Постанова № 19923843, 18.11.2011, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"18" листопада 2011 р. Справа № 5004/1997/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Петухов М.Г.

суддя Маціщук А.В. , суддя Гулова А.Г.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідачів: Виконавчого комітету Ковельської міської ради - не з'явився

Приватного акціонерного товариства "Укрпрофтур" - не з'явився

Волинського обласного закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Волиньтурист" - не з'явився

прокурора - Зайчук І.П.

третьої особи - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Волинського обласного закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Волиньтурист"

на ухвалу господарського суду Волинської області від 11.10.2011 р. про забезпечення позову

у справі № 5004/1997/11 (суддя Шум М.С.)

за позовом виконуючого обов'язки Ковельського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Фонду державного майна України

до відповідачів: Виконавчого комітету Ковельської міської ради;

Приватного акціонерного товариства "Укрпрофтур";

Волинського обласного закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Волиньтурист"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Комунальне підприємство "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації"

про визнання незаконним рішення, визнання незаконною державної реєстрації свідоцтва на право власності на майно, визнання права власності на майно

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Волинської області від 11.10.2011р. про забезпечення позову у справі № 5004/1997/11 було задоволено вимогу прокурора щодо забезпечення позову. Вжито заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на об’єкт нерухомого майна, а саме готель "Лісова пісня", що знаходиться за адресою м. Ковель Волинської області, б-р. Лесі Українки, 12.

При винесенні вказаної ухвали, місцевий суд виходив з обгрунтованості доводів прокурора, щодо вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно, а саме на готель "Лісова пісня", що розміщений за адресою м. Ковель Волинської області, б-р. Лесі Українки, 12

Обгрунтовуючи свої вимоги про вжиття заходів до забезпечення позову прокурор посилався на наявну ймовірність утруднення виконання рішення у разі реалізації спірного майна Волинським обласним закритим акціонерним товариством по туризму та екскурсіях «Волиньтурист».

Враховуючи вказане вище та положення ст. ст. 66,67 ГПК України, місцевий суд дійшов до висновку про задоволення вимоги щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на об'єкт нерухомого майна.

Не погоджуючись із винесеною ухвалою суду першої інстанції, Волинське обласне закрите акціонерне товариство по туризму та екскурсіях "Волиньтурист" звернулось з апеляційною скаргою до Рівненського апеляційного господарського суду, в якій просить ухвалу господарського суду Волинської області від 11.10.2011р. про забезпечення позову у справі №5004/1997/11 скасувати, у вжитті заходів до забезпечення позову відмовити.

Апелянт вважає, що ухвала господарського суду є незаконною та такою, що винесена з порушенням норм процесуального права.

На підтвердження своїх доводів, скаржник враховує наступне.

У відповідності до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду,

Скаржник звертає увагу, що у відповідності до п. 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 року "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" умовою для застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обгрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

Всупереч вимогам ст. 86 ГПК України оскаржувана ухвала про забезпечення позову не містить належного обгрунтування припущення, що невжиття заходів до забезпечення позову зробить неможливим чи утруднить виконання рішення суду. Виходячи з аналізу ст. 33 ПІК України таке припущення повинно бути обгрунтовано належними та допустими доказами.

Крім того, згідно п. 1.1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006р. №01-8/2776 "Про деякі питання практики забезпечення позову" у випадку, якщо заходи забезпечення позову вживаються за заявою сторони, то заявник повинен обгрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Апелянт зазначає, що прокурор в своїй заяві таких аргументів не навів, єдине, що він зазначив, це те, що подальша реалізація спірного майна ЗАТ "Волиньтурист" може перешкодити виконанню рішення у даній справі. Будь-яких доказів стосовно необхідності вжиття заходів до забезпечення позову, в тому числі і щодо підтвердження намірів ЗАТ "Волиньтурист" реалізувати таке майно, ним подано не було.

Таким чином, скаржник вважає, що суд, ігноруючи норми ст. ст. 33, 66 ГПК України, протиправно задоволив заяву позивача, яка взагалі не обгрунтована доказами, та застосував заходи забезпечення позову, належним чином не мотивуючи їх застосування.

Як зазначає відповідач в апеляційній скарзі, заходи до забезпечення позову, вжиті ухвалою суду, обмежують та порушують права ЗАТ "Волиньтурист" у реалізації його повноважень як власника готелю «Лісова пісня».

