Постанова № 19922921, 24.11.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" листопада 2011 р. Справа № 5023/5663/11

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Шутенко І.А., судді Плахов О.В., Бородіна Л.І.

при секретарі Міракові Г.А.

за участю представників сторін:

позивача Гроссу Г.В.

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_3, м. Харків вх. № 4314Х/2-5 на рішення господарського суду Харківської області від 15.09.2011 р. по справі № 5023/5663/11

за позовом КП "Харківські теплові мережі", м. Харків

до ФОП ОСОБА_3, м. Харків

про стягнення 4796,76 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - КП "Харківські теплові мережі", м. Харків звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою в якій просив суд стягнути з відповідача - ФОП ОСОБА_3, м. Харків 4796,76 грн. вартості спожитої теплової енергії без достатніх правових підстав. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що відповідач у період з березня 2010 року по жовтень 2010 року користувався тепловою енергією на потреби опалення без достатніх підстав, тобто без укладення з позивачем договору на постачання теплової енергії, зв'язку з чим утворилась у нього перед позивачем утворилася заборгованість у розмірі 4796,76 грн., яка до цього часу не погашена.

Рішенням господарського суду Харківської області (суддя Сальнікова Г.І.) від 15.09.2011 р. по справі № 5023/5663/11 позов задоволено частково. З відповідача на користь позивача стягнуто 3388,21 грн. вартості безпідставно набутої теплової енергії, 102 грн. державного мита у розмірі та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовлено.

Рішення мотивоване з посиланням на часткову законність та обґрунтованість заявленого позивачем позову.

Відповідач з рішенням господарського суду в частині стягнення 2310,02 грн. вартості безпідставно набутої теплової енергії не погоджується, вважає його в цій частині незаконним та необґрунтованим, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення в даній частині скасувати та прийняти нове, яким відмовити позивачу в задоволенні позову, а рішення в частині стягнення з нього вартості безпідставно набутої теплової енергії в сумі 1078,19 грн. залишити без змін.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на те, що господарський суд при задовольняючи позов по стягнення 3388,21 грн. вартості безпідставно набутої теплової енергії взагалі не обґрунтував рішення в даній частині. Крім того, на думку відповідача, суд безпідставно проігнорував його доводи стосовно того, що позивачем, при здійсненні розрахунку, значно завищена сума заборгованості за безпідставно спожиту відповідачем теплову енергію, оскільки нормами КТМ 204 України 244-94, якими позивач керувалося при здійсненні розрахунку КП "Харківські теплові мережі", не передбачено, що теплове навантаження для квартир, які використовуються в цілях підприємницької діяльності, однак знаходяться в житловому фонді, розраховується так само, як для нежитлових приміщень.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення господарського суду в частині стягнення з відповідача 3388,21 грн. вартості безпідставно набутої теплової енергії залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення, посилаючись зокрема на те, що спірне приміщення відповідач використовував з метою ведення підприємницької діяльності, що було зафіксовано позивачем у відповідних актах, та не заперечувалося представником відповідача під час розгляду даної справи. Як наслідок, відповідну оплату позивач нарахував відповідачу з урахуванням зазначених обставин, з урахуванням висновку від 20.09.2010 р. про теплове навантаження, виконане інститутом ТОВ «Харківпроект», та на підставі відповідних законодавчих актів, які регулюють зазначені правовідносини, що було враховано судом при винесенні оскаржуваного рішення.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 07.11.2011 р. Розгляд апеляційної скарги було відкладено; запропоновано сторонам надати суду додаткові докази.

В письмових поясненнях по справі відповідач наполягає на необхідності розрахунку заборгованості за спожиту теплоенергію за тарифами, встановленими для населення рішенням Виконавчого комітету Харківської міської ради від 01.12.2008 р., які діяли в спірний період часу.

В додатковому відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що відповідно до цільового призначення приміщення, та на підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради при виконанні розрахунку фактично спожитої теплової енергії на приміщення відповідача ним застосовувався розрахунок та тарифи як для нежитлового приміщення.

В судовому засіданні представники сторін підтримали власні позиції, викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї.

Представник відповідача просить суд рішення в даній частині стягнення з відповідача 2310,02 грн. вартості безпідставно набутої теплової енергії скасувати, та прийняти нове рішення яким відмовити позивачу в задоволенні позову в цій частині, а рішення в частині стягнення вартості безпідставно набутої теплової енергії в сумі 1078,19 грн. залишити без змін.

