Ухвала суду № 19937823, 31.10.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

31 жовтня 2011 р. № 5019/101/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Владимиренко С.В.,

суддів:Демидової А.М.,

Малетича М.М.,

Плюшка І.А.,

Шевчук С.Р.,

розглянувши заяву Приватного малого підприємства фірми "Градієнт"

про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 17.08.2011

у справі№5019/101/11

за позовом Приватного малого підприємства фірми "Градієнт"

до

третя особаРівненського державного гуманітарного університету

Головне управління державного казначейства України в Рівненській області

простягнення коштів, В с т а н о в и В:

Рішенням господарського суду Рівненської області від 09.03.2011 у справі №5019/101/11 позов задоволено: стягнуто з відповідача на користь позивача 733925,93 грн. боргу, 255 620,98 грн. інфляційних витрат та 2 914,42 грн. 3% річних.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 24.05.2011 рішення господарського суду Рівненської області від 09.03.2011 скасовано та провадження у справі щодо стягнення 733925,93грн. заборгованості припинено; в решті позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.08.2011 у справі №5019/101/11 скасовано постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 24.05.2011 в частині відмови у стягненні 255 620,98 грн. інфляційних втрат та 2914,42 грн. 3% річних, рішення господарського суду Рівненської області від 09.03.2011 у цій частині залишено без змін; зменшено розмір судових витрат; в решті постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 24.05.2011 залишено без змін.

Приватне мале підприємство фірма "Градієнт" звернулось з заявою про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 17.08.2011 у справі №5019/101/11 Верховним Судом України та просить скасувати постанову Вищого господарського суду України від 17.08.2011 у справі №5019/101/11 в частині залишення без змін постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 24.05.2011, зокрема в частині припинення провадження щодо стягнення 733925,93грн. Подану заяву Приватне мале підприємство фірма "Градієнт" обґрунтовує неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за замістом судові рішення у подібних правовідносинах, з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 28.10.2011 у справі №28/130, від 20.10.2010 у справі №15/106.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів не вбачає підстав для допуску справи №5019/101/11 до провадження Верховного Суду України з огляду на наступне.

Відповідно до статті 11116 ГПК України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах, та встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні справи судом.

При цьому ухвалення різних за змістом судових рішень має місце у разі, коли господарський суд касаційної інстанції у розгляді двох або більше справ за подібних предмету спору, підстав позову та змісту позовних вимог і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Переглядаючи спір в порядку касаційного провадження у справі №5019/101/11, Вищий господарський суд України зазначив, що судами попередніх інстанцій встановлено факт неналежного виконання відповідачем зобов'язання стосовно погашення заборгованості, розмір якого погоджено мировою угодою сторін; чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з постановленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків, тому суд першої інстанції правомірно постановив про стягнення з відповідача інфляційних витрат, 3% річних.

Водночас у справі №15/106 (постанова Вищого господарського суду України від 20.10.2010) судом касаційної інстанції зазначено, що ухвала суду про затвердження мирової угоди сторін у справі № 15/214 не відповідала вимогам статті 19 Закону України “Про виконавче провадження”, а тому не могла вважатись виконавчим документом та, відповідно, не могла бути виконаною державною виконавчою службою; зважаючи на наявність невиконаного відповідачем в повному обсязі зобов’язання перед позивачем по погашенню боргу, що передбачалось умовами мирової угоди, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про правомірність вимог про стягнення з відповідача боргу та припинення провадження у справі в частині вимог про зобов’язання відповідача виконати умови мирової угоди по справі №15/214, у зв’язку з відмовою позивача від позову в цій частині.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.10.2010 у справі №28/130 залишено без змін постанову суду апеляційної інстанції, якою встановлено, що ухвалою господарського суду Донецької області затверджена мирова угода та провадження по справі припинено; відповідач належним чином не виконав умови затвердженої судом мирової угоди, оплату залишку заборгованості у встановлений строк не здійснив, тому вимоги позивача про стягнення заборгованості у вказаній сумі є обґрунтованими; враховуючи, що факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем є доведеним, з відповідача підлягають стягненню 3% річних, інфляційні витрати.

Проаналізувавши зміст постанови, про перегляд якої подано заяву, та постанов у справах №28/130, №15/106, колегія суддів встановила, що судові рішення в цих справах прийнято судом касаційної інстанції і, відповідно, застосовано норми матеріального права в залежності від встановлених судами фактичних обставин справ з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції.

З огляду на викладене підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України відсутні.

Керуючись статтями 86, 11116, 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Відмовити Приватному малому підприємству фірма "Градієнт" в допуску справи №5019/101/11 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий, суддяС. Владимиренко

СуддіТ. Козир

М.Малетич

І. Плюшко

С. Шевчук KAСАЦІЯ до ВСУ (03.14.04 - розгляд)