Постанова № 19937291, 08.11.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" листопада 2011 р. Справа № 10/29-10 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Панової І.Ю. доповідач у справі, суддів:Білошкап О.В., Хандуріна М.І., розглянувши касаційні скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Агро УА"; Акціонерного товариства "АGRO CZ, a.s."; Вінницької міжрайонної державної податкової інспекції;

Відкритого акціонерного товариства "Селянський комерційний банк "Дністер";

Першого заступника прокурора Вінницької області

на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 13.07.2011

у справі№ 10/29-10 господарського суду Вінницької області

за заявоюВінницької міжрайонної державної податкової інспекції

до боржникаЗакритого акціонерного товариства "Подільський цукор"

проБанкрутство

за участю представників сторін: від Генеральної прокуратури України Громадський С.О.;

від Акціонерного товариства "АGRO CZ, a.s." Сковоронський І.В.;

ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро УА" Мілованов А.В.; від Відкритого акціонерного товариства "Селянський комерційний банк "Дністер" Кривда О.В.;

від Закритого акціонерного товариства "Подільський цукор"- Кліща А.О.;

від Вінницької міжрайонної державної податкової інспекції Мазур О.О.

ВСТАНОВИВ:

У справі оголошувалась перерва з 01.11.2011 по 08.11.2011 на підставі ст. 77 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 03.06.2011року за результатами попереднього засідання у справі № 10/29-10 (суддя Даценко М.В.) про банкрутство Закритого акціонерного товариства "Подільський цукор" затверджено реєстр вимог кредиторів, а саме:

- ФОП ОСОБА_1. із сумою 59 925, 15 грн. ( 57 805,45 грн. - четверта черга, 2 119,70 грн. - шоста черга);

- ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Степ-ап" із сумою 71 072, 89 грн. (70 252,17 грн. - четверта черга, 820, 72 грн. - шоста черга);

- УПФУ у Вінницькому районі із сумою 39 449, 04 грн. (друга черга);

- Державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця" із сумою 5 660,89 грн. ( 4 764,89 грн. - четверта черга, 896,00 грн. - шоста черга);

- ВВД ФСС НВВ та професійних захворювань України у м. Вінниці із сумою 1 189,93 грн. (друга черга);

- Вінницька МДПІ з сумою 785 577,95 грн. (з них - 609 899,57 грн. - третя черга, 175 688, 38 грн. - шоста черга);

- ТОВ "АГРО УА" із сумою 14 013 300 грн. (четверта черга);

- АТ "АGRO CZ, a.s." із сумою 5 015 233,78 грн. (четверта черга);

- ВАТ "Селянський комерційний банк "Дністер" із сумою 2 116 814,94 грн. (578 308,32 - І черга, 1 538 506,62 - четверта черга);

Заборгованість по заробітній платі 65 107,75 грн. (16 386,98 грн. - перша черга, 48 720,77 грн. - друга черга).

Прийнято відмову ТОВ "Агро УА" від заявлених вимог в сумі 2 108 602 грн., провадження у справі в цій частині припинено, в частині вимог на суму 1 146 978,92 грн. відмовлено.

Прийнято відмову ВАТ "Селянський комерційний банк "Дністер" від заявлених вимог в сумі31 602,57 грн., провадження у справі в цій частині припинено, в частині вимог на суму 214 258,04 грн. відмовлено.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, визнано такими, що не розглядаються і вважаються погашеними. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 13.07.2011 року у справі № 10/29-10 апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Подільський цукор" задоволено частково.

Ухвалу господарського суду Вінницької області від 03.06.2011р. у справі №10/29-10 скасовано, в частині визнання грошових вимог кредиторів: АТ "АGRO CZ, a.s.", ТОВ "АГРО УА", ВАТ "Селянський комерційний банк "Дністер"та Вінницької МДПІ .

Відмовлено акціонерному товариству АТ "АGRO CZ, a.s.", код фірми 25277782, вул. Коменського, буд. 247, м. Градец Кралове, Чеська Республіка, 50003, у визнанні його кредитором у справі про банкрутство Закритого акціонерного Товариства "Подільський цукор" з сумою грошових вимог 5 015 233,78грн.

Відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Агро УА", ідент. код 33088506, вул. Театральна, буд. 20, м. Вінниця, 21210, у визнанні його кредитором у справі про банкрутство Закритого акціонерного Товариства "Подільський цукор" з сумою грошових вимог 14 013 300,00 грн.

Відмовлено Відкритому акціонерному товариству "Селянський комерційний банк "Дністер", ідент. код 19159542, вул. Переяславська, 6-а, м. Львів, 79017, у визнанні його кредитором у справі про банкрутство Закритого акціонерного Товариства "Подільський цукор"частково з сумою грошових вимог 2 116 814,94 грн.

Відмовлено Вінницькій міжрайонній Державній податковій інспекції Вінницької області, ідент. код 20087629, вул. Островського, 14, м. Вінниця, 21001, у визнанні її кредитором у справі про банкрутство Закритого акціонерного Товариства "Подільський цукор" у визнанні грошових вимог на суму 348 540,18 грн.

Зобов'язано розпорядника майна внести в цій частині зміни до реєстру вимог кредиторів Закритого акціонерного Товариства "Подільський цукор".

В решті ухвалу господарського суду Вінницької області від 03.06.2011р. у справі №10/29-10 залишено без змін.

Провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Ренесанс Кепітал Інвест" припинено.

Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро УА", Акціонерне товариство "АGRO CZ, a.s."; Вінницька міжрайонна державна податкова інспекція; ліквідатор Відкритого акціонерного товариства "Селянський комерційний банк "Дністер" та Перший заступник прокурора вінницької області звернулись до Вищого господарського суду України із касаційними скаргами, у яких просять: скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 13.07.2011 року у справі 10/29-10, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро УА" , Акціонерне товариство "АGRO CZ, a.s.", ліквідатор Відкритого акціонерного товариства "Селянський комерційний банк "Дністер", Вінницька міжрайонна державна податкова інспекція, Перший заступник прокурора Вінницької області посилаються у своїх касаційних скаргах на порушення судом апеляційної інстанції вимог процесуального права, зокрема, ст. 29, п. 2 ч. 1 ст. 97, ч. 2 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України, що полягає у здійсненні апеляційного провадження за відсутністю прокурора.

Акціонерне товариство "АGRO CZ, a.s." у додаткових поясненнях до касаційної скарги вказало на порушення судом апеляційної інстанції вимог ч. 1 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, у якій передбачені вимоги до оформлення постанови апеляційного господарського суду, у зв'язку із чим, скаржник не може вказати які саме норми матеріального права було порушено судом другої інстанції та просило залишити в силі ухвалу господарського суду Вінницької області від 03.06.2011 року у справі 10/29-10.

Вінницька міжрайонна державна податкова інспекція та Перший заступник прокурора Вінницької області у касаційних скаргах посилаються також на порушення судом апеляційної інстанції вимог матеріального права, зокрема, приписів Закону України "Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"( дійсний на момент спірних взаємовідносин), судом апеляційної інстанції в постанові не прийняті до уваги судові рішення, що набули законної сили та підтверджують кредиторські вимоги податкового органу, у зв'язку з чим, просять залишити ухвалу господарського суду Вінницької області від 03.06.2011 року у справі 10/29-10, в частині розгляду та визнання грошових вимог Державної податкової інспекції - без змін.

Ліквідатор Відкритого акціонерного товариства "Селянський комерційний банк "Дністер" посилається також у касаційній скарзі на порушення судом апеляційної інстанції вимог ст.ст.101,43 ГПК України, ст. 543 Цивільного кодексу України.

Переглянувши у касаційному порядку прийняті у даній справі судові рішення, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро УА", акціонерного товариства "AGRO CZ, a.s." та Відкритого акціонерного товариства "Селянський комерційний банк "Дністер" задоволенню не підлягають. Касаційну скаргу Вінницької міжрайонної Державної податкової інспекції та Першого заступника прокурора Вінницької області належить задовольнити, з огляду на таке.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ухвалою господарського суду Вінницької області від 05.03.2010 за заявою Вінницької МДПІ порушено провадження у справі про банкрутство Закритого акціонерного товариства "Подільський цукор" на підставі ст.ст. 1, 3-11, 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 31 березня 2010 року у справі № 10/29-10 за результатами підготовчого засідання визнано Вінницьку МДПІ кредитором боржника з безспірними вимогами на суму 340953,98 грн., зобов'язано ініціюючого кредитора подати оголошення до офіційного друкованого органу про порушення провадження у справі про банкрутство боржника, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Гонту Оксану Анатоліївну.

