Постанова № 19923569, 06.12.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" листопада 2011 р. Справа № 5021/1178/2011

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Шевель О.В.,

суддя Білоусова Я.О., суддя Пуль О.А.,

при секретарі Сиротніковій Я.Є.,

за участю представників сторін:

позивача не зявився,

відповідача представник ОСОБА_1 за довіреністю від 09.03.2011 р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду у м. Харкові апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Діната»(вх. № 4571 С/2-7) на рішення господарського суду Сумської області від 14.07.2011року у справі №5021/1178/2011,

за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», м. Харків,

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Діната», м. Суми,

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача фізична особа підприємець ОСОБА_2, м. Суми,

про стягнення 365436,32 грн,

та

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діната», м. Суми,

до відповідача - Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», м.Харків,

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача фізична особа підприємець ОСОБА_2, м.Суми,

про визнання договору поруки недійсним; -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Сумської області від 14.07.2011 року у справі №5021/1178/2011 (суддя Лиховид Б.І.) задоволено первісний позов та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Діната»на користь позивача заборгованість за кредитним договором від 22.12.2006 р. № 11102669000, а саме: 240496,56 грн - заборгованість за простроченим кредитом, 108833,42 грн заборгованість за простроченими процентами за користування кредитом,

4005,13 грн пені за несвоєчасне погашення кредиту, 7101,21 грн пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентах за користування кредитом, 5000,00 грн неустойки за порушення зобовязань; 3654,36 грн витрат по держмиту, 236,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.У задоволенні зустрічних позовних вимог відмовлено.

Відповідач з рішенням господарського суду Сумської області від 14.07.2011 року у справі № 5021/1178/2011 не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 14.07.2011 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні первісного позову відмовити у повному обсязі, зустрічний позов задовольнити. При цьому, апелянт вважає, що оскаржуване рішення прийнято при неповному зясуванні обставин, що мають значення для справи; обставини, які господарський суд першої інстанції визнав встановленими, є недоведеними; висновки суду першої інстанції, що викладені в рішенні, не відповідають обставинам справи та дійсності; судом не надано належної оцінки доказам по справі та, як наслідок, воно є необґрунтованим; судом порушено норми процесуального права та не застосовано належні норми матеріального права.

В обґрунтування своєї позиції апелянт посилається на те, що строк позовної давності для звернення до суду з позовом про визнання недійсним договору поруки ним не пропущений, позов предявлено відповідно до вимог чинного законодавства; що судом першої інстанції не застосовано норми матеріального права, зокрема, статей 91, 253, 256, 261, 266, 530 Цивільного кодексу України, статті 53 Закону України «Про господарські товариства»та статті 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»щодо обґрунтування позовної давності за зустрічним позовом.

Також, апелянт зазначає, що на час укладення договору поруки ОСОБА_2 була одноособовим засновником та директором ТОВ «Діната», що підтверджується статутом товариства, а договір поруки не підписано директором ТОВ «Діната»ОСОБА_2, в той час як в преамбулі договору та в розділі 6 зазначено, що цей договір поруки підписано саме вказаною особою; тобто договір поруки підписаний особою, яка не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності особи, внаслідок чого є підстави для визнання такого правочину недійсним на підставі статей 203 та 215 Цивільного кодексу України.

На думку апелянта, постановлення судом першої інстанції рішення в частині стягнення з ТОВ «Діната» на користь банку грошових коштів у сумі 365436,32 грн не узгоджується з рішенням Зарічного райсуду м. Суми, яким стягнуто з боржника на користь банку 310894,60 грн у солідарному порядку з поручителем ОСОБА_3, оскільки сума стягнутих грошових коштів, що стягнута з боржника, не може перевищувати суми грошових коштів, стягнутих з поручителя, тим більше, що умовами кредитного договору та договору поруки встановлено, що відповідальність боржника і поручителів є солідарною, про що в рішенні господарського суду не зазначено.

Позивач надав клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, зазначивши, що проти апеляційної скарги заперечує в повному обсязі.

