Постанова № 19923124, 29.11.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«23»листопада 2011 року Справа №5023/2509/11

Колегія суддів у складі:

головуючого судді Шевель О.В., судді Лакізи В.В., судді Пуль О.А.,

при секретарі Сиротніковій Я.Є.,

за участю представників сторін:

позивача не зявився,

відповідача ОСОБА_1 за довіреністю №322 від 07.02.2011р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №4639 Х/2-7) на рішення господарського суду Харківської області від 03.10.2011р. у справі №5023/2509/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДКБМ «Завод Транселектромаш», м. Київ,

до Статутного територіально-галузевого обєднання «Південна залізниця», м.Харків,

про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 03.10.2011р. (суддя Светлічний Ю.В.) позов задоволено. Зобовязано відповідача - Статутне територіально-галузеве обєднання «Південна залізниця»відмінити торги з закупівлі трансформатору (код за ДК 016-97 31.10.4 силовий трансформатор ТДТНЖ-25000/110/27,5/10 у1), оголошення про проведення процедури закупівлі, опублікованого в державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель №46481, ВДЗ №47/3(435/3) від 22.11.2010р.

Стягнуто з ТОВ «ДКБМ «Завод Транселектромаш»на користь державного бюджету України (відділення державного казначейства м. Харкова, код ЄДРПОУ 24134490, рахунок 31110095700002 в Управління державного казначейства у Харківський області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095) - 102,00 грн. державного мита.

Стягнуто з Статутного територіально-галузевого обєднання «Південна залізниця»на користь ТОВ «ДКБМ «Завод Транселектромаш»державне мито у розмірі 85,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. (а.с. 110-116,т.2)

Відповідач, Статутне територіально-галузеве обєднання «Південна залізниця», з рішенням місцевого господарського суду не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 03.10.2011р. скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на те, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права та при неповному зясуванні обставин, що мають значення для справи.(а.с. 129-132,т.2)

Апелянт не погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги до учасників конкурсних закупівель про обовязковість подання довідки стосовно наявності обладнання та матеріально-технічної бази учасника, встановлює дискримінаційні умови для учасників, які не є безпосередніми виробниками продукції, суперечить ч.2 ст.16 Закону України «Про здійснення державних закупівель», якою визначено, що для участі в процедурах закупівель учасники повинні мати кваліфікаційні дані, що відповідають критеріям: наявність обладнання та матеріально-технічної бази.

Апелянт вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що відповідачем некоректно визначено вид предмета закупівлі, оскільки згідно з документацією конкурсних торгів предметом закупівлі є силовий трансформатор призначений для використання на ТП «Майська». Отже, на думку апелянта, в контексті документації конкурсних торгів, фраза «силовий трансформатор або еквівалент для ТП «Майська»читається не як вказівка на виробника, а як вказівка на місце використання предмету закупівлі.

Стосовно висновку місцевого господарського суду про безпідставність вимог відповідача про надання наказу про призначення, довіреності чи доручення або іншого документа, що підтверджує повноваження посадової особи учасника на підписання документів, то такий висновок, на думку апелянта, суперечить абзацу 4 розділу III Стандартної документації конкурсних торгів для процедури закупівлі - двоступеневі торги, затвердженої наказом Міністерства економіки України від 26.07.2010 №919, згідно якого, всі сторінки пропозиції конкурсних торгів повинні містити підпис уповноваженої посадової особи учасника процедури закупівлі. Тобто, відповідач повинен встановити наявність повноважень посадової особи, яка підписала пропозицію конкурсних торгів.

Заявник апеляційної скарги вказує, що відсутність вимоги про написання на конверті прізвища, імені, по батькові та місця проживання учасника - фізичної особи не виключає можливість участі у процедурі конкурсних закупівель фізичних осіб-учасників торгів, оскільки підстави відмови в участі у процедурі закупівлі чи відхилення пропозиції конкурсних торгів визначені в документації конкурсних торгів та ст. ст. 17 та 29 Закону України «Про здійснення державних закупівель»і не містять умов щодо порядку заповнення конверта.

Також, скаржник зазначає, що вимога відповідача про надання учасниками конкурсних торгів довідки з обслуговуючого банку про наявність рахунків в банківських установах була здійснена у відповідності до ч. 2 ст. 16 Закону України «Про здійснення державних закупівель»згідно якої, для участі у процедурах закупівель учасники повинні мати кваліфікаційні дані, які відповідають таким критеріям, зокрема, наявність фінансової спроможності (баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, довідка з обслуговуючого банку про наявність (відсутність) заборгованості за кредитами.