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 03 червня 2010 року у справі № 10/29-10, ухвалу господарського суду Вінницької області від 31.03.2010 року за результатами підготовчого засідання залишено без змін.

Оголошення про порушення справи про банкрутство ЗАТ " Подільський цукор" опубліковано в газеті " Голос України" № 187 від 07.10.2010 року.

Судом першої інстанції в ухвалі за результатами попереднього засідання від 03.06.2011 встановлено, що 05.11.10 року до господарського суду надійшла заява TOB "Агро УА" б/н від 19.10.10 року із кредиторськими вимогами до боржника на суму 17 268 880,92 грн.

Заявою від 21.03.11р. (вх. канц. № 08-38/3711/11 від 21.03.11р.) заявник - TOB "Агро УА" зменшив суму заявлених вимог і просив включити його до реєстру вимог кредиторів боржника із кредиторськими вимогами на суму 15 160 278,92 грн., зокрема:

1 060 278,92 грн. щодо оплати вартості товару згідно договору № Зерно 2006 від 02.08.06 року.;

5 100 000,00 грн. щодо відшкодування вартості цукру, неповернутого зі зберігання по Договору № 2006/12-12 зберігання від 12.12.06р. (983т. по 5100 грн. за тону, що дорівнює 5 013 300 грн.);

9 000 000,00 грн. щодо повернення коштів, перерахованих по Договору № 03-03/2007 комісії від 28.03.07року, відмовившись від первісних вимог на суму 2 108 602 грн.

Відмова від вимог на суму 2 108 602 грн. була прийнята судом першої інстанції, а провадження у справі в цій частині припинено на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України, як така, що суперечить законодавству та не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Господарським судом Вінницької області встановлено, що боржник заперечував проти заявлених вимог TOB "Агро УА", посилаючись на пропущення строку позовної давності та ненадання належних документів в обґрунтування заявлених вимог.

В ухвалі за результатами попереднього засідання господарський суд першої інстанції зазначив, що, розглянувши надані TOB "Агро УА" видаткові накладні № РН-0000007 від 31 серпня 2006 року,

№ РН-00007/1 від 04 вересня 2006 року,

№РН-00007/2 від 05 вересня 2006 року,

№ РН-00007/4 від 08 вересня 2006 року, в яких зазначено, що товар на суму 1060278, 92 грн. поставлявся за договором № Зерно 2006 від 02.08.06р. на умовах попередньої оплати, встановив, що у даних накладних не зазначено отримувача товару, довіреності отримувача із відповідним номером і датою.

Оскільки, на вимогу суду TOB "АГРО УА" не надано належних доказів, в обґрунтування заявлених вимог (договору № Зерно 2006 від 02.08.06р., довіреностей на отримання товару тощо), кредиторські вимоги на суму 1 060 278,92 грн. визнано судом першої інстанції такими, що задоволенню не підлягають.

Поряд з тим, судом першої інстанції в ухвалі від 03.06.2011 встановлено, що у грудні 2006 року, відповідно до умов Договору № 2006/12-12 зберігання від 12 грудня 2006 року, TOB "АГРО УА" передало на зберігання ЗАТ "Подільський цукор" цукор пісок в мішках по 50 кг в кількості 983 тони, що підтверджується актом приймання-передачі майна на зберігання від 12 грудня 2006 року, складськими довідками вих. № 559 та № 560 від 14 грудня 2006 року.

Відповідно до умов Договору зберігання сторони оцінили вартість переданого на зберігання цукру на суму 2 998 150,00 грн. (Два мільйони дев'ятсот дев'яносто вісім тисяч сто п'ятдесят гривень, 00 копійок), в т.ч. ПДВ 499 691,67 грн., та визначили дату закінчення зберігання - 01.05.2007р. (п. 1.1. Договору), а сам договір було укладено на термін до 31.12.2007р.

Відповідно до п.2.1.6. Договору зберігання ЗАТ "Подільський цукор" зобов'язаний був зберігати цукор в окремому приміщені за адресою: Вінницька область. Вінницький район, смт. Вороновиця, вул. Цукрозаводська, 1.

п. 7.2 Договору сторони визначили, що Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.07р.

Відповідно до п. 2.2.2 поклажодавець ( TOB "Агро УА" ) одержує майно після припинення Договору в місці його збереження.

Господарський суд Вінницької області встановив, що на дату подання та розгляду заяви від 05.11.2010р. боржник цукор не повернув, у зв'язку з його відсутністю.

Ухвала господарського суду, в цій частині мотивована посиланням на ч. 2. ст. 1213 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що у разі неможливості повернути в натурі безпідставно набуте (збережене) майно, потерпілому відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом вимоги про його повернення, а також - на ч. 2 ст. 1192 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що розмір відшкодування визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи судом. Право вибору способу відшкодування втраченого майна закон надає потерпілому.

Господарським судом Вінницької області встановлено, що визначаючи вартість цукру, що підлягає відшкодуванню та стягненню з боржника, TOB "Агро УА" застосувало мінімальну ціну цукру на дату подання заяви від 05.11.2010р., встановлену Постановою Кабінету міністрів України № 96 від 03.02.2010р., яка становить 5 100,00 грн. за тону.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції вимоги TOB "Агро УА" в цій частині задовольнив, в межах уточнених вимог в сумі 5 013 300 грн. (983 т. по 5100 грн.), в решті вимог - 86700 грн. - відмовив.

Щодо вимог на суму 9 000 000 грн., суд першої інстанції встановив, що 15.06.07р. TOB "Агро УА" перерахувало на поточний рахунок ЗАТ "Подільський цукор" 9 000 000 грн. в оплату згідно Договору № 03-03/2007 комісії від 28.03.07р. (сплачені платіжними доручення № 400 -2 600 000,00 грн.; № 401 - 3 200 000,00 грн.; № 402 -1 900 000,00 грн.; № 403 - 1 300 000,00 грн.) для виконання замовлення закупівлі товарів, що підтверджується банківською випискою по п/рахунку TOB "Агро УА" № 26007005108 у ВФ ВАТ СКБ "Дністер" від 15.06.07р., довідкою № 302-1322/11 від 16.02.2011р., наданою ВАТ "СКБ "Дністер".

Господарський суд Вінницької області в ухвалі від 03 червня 2011 року встановив що замовлень по договору комісії боржник не виконував, отримані для цього кошти не повернув.

Ухвала суду першої інстанції мотивована посиланням на пп. 7.9.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.97 р. № 283/97-ВР, згідно якого, кошти, отримані від комітента на підставі договору комісії, не включаються до складу валового доходу комісіонера, у зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов висновку, що право власності на кошти, перераховані по Договору комісії, до Боржника не переходило.

Суд встановив, що вказаний Договір комісії укладений сторонами зі строком дії до 31.12.2007р.

За наведених обставин, встановивши, що ніяких інших дій, крім перерахування коштів на рахунок боржника, сторони по вказаному Договору комісії не вчиняли, суд першої інстанції дійшов висновків, що після закінчення терміну дії даного договору кошти, отримані ЗАТ "Подільський цукор", слід вважати безпідставно збереженими (набутими) та такими, що підлягають поверненню.

З урахуванням наведеного суд першої інстанції встановив, що кредиторські вимоги TOB "Агро УА" на суму 14 013 300 грн. підтверджуються матеріалами справи (договорами, актами, рахунками, довідками банку та іншими матеріалами), у зв'язку з чим, в цій частині підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів боржника.

Поряд з наведеним, господарським судом першої інстанції встановлено, що 05.11.10 року до суду надійшла заява AT "AGRO CZ, a.s." б/н від 26.10.10р. із кредиторськими вимогами на суму 5 015 233, 78 грн. до боржника, які обґрунтовані тим, що 18.01.2005р. компанією Агрослужби СКП по договору позики № 1/04 від 18.01.2005р. надано ЗАТ "Подільський цукор" позику в розмірі 326 000 дол. США та відповідно до угоди № 01-11/2006 від 26.12.06р. про зміну сторони в договорі позики № 1/04 від 18.01.05р., новим кредитором по договору позики № 1/04 від 18.01.2005р. є AT "AGRO CZ, a.s.".