Враховуючи, що позивач та третя особа відзиву на апеляційну скаргу не надали, своїм правом бути присутніми у судовому засіданні не скористалися, своїх представників у судове засідання не направили, про час і місце слухання справи були повідомлені належним чином, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за їх відсутності.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника апелянта, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

У відповідності до ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як встановлено судом першої інстанції, Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», позивач за первісним позовом, просить суд стягнути з відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Діната», як з поручителя згідно з договором поруки № 112585 від 04.05.2007 р. заборгованість за кредитним договором від 22.12.2006 р. № 11102669000, укладеним між позивачем та третьою особою Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, у загальній сумі 365436,32 грн, в тому числі 240496,56 грн заборгованості за простроченим кредитом, 108833,42 грн заборгованості по прострочених процентах за користування кредитом, 4005,13 грн пені за несвоєчасне погашення кредиту, 7101,21 грн пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентах за користування кредитом, 5000,00 грн штрафу за порушення зобовязань.

Позивач за зустрічним позовом просить суд визнати договір поруки № 112585 від 04.05.2007 р., укладений між ПАТ «УкрСиббанк»та ТОВ «Діната», недійсним на підставі ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України, оскільки підпис на вказаному договорі вчинений не уповноваженою особою.

Позивач за первісним позовом проти зустрічного позову заперечував та просив суд застосувати наслідки спливу позовної давності до вимог ТОВ «Діната» про визнання договору поруки недійсним, відмовити у задоволенні зустрічного позову та задовольнити первісні позовні вимоги про стягнення заборгованості у повному обсязі.

Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк»є правонаступником по всіх правах та зобовязаннях Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк»(п.1.1 Статуту) (а.с.8,9).

Як вбачається з матеріалів справи, 22.12.2006 р. між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк»та приватним підприємцем ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 11102669000 (далі кредитний договір), відповідно до умов якого банк надав позичальникукредит у сумі 294000,00 грн за процентною ставкою у розмірі 16,5%, зі строком погашення 21.11.2017 року (відповідно до графіку погашення кредиту - додаток № 1 до договору).

Відповідно до п. 1.1 кредитного договору позичальник зобовязується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит у формі кредитної лінії грошові кошти в національній валюті та сплатити проценти, комісії в порядку і на умовах, визначених цим договором.

Згідно розділу 2 кредитного договору умовами забезпечення кредиту визначено необхідність укладення договору застави нерухомості (нежитлових приміщень загальною площею 228,3 кв.м, за адресою: м. Суми, вул. Чернігівська, буд. №16), а також кредит забезпечено усім належним позичальнику майном і коштами, на які може бути звернене стягнення у встановленому законодавством порядку.

Розділ 11 кредитного договору встановлює умови та порядок дострокового повернення кредиту, із змісту якого вбачається, що при настанні певних, встановлених цим розділом кредитного договору обставин, які надають право банку змінити строк повернення кредиту, банк направляє вимогу з новим строком повернення кредиту та плати за кредит на адресу позичальника листом (цінний з описом та повідомленням про вручення) або доставляється курєром.

04.05.2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк»та відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Діната»був укладений договір поруки №112585, відповідно до умов якого поручитель (відповідач) зобовязується перед кредитором (позивачем) відповідати за невиконання третьою особою фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 усіх її зобовязань перед кредитором, що виникли з кредитного договору від 22.12.2006 р. № 11102669000, укладеного між кредитором і боржником в повному обсязі як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.

Відповідач ТОВ «Діната»просив визнати вказаний договір недійсним, оскільки від імені ТОВ «Діната»договір підписано не директором ТОВ «Діната»ОСОБА_2 як зазначено в преамбулі договору та п. 6.3, а іншою особою.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог відповідач посилався на те, що особа, яка вчиняла правочин від імені відповідача не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності, що є порушенням вимог ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України, тоді як відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Крім того, у зустрічній позовній заяві відповідач зазначає, що ним не пропущено строку позовної давності для звернення до суду з даним позовом, посилаючись на те, що новий засновник та директор товариства дізнався про існування кредитного договору та договору поруки лише в липні 2010 року, після звернення банку до суду про стягнення коштів. Крім того, вважає, що оскільки право дострокового повернення кредиту виникло у позивача в червні-липні 2010 року, то строк позовної давності відповідачем не пропущений.

Заперечуючи проти зустрічного позову, представник позивача за первісним позовом просив суд застосувати наслідки спливу позовної давності до вимог ТОВ «Діната»про визнання договору поруки недійсним.

