Постанова № 19921255, 13.12.2011, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" грудня 2011 р.Справа № 5024/1438/2011

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Шевченко В.В.

суддів: Бєляновського В.В., Мирошниченко М.А.

при секретарі судового засідання: Ткачук Є.О.

за участю прокурора: Радянський О.Ю. ст. прокурор відділу прокуратури Одеської області

та представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за дорученням

від відповідача: ОСОБА_2 за дорученням

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі

апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Миколаївської філії Дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України"

на рішення господарського суду Херсонської області

від 08 вересня 2011 року

у справі № 5024/1438/2011

за позовом прокурора м. Миколаєва в інтересах держави в особі Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Миколаївської філії Дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України"

до Комунального підприємства теплових мереж "Каховтеплокомуненерго"

про стягнення 2.154.228 грн. 06 коп.

ВСТАНОВИЛА:

26.07.2011 р. прокурор м. Миколаєва (далі прокурор) звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовом в інтересах держави в особі дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” в особі Миколаївської філії Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (далі позивач, Компанія) до Комунального підприємства теплових мереж «Каховтеплокомуненерго»(далі відповідач, Підприємство) про стягнення заборгованості в сумі 1.906.294 грн. 26 коп., втрат від інфляції у сумі 22.935 грн. 25 коп., 3% річних у сумі 14.571 грн. 42 коп. та 80042 грн. 64 коп. пені.

Позов мотивований тим, що відповідач не виконав свої зобовязання за укладеним між сторонами у справі договорами поставки природного газу для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання № 10-11/ТЕ-2-2 від 27.12.2010 р. (далі Договір-1) та договором поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання № 11/БО/2-2 від 28.01.2011 р. (далі Договір-2) щодо своєчасного та повного розрахунку за отриманий в період з січня по березень 2011 р. включно природний газ, внаслідок чого має заборгованість по його оплаті, а саме:

- за Договором-1 в сумі 2.019.323 грн. 54 коп., з яких 1.906.294 грн. 26 коп. сума основного боргу, 75522 грн. 61 коп. пені за період 21.02.2011 р. до 16.06.2011 р.; 22935 грн. 25 коп. збитків від інфляції з лютого 2011 р. по травень 2011 р. та 14571 грн. 42 коп. - 3% річних за період з 21.02.2011 р. по 16.06.2011 р.

- за Договором-2 має заборгованість у сумі 214.485 грн. 99 коп., з яких 207.828 грн. 16 коп. сума основного боргу 4520 грн. 03 коп. пені за період 07.02.2011 р. до 16.06.2011 р.; 1265 грн. 70 коп. збитків від інфляції за період з лютого 2011 р. по травень 2011 р. та 872 грн. 10 коп. 3% річних за період з 07.02.2011 р. по 16.06.2011 р.

Заявою від 08.09.2011 р. позивач зменшив суму позову в частині стягнення основного боргу за Договором-1 у звязку з частковим погашенням відповідачем виниклої заборгованості та просив стягнути за Договором-1 тільки 1.826.712 грн. 79 коп. боргу, а решту частину заявленого позову задовольнити у повному обсязі.

У відзиві на позов відповідач позовні вимоги визнав частково посилаючись на те, що основним видом його діяльності є виробництво теплової енергії, кінцевими споживачами якої є населення міста, медичні, шкільні та дошкільні заклади, які своєчасно не розраховуються за спожиту теплову енергію, що і є причиною виникнення його заборгованості перед Компанією. Крім того, відповідач просив суд зменшити розмір пені, що підлягає стягненню з нього на користь позивача.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 08.09.2011 р. (суддя Ємленінова З.І.) позов задоволений частково та з відповідача на користь позивача стягнуто: 2.034.540 грн. 95 коп. боргу, 24.200 грн. 95 коп. збитків від знецінювання грошових коштів (індекс інфляції) 15.443 грн. 52 коп. 3% річних та 800 грн. 42 коп. пені, а також у дохід Державного бюджету України: 22.338 грн. 09 коп. витрат на державне мито та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Заява відповідача про надання розстрочки виконання рішення на 3 місяця залишена судом без задоволення.

Рішення суду мотивовано тим, що відповідач не виконав свої зобовязання за укладеними між сторонами у справі договорами поставки природного газу № 10-11/ТЕ-2-2 від 27.12.2010 та № 11/БО/2-2 від 28.01.2011 р. щодо повної та своєчасної оплати отриманого в період з січня по березень 2011 р. включно природного газу, внаслідок чого має заборгованість по його оплаті:

- за Договором-1 в сумі 1.826.712 грн. 79 коп., а тому повинний сплатити позивачеві не лише зазначену суму боргу, а ще й 75522 грн. 61 коп. пені за період 21.02.2011 р. до 16.06.2011 р.; 22935 грн. 25 коп. збитків від інфляції за період з лютого 2011 р. по травень 2011 р. та 14571 грн. 42 коп. - 3% річних за період з 21.02.2011 р. по 16.06.2011 р.

- за Договором-2 в сумі 207.828 грн., а тому повинний сплатити позивачеві не лише зазначену суму боргу, а ще й 4520 грн. 03 коп. пені за період 07.02.2011 р. до 16.06.2011 р.; 1265 грн. 70 коп. збитків від інфляції за період з лютого 2011 р. по травень 2011 р. та 872 грн. 10 коп. 3% річних за період з 07.02.2011 р. по 16.06.2011 р.