В ухвалі за результатами попереднього засідання судом першої інстанції встановлено, що заявник свої вимоги обґрунтував неповерненням позичальником - ЗАТ "Подільський цукор" суми позики та відсотків, тому, загальна сума заборгованості ЗАТ "Подільський цукор" за договором позики № 1/04 від 18.01.2005р. (з урахуванням відсотків за користування позикою) перед AT "AGRO CZ, a.s." склала 380 754 дол. США, що за курсом НБУ станом на дату порушення провадження у справі про банкрутство (05.03.10р.) становила З 040 016, 08 грн.

Крім того, по договору доручення № 02/09-05 від 02.09.05р. AT "AGRO CZ, a.s." перерахувало ЗАТ "Подільський цукор" 165 000 євро.

Дані кошти ЗАТ "Подільський цукор" не повернув, а тому, заборгованість перед AT "AGRO CZ, a.s." за договором склала 165 000 євро, що за курсом НБУ станом на дату порушення провадження (05.03.10р.) становить 1 800 612,82 грн.

Також, 24.02.06р. згідно договору купівлі-продажу № 0102 від 24.02.06р. та додатку № 1 по договору, AT "AGRO CZ, a.s." здійснило поставку насіння цукрового буряка на ЗАТ "Подільський цукор", яке не оплатило вартість отриманого насіння, а також заборгованість перед AT "AGRO CZ, a.s." за вказаним договором складає 16 000 євро, що за курсом НБУ на дату порушення провадження (05.03.10р.) становило 174 604, 88 грн.

Разом з тим, AT "AGRO CZ, a.s." зазначає, що відповідно до п. 3 угоди № 01-11/2006 від 26.12.2006р. про заміну сторони в договорі позики № 1/04 від 18.01.2005 року до Ат "AGRO CZ, a.s." перейшло право вимоги до ЗАТ "Подільський цукор" суми позики в розмірі 326 000,00 дол. США і право на стягнення суми боргу по відсотках за користування позикою, за період з 08.02.2005року по 01.11.2006року, у розмірі 54 754 дол. США, всього на суму 380 754,00 дол. США.

25.07.07р. AT "AGRO CZ, a.s." на підставі угоди про розірвання (припинення) договору, розірвало (припинило) з ЗАТ "Подільський цукор" договір позики № 1/04 від 18.01.2005 року та додаткову угоду № 1 від 08.01.2007 року.

Відповідно до п. 2 угоди від 25.07.07р. про розірвання (припинення) договору, ЗАТ "Подільський цукор" зобов'язаний був повернути AT "AGRO CZ, a.s." позику по договору позики № 1/04 від 18.01.05р. до 15.10.07р.

Поряд з тим, у вересні 2005 р. AT "AGRO CZ, a.s." перерахувало ЗАТ "Подільський цукор" 165 000 євро по договору доручення № 02/09-05 від 02.09.2005р.

25.07.07р. AT "AGRO CZ, a.s." на підставі угоди про розірвання (припинення) договору розірвало (припинило) з ЗАТ "Подільський цукор" договір доручення № 02/09-05 від 02.09.2005року.

Відповідно до п. 2 угоди від 25.07.2007р. про розірвання (припинення) договору ЗАТ "Подільський цукор" зобов'язаний був повернути AT "AGRO CZ, a.s." грошові кошти (отримані по договору доручення № 02/09-05 від 02.09.05р.) в сумі 165 000 євро до 15.10.2007р.

Врахувавши наведене, господарський суд Вінницької області кредиторські вимоги AT "AGRO CZ, a.s.", в частині З 040 016, 08 грн. та 1 800 612,82 грн. задовольнив та включив до реєстру вимог кредиторів.

Крім того, господарським судом першої інстанції встановлено, що AT "AGRO CZ, a.s." просив також включити до реєстру вимог кредиторів ЗАТ "Подільський цукор" його вимоги на суму 174 604,88 грн., що виникли на підставі договору купівлі-продажу № 0102 від 24.02.2006р., укладеного ЗАТ "Подільський цукор" (Вінницька область. Вінницький район, с. Вороновиця, вул. Цукрозаводська, 1) та AT "AGRO CZ, a.s." (Чеська республіка, 500 03, м. Градец Кралове, вул. Коменського, буд. 247) на покупку товару на суму 16 000 євро.

Судом першої інстанції встановлено, що дані вимоги підтверджуються договором № 0102 від 24.02.2006р., додатком № 1 до договору, товаро-митною декларацією та іншими матеріалами справи.

Відповідно до п. 6.1 договору ЗАТ "Подільський цукор" взяв на себе зобов'язання оплатити товар до 31.12.06р.

Врахувавши те, що договір купівлі-продажу товару є міжнародним, що у момент його укладення сторони договору перебували у договірних державах, з урахуванням Конвенції ООН про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів 1974р., учасником якої з 01.04.1999р. є Україна, ст. 8 якої, строк позовної давності встановлюється у чотири роки, вимоги AT "AGRO CZ, a.s." в сумі 174 604, 88 грн., суд першої інстанції задовольнив та включив їх до реєстру вимог кредиторів ЗАТ "Подільський цукор".

Крім того, судом першої інстанції в ухвалі від 03 червня 2011 року встановлено, що ВАТ "Селянський комерційний банк "Дністер" звернувся до суду із заявою № 309-37-18/лк від 04.11.10 з кредиторськими вимогами до боржника, які обґрунтовані наступним.

Рішенням господарського суду Вінницької області у справі № 13/328-07 від 26.11.2007р. за позовом ВАТ "Селянський комерційний банк "Дністер" про стягнення заборгованості за кредитним договором № 4 від 08.06.2007р. стягнуто солідарно з ЗАТ "Подільський цукор" та TOB "Мізяківські хутори" (майнового поручителя) на користь позивача 5 082 070 грн. - основного боргу, 24 750 грн. - витрат по сплаті держмита, 116,82 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, пропорційно сумі задоволених позовних вимог та 210 000,00 грн. згідно додаткового рішення у цій же справі.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 26.11.2007р. у справі № 13/329-07 за позовом ВАТ "Селянський комерційний банк "Дністер" про стягнення заборгованості за кредитним договором № З від 28.02.2007р. стягнуто солідарно з TOB "Мізяківські хутори", ЗАТ "Подільський цукор" (майнового поручителя) та TOB "Агро УА" (майнового поручителя) на користь ВАТ "Селянський комерційний банк "Дністер" 5 117 534,25 грн. - основного боргу, 24 750 грн. - витрат по сплаті держмита, 116,82 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Постановами апеляційної та касаційної інстанцій вказані судові рішення залишено без змін, накази на їх виконання скеровано до органу ДВС 22.04.2008р.

Рішення у справі 13/328-07 виконано боржником частково в сумі 5 098 121,24 грн., залишок непогашеної заборгованості становить 218 815, 72 грн.

Поряд з тим, судом першої інстанції встановлено, що відповідно до рішення господарського суду Вінницької області у справі № 13/329-07 та наказу від 22.04.2008р., виданого на його виконання, сума коштів до стягнення становить 5 142 401,07 грн. ЗАТ "Подільський цукор" вказане рішення виконане частково на суму 4 749 338,03 грн. Залишок коштів, що підлягає стягненню, становить 393 063,04 грн.

Також, боржником не виконано наказ господарського суду Вінницької області у справі № 15/24-08 від 31.10.2008р. щодо стягнення із ЗАТ "Подільський цукор" на користь ВАТ СКБ "Дністер" 391 095,17 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Вінницької області від 18 червня 2008 року у справі № 15/23-08 позов задоволено частково, стягнуто солідарно з TOB "Мізяківські хутори" та ЗАТ "Подільський цукор" і "Агро УА" на користь банку 482345,10 грн. відсотків за користування кредитними коштами,180879,41 грн. комісійних, 379570,32 грн. пені за прострочення повернення кредиту ,11676,63 грн. пені за прострочення сплати відсотків10544,71 грн. державного мита, 110,05 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суд першої інстанції в ухвалі від 03.06.2011 встановив, що зазначені рішення не виконані та перебувають на виконанні у ДВС Вінницького району.

