Постанова № 19922498, 16.11.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" листопада 2011 р. Справа № 5023/5294/11

Колегія суддів у складі: головуючий суддя , суддя , суддя

при секретарі Деркач Ю.О.,

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1 (дов.№б/н від 24.06.2011 року),

1-го відповідача ОСОБА_2 (дов. №б/н від 05.09.2011р.),

2-го відповідача не зявився,

3-го відповідача не зявився,

4-го відповідача не зявився,

3-ї особи не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ Інформаційно-консалтингового підприємства “Сузіря” (вх.№4317Х/2-6)

на рішення господарського суду Харківської області від 13.09.2011 року у справі №5023/5294/11,

за позовом Фізичної особи ОСОБА_3, м. Харків,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, фізичної особи ОСОБА_4, м. Харків,

до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю Інформаційно-консалтингового підприємства “Сузіря”, с.Циркуни,

2.Акціонерного товариства “Медіаком”, м. Харків,

3.Товариства з обмеженою відповідальністю “ІТ-інвест”, м. Харків,

4.Фізичної особи ОСОБА_5, м. Харків,

про визнання недійсним рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, фізична особа ОСОБА_3, звернулася до господарського суду Харківської області з позовною заявою про визнання недійсним рішення учасників загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю Інформаційно-консалтингового підприємства “Сузіря” б/н від 30.08.2007р. “Про звільнення ОСОБА_6 з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю Інформаційно-консалтингового підприємства “Сузіря” з 30.08.2007р. і призначення директором ОСОБА_7 з 31.08.2007р.”.

Рішенням господарського суду Харківської області від 13.09.2011р. у справі №5023/5294/11 (суддя Жигалкін І.П.) позов задоволено повністю. Визнано недійсним рішення учасників загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю Інформаційно-консалтингового підприємства “Сузіря” (ІК 32227137) (протокол б/н від 30.08.2007р.) про звільнення директора Товариства ОСОБА_4 за сумісництвом за власним бажанням з 30 серпня 2007 року та призначення на посаду директора Товариства ОСОБА_7 з 31 серпня 2007 року за сумісництвом. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю інформаційно-консалтингового підприємства “Сузір'я” на користь Фізичної особи ОСОБА_3 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Стягнуто з Фізичної особи ОСОБА_3 на користь Держбюджету України 6,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Перший відповідач, ТОВ Інформаційно-консалтингове підприємство “Сузіря”, з рішенням місцевого господарського суду від 13.09.2011р. не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 13.09.2011р. і прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Також просить судові витрати розподілити відповідно до статті 49 ГПК України. При цьому апелянт посилається на те, що оскаржуване рішення винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також при неповному зясуванні обставин, що мають значення для справи, при недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими та при невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.

Апелянт вказує, що позивачем не надано належних доказів того, що вона не була присутня при розгляді та ухваленні спірного рішення загальних зборів учасників ТОВ ІКП “Сузіря”, а також того, що їх не було повідомлено про дані збори. Також посилається на інші обставини, викладені в апеляційній скарзі.

У судовому засіданні представник першого відповідача підтримала апеляційну скаргу в повному обсязі.

Позивач подав відзив (вх.№10019) на апеляційну скаргу, в якому вважає оскаржуване рішення законним і обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачає, в звязку з чим просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

У судове засідання не зявились представники другого, третього, четвертого відповідачів, про причини неявки суд належним чином не повідомили. Як вбачається з матеріалів справи, про час та місце проведення судового засідання сторони у даній справі були повідомлені належним чином ухвалою суду від 03.11.2011 року про відкладення розгляду апеляційної скарги на 10.11.2011р. о 9:30 год.

Однак представники третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, ТОВ «ІТ-Інвест», фізичної особи ОСОБА_5 надали суду відзиви на апеляційну скаргу.