Представник позивача просить суд рішення господарського суду в частині стягнення з відповідача 3388,21 грн. вартості безпідставно набутої теплової енергії залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, судова колегія встановила наступне:

Як свідчать матеріали справи, відповідач по справі є власником приміщення загальною площею 47,6 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 - на підставі договору купівлі-продажу квартири від 16.08.2005 року.

Обґрунтовуючи вимогу про стягнення з відповідача вартості теплової енергії, спожитої без достатніх підстав, позивач посилається на той факт, що відповідач користувався тепловою енергією в період з березня 2010 року по жовтень 2010 року без договору.

Факт споживання відповідачем теплової енергії без достатніх підстав в період з березня 2010 року по жовтень 2010 року у приміщенні відповідача підтверджується актами обстеження системи теплоспоживання об'єкта № 170/1778 від 19.06.2008 року, № 170/1784 від 14.07.2008 року, № 170/2599 від 20.08.2009 року, №170/3437 від 03.11.2010 р. та актами про включення опалення в зазначеному приміщенні №170/6887 від 12.10.2010 р., підписаними з боку позивача та балансоутримувача будинку, в якому знаходиться приміщення відповідача, належним чином засвідчені копії яких залучені до матеріалів справи.

Відповідачем факт користування тепловою енергією у спірний період у власному приміщенні не заперечується.

Згідно з розрахунками позивача за опалювальний період з березня 2010 року по жовтень 2010 року має місце заборгованість з оплати теплової енергії на суму 4796,76 грн. При здійсненні вказаного розрахунку позивач наполягає на тому, що при визначенні розміру заборгованості слід керуватися тією обставиною, що позивач використовує належне йому приміщення в процесі здійснення власної підприємницької діяльності.

На думку позивача, факт використання відповідачем житлових приміщень з метою здійснення підприємницької діяльності підтверджується актами обстеження № 170/1778 від 19.06.2008 р., № 170/1784 від 14.07.2008 р., № 170/2599 від 20.08.2009 р., № 170/3437 від 03.11.2010 р. Зазначені акти підписані та скріплені печатками представників КП "Харківські теплові мережі" та балансоутримувачем житлового будинку, а також підписані відповідачем в особі свого представника.

У звязку з відсутністю у відповідача приладів обліку розрахунок вартості теплової енергії здійснений позивачем розрахунковим способом з урахуванням теплового навантаження на потреби опалення та гаряче водопостачання згідно «Норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні»КТМ 204 України 244-94, які затверджені Держжитлокомунгоспом України 14.12.1993 року.

Проте, відповідач в обґрунтування своєї правової позиції, посилається на те, що позивачем, при здійсненні розрахунку, значно завищена сума заборгованості за безпідставно спожиту відповідачем теплову енергію, та наголошує, що нормами КТМ 204 України 244-94, якими керувалося при здійсненні розрахунку КП "Харківські теплові мережі", не передбачено, що теплове навантаження для квартир, які використовуються при здійсненні підприємницької діяльності, однак знаходяться в житловому фонді, розраховується так само, як для нежитлових приміщень.

На підставі вказаного, відповідач наполягає на необхідності здійснення розрахунку за тарифом для населення, затвердженим на підставі відповідного рішення Виконавчого комітету Харківської міської ради.

З матеріалів справи також вбачається, що господарський суд приймаючи оскаржуване рішення крім іншого виходив з того, що відповідач без належних правових підстав користувався в опалювальному періоді з березня 2010 року по жовтень 2010 року тепловою енергією в приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 і заборгованість останнього перед позивачем становить 3388,21 грн.

Однак, викладені вище висновки господарського суду, на думку колегії суддів, не повністю відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, і хоча судом правовідносинам, що склалися між сторонами в цілому була надана належна правова оцінка, однак при цьому суд безпідставно дійшов висновку щодо розміру заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, в звязку з чим, прийняте по справі рішення підлягає частковому скасуванню.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі статтею 43 цього ж кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 34 ГПК України, Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд правомірно зазначив про безпідставне користування відповідачем тепловою енергією в належному останньому приміщенні з березня 2010 року по жовтень 2010 року. Дані обставини підтверджуються матеріалами справи, та жодним чином не спростовуються відповідачем.