Крім того, ВАТ СКБ "Дністер" було сплачено витрати по охороні майна ЗАТ "Подільський цукор", згідно договору про охорону майна від 28.09.2007р. розмір авансового внеску за послуги охорони станом на 15.05.08р. становить 285 950,00 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень.

Судом першої інстанції встановлено, що на виконання умов договору про охорону арештованого майна ВАТ СКБ "Дністер" було укладено договір оренди будівельного вагончика, з метою розміщення працівників Державної служби охорони, про що вказано в п. 1.2. даного договору оренди.

За даним договором ВАТ СКБ "Дністер" було витрачено 4 500,00 грн. на оплату орендних платежів, що підтверджується копіями меморіальних ордерів.

Всього витрати, пов'язані з охороною майна, які Банку не відшкодовано, складають 290 450,00 грн.

Господарський суд Вінницької області встановив, що 03.06.2011р. ВАТ СКБ "Дністер" уточнив свої вимоги і, посилаючись на те, що на рахунок ВАТ СКБ "Дністер" надійшло 31 602,57 грн., в рахунок часткового погашення заборгованості за наказом господарського суду Вінницької області у справі № 15/24-08., просив включити його вимоги, які забезпечені заставою, до 1-ої черги реєстру вимог кредиторів ЗАТ "Подільський цукор" в сумі - 2 331 072,98 грн., відмовившись від заявлених вимог на суму 31 602, 57 грн.

Відмову від вимог на суму 31 602, 57 грн. судом першої інстанції було прийнято, провадження у справі, в цій частині, припинено на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України, оскільки така відмова не суперечить законодавству та не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Господарським судом Вінницької області в ухвалі від 03.06.2011 встановлено, що, згідно договору застави від 28.02.2007р., укладеного ВАТ СКБ "Дністер" та ЗАТ "Подільський цукор" в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 3 від 28.02.2007р., укладеним ВАТ СКБ "Дністер" та TOB "Мізяківські хутори", його предметом був цукор, виготовлений із буряка урожаю 2007 року, в кількості 2 200 тон по ціні 2 500 грн. за тону на суму - 5 500 000 грн.

Рішенням суду у справі № 15/23-08 стягнуто з TOB "Мізяківські хутори" на користь ВАТ СКБ "Дністер" 1 069 251, 62 грн. звернуто стягнення на майно, що є предметом договору застави від 28.02.2007р., укладеного ВАТ СКБ "Дністер" та ЗАТ "Подільський цукор".

Рішенням у справі № 13/329-08 стягнуто солідарно з TOB "Мізяківські хутори", ЗАТ "Подільський цукор" та TOB "Агро УА" всього 5 142 401,07 грн.

Суд першої інстанції встановив, що на даний час сума заборгованості на виконання рішення суду у справі № 15/23-08 складає 1 069 251, 62 грн., а сума боргу на виконання рішення суду у справі № 13/329-07 складає 178 805 грн., що підтверджується довідками відділу ДВС, наданих Банком на підтвердження своїх вимог.

Проте, в ухвалі попереднього засідання господарський суд Вінницької області дійшов висновків, що на виконання рішення суду у справі № 13/329-07 заявлено суму у розмірі 393 063,04 грн., що не відповідає фактичному залишку боргу у розмірі 178 805 грн.

Договір застави цукру, виготовленого із буряка урожаю 2007 року від 28.02.2007р., не зареєстровано у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, поряд з тим, відповідно до відомостей про заставне майно, цукор виготовлений із буряка урожаю 2007 року, у кількості 2 200 тон по ціні 2 500 грн. у боржника відсутній.

Господарський суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги ВАТ СКБ "Дністер" у розмірі 178 805 грн. та у розмірі 1 069 251, 62 грн. заставою не забезпечені, оскільки, за змістом ст.ст. 26, 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", заставним є кредитор, вимоги якого фактично забезпечені заставним майном, що є у наявності.

Враховуючи викладене, а також те, що вимоги ВАТ СКБ "Дністер" на суму 1 069 251,62 грн. підтверджуються постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 09.10.2008р. у справі № 15/23-08, суд першої інстанції задовольнив такі вимоги та включив їх до реєстру вимог кредиторів боржника в четверту чергу, у зв'язку з відсутністю предмета застави.

Щодо заявлених вимог на суму 393 063,04 грн. по рішенню суду № 13/329-07, господарським судом Вінницької області вказані вимоги задоволено частково, в сумі 178 805 грн., із посиланням на довідку відділу ДВС № 1644/03-23/16 від 17.02.2011р. із якої вбачається, що решту суми погашено.

У задоволенні кредиторських вимог ВАТ СКБ "Дністер" на суму 214 258,04 грн., відмовлено.

Щодо заявлених ВАТ СКБ "Дністер" вимог з витрат по охороні майна боржника та витрат на оренду будівельного вагончика, судом першої інстанції встановлено, що ВАТ СКБ "Дністер" проавансовано витрати з охорони майна ЗАТ «Подільський цукор»в сумі 285 950 грн. у виконавчому провадженні на підставі договору про охорону майна від 28.09.2007р., на яке накладено арешт ухвалою господарського суду Вінницької області від 26.09.2007р. та відповідно до договору про оренду будівельного майданчика, укладеного між Заявником та ОСОБА_2 29.02.2008 року було сплачено ще 4 500 грн.

Суд першої інстанції встановив, що загальна сума витрат на охорону майна склала 290 450 грн. та була витрачена заявником, в порядку не пов'язаному з авансування витрат на виконавче провадження.

Ухвала господарського суду в цій частині мотивована посиланням на вимоги ст.ст.5,45,48 Закону України «Про виконавче провадження».

Суд першої інстанції встановив, що у даному випадку, кошти в сумі 290 450 грн. не перераховувались на депозитний або інший рахунок відповідного відділу Державної виконавчої служби, а сплачувались безпосередньо виконавцям послуг, тобто, заявником не дотримано порядку оплати витрат на організацію та проведення виконавчих дій, передбаченого ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з чим, вимоги на суму 290 450 грн. суд визнав та включив до реєстру вимог кредиторів у четверту чергу.

Крім того, господарським судом Вінницької області встановлено,що 05.11.10 року до суду надійшла заява ініціюючого кредитора - Вінницької МДПІ про визнання вимог у справі про банкрутство № 10/29-10 на суму 1 194 623,97 грн., які було частково визнано боржником.

Обґрунтовуючи свої заперечення, боржник посилався на те, що штрафні санкції на суму 750 000 грн. за порушення законодавства про застосування РРО (реєстраційно-розрахункові операції) та податок на прибуток приватної форми власності на загальну суму 348 540,18 грн. є спірними, оскільки остаточні рішення щодо даних вимог не прийнято.

Заперечення боржника проти вимог Вінницької МДПІ у суму 348 540,18 грн. судом першої інстанції відхилено, оскільки постановою № 2-а-170/10/0270 Вінницького окружного адміністративного суду від 22.03.10 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.11.10 року, у позові ЗАТ "Подільський цукор" про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення - рішення 0004112301/1 від 18.12.08 року, відмовлено.

Разом з тим, судом першої інстанції встановлено, що постановою № 2-а-1621/09/0270 Вінницького окружного адміністративного суду від 27.04.09 року скасовано рішення Вінницької МДПІ про застосування штрафних санкцій від 18.12.08 року № 0004122301 на суму 750 000 грн. і на даний час справа розглядається в касаційній інстанції, відтак, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що вимоги Вінницької МДПІ підлягають задоволенню частково та включенню до реєстру вимог кредиторів ЗАТ "Подільський цукор" з сумою 785 577,95 грн.

Переглядаючи ухвалу господарського суду за результатами попереднього засідання у апеляційному порядку, суд другої інстанції в постанові від 13.07.2011 встановив, що грошові вимоги АТ "АGRO CZ, a.s." на суму 5 015 233,78 грн., місцевим господарським судом визнано повністю, однак апеляційний господарський суд дійшов висновку, що вимоги вказаного кредитора не підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів з таких підстав.

Як встановлено судом другої інстанції, подана заява ґрунтується на невиконанні зобов'язань по договору позики № 1/04 від 18.01.05 року на суму 326 000 дол. США, та АТ "АGRO CZ, a.s." є новим кредитором по договору позики № 1/04 від 18.01.2005року.

Загальна сума боргу з урахуванням відсотків становить 3 040 016, 08 грн.:

- по договору доручення № 02/09-05 від 02.09.2005 року, заборгованість 1 800 612,82 грн.