Так, представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, надав суду відзив (вх.№10018) на апеляційну скаргу, в якому просить рішення господарського суду Харківської області від 13.09.2011р. залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Також просить суд апеляційну скаргу розглянути без участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, ОСОБА_4 за наявними в справі матеріалами.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «ІТ-Інвест»повністю підтримує апеляційну скаргу на рішення господарського суду Харківської області по даній справі. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що згідно з пунктом 6.2 Статуту ТОВ ІКП «Сузіря»від13.03.2006р., який діяв на час проведення зборів 30.08.2007 року, частки у статутному капіталі товариства розподілялися між його учасниками рівними частинами у 25% за кожним учасником, а саме: АТ «Медіаком»-25% стутного капіталу, ТОВ «Іт-інвест»-25% статутного капіталу, ОСОБА_8 25% статутного капіталу, ОСОБА_3 25% статутного капіталу. Відповідно до п.9.2 Статуту, на загальних зборах учасники мають кількість голосів, пропорційну кількості часток в статутному капіталі. Тому кожен із учасників, в тому числі і позивач, мав на зборах 30.08.2007р. 25% голосів. Як зазначає ТОВ «ІТ-Інвест»думка позивача не могла бути вирішальною в прийнятті рішення загальними зборами учасників ТОВ ІКП «Сузіря»та вплинути на прийняття рішення загальними зборами у разі схвалення рішення трьома іншими учасниками на зборах 30.08.2007р. Крім того, третій відповідач вважає, що перебіг трирічного строку позовної давності по даній справі по починається 30.08.2007р. та спливає 30.08.2010р. Сплив позовної давності, на думку третього відповідача, є підставою для відмови у позові.

Представники ФО ОСОБА_5 та АТ «Медіаком»у відзивах на апеляційну скаргу також повністю підтримують апеляційну скаргу на рішення господарського суду Харківської області по даній справі. Просять суд скасувати рішення господарського суду Харківської області від 13.09.2011р. по справі №5023/5294/11 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. ФО Гринь та АТ «Медіаком»у своїх відзивах на апеляційну скаргу також зазначають, що перебіг трирічного строку позовної давності по даній справі починається 30.08.2007р. та спливає 30.08.2010р. На думку другого та четвертого відповідачів, сплив позовної давності є підставою для відмови у позові.

Із заявами (вх.№10950, вх.№10949) про застосування позовної давності звернулися представники ТОВ ІКП «Сузіря»та АТ «Медіаком».

Колегія суддів, розглянувши дані заяви, дійшла висновку, що твердження про сплив позовної давності у даній справи є помилковими та необґрунтованими, виходячи з наступного.

У відповідності до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. З матеріалів справи вбачається, що позовна заява була подана у червні 2011р., до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на кінець 2008 року зміни не вносились. Згідно зі ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого цивільного права або про особу, яка його порушила. Як стверджує позивач, про прийняте рішення учасників зборів товариства ОСОБА_3 вперше дізналась у 2009 році. Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що позовна давність у даній справі не порушена.

Враховуючи, що явка сторін у судове засідання ухвалою суду від 03.11.2011р. не визнавалась обовязковою, сторони були повідомлені, що у разі неявки представників у судове засідання, справа може бути розглянута без їх участі, колегія суддів дійшла висновку, що, оскільки матеріали справи повно та всебічно відображають обставини справи, справа розглядається за відсутності представників другого, третього та четвертого відповідачів, а також третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, відповідно до приписів ст.75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та поясненнях до неї, доводи першого відповідача та відзивах на неї представників сторін, заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача та першого відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів встановила наступне.

Як вже зазначалось, позивач, Фізична особа ОСОБА_3, звернулася до господарського суду Харківської області з позовною заявою про визнання недійсним рішення учасників загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю інформаційно-консалтингового підприємства "Сузір'я" б/н від 30.08.2007р. "Про звільнення ОСОБА_4 з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю інформаційно-консалтингового підприємства "Сузір'я" з 30.08.2007р. і призначення директором ОСОБА_7 з 31.08.2007р.(а.с.4-а.с.6, том1).

Рішенням господарського суду Харківської області від 13.09.2011р. у справі №5023/5294/11 (суддя Жигалкін І.П.) позов задоволено повністю. Визнано недійсним рішення учасників загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю Інформаційно-консалтингового підприємства “Сузіря” (ІК 32227137) (протокол б/н від 30.08.2007р.) про звільнення директора Товариства ОСОБА_4 за сумісництвом за власним бажанням з 30 серпня 2007 року та призначення на посаду директора Товариства ОСОБА_7 з 31 серпня 2007 року за сумісництвом. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю інформаційно-консалтингового підприємства “Сузір'я” на користь Фізичної особи ОСОБА_3 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Стягнуто з Фізичної особи ОСОБА_3 на користь Держбюджету України 6,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (а.с.9-а.с.18, том 2).