При прийнятті оскаржуваного рішення, господарський суд дійшов висновку, що початком перебігу позовної давності, тобто днем, коли особа могла довідатися про порушення свого права, є дата вчинення договору поруки 04.05.2007 р., та, враховуючи, що строк позовної давності сплив 04.05.2010 р., а позов про визнання недійсним договору поруки заявлено 06.06.2011 р., про застосування позовної давності є відповідна заява відповідача за зустрічним позовом, а позивачем за зустрічним позовом не наведено доказів поважності пропущення позовної давності, господарський суд відмовив у зустрічному позові про визнання договору поруки №112585 від 04.05.2007 р. недійсним у звязку з тим, що сплив строк позовної давності.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду не може погодитися, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Стаття 253 ЦК України визначає, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою повязано його початок.

При цьому, термін «подія»слід приймати в розумінні того, що мається на увазі не лише обставина, яка не залежить від волі особи, а й обставина, що від неї залежить, тобто дія або бездіяльність.

З кредитного договору випливає обовязок позичальника в забезпечення усіх його грошових зобовязань укласти договір застави нерухомості (нежитлові приміщення загальною площею 228,3 кв.м, за адресою: м. Суми, вул. Чернігівська, 16, ), і такий договір був укладений 28.12.2006 р. № 6942.

Також, укладений 04.05.2007 р. між банком та ТОВ «Діната»договір поруки № 112585 містить умови щодо його відповідальності за невиконання позичальником усіх її зобовязань за кредитним договором у повному обсязі.

Із зазначеного можливо зробити висновок, що договір поруки є додатковою вимогою, існування якої обумовлено іншою (головною) вимогою кредитним договором, при цьому, додаткова вимога полягає в тому, що вона не може існувати без основної.

Стаття 266 ЦК України встановлює, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність сплила і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Відповідно до умов кредитного договору встановлено обовязок позичальника повернути банку кредит у повному обсязі в терміни, встановлені графіком погашення кредиту, але в будь-якому разі не пізніше 21.12.2017 р., якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін або до вказаного терміну (достроково), відповідно до умов розділу 11 кредитного договору на підставі будь-якого з п.п.2.3, 5.3, 5.5, 5.6, 5.9, 5.10, 5.11, 7.4 договору.

Враховуючи приписи ст. 530 ЦК України, якою визначено, якщо у зобовязанні встановлений строк його погашення, то воно підлягає виконанню у цей строк, за загальним правилом виконання зобовязання за кредитним договором повинно відбутися не пізніше 21.12.2017 р. Але, у звязку з тим, що боржник прострочив виконання зобовязання за встановленим графіком, у банку виникло право вимоги виконання зобовязання достроково і вважається, що термін повернення кредиту настав, внаслідок чого, відповідно до п.2 ст. 5 ЦК України перебіг позовної давності почався від дня, коли у кредитора, виходячи з умов розділу 11 кредитного договору, виникло право предявлення вимоги до виконання зобовязання.

З огляду на наведене, слід вважати, що строк для виконання зобовязання по поверненню простроченого кредиту, прострочених процентів тощо як боржником так і поручителем настає саме з моменту предявлення вимоги банком.

Позивач надає в якості доказів направлення повідомлення - вимоги до поручителя від 07.07.2009 р. та від10.07.2009 р.

ТОВ «Діната»посилається на те, що їй стало відомо про вимоги банку до нього як поручителя у червні-липні 2010 року під час розгляду справи у Зарічному районному суді м. Суми.

Як свідчать матеріали справи, на момент укладення договору поруки єдиним засновником ТОВ «Діната»була ОСОБА_2, яка як приватний підприємець є боржником за кредитним договором. У 2009 році ОСОБА_2 передала всі права на вказане підприємство ОСОБА_4, про що внесено відповідний запис державного реєстратора 22.06.2009 р. за № 16321050008000225 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.61,62). Тобто, саме з цього моменту новий власник 100 % статутного капіталу ТОВ «Діната»є правонаступником усіх прав та обовязків попереднього учасника.

Статтею 91 ЦК України встановлено, що юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обовязки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

Частиною 5 статті 261 ЦК України встановлено, що за зобовязаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобовязанням, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право предявити вимогу про виконання зобовязання.

Колегія суддів дійшла переконливого висновку про те, що строк позовної давності для звернення до суду з зустрічним позовом про визнання недійсним договору поруки не пропущений, виходячи з того, що оскільки позичальником своїх зобовязань по сплаті згідно графіку погашення кредиту не виконано, заборгованість не сплачено, у банку за кредитним договором виникло право на дострокове вимагання у позичальника повернення кредитних коштів.