- по договору купівлі-продажу № 0102 від 24.02.2006 року - поставка насіння цукрового буряка, заборгованість - 174 604, 88 грн.

По договору позики № 1/04 від 18.01.05р. строк погашення згідно додаткової угоди 31.12.2008р.

Апеляційний господарський суд при повторному перегляді справи встановив, що з'ясування спірних питань та суперечностей, щодо виконання зобов'язань по вказаних договорах, відповідно до п. 7 Договору позики № 1/04, повинні розглядатись Міжнародним Комерційним Арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті.

Оскільки, у матеріалах справи відсутні рішення Міжнародного Комерційного Арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті, суд другої інстанції дійшов висновків, що дані вимоги не є доведеними, в розумінні ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржник або визнання його банкрутом".

Судом другої інстанції також встановлено, що договір купівлі-продажу від 24.02.2006 року № 0102 передбачав оплату товару до 31.12.2006 року, вимоги щодо невиконання зобов'язань за цим договором так само є спірними, однак сторонами у позовному провадженні не вирішувались.

На думку колегії суддів Рівненського апеляційного господарського суду, АТ "АGRO CZ, a.s." посилався на невиконання зобов'язань боржником щодо наведених договорів, однак порушення своїх прав належним чином не довів. Твердження місцевого господарського суду в оскаржуваній ухвалі про невиконання саме боржником зобов'язань за вищевказаними договорами, не доведено, оскільки відсутнє посилання суду на будь-який документ, який він взяв за основу, в підтвердження не проведення оплати боржником по зобов'язаннях.

Постанова суду другої інстанції мотивована тим, що згідно вимог ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржник або визнання його банкрутом" кредитор має підтвердити свої вимоги належними доказами, положеннями Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачено вирішення спору по суті, відтак строк позовної давності у справі про банкрутство не відновлюється, тому, вимоги вказаного кредитора в сумі - 5 015 233,78 грн. не є доведеними.

Щодо кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро УА", суд другої інстанції встановив, що виникнення та виконання зобов'язань за документами що подані стороною є спірними.

Крім того, Рівненським апеляційним господарським судом в постанові встановлено, що Відкрите акціонерне товариство "Селянський комерційний банк "Дністер" обґрунтовує вимоги до боржника рішеннями господарського суду Вінницької області у справі № 13/328-07 від 26.11.2007р. про стягнення заборгованості за кредитним договором №4 від 08.06.2007р. та у справі № 13/329-07 про стягнення заборгованості за кредитним договором №3 від 28.02.2007р.

Поряд з тим, судом другої інстанції встановлено, що кредиторські вимоги вказаного кредитора заявлено на суму 2 362 675,22 грн., судом першої інстанції визнано вимоги в сумі 2 116 814,94 грн., вимоги в сумі 214 258,04 грн. відхилено.

В своїй заяві кредитор вказує на наявність у нього застави за заявленими вимогами цілісного майнового комплексу, належного боржникові, витягу з реєстру обтяжень нерухомого майна.

Судом другої інстанції встановлено, що згідно договору застави від 28.02.2007 для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 3 від 28.02.2007 у розмірі 2.000.000,00грн., укладеного Відкритим акціонерним товариством "Селянський комерційний банк "Дністер" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мізяківські Хутори", боржником, як майновим поручителем, було передано в заставу цукор урожаю 2007 року, у кількості 2 507,00 т за ціною 2 500 грн. за 1 т на суму 6 267 500,00 грн.

30.03.2007 року до зазначеного договору застави сторонами внесено зміни та збільшено забезпечення зобов'язання до 5 000 000,00 грн., а змінами від 11.07.2007 р. змінено предмет застави до розміру 2 200,00 т по ціні 2 500,00 грн. на суму 5 500 000,00 грн.

Рівненським апеляційним господарським судом встановлено, що вимога Відкритого акціонерного товариства "Селянський комерційний банк "Дністер" у розмірі 393 063,04 грн. заявлена як залишок невиконаних зобов'язань за кредитним договором №3 від 28.02.2007 р., укладеним Відкритим акціонерним товариством "Селянський комерційний банк "Дністер" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мізяківські хутори", та підтверджується, на думку заявника, наказом Господарського суду Вінницької області у справі № 13/329-07

Поряд з тим, постановою Господарського суду Вінницької області від 27 січня 2011 р. у справі № 5/80-10 ТОВ "Мізяківські Хутори" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 18 листопада 2010 р. у справі № 5/80-10 Відкрите акціонерне товариство "Селянський комерційний банк "Дністер" визнано кредитором ТОВ "Мізяківські Хутори" на суму 5 117 534,25 грн. основного боргу - вимоги четвертої черги задоволення, судових витрат 24 866,82 грн., 85,00 грн. держмита, 40,00 грн. витрат на ІТЗ - вимоги першої черги задоволення.

Колегія суддів Рівненського апеляційного суду вважає, що вимога заявника у розмірі 393 063,04грн. врахована судом при прийнятті рішення по іншій справі та не підлягає визнанню судом, оскільки у іншому випадку заявник матиме подвійне задоволення своїх вимог, тобто підстави вважати зазначене зобов'язання забезпеченим заставою згідно договору застави від 28.02.2007 р., відсутні

Судом другої інстанції встановлено, що вимога Відкритого акціонерного товариства "Селянський комерційний банк "Дністер" в сумі 285 950,00 грн., що виникла внаслідок авансування витрат по охороні майна боржника, відповідно до договору про охорону майна № 5345 від 28.09.2007 р., укладеного кредитором та Головним Управлінням Юстиції у Вінницькій області з Відділом державної служби охорони при МВС України у Вінницькій області, не є доведеною, оскільки в матеріалах справи відсутні докази виконання (невиконання) державною виконавчою службою наказів місцевого господарського суду у справах № 13/328-07, № 13/329-07, № 15/24-08, № 15/23-08.

Щодо кредиторських вимог Вінницької МДПІ, які оскаржуються боржником в сумі в сумі 348 540,18 грн., судом другої інстанції встановлено наступне, що податкове зобов'язання, що відображене в повідомленні рішенні ДПІ № 0004112301/1 від 18.12.08 року, на підставі якого виникла грошова заборгованість Закритого акціонерного товариства "Подільський цукор" перед бюджетом є неузгодженим, оскільки, оскаржено боржником до Вищого адміністративного суду України.

На думку суду апеляційної інстанції,вказані вимоги податкового органу є спірними, підстави їх визнання та включення до реєстру вимог кредиторів, на думку апеляційного господарського суду, відсутні, у зв'язку з чим, вимоги Вінницької МДПІ не підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що, в частині відхилення грошових вимог Вінницької міжрайонної державної податкової інспекції у сумі 348540,18 грн., Рівненський апеляційний господарський суд дійшов помилкових висновків, з огляду на таке.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 41 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей встановлених Законом України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно з ст.1 Закону, кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника.

До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство.

В силу ч. 1 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції, чинної на момент розгляду вимог, конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Згідно із ч. 2 ст. 15 Закону про банкрутство у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що у процедурі банкрутства при розгляді заяв з грошовими вимогами до боржника, господарський суд не вирішує спір по суті, а лише перевіряє обґрунтованість грошових вимог кредиторів поданими документами.

Відповідно до вимог ч.8 ст. 11 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитор, за заявою якого порушено провадження у справі про банкрутство, має право заявити додаткові майнові вимоги до боржника у межах строку, встановленого у статті 14 цього Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою за результатами підготовчого засідання визнано Вінницьку МДПІ кредитором боржника з безспірними вимогами на суму 340953,98 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що 05.11.10 року до суду надійшла заява ініціюючого кредитора - Вінницької МДПІ про визнання вимог у справі про банкрутство № 10/29-10 та включення до реєстру вимог кредиторів на суму 1 194 623,97 грн., яка була частково визнана боржником.

Обґрунтовуючи свої заперечення, боржник посилався на те, що штрафні санкції на суму 750 000 грн. за порушення законодавства про застосування РРО (реєстраційно-розрахункові операції) та податок на прибуток приватної форми власності на загальну суму 348 540,18 грн. є спірними, оскільки остаточні рішення щодо даних вимог не прийнято.