Судом першої інстанції було встановлено, що відповідно до протоколу Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Інформаційно-консалтингового підприємства «Сузір'я»б./н. від 30 серпня 2007 року, яким оформлено рішення учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Інформаційно-консалтингового підприємства «Сузіря»від 30серпня 2007 року учасниками товариства є: Акціонерне товариство «Медіаком», Товариство з обмеженою відповідальністю «ІТ-Інвест», Фізична особа ОСОБА_8, Фізична особа ОСОБА_3, які відповідно до вказаного протоколу були присутні на загальних зборах учасників товариства від 30 серпня 2007 року (а.с.26, том 1).

Як вбачається з матеріалів справи, на порядку денному зборів учасників ТОВ ІКП «Сузіря»були поставлені питання щодо: 1. розгляду заяви директора товариства ОСОБА_4 про звільнення з займаної посади за сумісництвом за власним бажанням з 13 квітня 2007 року та 2. призначення директора товариства з обмеженою відповідальністю «Сузір'я». Та постановлено рішення з цих питань, а саме: звільнити директора Товариства ОСОБА_4 за сумісництвом за власним бажанням з 30 серпня 2007 року та призначити на посаду директора Товариства ОСОБА_7 з 31 серпня 2007 року за сумісництвом.

Однак зазначене в протоколі не відповідає фактичним обставинам справи та не ґрунтується на законі, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 60 Закону України «Про господарські товариства»та п. 9.4.5. розділу 9 статуту ТОВ ІКП «Сузіря», що діяв на момент прийняття рішення, учасники, що беруть участь у Зборах, реєструються з вказівкою кількості голосів, що має кожний учасник. Цей перелік підписує Голова Товариства і секретар Зборів.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження складання переліку, в якому б зареєструвалися і розписалися позивач та інші учасники товариства щодо проведення загальних зборів 30.08.2007р.

Крім того, в протоколі б/н загальних зборів учасників ТОВ ІКП «Сузіря»від 30.08.2007р. відсутні підпис позивача, ОСОБА_3, та посилання на оголошення нею своєї думки щодо питань порядку денного і зазначення її серед присутніх учасників, що також свідчить про її відсутність під час проведення загальних зборів та ухвалення рішення.

Як вбачається з довідки ТОВ «Джі Ейч Інтернешенел»№ 49 від 07.11.2011 року та належним чином засвідченої копії витяг з трудової книги позивача, ОСОБА_3, відповідно до якої позивач не перебувала в день проведення зборів учасників ТОВ ІКП «Сузіря»у відпустці, а отже, перебувала на роботі.

Дані факти не є прямими доказами на підтвердження відсутності позивача на зборах, проте колегія суддів звертає увагу на ці докази для оцінки їх у сукупності з іншими, для встановлення фактичних обставин справи.

Позивач стверджує, що вона не брала участі в загальних зборах учасників ТОВ ІКП «Сузіря» від 30.08.2007р. Про прийняте рішення позивач вперше дізналась у 2009 році в ході судового розгляду цивільної справи №2-2755/2009, що підтверджується матеріалами справи, а саме копією ухвали Комінтернівського районного суду м. Харкова від 12 травня 2009 року по справі №2-2755/2009 про відкриття провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_4 до Акціонерного товариства «Медіаком», Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТ-Інвест», ОСОБА_3, ОСОБА_8, Товариства з обмеженою відповідальністю інфомаційно - консалтингового підприємства «Сузір'я»про поновлення на роботі (а.с.129, том1).

Як стверджує апелянт, всі учасники товариства були повідомлені про проведення зборів в липні 2007р. шляхом розміщення обяви на вхідних дверях підприємства за його юридичною адресою та шляхом направлення письмового повідомлення всім учасникам товариства.

Судова колегія, надаючи правову кваліфікацію доводам апелянта, зазначає наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 61 Закону України «Про господарські товариства», Про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним

поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Згідно з п. 9.5.4 Статуту ТОВ ІКП «Сузіря»не пізніше як за 7 днів до скликання зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного.