Проте суд, зазначаючи про те, що вартість безпідставно спожитої відповідачем теплової енергії становить 3388,21 грн. при цьому, жодним чином не обґрунтував зазначений розрахунок. Прийняте по даній справі рішення взагалі не містить нормативного та правового обґрунтування розрахунку заборгованості, в т.ч., чи був при цьому врахований той факт, що нормами КТМ 204 України 244-94, якими керувався позивач при здійсненні розрахунку, не передбачено, що теплове навантаження для квартир, які використовуються при здійсненні підприємницької діяльності, однак знаходяться в житловому фонді, розраховується так само, як для нежитлових приміщень.

Разом з тим, зазначена обставина свідчить про значне завищення позивачем вартості безпідставно спожитої теплоенергії, яку останній в межах даної справи просить стягнути з відповідача.

Посилання позивача на правомірність даного розрахунку, з посиланням при цьому на те, що відповідач використовує спірну квартиру з метою ведення підприємницької діяльності, колегія суддів вважає безпідставними, та такими, що спростовуються вищевикладеним.

До того ж, з технічного паспорту Харківського міського бюро технічної інвентаризації на квартиру № 1 в житловому будинку № 38/4 по вул.. Миру, що в м. Харкові вбачається, що зазначена квартира відноситься до житлового фонду, не виведена в нежитловий, що є необхідною передумовою для нарахування заборгованості за тарифами, встановленими для нежитлового приміщення.

Посилання позивача на акти обстеження № 170/1778 від 19.06.2008 р., № 170/1784 від 14.07.2008 р., № 170/2599 від 20.08.2009 р., № 170/3437 від 03.11.2010 р., як на докази того, що квартиру відповідач використовує з метою здійснення підприємницької діяльності, судова колегія не приймає до уваги, оскільки вони, за певних обставин, можуть бути підставами для відповідного реагування та звернення до компетентних органів з метою усунення правопорушень, та покладення на відповідача передбаченої Законом відповідальності.

До того ж, зазначені вище акти, без надання належних та допустимих доказів, в розумінні ст. 34 ГПК України, не можуть засвідчувати факт використання відповідачем спірного приміщення з метою ведення підприємницької діяльності, тобто не за своїм цільовим призначенням.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Відповідно ст. 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 ЦК України.

Відповідного договору на теплопостачання та постачання гарячої води між сторонами не укладалося.

Рішенням Виконавчого комітету Харківської міської ради від 23.09.2008 р. № 606, зі змінами, внесеними Рішенням Виконавчого комітету Харківської міської ради від 05.11.2008 р. № 693, затверджені тарифи на послуги з теплопостачання та постачання гарячої води, які діяли в період 3 березня по жовтень 2010 р., за який позивачем нараховувалася заборгованість.

З урахуванням встановлених тарифів, вартість спожитої теплової енергії та послуг з гарячого водопостачання з березня 2010 року по жовтень 2010 року в приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 складає 1078,19 грн., як правомірно зазначив відповідач в апеляційній скарзі, і саме зазначена сума підлягає стягненню з відповідача.

За таких обставин, прийняте по даній справі рішення в частині стягнення 2310,02 грн. вартості безпідставно набутої теплової енергії підлягає скасуванню, а заявлений позивачем позов в даній частині задоволенню не підлягає.

В іншій частині оскаржуване рішення господарського суду є законним, в звязку з чим, підлягає залишенню без змін.

З урахуванням вимог ст. 44, 49 ГПК України, також підлягає скасуванню рішення в частині стягнення з відповідача на користь позивача 79,08 грн. державного мита та 182,96 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, при цьому, з позивача на користь відповідача підлягають стягненню 51 грн. держмита за подання апеляційної скарги.

Таким чином, висновки, викладені в рішенні господарського суду частково відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявника скарги, з яких вони оспорюються можуть бути підставою для його скасування в певній частині.

Керуючись ст. ст. 101, 102, п. 2 ст. 103, п. 1, 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, судова колегія -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_3, м. Харків задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 15.09.2011 р. по справі № 5023/5663/11 в частині стягнення 2310,02 грн. вартості безпідставно набутої теплової енергії, 79,08 грн. державного мита та 182,96 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу скасувати, та прийняти в цій частині нове рішення яким в позові відмовити.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Стягнути з Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Доброхотова, 11, розрахунковий рахунок 26003301968 у першій філії Публічного АТ "АКБ "Базис" МФО 351599, код ЄДРПОУ 31557119) на користь Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_4 (АДРЕСА_2; ідентифікаційний код НОМЕР_1) 51 грн. держмита за подання апеляційної скарги.

Наказ доручити видати господарському суду Харківської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 24.11.2011 р.

Головуючий суддя Шутенко І.А.

судді Плахов О.В.

Бородіна Л.І.