Заперечення боржника проти вимог Вінницької МДПІ у суму 348 540,18 грн. що складає суму заборгованості за податком на прибуток приватної форми власності судом першої інстанції відхилено, оскільки постановою № 2-а-170/10/0270 Вінницького окружного адміністративного суду від 22.03.10 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.11.10 року, у позові ЗАТ "Подільський цукор" про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення - рішення 0004112301/1 від 18.12.08 року, відмовлено.

Разом з тим, судом першої інстанції прийнято до уваги в інший частині заперечення боржника та встановлено, що постановою № 2-а-1621/09/0270 Вінницького окружного адміністративного суду від 27.04.09 року скасовано рішення Вінницької МДПІ про застосування штрафних санкцій від 18.12.08 року № 0004122301 на суму 750 000 грн. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2010 року постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 27.04.2009 залишено без змін і на даний час справа розглядається в касаційній інстанції, відтак, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про те, що вимоги Вінницької МДПІ підлягають задоволенню частково та включенню до реєстру вимог кредиторів ЗАТ "Подільський цукор" з сумою 785 577,95 грн.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що ухвалою господарського суду Вінницької області від 03.06. 2011 обґрунтовано до реєстру вимог кредиторів, зокрема, внесені вимоги Вінницької МДПІ із сумою 785577,95 грн.

Відповідно до вимог п. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що, у даному випадку, суд другої інстанції дійшов помилкових висновків, що повідомлення - рішення 0004112301/1 від 18.12.2008 року, на підставі якого виникла кредиторська заборгованість Закритого акціонерного товариства "Подільський цукор" перед бюджетом, не є узгодженим, оскільки оскаржено боржником до Вищого адміністративного суду України та погоджується із висновками суду першої інстанції, ухвалою якого, вказані вимоги податкового органу, включено до реєстру вимог кредиторів боржника, в зв'язку з чим, касаційні скарги Вінницької міжрайонної Державної податкової інспекції та Першого заступника прокурора Вінницької області на постанову суду другої інстанції про перегляд грошових вимог Державної податкової інспекції до боржника підлягають задоволенню.

Посилання Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро УА", Акціонерного товариства "АGRO CZ, a.s.", ліквідатора Відкритого акціонерного товариства "Селянський комерційний банк "Дністер", на порушення судом апеляційної інстанції вимог ст. 29, п. 2 ч. 1 ст. 97, ч. 2 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України, що полягає у здійсненні апеляційного провадження за відсутністю прокурора, не приймаються колегією суддів Вищого господарського суду України до уваги, у зв'язку із наступним.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України, Прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також, може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. З метою вступу у справу прокурор може подати апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд рішення Верховним Судом України про перегляд рішення за нововиявленими обставинами або повідомити суд і взяти участь у розгляді справи, порушеної за позовом інших осіб.

Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Пункт 1 ст.5 вказаного Закону визначає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України та іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", сторони у справі про банкрутство - кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут), учасники провадження у справі про банкрутство - сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.

Вищий господарський суд України вважає, що прокурор, звертаючись до господарського суду з заявою про вступ у справу про банкрутство, визначає та обґрунтовує, у чому саме, на його думку, полягає порушення інтересів держави в даному випадку, а також, вказує , інтереси якого органу, уповноваженого здійснювати функції держави у справі про банкрутство, він представляє у конкретному судовому процесі.

Як вбачається з матеріалів справи, прокурор вступив у справу про банкрутство № 10/29-10 для захисту інтересів держави, в особі однієї із сторін у справі, а саме ініціюючого кредитора Вінницької міжрайонної Державної податкової інспекції і, в даному випадку, його участь не стосується процесуальних прав та недержавних інтересів інших учасників справи про банкрутство, які не мають статусу органу, уповноваженого здійснювати функції держави у справі про банкрутство.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що вимоги Відкритого акціонерного товариства "Селянський комерційний банк "Дністер", зокрема, випливають з невиконання зобов'язань за кредитним договором №3 від 28.02.2007 р., укладеним Відкритим акціонерним товариством "Селянський комерційний банк "Дністер" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мізяківські хутори", яке отримувало кредитні кошти.

В забезпечення виконання зобов'язань, за вказаним кредитним договором № 3 боржник виступив перед банком майновим поручителем , що підтверджується договором застави цукру від 28.02.2007 року.

Поряд з тим, Рівненським апеляційним господарським судом встановлено, що постановою Господарського суду Вінницької області від 27 січня 2011 р. у справі № 5/80-10 ТОВ "Мізяківські Хутори" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 18 листопада 2010 р. у справі № 5/80-10 Відкрите акціонерне товариство "Селянський комерційний банк "Дністер" визнано кредитором ТОВ "Мізяківські Хутори" на суму 5 117 534,25 грн. основного боргу - вимоги четвертої черги задоволення, судових витрат 24 866,82 грн., 85,00 грн. держмита, 40,00 грн. витрат на ІТЗ - вимоги першої черги задоволення.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"

Кредитор юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також, органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування податків і зборів( обов'язкових платежів).

Грошове зобов'язання зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України " Про заставу" застава це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 583 ЦК України заставодавцем може бути боржник або третя особа ( майновий поручитель).

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що слід розмежовувати поняття " поручитель" та " майновий поручитель", вказані особи є суб'єктами різних за змістом цивільних правовідносин, а саме поручитель є суб'єктом такого виду забезпечення як порука на підставі ст.ст.546,553 ЦК України.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Майновий поручитель, виходячи з вимог ст. 583 ЦК України, є суб'єктом такого виду забезпечення виконання основного зобов'язання, як застава.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що ЦК України, а також Закон України " Про заставу" не передбачають солідарного обов'язку боржника за основним зобов'язанням та майнового поручителя, в зв'язку з чим, до майнового поручителя не може бути застосовані норми ст. 543 ЦК України, згідно якої, у разі солідарного обов'язку боржників( солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що боржник не є позичальником за кредитним договором № 3 від 28.02.2007 та не отримував від банку грошових коштів, не має зобов'язань по поверненню кредитних коштів, а виступає майновим поручителем позичальника ТОВ " Мізяківські Хутори".

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 09.10.2008 , рішення господарського суду Вінницької області було змінено, суд апеляційної інстанції стягнув з ТОВ " Мізяківські Хутори" на користь ВАТ " СКБ " Дністер" 1069251 грн. 62 коп., в решті позову відмовив.

Для погашення боргу в сумі 1069251,62 грн. апеляційний господарський суд звернув стягнення, зокрема, на майно, що є предметом договору застави належного заставодавцю на праві власності цукру , укладеного між ВАТ " СКБ " Дністер" і ЗАТ " Подільський цукор" від 28 лютого 2007 року.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що необхідною ознакою набуття статусу кредитора у справі про банкрутство, виходячи з вимог п.п.3,7 ст. 1 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є наявність саме зобов'язань грошового, тобто фінансового характеру.

Правові наслідки невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою,передбачені ст. 589 ЦК України та ст. 20 Закону України " Про заставу", згідно якої заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що договір застави від 28.02.2007 про передачу в заставу цукру не породжує у майнового поручителя - ЗАТ " Подільський цукор" грошових зобов'язань перед заставодержателем банком , останній має право, в разі невиконання боржником забезпеченого заставою зобов'язання, одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета застави, виходячи з норм ч. 2 ст. 589 ЦК України, в зв'язку з чим, вимоги ВАТ " Селянський комерційний банк " Дністер" до ЗАТ " Подільський цукор", що ґрунтуються на правовідносинах майнового поручительства останнього за договором застави цукру від 28.02.2007, а також були предметом дослідження у справах позовного провадження № 13/329-07 та № 15/23-08 - не є грошовими, в зв'язку з чим, банк не є кредитором у справі про банкрутство майнового поручителя.

Таким чином, Рівненський апеляційний господарський суд дійшов в постанові правомірних висновків про відхилення вимог ВАТ " Селянський комерційний банк " Дністер", в цій частині.

Виходячи з вимог ч. 2 ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.

Суд касаційної інстанції дійшов висновку, що вказаний спеціальний Закон України передбачає механізм задоволення та захисту майнових інтересів заставодержателя, у разі порушення провадження у справі про банкрутство майнового поручителя, а саме - у випадку реалізації ліквідатором майна, що є предметом застави , отримані від реалізації кошти спрямовуються виключно для задоволення вимог заставодержателя.