Крім того, апелянт вказує, що резолютивна частина оскаржуваного рішення не відповідає його мотивувальній частині, що є порушенням ст.ст. 82, 84 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач, ТОВ «ДКБМ «Завод Транселектромаш», письмовий відзив на апеляційну скаргу не надав. Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 28.10.2011р. про прийняття апеляційної скарги до провадження позивач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується відповідним повідомленням про вручення поштового відправлення. (а.с. 127-128, 145, т.2)

09.11.2011р. до Харківського апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання (вх.№10913) про відкладення розгляду справи та продовження строку розгляду справи на п'ятнадцять днів. В обґрунтування клопотання про відкладення розгляду справи позивач посилається на те, що представник позивача ОСОБА_3 (довіреність від 21.04.2011р.) знаходиться на лікарняному; представник ОСОБА_2 (довіреність від 22.04.2011р.) знаходиться у відрядженні, що підтверджується наказом №25 від 01.11.2011р.; інших представників позивач не має. (а.с.138-139, т.2)

Розглянувши клопотання позивача про відкладення розгляду справи колегія суддів зазначає, що твердження позивача про відсутність у нього інших представників, крім ОСОБА_3 та ОСОБА_2, спростовуються матеріалами справи, а саме - згідно матеріалів справи, представниками позивача у даній справі є: ОСОБА_4 за довіреністю б/н від 08.04.2011р., ОСОБА_2 за довіреністю б/н від 22.04.2011р., ОСОБА_3 за довіреністю б/н від 22.04.2011р. (а.с. 57,75,84, т.1) Отже, крім наведених у клопотанні представників позивача ОСОБА_3 та ОСОБА_2, представництво інтересів позивача здійснює ОСОБА_4 В матеріалах справи відсутні докази скасування або відкликання довіреності від 08.04.2011р., виданої позивачем ОСОБА_4 Довіреність на представництво інтересів позивача ОСОБА_4 видана строком до 31.12.2011р., тобто є чинною на момент розгляду справи апеляційним господарським судом. Між тим, позивач не надав обґрунтованих доказів неможливості прибуття у судове засідання апеляційного господарського суду представника ОСОБА_4.

Колегія суддів зазначає, що чинне законодавство не обмежує сторін певним колом осіб, які можуть представляти його в суді, а тому позивач, у разі його бажання бути присутнім у судовому засіданні, повинен був направити іншого представника чи вирішити питання про направлення у відрядження представника ОСОБА_2 в інший строк. Також, колегія суддів вважає необґрунтованими посилання апелянта на те, що представник ОСОБА_3 знаходиться на лікарняному, оскільки на підтвердження зазначеної обставини позивачем не надано жодного доказу.

У відповідності до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, зокрема, у разі неявки у судове засідання представників сторін. Колегія суддів зазначає, що питання про наявність обставин, які б перешкоджають розгляду справи в даному судовому засіданні, вирішується судом окремо в кожному випадку.

Враховуючи, що ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 28.10.2011р. апеляційний господарський суд попереджав сторони, що у разі не зявлення їх представників у судове засідання та не надання витребуваних судом документів, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, а також враховуючи, що наявних в справі документів достатньо для її розгляду по суті, колегія суддів дійшла висновку, що відсутність представника позивача не перешкоджає розгляду справи у даному судовому засіданні. У звязку з тим, що колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи в даному судовому засіданні, клопотання позивача про продовження строку розгляду справи є безпідставними та необґрунтованими.

З огляду на викладене, колегія вважає, що клопотання позивача про відкладення розгляду справи та продовження строку розгляду справи є необґрунтованим, безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню.

23.11.2011р. до судового засідання Харківського апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання (вх.№11443) про зупинення провадження у справі. В обґрунтування клопотання про зупинення провадження у справі позивач посилається на те, що ним була подана касаційна скарга на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 28.10.2011р. про прийняття апеляційної скарги, у звязку з чим, згідно ст. 109 Господарського процесуального кодексу України, матеріали справи№5023/2509/11 разом з касаційною скаргою повинні бути направлені до Вищого господарського суду України.

Розглянувши клопотання позивача про зупинення провадження у справі колегія суддів вважає необхідним зазначити, що підстави зупинення провадження у справі передбачені ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, є вичерпними та не містять такої підстави для зупинення провадження у справі, як направлення матеріалів справи до касаційної інстанції.