Матеріали справи не містять доказів направлення на адресу позивача повідомлення про час і місце проведення зборів та порядку денного. Таким чином, про скликання загальних зборів учасників ТОВ ІКП «Сузір'я»30 серпня 2007 року позивач не була повідомлена, чим була позбавлена права брати участь у засіданні загальних зборів товариства. Також були порушені права позивача на управління справами товариства, закріплені за позивачем відповідно п. 1. ч.1 ст. 116 ЦК України. Позивач була позбавлена можливості висловлювати свою думку щодо питань, поставлених на порядку денному, а також права впливати на інших учасників при вирішенні питання щодо звільнення директора, висловлювати свої пропозиції та думки щодо обрання кандидатури на посаду директора, висловлювати міркування щодо висунутої кандидатури на посаду директора товариства тощо.

Відповідно до п. 2.16 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України №04-5/14 від 28.12.2007 року, позивачеві не може бути відмовлено у задоволенні відповідних вимог з мотивів недостатності його голосів для зміни результатів голосування з прийнятих загальними зборами рішень, оскільки вплив акціонера (учасника) на прийняття загальними зборами рішень не вичерпується лише голосуванням».

Апелянтом не надано жодних доказів щодо надіслання (вручення) повідомлення про проведення загальних зборів 30.08.2007р., як то реєстр поштових відправлень, їх вихідної реєстрації тощо.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення учасників загальних зборів товариства прийнято з порушенням вимог Закону України «Про господарські товариства», зокрема, порушує права позивача на участь в управлінні справами товариства, не відповідає вимогам закону та тягне за собою недійсність прийнятого рішення.

Крім того, ще однією підставою для визнання недійсним рішення учасників ТОВ ІКП «Сузіря»є зазначення у протоколі недостовірних даних, які спростовуються відсутністю на засіданні позивача та відсутністю підстави для зборів, а саме: заяви ОСОБА_4 про звільнення з посади директора Товариства за власним бажанням з 13 квітня 2007 року.

Як в суді першої, так і апеляційної інстанцій, заява ОСОБА_4 про звільнення з посади директора Товариства за сумісництвом за власним бажанням з 13 квітня 2007 року, не була надана.

У відзиві на апеляційну скаргу, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, зазначає, що ОСОБА_6.не складав та не подавав заяви про звільнення за власним бажанням, розгляд якої був на порядку денному зборів учасників товариства 30.08.2007р. Також зазначає, що на загальні збори учасників ОСОБА_6 запрошений не був та не був присутній на зазначених зборах.

Крім того, позивачем надані суду нотаріально завірені пояснення в порядку ст.30 ГПК України, в яких зазначено: "Я, ОСОБА_4, призначений директором ТОВ ІКП «Сузір'я»з 02 червня 2003 року відповідно до протоколу № 1 загальних зборів Учасників ТОВ ІКП «Сузір'я»від 02 червня 2003 року. В період з 02 червня 2003 року по листопад 2008 року керівництво поточною діяльністю ТОВ ІКП «Сузір'я»здійснювалось мною особисто та безпосередньо. Я, ОСОБА_4, не складав та не підписував заяву про звільнення мене з 13 квітня 2007 року з посади директора ТОВ ІКП «Сузір'я»за власним бажанням, «розгляд»якої був на порядку денному зборів учасників ТОВ ІКП «Сузір'я»30.08.2007 року, тобто така заява взагалі не існує. Більш того, бажання звільнити посаду директора ТОВ ІКП «Сузір'я»у цей час в мене не виникало, отже у 2007 році я взагалі не складав та не підписував заяв про звільнення з посади директора ТОВ ІКП «Сузір'я».

До зазначеного пояснення додано копії протоколу №1 зборів учасників ТОВ ІКП «Сузіря»від 02.06.2003р. та копію листа ДПІ в Харківському районі Харківської області «Про надання інформації»від 02.10.2009р. №3019/9/10-09.

Також відповідно до даних, що містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України згідно з Витягом з ЄДРПОУ на ТОВ ІКП «Сузір'я»від 27.10.2008 року, Виписки з ЄДРПОУ на ТОВ ІКП «Сузір'я»від 30.10.2008 р.; Довідки з ЄДРПОУ серія АС №529745-529747 на ТОВ ІКП «Сузір'я»від 22.07.2011 р. з 05.11.2002 р. по 24.11.2008р. керівником ТОВ ІКП «Сузіря», а також особою яка має право вчиняти юридичні дії від імені першого відповідача без довіреності, у тому числі підписувати договори, є ОСОБА_4 (а.с.130-а.с.137, том1).