Факти невиконання позичальником своїх зобовязань за кредитним договором підтверджуються заочним рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 28.07.2010 р. по справі №2-1840/10 за позовом ПАТ «УкрСиббанк»в особі Центрального регіонального департаменту АТ «УкрСиббанк»до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ТОВ «Діната», яким стягнуто із зазначених осіб в солідарному порядку заборгованість за кредитом № 11102669000 від 22.12.2006 р. у сумі 310894,60 грн.

Ухвалою апеляційного суду Сумської області від 11.03.2011 р. заочне рішення Зарічного районного суду м. Суми від 28.07.2010 р. в частині вирішення позовних вимог Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діната»скасовано і провадження у цій частині закрито, оскільки спір, який виник між позивачем та ТОВ «Діната», підвідомчий господарському суду та не може розглядатися в порядку цивільного судочинства.

Із змісту зазначених судових рішень не вбачається встановлення судами фактів, які мають значення для даної справи, зокрема, за який період виникла заборгованість позичальника перед банком, який новий строк погашення заборгованості за кредитним договором, склад заборгованості. Тому, на думку колегії суддів, позивач за первісним позовом по справі № 5021/1178/2011 повинен довести зазначені обставини належними доказами.

Матеріали справи свідчать про те, що позивачем до позову не надано належних доказів надання кредитних коштів позичальнику; доказів часткової оплати позичальником кредиту; позивач не обґрунтував у своєї позовній заяві свого права на вимогу до позичальника про дострокове повернення кредиту та не надав належних доказів в обґрунтування такого права, зокрема доказів направлення на адресу позичальника листа про визнання терміну повернення кредиту таким, що настав, у порядку, встановленому п.п. 11.1. та 11.2. кредитного договору.

Наданий в якості доказу лист від 10.07.2009 р. № 22-015-465, який суд узяв до уваги, (а.с. 31-33) свідчить про направлення повідомлення-вимоги до поручителя і не може бути належним доказом того, що таке повідомлення-вимога направлялась у відповідності до умов кредитного договору саме позичальнику. Окрім того, даний лист не містить розміру загальної заборгованості позичальника у звязку із зміною термінів повернення кредиту та процентів за користування кредитними коштами в сторону їх зменшення, яку повинен погасити поручитель, та не містить зазначень, на які рахунки поручитель повинен сплатити заборгованість позичальника за основним договором, як того вимагають умови п. 2.3. договору поруки.

Таким чином, колегія суддів вважає, що твердження відповідача (поручителя) про те, що він довідався про наявність у банку до ТОВ «Діната»вимог про стягнення за кредитним договором саме під час розгляду справи у Зарічному районному суді м. Суми у червні-липні 2010 р. підтверджується матеріалами справи.

Розглянувши зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Діната» про визнання договору поруки від 04.05.2007 р. № 112585 недійсним та докази, надані в її обґрунтування, колегія суддів встановила наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником.

Згідно з ч. 2 ст. 553 ЦК України, порукою може забезпечуватися виконання зобовязання частково або у повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Згідно з ч. 1 ст. 554 ЦК України, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Частиною 2 ст. 203 ЦК України встановлено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Статтею 204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність не встановлена судом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, пятою та шостою статті 203 ЦК України.

Таким чином, недодержання в момент вчинення правочину сторонами зазначених вимог є підставою недійсності правочину і до них належать: зміст правочину; необхідний обсяг цивільної правоздатності особи, що вчиняє право чин; вільного воєвиявлення учасника правочину; реального настання правових наслідків, що обумовлені правочином, на які він має бути спрямований.

Статтею 118 Господарського кодексу України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного та скріпленого печатками.

Пунктом 5.2. договору поруки визначено, що поручитель гарантує, що має здатність виконувати умови договору та має всі необхідні повноваження від засновників та інших органів управління поручителя, що необхідні для укладення та виконання цього договору.

Пунктом 5.5. договору поруки встановлено, що сторони, керуючись відповідними принципами свободи договору, домовились, що після укладення цього договору кожна із сторін зобовязується завізувати кожну сторінку аркушу, на якій викладено умови договору, шляхом проставлення підпису уповноваженого представника відповідної сторони та печатки сторони.