Слід також зазначити, що у відповідності до ст.11113 Господарського процесуального кодексу України, касаційні скарги на ухвали місцевого та апеляційного господарського суду можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених ч. 1 ст. 106 цього Кодексу. Частиною 1 статті 106 Господарського процесуального кодексу України не передбачено можливості оскарження ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження. Крім того, колегія суддів зазначає, що супровідним листом №11-54/021322 від 21.11.2011р. касаційна скарга позивача на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 28.10.2011р. разом з копіями матеріалів справи №5023/2509/11 вже направлені до Вищого господарського суду України.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання позивача про зупинення провадження у справі не підлягає задоволенню.

Колегія суддів вважає необхідним зазначити, що матеріали справи свідчать про те, що позивач неодноразово заявляв необґрунтовані клопотання про відкладення розгляду справи, про забезпечення позову, про призначення по справі судової експертизи та зупинення у звязку з цим провадження у справі. Ухвалою місцевого господарського суду від 06.06.2011р. клопотання позивача про призначення судової експертизи було задоволено, однак в подальшому, ухвала місцевого господарського суду від 06.06.2011р. була оскаржена самим позивачем в апеляційному порядку.

Всі вищенаведені обставини дають апеляційному господарському суду підстави вважати, що позивач зловживає наданими йому ст. 22 Господарського процесуального кодексу України процесуальними правами та затягує судовий розгляд справи.

За таких обставин, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу у даному судовому засіданні апеляційного господарського суду за відсутності представників позивача.

Представник відповідача у судовому засіданні апеляційного господарського суду 23.11.2011р. підтримав вимоги апеляційної скарги в повному обсязі, просив її задовольнити, рішення господарського суду Харківської області від 03.10.2011р. у справі №5023/2509/11 скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги, колегією суддів встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Статутним територіально-галузевого обєднання «Південна залізниця»(замовник) в інформаційному бюлетені «Вісник державних закупівель»від 22.11.2010р. № 47/3 (435/3) було опубліковане оголошення №46481 про проведення процедури відкритих торгів із закупівлі «трансформатор (силовий трансформатор ТДТНЖ-25000/110/27,5/10 У1 або еквівалент)»(а.с. 25,т.2).

Згідно з документацією конкурсних торгів предметом закупівлі визначено силовий трансформатор ТДТНЖ-25000/110/27,5/10 У1 або еквівалент (код ДК 016-97 - 31.10.4) (а.с. 27-46, т.2).

Відповідно до протоколу №3 від 22.12.2010 про розкриття пропозицій конкурсних торгів свої пропозиції конкурсних торгів надали такі учасники: ТОВ «ДКМБ «Завод Транселектромаш»з ціновою пропозицією - 10 320 000,00 грн.; ТОВ «Електротехнічна компанія «Зеніт»- 10 482 000,00 грн.; ТОВ «Техсоюз-2004»- 5 870 000,00 грн.; ТОВ «Техком»- 10 447 500,00 грн.; ТОВ «СІТІ-СКС»- 10500000,00 грн.; ТОВ «Укржелдорзапчасть»- 10 240 000,00 грн.; ТОВ «ГТР-Електронік»- 7 998 000,00 грн.; Приватне науково-виробниче підприємство «Укртехінвест»- 8 617 000,00 грн.; ТОВ науково-виробнича фірма «Експо- Дніпро»-9 126 000,00 грн.(а.с. 22-24, т.2). Згідно повідомлення учасникам про результати процедури закупівлі від 20.01.2011р. переможцем торгів визнано Приватне науково-виробниче підприємство «Укртехінвест»(а.с. 25,т.2).

07.04.2011р. ТОВ «ДКМБ «Завод Транселектромаш»(позивач по справі) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просило стягнути зі Статутного територіально-галузевого обєднання «Південна залізниця»(відповідач по справі) пеню у розмірі 2 165,75 грн. та зобовязати СТГО «Південна залізниця»відмінити торги на закупівлю трансформатору (код за ДК 016-97 31.10.4 силовий трансформатор ТДТНЖ-25000/110/27,5/10у1), оголошення про проведення процедури закупівлі, опублікованому в державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель № 46481, ВДЗ № 47/3 (435/3) від 22.11.2010р. (а.с. 4-8, т.1)

З оскаржуваного рішення господарського суду Харківської області від 03.10.2011р. вбачається, що задовольняючи позовні вимоги місцевий господарський суд виходив з того, що документація конкурсних торгів відповідача не відповідають вимогам чинного законодавства України, а отже, відповідачем допущені порушення прав учасників конкурсних закупівель, зокрема, позивача.

