Постанова № 19936799, 30.11.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" листопада 2011 р. Справа № 5021/1090/2011 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М. головуючого,

Коваленка В.М. (доповідач у справі),

Короткевича О.Є.,

розглянувши касаційну скаргутовариства з обмеженою відповідальністю "УРС ЛТД", м. Київ

на ухвалу від 28.09.2011 р. Харківського апеляційного господарського суду

у справі№ 5021/1090/2011 господарського суду Сумської області за позовомзакритого акціонерного товариства "Ромнафтопродукт", м. Ромни Сумської області

до товариства з обмеженою відповідальністю "УРС ЛТД", м. Київ

провизнання правочину недійсним представники сторін в судове засідання не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Сумської області від 12.07.2011 року, що прийнято у справі № 5021/1090/2011 (суддя - Зражевський Ю.О.) позовні вимоги закритого акціонерного товариства "Ромнафтопродукт" (далі-Позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю "УРС ЛТД" (далі-Відповідач) про визнання недійсним договору задоволені повністю: визнаний недійсним договір поставки продукції б/н від 26.01.2005 року, укладений між Позивачем та Відповідачем.

Не погодившись з цим рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю "УРС ЛТД" звернулося до Харківського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду Сумської області від 12.07.2011 року.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 28.09.2011 року (головуючий суддя Істоміна О.А., судді Афанасьєв В.В., Білецька А.М.) в задоволенні клопотання про відновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги відмовлено, а апеляційну скаргу залишено без розгляду.

Не погоджуючись з ухвалою апеляційного суду, товариство з обмеженою відповідальністю "УРС ЛТД" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 28.09.2011 року та направити справу для продовження розгляду до Харківського апеляційного господарського суду.

Касаційна скарга мотивована порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема ст.ст. 53, 91, 93 Господарського процесуального кодексу України.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Апеляційний суд, відмовляючи у задоволенні клопотання Відповідача про відновлення строку подання апеляційної скарги на рішення у даній справі, встановив, що оскаржуване в апеляційному порядку рішення місцевого суду підписане 15.07.2011 року, тоді як апеляційна скарга була подана лише в вересні 2011 року. При цьому, апеляційний суд вказав, що скаржника було належним чином повідомлено про судове засідання в першій інстанції 05.07.2011 року, коли була оголошена перерва на 12.07.2011 року (коли прийнято та оголошене оскаржуване рішення), однак Відповідач не направив свого представника у відповідне судове засідання та не зазначив причини, що перешкоджали явці представника.

Заперечуючи вказані висновки, скаржник вказує на те, що його не було повідомлено про судове засідання 12.07.2011 року, а матеріали справи містять поштове повідомлення про повернення (без вручення Відповідачу) примірника оскаржуваного рішення місцевого суду.

Між тим, суд касаційної інстанції не погоджується із викладеними скаржником підставами для скасування оскаржуваної ухвали апеляційного суду. Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне змінити мотивувальну частину оскаржуваної ухвали щодо підстав для відмови у задоволенні клопотання Відповідача про відновлення строку подання апеляційної скарги на рішення місцевого суду у зв'язку з наступним.

Так, враховуючи, як встановили суди попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, що в судовому засіданні 05.07.2011 року, коли була оголошена перерва до 12.07.2011 року (коли прийнято оскаржуване рішення) представник Відповідача був відсутній, останній не міг знати про прийняття саме 12.07.2011 року оскаржуваного рішення. Повернений же поштовий конверт разом із надісланим Відповідачу примірником рішення, що містяться в матеріалах справи (а.с. 43-47),свідчать про неотримання Відповідачем вказаного рішення.

Між тим, як вбачається з матеріалів справи, наявної у справі апеляційної скарги Відповідача та як встановив суд апеляційної інстанції, відмовляючи в задоволенні клопотання Відповідача про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги на прийняте у справі рішення, з посиланням на наявні докази у справі (матеріали справи), оскаржуване рішення підписане 15.07.2011 року, десятиденний строк його оскарження закінчився 25.07.2011 року, а апеляційна скарга була подана після закінчення цього строку у вересні 2011 року (більше ніж через місяць після закінчення вказаного строку), а додане до апеляційної скарги клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги мотивоване, що про оскаржуване рішення Відповідачеві стало відомо лише 01.09.2011 року з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Розглядаючи вказане клопотання, господарський суд має враховувати, що відповідно до ст. 53 ГПК України суд може відновити пропущений строк у разі наявності поважних причин пропуску цього строку.

Приймаючи до уваги, що Господарський процесуальний кодекс України не повязує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, виходячи з доводів та обставин, що наведені на обґрунтування клопотання про відновлення строку, колегія суддів дійшла висновку щодо неповажності причин його пропуску, оскільки визначені в клопотанні обставини пропуску строку подання апеляційної скарги (отримання інформації про оскаржуване рішення з Єдиного державного реєстру судових рішень лише 01.09.2011 року), в порушення норм ст.ст. 33, 34 ГПК України, не підтверджені доказами за відсутністю роздрукованого з вказаного реєстру оскаржуваного рішення заявником апеляційної скарги саме 01.09.2011 року. До викладеного слід додати, що матеріалами справи спростовуються доводи скаржника про те, він звертався із клопотанням про отримання рішення у даній справі у зв'язку із відсутністю такого клопотання в матеріалах справи та недоданням його, як до апеляційної скарги, так і до касаційної скарги у справі.

За таких обставин, колегія суддів вважає відмову апеляційним судом в задоволенні клопотання Відповідача про відновлення строку подання апеляційної скарги на рішення у даній справі правомірною та обґрунтованою з підстав, наведених в даній постанові.

До викладеного слід додати, що посилання скаржника на п. 6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 7 є неправомірним, оскільки приписи п. 6 вказаної постанови не стосуються правової ситуації, яка виникла з підстав подання Відповідачем у даній справі клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги на рішення місцевого суду та викладених в цьому клопотанні обставин.

З урахуванням викладеного та керуючись нормами ст.ст. 33, 34, 53, 91, 93 , 1115, 1117, 1119 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "УРС ЛТД" залишити без задоволення.

2.Ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 28.09.2011 р. у справі № 5021/1090/2011 залишити без змін.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич

Постанова виготовлена та підписана 01.12.2011 року.