З огляду на вказане, скаржник наголошує на тому, що господарським судом Волинської області при прийнятті оскаржуваної ухвали зазначені вище обставини враховані не були, що і спричинило порушення норм процесуального законодавства. Отже, оскаржувану ухвалу слід скасувати.

В свою чергу, від позивача не надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідача.

18 листопада 2011 року в судовому засіданні Рівненського апеляційного господарського суду прокурор заявив, що з доводами апелянта не погоджується, вважає їх безпідставними, а оскаржувану ухвалу такою, що відповідає встановленим обставинам справи та нормам закону. З огляду на зазначене, просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Представники позивача, відповідачів та третьої особи в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи приписи ст.ст.101,102 ГПК України про межі та строки перегляду справ в апеляційній інстанції, той факт, що учасники судового розгляду були належним чином та своєчасно повідомлені про дату, час та місце судового засідання, про що свідчать поштові повідомлення, направлені сторонам у справі (а.с. 80-85), колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представників позивача, відповідачів та третьої особи.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржувану ухвалу залишити без змін, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 10 жовтня 2011 року виконуючий обов'язки Ковельського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Фонду державного майна України звернувся до господарського суду Волинської області з позовною заявою про визнання незаконним рішення, визнання незаконною державної реєстрації свідоцтва на право власності на майно, визнання права власності на майно, а також про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 11.10.2011р. було порушено провадження у справі №5004/1997/11 за позовом виконуючого обов'язки Ковельського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до Виконавчого комітету Ковельської міської ради, Приватного акціонерного товариства "Укрпрофтур", Волинського обласного закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Волиньтурист" про визнання незаконним рішення, визнання незаконною державної реєстрації свідоцтва на право власності на майно, визнання права власності на майно.

Ухвалою господарського суду Волинської області про забезпечення позову від 11.10.2011р. у справі №5004/1997/11 було задоволено вимогу прокурора щодо вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на об'єкт нерухомого майна.

Вирішуючи питання про наявність правових підстав, за яких заява прокурора про забезпечення позову підлягає до задоволення, апеляційний господарський суд враховує наступне.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно статті 67 ГПК України, позов забезпечується накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 12.12.2006р. №01-8/2776 "Про деякі питання практики забезпечення позову" зазначив, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахування такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв’язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв’язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Як вбачається із позовної заяви, одними із вимог позивача є визнання за державою в особі Фонду державного майна України права власності на готель "Лісова пісня", що розміщений за адресою м. Ковель Волинської області, б-р Лесі Українки та зобов'язання Волинського обласного закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Волиньтурист" повернути державі в особі Фонду державного майна України безпідставно набуте майно - готель "Лісова пісня", що розміщений за адресою м. Ковель Волинської області, б-р Лесі Українки, 12.

Разом з тим, спір щодо вирішення питання про право власності на спірне майно не вирішений, тому будь-які дії відповідача спрямовані на реалізацію нерухомого майна можуть в подальшому перешкодити виконанню рішення суду першої інстанції по даній справі.

Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що вимоги позивача щодо вжиття вказаних заходів до забезпечення позову є правомірними та підлягають до задоволення. Оскільки, окремі вимоги позивача пов'язані із визнанням права власності на готель "Лісова пісня", що розміщений за адресою м. Ковель Волинської області, б-р Лесі Українки, 12, за державою в особі Фонду державного майна України, а тому дії відповідача щодо реалізації оспорюваного майна можуть, в будь-якому випадку, ускладнити виконання таких вимог. Отже, заява про забезпечення позову є цілком адекватним заходом з боку позивача, спрямованим на забезпечення виконання вимог останнього, у зв'язку з чим суд першої інстанції обгрунтовано ухвалив задоволити таку заяву позивача.

З огляду на викладене вище та встановлені обставини справи, судова колегія дійшла до висновку, що ухвала суду першої інстанції є цілком правомірною, оскільки прийнята з врахуванням вимог матеріального та процесуального права, не суперечить встановленим фактам по справі.

Підстави для скасування оскаржуваної ухвали відсутні, а тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Волинського обласного закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Волиньтурист" - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-106 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд, –

ПОСТАНОВИВ:

1. Ухвалу господарського суду Волинської області від 11.10.2011р. у справі № 5004/1997/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу Волинського обласного закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Волиньтурист" - без задоволення.

2. Справу №5004/1997/11 направити в господарський суд Волинської області.

Головуючий суддя Петухов М.Г.

Суддя Маціщук А.В.

Суддя Гулова А.Г.

01-12/16241/11 16241/11