Господарським судом Вінницької області в ухвалі від 03.06.2011 встановлено, що згідно заяви банку - ВАТ СКБ "Дністер" проавансовано витрати з охорони майна ЗАТ «Подільський цукор»в сумі 285 950 грн. у виконавчому провадженні на підставі договору про охорону майна від 28.09.2007р., на яке накладено арешт ухвалою господарського суду Вінницької області від 26.09.2007р. та відповідно до договору про оренду будівельного майданчика, укладеного між Заявником та ОСОБА_2 29.02.2008 року було сплачено ще 4 500 грн.

Суд першої інстанції встановив, що загальна сума витрат на охорону майна склала 290 450 грн. та була витрачена заявником, в порядку, не пов'язаному з авансування витрат на виконавче провадження, у даному випадку, кошти в сумі 290 450 грн. не перераховувались на депозитний або інший рахунок відповідного відділу Державної виконавчої служби, а сплачувались безпосередньо виконавцям послуг, тобто, заявником не дотримано порядку оплати витрат на організацію та проведення виконавчих дій, передбаченого ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з чим, вимоги на суму 290 450 грн. господарський суд визнав та включив до реєстру вимог кредиторів у четверту чергу.

У даному випадку, слід погодитись із висновками апеляційного господарського суду , щодо відсутності права вимоги у Відкритого акціонерного товариства "Селянський комерційний банк "Дністер" в сумі 290 450 грн., що виникла внаслідок авансування витрат по охороні майна боржника, відповідно до договору про охорону майна № 5345 від 28.09.2007 р., укладеного кредитором та Головним Управлінням Юстиції у Вінницькій області з Відділом державної служби охорони при МВС України у Вінницькій області, оскільки Відкритим акціонерним товариством "Селянський комерційний банк "Дністер" не надано доказів виконання (невиконання) державною виконавчою службою наказів місцевого господарського суду у справах № 13/328-07, № 13/329-07, № 15/24-08, № 15/23-08.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, заяви ВАТ " Селянський комерційний банк " Дністер" до боржника, Банк, в цій частині, заявив у справі про банкрутство вимоги про відшкодування боржником сплачених авансових витрат за послуги охорони майна боржника.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що виходячи з вимог ст.ст.611,623,1166 ЦК України акт завдання шкоди ( збитків) слід поділяти на такі складові елементи: протиправна поведінка особи, настання шкоди( збитків) , причинний зв'язок між двома першими елементами, вина завдавача шкоди ( збитків).

У процедурі банкрутства при розгляді заяв з грошовими вимогами до боржника, господарський суд обмежений колом учасників провадження у справі про банкрутство, що передбачений ст. 1 спеціального Закону, не вирішує спір по суті, а лише перевіряє обґрунтованість грошових вимог кредиторів поданими документами.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції вважає, що передумовою звернення з грошовими вимогами у справі про банкрутство у вигляді суми збитків ( шкоди) є вирішення відповідного спору у позовному провадженні та отримання рішення суду про встановлення факту можливості застосування цивільно-правової відповідальності до боржника, у вигляді суми збитків та відшкодування суми збитків на користь кредитора, що набуло законної сили. Матеріали справи не містять вказаного рішення .

Отже, вимоги Відкритого акціонерного товариства "Селянський комерційний банк "Дністер" в сумі 290 450 грн. правомірно відхилені Рівненським апеляційним господарським судом, як необґрунтовані.

Крім того, виходячи зі змісту ст. 14 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", кредитори, що звертаються у справу про банкрутство з заявою про визнання їх грошових вимог до боржника, подають до господарського суду також належні та допустимі докази, що підтверджують наявність вказаних грошових вимог.

На підставі системного аналізу положень ст.ст.1,6,7,14,15 спеціального Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд касаційної інстанції дійшов висновку, що у попередньому засіданні завдання господарського суду полягає не у вирішенні майнового спору по суті, а у визнанні наявності у кредитора грошових вимог до боржника, які підтверджені належними та допустимими доказами, господарський суд зобов'язаний перевірити обґрунтованість підстав виникнення грошових вимог, а також їх розмір.

Рівненський апеляційний господарський суд в постанові від 13.07.2011 встановив, що фактичний розмір решти грошових вимог ВАТ " Селянський комерційний банк " Дністер" до боржника заявником належними та допустимими доказами недоведений.

Щодо грошових вимог АТ "АGRO CZ, a.s." на суму 5 015 233,78 грн., які місцевим господарським судом визнано у повному обсязі , а апеляційним господарським судом відхилено, Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується із висновками суду другої інстанції та вважає, що вимоги вказаного кредитора не підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів, з таких підстав.

Судами встановлено, що вказані вимоги обґрунтовано невиконанням боржником зобов'язань по договору позики № 1/04 від 18.01.05 року на суму 326 000 дол. США, а АТ "АGRO CZ, a.s." є новим кредитором по договору позики № 1/04 від 18.01.2005року.

Загальна сума боргу з урахуванням відсотків по договору позики становить 3 040 016, 08 грн.

Крім того, по договору доручення № 02/09-05 від 02.09.2005року, заборгованість складає 1 800 612,82 грн.

- по договору купівлі-продажу № 0102 від 24.02.2006року - поставка насіння цукрового буряка, заборгованість - 174 604, 88 грн.

В постанові від 13.07.2011 Рівненський апеляційний господарський суд встановив, що з'ясування спірних питань та суперечностей щодо виконання зобов'язань по вказаних договорах, відповідно до ст. 7 Договору позики № 1/04 підлягають розгляду Міжнародним Комерційним Арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті України.

Судом другої інстанції встановлено, що у матеріалах справи відсутні рішення Міжнародного Комерційного Арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України, тому, апеляційний господарський суд дійшов висновків в постанові, що дані вимоги не є доведеними в розумінні ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржник або визнання його банкрутом".

Колегія суддів Вищого господарського суду України згодна, у цій частині, з доводами Рівненського апеляційного господарського суду та вважає, що, виходячи з вимог ст.ст. 1,14,15 спеціального Закону, коло учасників провадження у справі про банкрутство обмежено участю осіб, що передбачені в ст. 1 Закону, господарський суд не вирішує спір по суті, а перевіряє обґрунтованість грошових вимог кредиторів поданими документами, в даному випадку, сторони передбачили у договорі позики особливий порядок вирішення суперечностей між сторонами , що виникають з вказаного договору, в зв'язку з чим, належним доказом наявності грошових вимог заявника до боржника буде рішення юрисдикційного органу, що вказаний в ст. 7 договору № 1/04.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що,виходячи зі змісту поняття " конкурсний кредитор" , що передбачено ст.1 Закону, згідно якої конкурсними є кредитори за вимогами, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, а також - з вимог ч. 1 ст. 14 Закону, (в редакції, чинної на момент розгляду грошових вимог), згідно якої конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, - факт існування грошових вимог до боржника , їх склад та розмір встановлюється та розраховується на момент порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство.

Відносно вимог заявника до боржника , що випливають з договору доручення № 02/09-05 від 02.09.2005року на суму 1 800 612,82 грн., колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те , що, виходячи з вимог ч. 1 ст. 14 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", обов'язок надання належних та допустимих доказів в підтвердження існування грошових вимог конкурсного кредитора до боржника покладений саме на вказаного кредитора, виходячи з вимог ст.ст.33,34 ГПК України, господарський суд не повинен , в даному випадку, витребувати та збирати докази в підтвердження грошових вимог конкурсного кредитора.

Як вбачається з матеріалів справи, до заяви AT "AGRO CZ, a.s." про визнання грошових вимог, в порядку ст. 14 Закону, не додані належні первісні бухгалтерські платіжні доручення та інші фінансові документи, відповідно до вимог чинного законодавства, в підтвердження перерахування саме заявником - AT "AGRO CZ, a.s." на рахунок ЗАТ " Подільський цукор " 165000 євро для виконання договору доручення № 02/09-05 від 02.09.2005,в зв'язку з чим, відсутні правові підстави вважати підтвердженим факт виникнення грошового зобов'язання ЗАТ " Подільський цукор" перед AT "AGRO CZ, a.s." у сумі 165000 євро за вказаним договором доручення.

Рівненським апеляційним господарським в постанові також встановлено, що договір купівлі-продажу від 24.02.2006 року № 0102 передбачав оплату товару до 31.12.2006 року, АТ "АGRO CZ, a.s." посилався на невиконання зобов'язань боржником щодо наведених договорів, однак порушення своїх прав належним чином не довів.

