Постанова № 19939218, 05.12.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

"05" грудня 2011 р. № 5023/2713/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя (доповідач): судді:Алєєва І.В.,

Новікова Р.Г.,

Євсіков О.О.

за участю представників: від позивача:Нітенко О.А.; від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк"

на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 30.08.2011

у справі№5023/2713/11

господарського судуХарківської області

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю САТП-2001", м. Харків

простягнення коштів

В С Т А Н О В И В:          

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.06.2011р. у справі №5023/2713/11 призначено по справі судово-економічну експертизу, проведення якої доручено експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса та зупинено провадження у справі до вирішення питань, поставлених судовому експерту.

Позивач, ТОВ "Український промисловий банк", з прийнятою ухвалою суду першої інстанції не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив ухвалу господарського суду Харківської області від 22.06.2011р. у справі №5023/2713/11 скасувати в частині зупинення провадження у справі.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 30.08.2011р. у справі №5023/2713/11 апеляційну скаргу ТОВ "Український промисловий банк" - залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Харківської області від 22.06.11 у справі № 5023/2713/11 - залишено без змін.

Позивач, ТОВ "Український промисловий банк", з прийнятою постановою Харківського апеляційного господарського суду від 30.08.2011р. у справі №5023/2713/11, не погодився та звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 22.06.2011р. у справі №5023/2713/11 в частині зупинення провадження у справі та зазначену постанову.

Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема тим, що при винесенні оскаржуваної ухвали господарським судом було обґрунтовано лише необхідність призначення експертизи та не надано обґрунтування необхідності зупинення провадження у справі з урахуванням того, що процесуальним законодавством зупинення провадження у справі у випадках призначення господарським судом судової експертизи визначено як право, а не обов’язок суду.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 09.11.2011р. у справі №5023/2713/11 касаційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду.

Розпорядженням Секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України №03.07-05/666 від 21.11.2011р. та відповідно до п. 3.1.7 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, на виконання рішення зборів суддів Вищого господарського суду України від 15.12.2010р. № 12, справа №5023/2713/11 була передана наступній колегії суддів: Величко Н.Л. –головуючий, Алєєва І.В. (доповідач), Євсіков О.О.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 22.11.2011р. у справі №5023/2713/11 касаційна скарга прийнята до провадження у новому складі колегії суддів та призначена до розгляду.

Розпорядженням Секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 05.12.2011р. в зв'язку з відрядженням судді Величко Н.Л. та відповідно до ч. 4 ст. 31 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", п. 1 рішення зборів суддів Вищого господарського суду України від 15.12.2010 №12 та п.1 наказу Голови Вищого господарського суду України від 17.12.2010 № 56, розпорядженням Голови Вищого господарського суду України від 01.11.2011 № 81-р, справа №5023/2713/11 була передана наступній колегії суддів: Алєєва І.В. –головуючий (доповідач), Новікова Р.Г., Євсіков О.О.

У судове засідання 05.12.2011р. представник відповідача не з'явився.

Ухвалою про призначення справи до розгляду учасників судового процесу було попереджено, що неявка без поважних причин у судове засідання не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки. Сторони по справі в установленому порядку ГПК України повідомлені про час і місце розгляду справи в касаційній інстанції за адресами їх місцезнаходження зазначеними в позовній заяві. На момент розгляду справи у судовому засіданні 05.12.2011р. клопотань про відкладення розгляду справи до колегії суддів Вищого господарського суду України не надходило. Скарга розглядається за наявними матеріалами справи, а повний текст постанови Вищого господарського суду України направляється учасникам судового процесу поштою в установленому законом порядку.

В призначеному судовому засіданні касаційної інстанції 05.12.2011р. представник скаржника підтримав доводи касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування апеляційним судом норм процесуального та матеріального права, проаналізувавши доводи з цього приводу, викладені в касаційній скарзі, Вищий господарський суд України не знаходить підстав для задоволення касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк".

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 17.11.2006р. між сторонами було укладено кредитний договір №38/КЛ-06 на відкриття відновлювальної кредитної лінії, зі змінами і доповненнями, відповідно до якого позивач надав відповідачу кредит шляхом відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії з лімітом кредитування 500000грн. на поповнення обігових коштів, а відповідач зобов'язався в порядку, передбаченому кредитним договором повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 18,0% річних у гривнях, комісії, а у разі прострочення платежів основного боргу та процентів, також пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення. Строк кредитної лінії по кредитному договору -16.11.2011р.

06.02.2006р. між позивачем та відповідачем було укладено договір №1 про внесення змін та доповнень до кредитного договору, відповідно до якого сторони встановили ліміт кредитування у сумі 6000000,00 грн., продовжили строк дії кредитної лінії до 16.11.2011р., встановлено процентну ставку за користування кредитними коштами в розмірі 17,0% річних, встановлено комісію за управління кредитною лінією у розмірі 1,0% від суми фактичної заборгованості, а також встановлено графік зменшення ліміту кредитної лінії.

