Вищий господарський суд України.

Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено господарськими судами першої та апеляційної інстанції, 22.12.2007 року по автодорозі “Північний під'їзд до м. Рівне” зі сторони с. В. Житин в напрямку м. Рівне, відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля “ЗІЛ”, державний номер НОМЕР_1, який належить ТОВ "Підприємство “Салют”, під керуванням ОСОБА_1 та є забезпеченим транспортним засобом згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВВ/1282984, укладеним між ТОВ “Салют” та ЗАТ “Страхова група “ТАС” (правонаступником якого є приватне акціонерне товариство “СТРАХОВА ГРУПА “ТАС”).

У результаті ДТП, зокрема, пошкоджено транспортний засіб “Форд Експрес”, реєстраційний №НОМЕР_2, який належить громадянину ОСОБА_2 на праві приватної власності.

Під час ДТП автомобілем “ЗІЛ” керував працівник ТОВ "Підприємство “Салют” ОСОБА_1, який перебував у трудових відносинах із цим товариством,

Апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 був допущений до керування транспортним засобом медпрацівником 08 год. 30 хв. для доставки алкогольних напоїв із м.Рівне у смт.Тучин. Виїзд транспортного засобу дозволив механік, про що вчинений підпис.

Судом апеляційної інстанції враховано, що в постанові старшого слідчого СУ УМВС України в Рівненській області про відмову в порушенні кримінальної справи від 31.12.2007 року зазначено, що вантажний автомобіль “ЗІЛ” державний номерний знак НОМЕР_1, мав несправність, яку водій ОСОБА_1 міг виявити перед виїздом, а саме: порушення герметичності пневматичного гальмового приводу, що спричиняє зменшення тиску повітря при непрацюючому двигуні більш як на 0,05 МПа (0,5 кГс/кв.см) за 15 хв. у разі приведення в дію органів керування гальмовою системою. При поверненні із смт.Тучин до м.Рівного по автодорозі “Північний підїзд до м. Рівне” зі сторони с. В. Житин в напрямку м Рівне водій ОСОБА_1 під час руху транспортного засобу, виявивши несправність електропроводки автомобіля, маючи змогу звернути на узбіччя та здійснити там зупинку, транспортний засіб за межі дороги не прибрав, а зупинився з вимкненими габаритними ліхтарями та фарами в межах смуги власного руху. Внаслідок цього сталося зіткнення автомобіля ЗІЛ 431410 державний номерний знак НОМЕР_1 із автомобілем “Опель-Вектра” д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_3, який рухався позаду в попутному напрямку, а приблизно через 1-2 хвилини сталося зіткнення задньої частини вказаного вантажного автомобіля з передньою частиною автомобіля “Форд-Експрес” д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4, який також рухався позаду в попутному напрямку.

Відповідно до висновків експертизи від 08.01.2008 року "На момент огляду робоча гальмівна система досліджуваного автомобіля ЗІЛ-130 знаходилася в технічно несправному, однак частково в працездатному стані (гальмують тільки передні колеса) та не відповідала вимогам п. 31.4, 31.4.1, 31.4.1 г. Правил дорожнього руху України".

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду та задовольняючи позов, апеляційний господарський суд зазначив, що, з огляд на обставини справи та пояснення учасників ДТП, саме несправність автомобіля ЗІЛ стала причиною дорожньо-транспортної пригоди, а отже регресний позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

У пункті 2 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 10.12.1996 року №02-5/422 "Про судове рішення" зазначено, що, у відповідності з статтею 4 Господарського процесуального кодексу України рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: 3.1. чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; 3.2. чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; 3.3. яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору (пункт 3 Роз'яснення).

Постанова суду апеляційної інстанції зазначеним вимогам не відповідає.

Статтею 1191 Кодексу встановлено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до підпункту 38.1.1 "г" пункту 38.1 статті 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, у разі, якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху.

Відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України преюдиціальне значення для господарського суду мають вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, щодо певних подій та ким вони вчинені або рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, щодо фактів, які встановлені судом. В інших випадках питання щодо вини конкретних осіб вирішується господарським судом самостійно за результатами дослідження всіх обставин та матеріалів справ, у тому числі матеріалів слідчих органів. Рішення господарського суду не може обґрунтовуватись тільки довідкою органу ДАІ або постановою про відмову у порушенні кримінальної справи.

Як вбачається з постанови старшого слідчого СУ УМВС України в Рівненській області про відмову в порушенні кримінальної справи від 31.12.2007 року, в прямому безпосередньому причинному зв'язку з виникненням ДТП і шкідливими наслідками, перебуває порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху.

В постанові Рівненського міського суду від 25.02.2008 року про закриття адміністративної справи зазначено, вина в порушенні Правил дорожнього руху ОСОБА_1 підтверджується матеріалами справи. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене КпАП України.

З урахуванням викладеного, господарський суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що судом апеляційної інстанцій при прийнятті постанови по суті спору наведеним правовим положенням юридичного аналізу в контексті спірних правовідносин надано не було, в той час, як у даному випадку необхідно було враховувати вказані норми в комплексі.

В той же час рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, відповідно до пункту 6 статті 1119 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 6 статті 1119, статтями 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Салют" задовольнити.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 29.09.2011 року у справі № 5019/834/11 господарського суду Рівненської області скасувати.

Рішення господарського суду Рівненської області від 17.06.2011 року у справі №5019/834/11 залишити без змін.

Головуючий Н. Капацин

Судді Ж. Бернацька

Д. Кривда