Як вбачається з матеріалів справи, товарно-транспортних документів, що були додані до заяви АТ "АGRO CZ, a.s.", в підтвердження вимог за договором купівлі-продажу від 24.02.2006 № 0102 на суму 174 604, 88 грн., останні, в порушення вимог ст.33,34 ГПК України, не підтверджують отримання насіння безпосередньо покупцем ЗАТ " Подільський цукор", відповідно до умов договору № 0102, в зв'язку з чим, суд другої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відсутні правові підстави вважати підтвердженим факт виникнення грошового зобов'язання ЗАТ " Подільський цукор" перед АТ "АGRO CZ, a.s." також у сумі 174604,88 грн. за вказаним договором купівлі-продажу.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено , що Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро УА", в порядку ст. 14 спеціального Закону, подано заяву з вимогами до боржника:

1 060 278,92 грн. щодо оплати вартості товару згідно договору № Зерно 2006 від 02.08.06 року.;

5 100 000,00 грн. щодо відшкодування вартості цукру, неповернутого зі зберігання по Договору № 2006/12-12 зберігання від 12.12.06р.;

9 000 000,00 грн. щодо повернення коштів, перерахованих по Договору № 03-03/2007 комісії від 28.03.07року.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судами попередніх інстанцій належним чином, в порядку вимог ст.33,34,43 ГПК України досліджені вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро УА",що випливають з договору № Зерно 2006 від 02.08.2006, в зв'язку з чим, суди правомірно встановили відсутність правових підстав для включення грошових вимог вказаного товариства до реєстру вимог кредиторів на суму 1060278,92 грн.

Судом першої інстанції в ухвалі від 03.06.2011 встановлено, що у грудні 2006 року, відповідно до умов Договору № 2006/12-12 зберігання від 12 грудня 2006 року, TOB "АГРО УА" передало на зберігання ЗАТ "Подільський цукор" цукор пісок в мішках по 50 кг в кількості 983 тони, що підтверджується актом приймання-передачі майна на зберігання від 12 грудня 2006 року, складськими довідками вих. № 559 та № 560 від 14 грудня 2006 року.

Відповідно до умов Договору зберігання сторони оцінили вартість переданого на зберігання цукру на суму 2 998 150,00 грн. (Два мільйони дев'ятсот дев'яносто вісім тисяч сто п'ятдесят гривень, 00 копійок), в т.ч. ПДВ 499 691,67 грн., та визначили дату закінчення зберігання - 01.05.2007р. (п. 1.1. Договору), а сам договір було укладено на термін до 31.12.2007р.

Відповідно до п.2.1.6. Договору зберігання ЗАТ "Подільський цукор" зобов'язаний був зберігати цукор в окремому приміщені за адресою: Вінницька область. Вінницький район, смт. Вороновиця, вул. Цукрозаводська, 1.

п. 7.2 Договору сторони визначили, що Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.07р.

Відповідно до п. 2.2.2 поклажодавець ( TOB "Агро УА" ) одержує майно після припинення Договору в місці його збереження, на дату подання та розгляду заяви від 05.11.2010р. боржник цукор не повернув, у зв'язку з його відсутністю.

Крім того, в ухвалі за результатами попереднього засідання, суд першої інстанції встановив, що 15.06.07р. TOB "Агро УА" перерахувало на поточний рахунок ЗАТ "Подільський цукор" 9 000 000 грн. в оплату згідно Договору № 03-03/2007 комісії від 28.03.07р. (сплачені платіжними доручення № 400 -2 600 000,00 грн.;

№ 401 - 3 200 000,00 грн.; № 402 -1 900 000,00 грн.; № 403 - 1 300 000,00 грн.) для виконання замовлення закупівлі товарів, що підтверджується банківською випискою по п/рахунку TOB "Агро УА" № 26007005108 у ВФ ВАТ СКБ "Дністер" від 15.06.07р., довідкою № 302-1322/11 від 16.02.2011р., наданою ВАТ "СКБ "Дністер".

Господарський суд Вінницької області в ухвалі від 03 червня 2011 року встановив що замовлень по договору комісії боржник не виконував, отримані для цього кошти не повернув.

Колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що необхідною ознакою набуття статусу конкурсного кредитора у справі про банкрутство, виходячи з вимог п.п.3,7 ст. 1, ст.14 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", є наявність зобов'язань боржника перед кредитором саме грошового, тобто фінансового характеру, що підтверджені кредитором належними та допустимими доказами.

Ухвала господарського суду від 03.06.2011 щодо вимог TOB "Агро УА" на суму 9000000 грн. мотивована тим, що факт отримання ЗАТ " Подільський цукор" вказаної суми за договором комісії підтверджується банківською випискою по п/рахунку ТОВ " АгроУА" № 26007005108 у ВФ ВАТ "СКБ " Дністер" від 15.06.2007 а також довідкою № 302-1322/11 від 16.02.2011 наданою ВАТ " СКБ "Дністер".

Згідно з п. 1 ст. 9 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 р. N 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та повинні бути складені під час здійснення цієї операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву підприємства, установи, від імені яких складено документ, назву документа (форми), дату і місце складання, зміст, обсяг та одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, TOB "Агро УА", виходячи з вимог ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 р. N 996-XIV, а також ст.ст.33,34 ГПК України ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" , не подало належні та допустимі первинні докази в підтвердження здійснення перерахунку на адресу боржника грошових коштів за договором комісії.

Відповідно до вимог ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона ( зберігач) зобов'язується зберігати річ яка передана їй другою стороною ( поклажодавцем) , і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Згідно з вимогами ст. 949 ЦК України зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що глава 66 ЦК України " Зберігання" передбачає спеціальну відповідальність зберігача також і у випадку закінчення строку дії договору зберігання, що передбачена ст.ст.950,951 ЦК України. Збитки, завдані поклажодавцем втратою( нестачею) або пошкодженням речі відшкодовуються зберігачем, зокрема, у разі втрати ( нестачі речі у розмірі її вартості).

З матеріалів справи вбачається та встановлено судами попередніх інстанцій, що боржник за вказаним договором зберігання не мав зобов'язань грошового характеру.

Відповідно до вимог ст. 953 ЦК України зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає що зобов'язання зберігача за договором зберігання мають негрошовий характер , обов'язок повернути передану на зберігання річ у схоронності в натурі існує і після закінчення строку договору зберігання, в зв'язку з чим, застосування до даних правовідносин норм ч. 2 ст. 1213 ЦК України, згідно якої, у разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна , - є необгрунтованим.

Виходячи з вимог ст. 951 ЦК України відшкодування збитків, завданих поклажодавцеві відбувається у позовному провадженні.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 604 ЦК України, зобов'язання припиняється також за домовленістю сторін про зміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами ( новація).

Матеріали справи не містять доказів трансформації негрошового зобов'язання боржника за договором зберігання перед TOB "Агро УА" в грошові, шляхом новації, а також , за рішенням суду у позовному провадженні.

Враховуючи викладене, Рівненський апеляційний господарський суд в постанові від 13.07.2011 дійшов правомірних висновків про відхилення у повному обсязі вимог TOB "Агро УА" до боржника.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро УА", акціонерного товариства "AGRO CZ, a.s." та Відкритого акціонерного товариства "Селянський комерційний банк "Дністер" залишити без задоволення.

Касаційну скаргу Вінницької міжрайонної Державної податкової інспекції та Першого заступника прокурора Вінницької області задовольнити.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 13.07.2011 року у справі № 10/29-10 скасувати частково, в частині відмови Вінницькій міжрайонній Державній податковій інспекції у визнанні її кредитором у справі про банкрутство Закритого акціонерного товариства "Подільський цукор" у визнанні грошових вимог на суму 348 540,18 грн.

Ухвалу господарського суду Вінницької області від 03.06.2011 року у справі № 10/29-10, в частині визнання та включення до реєстру вимог кредиторів грошових вимог Вінницької міжрайонної Державної податкової інспекції із сумою 785 577,97 грн. до боржника залишити в силі.

В решті постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 13.07.2011 року у справі № 10/29-10 залишити без змін.

Головуючий І.Ю. Панова

Судді О.В. Білошкап

М.І. Хандурін