Однак, колегія суддів не погоджується з зазначеним висновком господарського суду Харківської області та вважає його передчасним з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 3 Цивільного кодексу України однією з загальних засад цивільного судочинства є судовий захист цивільного права та інтересу.

У відповідності до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням, а у випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Тобто, у контексті статті 1 Господарського процесуального кодексу України та статті 3 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутись до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Способи захисту прав та інтересів передбачені ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України та включають в себе, зокрема: визнання наявності або відсутності прав; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право, або створює загрозу його порушення; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; установлення, зміна і припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів.

Статтями 16 Цивільного кодексу України та 20 Господарського кодексу України також передбачено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановленим договором або законом.

Порядок оскарження процедур закупівлі передбачений ст. 18 Закону України «Про здійснення державних закупівель».

Системний аналіз статей 1, 18 Закону України «Про здійснення державних закупівель»свідчить про те, що субєкт оскарження фізична чи юридична особа, яка вважає, що її права чи охоронювані законом інтереси порушено, може звернутись до суду за захистом своїх прав чи охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері державних закупівель, а також з приводу укладених договорів про закупівлю, що узгоджується з установленою судовою практикою розгляду даної категорії спорів.

Разом з тим, позивач, як було зазначено вище, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просив захистити його право шляхом зобовязання відповідача відмінити торги на закупівлю, тобто у не передбачений нормами чинного законодавства спосіб захисту порушеного права чи/та охоронюваного законом інтересу.

Таким чином, позовні вимоги про зобовязання відповідача відмінити торги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача пені у розмірі 2 165,75 грн. за невчасне повернення відповідачем тендерного забезпечення, колегія суддів зазначає, що правові наслідки порушення зобовязання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч.2 ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Аналіз вищезазначених норм права дає суду підстави вважати, що сторони повинні забезпечити виконання зобовязання неустойкою (пенею, штрафом) у письмовій формі за згодою сторін, якщо забезпечення виконання зобов`язання не встановлено законом.

Як вбачається з матеріалів справи сторони не забезпечили у відповідності до чинного законодавства (у письмовій формі) виконання зобовязання відповідачем неустойкою, не погодили її розмір. Законом України «Про здійснення державних закупівель»також не передбачено забезпечення повернення замовником тендерного забезпечення.

Посилання позивача на Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань»є необґрунтованими, оскільки названим законом встановлюється лише гранічний розмір пені за прострочення платежу - не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня (від суми простроченного платежу), а не забезпечення виконання зобовязання сторонами.

Тому, нарахування пені в сумі 2165,75 грн. є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Колегія суддів зазначає, що в мотивувальній частині оскаржуваного рішення господарський суд Харківської області дійшов правомірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 2165,75 грн. пені, однак, в порушення ст.84 Господарського процесуального кодексу України та постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі»від 18.12.2009р., у резолютивній частині рішення місцевий господарський суд не вказав про відмову в позові в частині стягнення з відповідача 2165,75 грн. пені та зазначив, що позов задоволено.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення місцевий господарський суд неповно зясував обставини, що мають значення для справи та порушив матеріального та процесуального права, через що рішення господарського суду Харківської області від 03.10.2011р. підлягає скасуванню, а апеляційна скарга Статутного територіально-галузевого обєднання «Південна залізниця»- задоволенню.

Враховуючи, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги, керуючись ст.ст. 49, 99 Господарського процесуального кодексу України, витрати відповідача, повязані зі сплатою державного мита за подання апеляційної скарги підлягають відшкодуванню відповідачу за рахунок позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 91, 99, 101, п. 2 ст. 103, п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ДКБМ «Завод Транселектромаш»про відкладення розгляду справи.

Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ДКБМ «Завод Транселектромаш»про зупинення провадження у справі.

Апеляційну скаргу Статутного територіально-галузевого обєднання «Південна залізниця»задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 03.10.2011р. по справі №5023/2509/11 скасувати та прийняти нове.

В позові відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДКБМ «Завод Транселектромаш»(адреса: м. Київ, вул. Мельникова,12, р/р 26001301362818 у Філії «Залізничне відділення ПАТ «Промінвестбанк»в м. Києві, МФО 322153, код ЄДРПОУ 31307703) на користь Статутного територіально-галузевого обєднання «Південна залізниця»(адреса: 61052, м. Харків, вул. Червоноармійська, 7, код 01072609) 42,50 грн. державного мита за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Харківської області на виконання даної постанови видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя

Суддя

Суддя

Повний текст постанови складено та підписано 28.11.2011р.