24.04.2008р. між позивачем та відповідачем укладено договір №2 про внесення змін та доповнень до кредитного договору, відповідно до якого встановлено комісію за управління кредитною лінією у розмірі 5,0% від суми фактичної заборгованості.

19.05.2008р. між позивачем та відповідачем укладено договір №3 про внесення змін та доповнень до кредитного договору, відповідно до якого встановлено комісію за управління кредитною лінією у розмірі 3,5% від суми фактичної заборгованості.

23.10.2008р. між позивачем та відповідачем укладено договір №4 про внесення змін до кредитного договору, відповідно до якого встановлено комісію за управління кредитною лінією у розмірі 5,0% від суми фактичної заборгованості.

19.10.2009р. між позивачем та відповідачем укладено договір №5 про внесення змін та доповнень до кредитного договору у відповідності до якого змінено графік зменшення ліміту кредитної лінії.

31.05.2011р. відповідачем до суду надано клопотання про призначення судової бухгалтерської експертизи.

14.06.2011р. позивачем надано заяву про збільшення позовних вимог, в яких він просив суд стягнути з відповідача: поточної заборгованості за кредитом станом на 10.06.2011 року - 1337142,88 грн., простроченої заборгованості за кредитом, що виникла за період з 01.10.2006 року по 10.06.2011 року включно 1879538,09 грн., поточної заборгованості по нарахованим процентам за період з 28.05.2011 року по 10.06.2011 року включно 32814,96 грн., поточної заборгованості по нарахованій комісії за управління кредитною лінією в період з 28.05.2011 року по 10.06.2011 року включно в сумі 6168,97 грн., простроченої заборгованості по нарахованим процентам, що виникла за період з 28.12.2009 року по 27.05.2011 року включно в сумі 876755,58 грн., простроченої заборгованості по нарахованій комісії за управління кредитною лінією, що виникла за період з 28.03.2009 року по 27.05.2011 року включно в сумі 347666, 03 грн., пені за несвоєчасне погашення кредиту за період з 10.12.2010 року по 10.06.2011 року в сумі 65205,56 грн., пені за несвоєчасне погашення процентів за період з 10.12.2010 року по 10.06.2011 року в сумі 16139,74 грн., пені за несвоєчасне погашення комісії за управління кредитною лінією за період з 10.12.2010 року по 10.06.2011 року включно в сумі 3909,91 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.06.2011р. у справі №5023/2713/11 призначено судово-економічну експертизу та зупинено провадження у справі №5023/2713/11 до вирішення питань, поставлених судовому експерту.

Відповідно до ст. 79 ГПК України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках: призначення господарським судом судової експертизи; надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів; заміни однієї з сторін її правонаступником внаслідок реорганізації підприємства, організації.

Згідно з приписами статті 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом.

Крім того, висновок судового експерта виступає лише як один з доказів у справі, який не має для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом у сукупності з іншими доказами з метою встановлення наявності чи відсутності обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

          Приписами ст. 41 ГПК України встановлено, що господарський суд сам визначає, чи є у нього необхідність у спеціальних знаннях і, відповідно, призначення для цього експертизи, чи такої необхідності немає і суд може вирішити спір на підставі інших доказів, поданих у справі.

Оскільки при розгляді даної справи у суду першої інстанції виникла необхідність вирішення питань, що потребують спеціальних знань, для всестороннього, об'єктивного та повного встановлення обставин справи, суд першої інстанції, скористався своїм правом та призначив у справі судово-економічну експертизу з урахування приписів ст. 41 ГПК України.

Питання щодо зупинення провадження у справі визначаються ст. 79 ГПК України, так частиною 2 вказаної статті визначено, що господарський суд зупиняє провадження у справі у випадку призначення господарським судом судової експертизи.

Згідно з приписами ст. 41 ГПК України експертиза призначається, коли для вирішення справи необхідні специфічні знання в певній галузі, а призначення судової експертизи є правом господарського суду, яке він використовує для роз’яснення питань, що виникають при вирішенні спору і потребують спеціальних знань. Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі. Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу".

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду та вважає правомірним висновок місцевого господарського суду про зупинення провадження у справі, як необхідного наслідку призначення судово-економічної експертизи у відповідності з вимогами ст. 79 ГПК України.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що призначення судової експертизи та, як наслідок, зупинення провадження у справі, здійснено місцевим господарським судом у відповідності з вимогами норм чинного законодавства, зокрема: ст.ст. 41, 79 Господарського процесуального кодексу України, у зв’язку з чим підстав для скасування оскаржуваного судового акту не вбачається.

В силу приписів ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції дана належна юридична оцінка обставинам справи, порушень норм матеріального та процесуального права не вбачається, у зв’язку з чим підстави для скасування постанови Харківського апеляційного господарського суду від 30.08.2011 у справі №5023/2713/11 відсутні.

З огляду на приписи ст. 49 ГПК України, судові витрати за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 30.08.2011 у справі №5023/2713/11 залишити без змін, а касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" –без задоволення.

Головуючий суддя          (доповідач) І.В. Алєєва

Суддя                               Р.Г. Новікова

Суддя           О.О. Євсіков