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що після складання протоколу керівництво ТОВ ІКП «Сузіря»здійснювалося ОСОБА_4 до 24.11.2008р. До того ж апелянт не спростував відповідними доказами цих доводів суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», У разі якщо зміна відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, не пов'язана із змінами, що вносяться до установчих документів юридичної особи, або не підлягає державній реєстрації, особа, уповноважена діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу), подає (надсилає поштовим відправленням з описом вкладення) державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи юридичної особи заповнену реєстраційну картку про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі.

Враховуючи те, що Реєстраційна картка №4, затверджена Наказом Держпідприємництва України від 20.04.2007р. №54, «Про внесення змін до відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі, які не пов'язані зі внесенням змін до установчих документів»в графі перелік змін до відомостей, що містяться у ЄДРПОУ, зазначаються відомості про зміну керівника або зміну відомостей про керівника, то виконавчий орган ТОВ ІКП «Сузіря»або уповноважена ним особа при зміні керівника (директора) ОСОБА_6 (або даних про керівника) зобов'язані подати цю інформацію до ЄДРПОУ.

Згідно з ч.3 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що в матеріалах справи не містяться докази повідомлення учасників ТОВ ІКП «Сузіря»про проведення зборів 30 серпня 2007р. та про порядок денний зазначених зборів.

Згідно з п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів», підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства, позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах, порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правомірно та обґрунтовано, у відповідності до вимог чинного законодавства, визнано недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ ІКП «Сузіря»від 30 серпня 2007 р. про звільнення директора Товариства за сумісництвом за власним бажанням з 30 серпня 2007 року та призначення на посаду директора Товариства ОСОБА_7 з 31 серпня 2007 року за сумісництвом.

Крім того, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що відповідно до частини 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу субєкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Практика застосування законодавства по розгляду справ, що виникають з корпоративних відносин, викладена у рекомендаціях президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007 року №04-5/14 передбачає, що господарським судам у вирішенні спорів, що виникають з корпоративних відносин, слід зясувати чи були порушені корпоративні права позивача внаслідок недотримання товариством норм законодавства або вимог установчих документів.

Згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі»від 18.12.2009р. №14 рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК України,

вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК України, а також правильно витлумачив ці норми. Якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права). У мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Із зазначених приписів норм права, а також із приписів закону вбачається, що при вирішенні корпоративного спору господарський суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання. При цьому не можна задовольняти позовні вимоги щодо захисту права, яке може бути порушено у майбутньому і щодо якого невідомо, чи буде воно порушено. Аналогічні приписи містяться і в постанові Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року N 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів».

Щодо доводів апелянта про те, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, зокрема, ТОВ ІКП «Сузіря»не отримувало жодного повідомлення про час і місце розгляду справи за своєю юридичною адресою, то судова колегія зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що всі процесуальні документи, які були надіслані першому відповідачу, як судом першої інстанції, так і апеляційним господарським судом, направлялися за юридичною адресою, яка була зазначена в апеляційній скарзі, а також у відповідності до витягів з ЄДРПОУ, наданих апелянтом суду, зокрема: місцезнаходження ТОВ ІКП «Сузіря» - 62405. Харківська область, Харківський район, с.Циркуни, відділення «Кутузівка». Судові акти, направлені судами за вказаною адресою, поверталися із відміткою Укрпошти «Неповна адреса, оригінал не зареєстровано».

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, як в суді першої інстанції, так і в апеляційному господарському суді, під час розгляду справи по суті апелянтом не спростовано фактів не повідомлення учасників зборів товариства, а також відсутності заяви про звільнення директора Товариства ОСОБА_6 за сумісництвом за власним бажанням з 30 серпня 2007 року.

Таким чином, рішення суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог позивача ОСОБА_3, є законним та обґрунтованим, та таким, що відповідає вимогам діючого законодавства.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що за таких обставин оскаржуване рішення господарського суду прийняте при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального права, а тому підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга ТОВ Інформаційно-консалтингового підприємства “Сузіря” залишенню без задоволення.

Керуючись статтями 85, 99, 101, п. 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 13.09.2011 року по справі №5023/5294/11 залишити без змін.

Головуючий суддя

Суддя

Суддя

Повний текст постанови складений та підписаний 15.11.2011 року.