Із наданого договору поруки видно, як на кожному аркуші договору так і в пункті 6.3. розділу 6 договору поруки проставлені підписи банку та поручителя, а саме, зазначено, що від імені ТОВ «Діната»договір підписано директором ТОВ «Діната»- ОСОБА_2. Але це не відповідає дійсності, оскільки договір підписано не особисто нею, в той час як в преамбулі договору так у в розділі 6 зазначено, що договір поруки підписано саме вказаною особою ОСОБА_2

При огляді підпису ОСОБА_2 на договорах: кредитному договорі від 22.12.2006 р., договору іпотеки від 28.12.2006 р. (на якому підпис Ю.В. Іземенко був посвідчений нотаріусом) та договору поруки від 04.05.2007 р. (який оскаржується) можливо зробити висновок, що на оскаржуваному договорі поруки підпис не є ідентичним тому, який міститься на кредитному та договорі іпотеки. Окрім того, на договорі поруки міститься «ризка», яка проставлена поряд найменування посади «Директор»ТОВ «Діната», що також свідчить про те, що таким чином оформлений договір підписано не ОСОБА_2, а іншою особою, повноваження якої не підтверджуються жодним доказом у справі.

При таких обставинах, колегія суддів вважає обґрунтованими позовні вимоги ТОВ «Діната»за зустрічним позовом, у звязку з чим є законні підставі для визнання недійсним договору поруки, укладеним між АКІБ «УкрСиббанк»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Діната» 04.05.2007 року № 112585.

Враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про визнання договору поруки недійсним, позовні вимоги про стягнення з поручителя на користь банку заборгованості третьої особи за кредитним договором не підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, а також при неповному зясуванні обставин, що мають значення для справи; обставини, які господарський суд першої інстанції визнав встановленими, є недоведеними, внаслідок чого апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Сумської області - скасуванню з прийняттям нового рішення, яким у задоволенні позовних вимог за первісним позовом слід відмовити, а позовні вимоги за зустрічним позовом - задовольнити та визнати недійсним укладений між позивачем та третьою особою договір поруки від 04.05.2007 р.

У відповідності до приписів ст.ст.44 - 49 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, які діяли на момент подачі первісного та зустрічного позовів, судові витрати слід покласти на позивача; а також судові витрати за подачу апеляційної скарги в частині оскарження вимог за первісним позовом, які не були сплачені апелянтом до Державного бюджету України у сумі 1827,18 грн, у звязку прийняттям Харківським апеляційним господарським судом судового рішення про відмову в задоволенні вимог позивачу за первісним позовом стягнути з позивача на користь державного бюджету.

На підставі викладеного та керуючись, ст. 99, ст.101, п.2). ч1. ст.103, п. 1), 2), 4) ч. 1 ст. 104, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Харківський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Діната» задовольнити.

Рішення господарського суду Сумської області від 14.07.2011 року у справі № 5021/1178/2011 скасувати та прийняти нове рішення.

У задоволенні первісного позову відмовити.

Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діната»задовольнити. Визнати недійсним договір поруки між Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Діната»від 04.05.2007 року № 112585.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»(61005, м.Харків, пр-т Московський,60, р/р № 29090000000113 в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005, ЄДРПОУ 09807750) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діната» (40000, м. Суми, вул. Червоноармійська, 10,

р/р 2600764983 ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», м.Київ, МФО 380805, ЄДРПОУ 33078592) 85 грн державного мита за подачу позовної заяви, 236 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 42,50 грн за подання апеляційної скарги.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»(61005, м.Харків, пр-т Московський,60, р/р № 29090000000113 в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005, ЄДРПОУ 09807750) на користь державного бюджету ( одержувач УДК у Дзержинському районі м. Харкова; код ЄДРПОУ 24134567;назва банку одержувача Головне управління Державного казначейства України у Харківській області; код банку одержувача 851011; код класифікації доходів бюджету 22030001; номер рахунку 31210206700003; призначення платежу «оплата судового збору за подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного господарського суду») - 1827,18 грн державного мита за подання апеляційної скарги на судове рішення про задоволення первісного позову у повному обсязі.

Доручити господарському суду Сумської області видати відповідні накази.

Головуючий суддя О.В. Шевель

суддя Я.О. Білоусова

суддя О.А. Пуль

повний текст постанови складено 05.12.2011 р.