Але, враховуючи виняткові обставини справи через які відповідач не зміг здійснити своєчасні розрахунки за отриманий від позивача газ та посилаючись на п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України місцевий суд зменшив належну до стягнення пеню до 1% за обома договорами та стягнув з відповідача на користь позивача 800 грн. 42 коп. пені.

З урахуванням інтересів обох сторін щодо розрахунків за газ, а також неподання відповідачем доказів на підтвердження обставин, які б свідчили про неможливість або ускладнення виконання рішення суд першої інстанції клопотання відповідача про надання йому розстрочки виконання рішення на 3 місяця залишив без задоволення.

В апеляційній скарзі позивач просить рішення місцевого суду в частині зменшення розміру пені, що підлягає стягненню з відповідача на його користь частково скасувати та прийняти нове рішення , яким позовні вимоги прокурора, в цій частині, задовольнити у повному обсязі.

Скарга мотивована тим, що відсутність вини у відповідача у виникненні боргу, його важкий фінансовий стан не є винятковим випадком та підставою для зменшення пені. При розгляді справи суд дослідив лише ступінь виконання зобовязання боржником, не виконавши при цьому вимоги закону щодо оцінки майнового стану сторін, які беруть участь у зобовязанні, та інших інтересів сторін, які заслуговують на увагу, що призвело до порушення ст. 233 ГК України.

В судовому засіданні прокурор та представник скаржника доводи апеляційної скарги підтримали.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

В судовому засіданні представник відповідача вважав оскаржене рішення законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу безпідставною.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована і не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач не виконав свої зобовязання за укладеними між сторонами у справі договорами поставки природного газу № 10-11/ТЕ-2-2 від 27.12.2010 та № 11/БО/2-2 від 28.01.2011 р. щодо повної та своєчасної оплати отриманого в період з січня по березень 2011 р. включно природного газу, внаслідок чого має заборгованість по його оплаті, у звязку з чим суд першої інстанції підставне, відповідно до вимог ст. ст. 525, 526, 530, 625 ЦК України та умов названих договорів, стягнув з відповідача на користь позивача

- за Договором-1 борг в сумі 1.826.712 грн. 79 коп., а також 22935 грн. 25 коп. збитків від інфляції за період з лютого 2011 р. по травень 2011 р. та 14571 грн. 42 коп. - 3% річних за період з 21.02.2011 р. по 16.06.2011 р.

- за Договором-2 борг в сумі 207.828 грн., а також 1265 грн. 70 коп. збитків від інфляції за період з лютого 2011 р. по травень 2011 р. та 872 грн. 10 коп. 3% річних за період з 07.02.2011 р. по 16.06.2011 р. та стягнув з відповідача в дохід Державного бюджету України: 22.338 грн. 09 коп. витрат на державне мито та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в порядку ст. ст. 44, 49 ГПК України, внаслідок чого судове рішення, в цій частині, не оскаржено жодним із учасників судового процесу, так як є законним та обґрунтованим.

Враховуючи інтереси обох сторін та факт неподання відповідачем доказів на підтвердження обставин, які б свідчили про неможливість або ускладнення виконання рішення суд першої інстанції підставне залишив без задоволення клопотання відповідача про надання йому розстрочки виконання рішення на 3 місяця.

Скаржник вважає, що місцевий суд безпідставне зменшив розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача до 800 грн. 42 коп. та оскаржив рішення лише в цій частині.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За приписами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчисляється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 3 статті 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Аналогічно це питання вирішено і в ст. 233 ГК України.

Отже, якщо порушення зобовязання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого субєкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Пунктом 3 частини 1 статті 83 ГПК України передбачено, що господарський суд приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), який підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції мав право на зменшення суми пені, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Оскільки, матеріали справи свідчать про те, що порушення зобовязання відповідачем не потягло за собою значних збитків для позивача та на несвоєчасне виконання відповідачем своїх зобовязань вплинуло не отримання ним субвенції з бюджету, кошти від якої мали піти на погашення боргу за поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання, а також для вироблення теплової енергії для потреб установ і організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також заборгованість населення та організацій по сплаті послуг за теплопостачання і враховуючи ступінь виконання зобовязання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобовязанні та їх інтереси, що заслуговують на увагу колегія суддів вважає ці обставини справи винятковими та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо можливості та доцільності зменшення розміру пені, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача до 800 грн. 42 коп., а тому протилежні доводи скаржника до уваги не приймає.

Крім того, з листа прокурора м. Миколаєва № 56-4912 вих-11 від 10.10.2011 р. вбачається, що підстав для внесення апеляційної скарги на вищевказане рішення не вбачається.

При викладених обставинах колегія суддів вважає, що рішення місцевого суду прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, а підстави, передбачені ст. 104 ГПК України, для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 99, 101105 ГПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Херсонської області від 08 вересня 2011 року у справі № 5024/1438/2011 залишити без змін, а апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Миколаївської філії Дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України" без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя:Шевченко В.В.

СуддіБєляновський В.В.

Мирошниченко М.А.: