Постанова № 19920943, 07.12.2011, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" грудня 2011 р.Справа № 22-5-3-1/409-06-10832

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

головуючого судді Жекова В.І.,

суддів Картере В.І., Пироговського В.Т.

секретар судового засідання Марінова І.І.

за участю представників сторін 07.12.2011 р.:

від відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Вольвіна”- Гладишко Ю.П.

від третьої особи Відкритого акціонерного товариства „Державний експортно-імпортний банк України” Бондарєв В.Ф.

від Прокуратури Лянна О.А.

інші представники сторін у судове засідання не зявились

розглянувши апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю „Вольвіна”

на рішення Господарського суду Одеської області

від 29.09.2011р.

у справі № 22-5-3-1/409-06-10832

за позовом Комінтернівської обєднаної державної податкової інспекції Одеської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Вольвіна”

треті особи, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Міністерство фінансів України, Головне управління Державного казначейства України в Одеській області

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Українська аграрна біржа, Відкрите акціонерне товариство „Державний експортно-імпортний банк України”

за участю Прокуратури Одеської області

про стягнення 3269 993,51грн.

Ухвалою Одеського апеляційного Господарського суду від 18.11.2011 р., яка надіслана учасникам процесу 18.11.2011 р., розгляд апеляційної скарги призначено на 07.12.2011р.

Учасники судового процесу відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлялись про час і місце розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до вимог частини третьої ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судовий процес фіксується технічними засобами та відображається у протоколі судового засідання у порядку, встановленому цим Кодексом. Згідно з частиною сьомою ст. 81 Господарського процесуального кодексу України на вимогу хоча б одного учасника судового процесу у суді першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи по суті або за ініціативою суду здійснюється фіксування судового процес за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до вимог ст. 85 ГПК України в судовому засіданні, яке відбулось 07.12.2011р. за погодженням сторін, оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

19.10.2006р. Державна податкова інспекція у Комінтернівському районі Одеської області звернулась до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Вольвіна”, в якому просила стягнути з відповідача ТОВ „Вольвіна” (код 23218115)- поручителя за угодою про реструктурування від 31.12.2003р. № 130-04/186 прострочену заборгованість перед державним бюджетом у сумі 3269993, 51 грн., у тому числі:

- основний борг з урахуванням курсу гривні до долара США (за 100 доларів США = 505, 00 грн.) 2676525, 35 грн. (530005, 02 дол. США х 5, 05 грн.), який перерахувати на: одержувач-Державне казначейство України (ЄДРПОУ-20055032) банк одержувача-операційне управління державного казначейства України (МФО-820172) номер рахунку № 31231461654026, код 24061300;

- відсотки за користування кредитом з урахуванням курсу гривні до долара США (за 100 доларів США = 505, 00 грн.) 85081, 74 грн. (16847, 87 дол. США х 5, 05 грн.), які перерахувати на: одержувач - Державне казначейство України (ЄДРПОУ-20055032) банк одержувача-операційне управління державного казначейства України (МФО-820172) номер рахунку № 31114124654026, код 24110100;

- пеню за прострочку повернення кредиту 508386, 74 грн., яку перерахувати на: одержувач-Державне казначейство України (ЄДРПОУ 20055032) банк одержувача операційне управління державного казначейства України (МФО-820172) номер рахунку № 31117105601028, код 24061300.

Позов мотивований тим, що згідно даних Міністерства фінансів України, станом на 05.04.2006р. ТОВ „Вольвіна” має заборгованість перед бюджетом, а саме: по основному боргу 530005, 02 дол. США; відсотки за користування кредитом 16847, 87 дол. США; пеня за прострочку повернення кредиту 508387, 41 грн.

Обґрунтовуючи позов позивач посилається на те, що за рахунок коштів, залучених під гарантією Кабінету Міністрів України від 23.07.1997. № 40-1919/9 в рамках Гарантійної структурної угоди від 10.05.1995р., укладеної між Кабінетом Міністрів України та Урядом США, Украгробіржі надано кредит у сумі 66,3 млн. дол. США, який не повернуто.

Твкож, в обґрунтування позову позивачем зазначається, що кредит було надано на умовах внутрішньої кредитної угоди від 24.07.1997р. № 18/03-149, укладеної “Укрексімбанком” від імені Кабінету Міністрів України з Украгробіржею, шляхом оплати 85% вартості зовнішньоторговельного контракту купівлі-продажу № 6/3076 UKR від 08.05.1996р. Украгробіржі (м. Київ) з компанією „Кейс Корпорейшн” (США) на поставку сільгосптехніки на суму 72,3 млн. дол. США, 85% комісії за надання кредиту та комісій за зобовязання, 100 % страхових платежів Експортно-імпортного банку США. Решта 15% вартості зазначеного контракту (10,9 млн. дол. США) було сплачено авансовим платежем за рахунок коштів, залучених під гарантією Міністерства фінансів від 23.07.1997р. на умовах кредитної угоди від 23.07.1997р., укладеної між Украгробіржею та банком “Societe General, New York Branch”, безпосередньо (двохстороння).

В забезпечення виконання зобов`язань за угодами реструктурування поручителями було укладено з банком-агентом, яким визначено ВАТ «Укрексімбанк», договори застави майна, іпотеки та/або майнових прав, договори поруки тощо.

Обґрунтовуючи позов позивач зазначає, що з метою реструктурування простроченої заборгованості Украгробіржі в сумі 530005, 02 доларів США між Міністерством фінансів України, Українською аграрною біржею та ТОВ „Воль віна” було укладено угоду про реструктурування від 31.12.2003р. № 130-/186 (далі Угода), відповідно до якої була реструктурована частина заборгованості Украгробіржі за кредитною угодою від 24.07.1997р. № 18/03-149. Заборгованість по двосторонній (зовнішній) кредитній угоді від 23.07.1997р., укладеної між банком “Societe General, New York Branch”, та Украгробіржею і досі рахується за останньою.

Станом на 12.09.2006р. прострочена заборгованість ТОВ „Вольвіна” перед державою за угодою про реструктурування від 31.12.2003р. № 130-04/186 становить: по основному боргу 530005, 02 дол. США; по нарахованих відсотках 16847, 87 дол. США; пеня за прострочення платежу 508387, 41 грн.

На думку позивача ці обставини і стали підставою для звернення до господарського суду з відповідним позовом щодо стягнення заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами за рахунок грошових коштів з ТОВ „Вольвіна”.

Розпорядженням Голови Господарського суду Одеської області Продаєвича В.О. від 20.03.2007р. за № 173-р справа № 1/409-06-10832 передана на розгляд судді Господарського суду Одеської області Дяченко Т.Г. у звязку з тим, що суддя Гарник Л.Л. відрахована зі складу суддів Господарського суду Одеської області на підставі наказу в.о. голови суду № 36-к від 19.03.2007р. відповідно до Указу президента України № 212/2007 від 17.03.2007р. про призначення судді Гарник Л.Л. на посаду судді Київського апеляційного Господарського суду. (т.2, а.с. 1).

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.03.2007р. (суддя Дяченко Т.Г.) справа № 1/409-06-10832 прийнята до свого провадження. (т.2, а.с.2).

Українська аграрна біржа звернулась до Господарського суду Одеської області з клопотанням про залучення до участі у справі в якості третьої особи Державне казначейство України. (т.2, а.с.12).

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.04.2007р. (суддя Дяченко Т.Г.) залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Головне управління Державного казначейства України в Одеській області (код 23213460, адреса: 65021, м. Одеса, вул. Садова, 1А). (т.2, а.с. 15).

Товариство з обмеженою відповідальністю „Вольвіна” звернулось до Господарського суду Одеської області з клопотанням про зупинення провадження у справі № 3-1/409-06-10832 до вирішення господарським судом м. Києва справи про визнання недійсним договору застави № 130-04/186/025 від 17.09.2004р. (т.2, а.с. 63).

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.05.2007р. (суддя Дяченко Т.Г.) провадження у справі № 3-1/409-06-10832 зупинено на підставі ст.79 ГПК України. (т.2, а.с. 76-77).

Вищезазначена ухвала була оскаржена в апеляційному порядку та постановою Одеського апеляційного Господарського суду від 17.07.2011р. ухвала Господарського суду Одеської області від 21.05.2007р. зі справи № 3-1/409-06-10832 скасована та справа передана на розгляд місцевого господарського суду. (т.2, а.с.111-114).

Зазначена постанова апеляційної інстанції була оскаржена в касаційному порядку та постановою Вищого Господарського суду України від 17.01.2008р. постанова Одеського апеляційного Господарського суду від 17.07.2007р. залишена без змін. (т.2, а.с. 209-212).

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.08.2007р. (суддя Могил С.К.) справа № 5-3-1/409-06-10832 прийнята до свого провадження та присвоєно справі № 5-3-1/409-06-10832. (т.2, а.с.117).

Розпорядженням голови Господарського суду Одеської області Продаєвича В.О. від 16.10.2007р. за № 408-р справа № 5-3-1/409-06-10832 передана на розгляд судді Господарського суду Одеської області Торчинської Л.О. у звязку з тим, що суддя Могил С.К. перебуває у щорічній відпустці. (т.2, а.с. 184).

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.10.2007р. (суддя Торчинська Л.О.) справа № 5-3-1/409-06-10832 прийнята до провадження та присвоєно справі № 22-5-3-1/409-06-10832. (т.2, а.с.185).

Українська аграрна біржа звернулась до Господарського суду Одеської області з клопотанням про залучення до участі у справі № 22-5-3-1/409-06-10832 в якості третьої особи без самостійних вимог ВАТ „Державний експортно-імпортний банк України”.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.03.2008р. (суддя Торчинська Л.О.) залучено на стороні відповідача третю особу Відкрите акціонерне товариство „Державний експортно-імпортний банк України” яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. (т.3, а.с.13).

Товариство з обмеженою відповідальністю „Вольвіна” звернулось до Господарського суду Одеської області з клопотанням про зупинення провадження у справі № 22-5-3-1/409-06-10832 у звязку з тим, що у провадженні Господарського суду м. Києва знаходиться справа № 37/424 за позовом Заступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Кабінету міністрів України та Міністерства фінансів України до Української аграрної біржі про стягнення грошової суми у розмірі 319874989 грн., яка в свою чергу є третьою особою без самостійних вимог на боці ТОВ „Вольвіна” у справі № 22-5-3-1/409-06-10832.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.06.2008р. (суддя Торчинська Л.О.) зупинно провадження у справі № 22-5-3-1/409-06-10832 до розгляду господарським судом м. Києва справи № 37/424 по суті. (т.3, а.с. 84).

08.12.2009р. на адресу Господарського суду м. Києва був направлений лист, в якому Господарський суд Одеської області просив повідомити про стан розгляду справи № 37/424, яка розглядається Господарським судом м. Києва. (т.3, а.с. 93).

28.12.2009р. на адресу Господарського суду Одеської області надійшов лист Господарського суду м. Києва, згідно якого повідомлено, що за результатами розгляду справи № 37/424 рішенням Господарського суду м. Києва від 14.10.2008р. в позові було відмовлено повністю. Зазначене рішення було залишено без змін постановою Київського апеляційного Господарського суду від 09.12.2009р. (т.3, а.с.95).

11.02.2011р. Державна податкова інспекція у Комінтернівському районі Одеської області звернулась до Господарського суду Одеської області з клопотанням щодо зясування, чи не усунені обставини, що зумовили зупинення провадження у справі № 22-5-3-1/409-06-10832.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.09.2011р. (суддя Торчинська Л.О.) провадження у справі № 22-5-3-1/409-06-10832 поновлено. (т.3, а.с. 107-108).

Рішенням Господарського суду Одеської області від 29.09.2011р. (суддя Торчинська Л.О.) позов задоволено повністю та стягнуто з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Вольвіна” (вул. Вишнева, 23, смт. Комінтернівське, Комінтернівський район, Одеська область, 67500, код 23218115) поручителя за угодою про реструктурування від 31.12.2003р. № 130-04/186 прострочену заборгованість перед державним бюджетом у сумі 3269993, 51 грн., у тому числі:

- основний борг з урахуванням курсу гривні до долара США (за 100 доларів США=505, 00 грн.) 2676525, 35 грн. (530005, 02 дол. США х 5, 05 грн.) який перерахувати на: одержувач-Державне казначейство України (ЄДРПОУ 20055032) банк одержувача-операційне управління державного казначейства України (МФО-820172) номер рахунку № 31231461654026, код 24061300;

- відсотки за користування кредитом з урахуванням курсу гривні до долара США (за 100 доларів США=505, 00 грн.) 85081, 74 грн. (16847, 87 дол. США х 5, 05 грн.), які перерахувати на: одержувач-Державне казначейство України (ЄДРПОУ-20055032) банк одержувача операційне управління Державного казначейства України (МФО-820172) номер рахунку № 31114124654026, код 24110100;

- пеню за прострочку повернення кредиту 508386, 74 грн., яку перерахувати на: одержувач-Державне казначейство України (ЄДРПОУ 20055032) банк одержувача-операційне управління Державного казначейства України (МФО-820172) номер рахунку № 31117105601028, код 24061300.

Стягнуто до Державного бюджету України витрати по держмиту в сумі 25500 грн. на р/р 31114095700008, код бюджетної класифікації № 22090200, символ звітності банку 095, одержувач ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 23213460; на користь Державного бюджету витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. на р/р 31213264700008, код бюджетної класифікації № 22050003 „Сплата витрат на інформаційно-технічне забезпечення господарського процесу”, символ звітності банку 264, одержувач ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 23213460.

Рішення мотивоване тим, що ТОВ „Вольвіна” не виконані зобовязання за договором фінансового лізингу та тому у підприємства станом на 27.06.2003р., згідно акту звірки розрахунків № 150/2 від 18.10.2003р. до договору фінансового лізингу утворилась прострочена заборгованість перед Украгробіржею у сумі 530005, 02 дол. США. Неналежне виконання сільгосптоваровиробниками, в тому числі і ТОВ „Вольвіна”, умов договорів фінансового лізингу спричинило несвоєчасність проведення „Украгробіржею” (боржником) розрахунків за кредитами, отриманими під державні гарантії, що і призвело до укладення угоди про реструктурування боргу.

Не погодившись з вищезазначеним судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю „Вольвіна” звернулось до Одеського апеляційного Господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області по справі № 22-5-3-1/409-06-10832; відмовити Комінтернівській обєднаній державній податковій інспекції Одеської області в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що господарським судом не повно зясовані всі обставини справи порушені норми матеріального та процесуального права.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередньою судовою інстанцією належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 23.07.1997р. між Державним експортно-імпортним банком України, як агентом, діючого від імені та по вказівці Уряду України в якості позичальника та Урядом України як гарантом “Societe General”, діючий безпосередньо та через своє відділення в Нью-Йорку як кредитором та „Експортно-імпортним банком” було укладено зовнішню кредитну угоду. (т.1, а.с. 52-58).

З наявної в матеріалах справи кредитної угоди № 18/03-149 від 24. 07.1997р. вбачається, що між Державним експортно-імпортним банком України, який діє за дорученням Кабінету Міністрів України, надалі „Кредитор”, в особі Голови Правління Сорокіна О.М., що діє на підставі Статуту, зареєстрованого Національним банком України 23.01.1992р. за № 5, та Агентської Угоди від 19.09.1996р. між Кабінетом Міністрів України та Укрексімбанком, і Українська аграрна біржа, яка виконує функції державного агента із залучення кредиту для закупівлі сільськогосподарської техніки компанії „Кейс Корпорейшн”, надалі „Позичальник”, в особі виконавчого директора Солярова О.І., що діє на підставі Статуту, зареєстрованого виконавчим комітетом Шевченківської районної ради народних депутатів м. Києва 07.07.1995р. за № 23389377, та перереєстрованого Печерською районною держадміністрацією 06.03.1996р., які надалі разом і кожний окремо іменуються „Сторони” було укладено вищезазначену угоду. (т.1, а.с. 59-61, т.2, а.с. 145-159).

Зазначена угода була заключена на підставі: рішення Валютно-кредитної ради Кабінету Міністрів України від 14.06.1996р.; протокол № 14/69 від 21.12.1996р., протокол № 23/78 та від 12.02.1997р. протокол № 25/80 про доцільність надання гарантій Кабінету Міністрів України в забезпечення зобовязань Української аграрної біржі в рамках середньострокової кредитної страхової програми Ексімбанку США, що залучається для фінансування закупівлі сільськогосподарської техніки виробництва компанії „Кейс Корпорейшн”; постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.1997р. № 753 „Про надання гарантій Кабінету Міністрів України та Міністерства фінансів України щодо забезпечення погашення кредитів, які залучаються для фінансування закупівлі Українською аграрною біржею зернозбиральних комбайнів і тракторів; гарантійної структурної угоди між Урядом України, який діє через Міністерство фінансів України, та Експортно-імпортним банком США, який діє від імені Уряду США, що укладена 10.05.1995р. і ратифікована Верховною Радою України 14.07.1995р., відповідно до якої Ексімбанк США надає підтримку у фінансуванні придбання українськими імпортерами товарів та послуг виробництва або походження із США за короткостроковою програмою страхування та середньостроковими кредитними та гарантійними програмами; зовнішньої кредитної угоди, що укладена між Державним експортно-імпортним банком України, що є агентом, який діє від імені та за дорученням Уряду України, як позичальника, Урядом України, як Гарантом, банком „Сосєте Жене раль”, який діє безпосередньо та через свій філіал в м. Нью-Йорк, як кредитором, та Експортно-імпортним банком США, відповідно до Гарантійної структурної угоди щодо фінансування 85% вартості Контракту, 100% страхової премії, 85% вартості комісії за надання кредиту та 85% вартості юридичних послуг; двосторонньої кредитної угоди, укладеної між Українською аграрною біржею та банком „Сосєте Жене раль”, Нью-Йоркське відділення, відповідно до Гарантійної структурної угоди щодо фінансування 15% загальної вартості зовнішньоторговельного контракту; порядку передачі зернозбиральних комбайнів та тракторів компанії „Кейс Корпорейшн”, сільськогосподарським товаровиробникам та іншим субєктам господарювання, проведення розрахунків за отриману ними техніку і поставки до державних ресурсів сільськогосподарської продукції, розробленого Украгробіржею відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.1997р. № 753 та затвердженого Міністерством сільського господарства і продовольства, ДАК „Х.-б України” та Міністерством фінансів України.

Пунктом 2. угоди визначено, що терміни, що використовуються у цій кредитній угоді, мають таке значення:

Згідно пункту 2.1. угоди визначено, що іноземний кредитор банк „Сосєте Женераль”, відділення в м. Нью-Йорк.

Відповідно до пункту 2.2. угоди встановлено, що гарантійна структурна угода між Урядом України, який діє через Міністерство фінансів України, та Експортно-імпортним банком США, який діє від імені Уряду США, що укладена 10.05.1995р. і ратифікована Верховною Радою України 14.07.1995р., відповідно до якої Ексімбанк США надає підтримку у фінансуванні придбання українськими імпортерами товарів та послуг виробництва або походження із США за короткостроковою програмою страхування та середньостроковими кредитними та гарантійними програмами.

Пунктом 2.3. угоди визначено, що зовнішня кредитна угода-чотиристороння кредитна угода укладена між Державним експортно-імпортним банком України, що є агентом, який діє від імені та за дорученням Уряду України, як позичальника, Урядом України, як Гарантом, банком „Сосєте Женераль”, який діє безпосередньо та через свій філіал в м. Нью-Йорк, як кредитором, та Експортно-імпортним банком США, відповідно до Гарантійної структурної угоди щодо фінансування 85% вартості контракту, 100% страхової премії, 85% вартості комісії за надання кредиту та 85% вартості юридичних послуг.

Відповідно до пункту 2.4. угоди визначено, що внутрішня кредитна угода-ця кредитна угода № 18/03-149, яка укладається між кредитором та позичальником про надання кредиту згідно з Зовнішньою кредитною угодою для фінансування 85% вартості контракту; 100% страхової премії, 85% вартості комісії за надання кредиту та 85% вартості юридичних послуг.

Згідно з пунктом 2.5. угоди встановлено, що зовнішній кредит загальною сумою 66300000 дол. США, який залучається Державним експортно-імпортним банком України відповідно до Зовнішньої кредитної угоди для фінансування 85% загальної вартості контракту, 100% страхової премії, 85% вартості комісії за надання кредиту та 85% вартості юридичних послуг, за умовами надання гарантії Кабінету Міністрів України та під гарантією Ексімбанку США.

Пунктом 2.6. угоди визначено, що кредит у розмірі сумою 66300000 дол. США, який надається позичальнику кредитором для фінансування 85% загальної вартості контракту, 100% страхової премії, 85% вартості комісії за надання кредиту та 85% вартості юридичних послуг, за рахунок зовнішнього кредиту, терміном на 5 років.

Відповідно до пункту 2.7. договору визначено, що порядок передачі зернозбиральних комбайнів та тракторів компанії „Кейс Корпорейшн”, сільськогосподарським товаровиробникам та іншим субєктам господарювання, проведення розрахунків за отриману ними техніку і поставки до державних ресурсів сільськогосподарської продукції, розробленого Украгробіржею відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.1997р. № 753 та затвердженого Міністерством сільського господарства і продовольства, ДАК „Хліб України” та Міністерством фінансів України.

Положеннями пункту 2.8. угоди визначено, що гарантія Кабінету Міністрів України-фінансові зобовязання Кабінету Міністрів України в розмірі 66, 3 млн. дол. США щодо забезпечення повернення зовнішнього кредиту та платежів, повязаних з його обслуговуванням.

За умовами вищезазначеної угоди, відповідно до п.4 угоди кредитор надає позичальнику кредит, позичальник повертає кредит, сплачує відсотки, комісії та відшкодовує витрати, повязані з обслуговуванням кредиту, на умовах, викладених в Внутрішній кредитній угоді.

Пунктом 5 угоди визначено, що забезпеченням виконання зобовязань по внутрішній кредитній угоді, а також відшкодування збитків державному бюджету у разі невиконання позичальником своїх зобовязань по внутрішній кредитній угоді, є майно позичальника та третіх осіб, що надане у забезпечення цих зобовязань, яке не менш ніж на 130% покриватиме зобовязання позичальника. Забезпечення у розмірі не менш 130% повинно підтримуватись протягом строку чинності Внутрішньої кредитної угоди.

Положеннями пункту 6 угоди визначено, що використання кредиту здійснюється до 30.04.1998р. шляхом оплати товаророзпоряджувальних документів, які надаються експортером згідно з умовами безвідзивного документального акредитиву, що відкривається кредитором за заявою позичальника, аналізується та виконується в Нью-Йоркському відділенні банку „Сосєте Женераль”.

Пунктом 11 угоди визначено, що комісія кредитору нараховується на суму непогашеної по кредиту, виходячи з відсоткової ставки 0,75% річних, починаючи з дати утворення заборгованості за зовнішнім кредитом, до повного виконання зобовязань за зовнішньою кредитною угодою та внутрішньою кредитною угодою. Комісія сплачується одночасно з відсотками, відповідно до графіка.

Згідно з пунктом 17.1. угоди визначено, що кредитор і позичальник зобовязуються виконувати вимоги внутрішньої кредитної угоди. Відповідальність за невиконання внутрішньої кредитної угоди настає відповідно до вимог чинного законодавства України і Внутрішньої кредитної угоди.

Пунктом 17.2. угоди визначено, що якщо виникла і триває подія невиконання зобовязань, кредитор повідомляє позичальника, що кредитор ставить питання перед Кабінетом Міністрів України про зміну керівництва позичальника або за погодженням з Кабінетом Міністрів України непогашена частина кредиту, нараховані відсотки, а також інші суми, нараховані згідно з цією внутрішньою кредитною угодою, будуть підлягати негайному достроковому поверненню. Позичальник повинен сплатити зазначену в повідомленні суму протягом 20 календарних днів з дати отримання повідомлення від кредитора. При цьому, позичальник має сплатити кредитору компенсацію за дострокове повернення кредиту, яка має покрити втрати бюджету у звязку з достроковим поверненням кредиту.

У випадку порушення зазначеного у цьому пункті строку сплати, кредитор має право звернути стягнення у розмірі суми заборгованості за цією внутрішньою кредитною угодою на предмет забезпечення зобовязань (застава) та на інше майно позичальника, якщо предмету забезпечення (застави) буде недостатньо для покриття всієї суми такого стягнення. Це право існує і регулюється на підставі Гарантійних документів (Договори застави).

Між тим, з наявної в матеріалах справи угоди про реструктурування від 31.12.2003р. за № 130-04/186 вбачається, що між Міністерством фінансів України (далі-Мінфін) в особі заступника Міністра-Шаповалова А.В., що діє на підставі Положення про Міністерство фінансів України та наказу Міністерства фінансів України від 12.12.2003р. № 673, Українська аграрна біржа (далі-Боржник) в особі виконавчого директора Протасової М.В., яка діє на підставі Статуту, ТОВ „Вольвіна” (далі-Поручитель), в особі директора Чекереса В.М., що діє на підставі Статуту, керуючись ст.16 Закону України „Про державний бюджет України на 2003 р.”, ст.ст.191-194 ЦК УРСР, постановою Кабінету міністрів України від 17.07.2003р. № 1070, було укладено вищезазначену угоду. (т.1, а.с.68-73).

За умовами вищезазначеної угоди, відповідно до пункту 1 угоди визначено, що Мінфін реструктурує прострочену заборгованість станом на 01.01.2003р. перед державою в сумі 530005, 02 дол. США за кредитами, наданими боржнику на умовах кредитної угоди від 24.07.1997р. № 18/03-149, укладеної між Укрексімбанком від імені Кабінету Міністрів України та боржником, та кредитної угоди від 23.07.1997р., укладеної між боржником та банком “Societe General, New York Branch” (надалі-Кредитні угоди), а боржник погашає, що заборгованість у строки та на умовах, що визначені в угоді.

Положеннями пункту 2 угоди визначено, що боржник надає банкам, що його обслуговують, розпорядження на списання коштів з його рахунків на користь Мінфіну в розмірі суми простроченої заборгованості боржника за цією угодою на вимогу Мінфіну; підтверджує право Мінфіну в разі невиконання та/або неналежного виконання ним зобовязань за цією угодою задовольняти вимоги Мінфіну шляхом списання коштів з його рахунків на користь Мінфіну.

Пунктом 5 угоди визначено, що Мінфін має право у разі невиконання боржником умов цієї угоди понад 90 днів оголосити суми заборгованості та/або відсотків такими, що підлягають достроковому поверненню боржником в повному обсязі разом із сумою нарахованої пені.

Згідно пункту 8 угоди визначено, що поручитель зобовязується за письмовою вимогою Мінфіну сплатити за зобовязаннями боржника, визначеними цією угодою, включаючи пеню, протягом трьох банківських днів з дати отримання зазначеної вимоги.

Відповідно до пункту 14 угоди встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником зобовязань за цією угодою щодо здійснення платежів з погашення заборгованості та/або сплати відсотків на суму своєчасно нездійснених за угодою платежів нараховується пеня в національній валюті за обліковою ставкою Національного банку із застосуванням коефіцієнта 1,2 за кожен день прострочення платежу до повного виконання боржником таких зобовязань.

Пунктом 15 угоди визначено, що у разі невиконання або виконання не в повному обсязі боржником зобовязань за угодою понад 90 днів несплачена сума заборгованості та/або відсотків визнається простроченою заборгованість перед державою та підлягає стягненню разом із сумою пені, нарахованої за весь період такого невиконання або виконання не в повному обсязі, в установленому законодавством порядку, в тому числі шляхом звернення до поручителя, звернення стягнення на предмет договору застави (майнові поруки).

Крім того, до наявного в матеріалах справи договору застави № 130-04/186/044 від 05.07.2004р. вбачається, що між ВАТ „Державний експортно-імпортний банк України”, (далі Банк-агент) ідентифікаційний код 00032112, що знаходиться за адресою: 03150, м. Київ, вул. Горького,127, та діє від імені і за дорученням Кабінету Міністрів України, представленим Міністерством фінансів України-заставодержателем за цим договором, в особі керуючого філією в м. Одесі ОСОБА_1, який діє на підставі довіреності (бланк № АЕІ 693133), посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_14 28.12.2001р. та зареєстрованої в реєстрі за № 3663 та Агентської Угоди від 19.09.1996р., укладеної між Кабінетом Міністрів України, представленим Міністерством фінансів України, та ВАТ „Укрексімбанк”, та ТОВ „Вольвіна”, ідентифікаційний код 23218115, далі заставодавець, що знаходиться за адресою: Одеська область, смт. Комінтернівське, вул. Вишнева, буд.23, в особі директора Чекереса Віктора Миколайовича, який діє на підставі Статуту, з другої сторони було укладено вищезазначений договір. (т.1, а.с.80-85).

За умовами вищезазначеного договору, відповідно до пункту 1.1 договору визначено, що заставою за цим договором забезпечуються всі вимоги заставодержателя, що випливають із угоди про реструктурування, відповідно до якої заставодержатель, при виконанні боржником певних її умов, реструктурує прострочену станом на 01.01.2003р. заборгованість перед державою у сумі 530005, 02 дол. США за кредитами, наданими боржнику на умовах кредитної угоди від 24.07.1997р. № 18/03-149, укладеної між заставодержателем та боржником, та кредитної угоди від 23.07.1997р., укладеної між боржником та банком “Societe General, New York Branch” (надалі разом та кожна окремо Кредитна угода), а боржник погашає прострочену заборгованість не пізніше 31.10.2010р. на умовах, зазначених в угоді про реструктурування.

Пунктом 1.2. договору визначено, що в забезпечення виконання зобовязань боржника за угодою про реструктурування заставодавець заставляє майнові вимоги, які є предметом застави за цим договором застави, а саме право вимоги за договором на виконання робіт 15/11 від 19.11.2003р., укладеним між заставодавцем та ТОВ „Софія” та договором на виконання робіт 16/11 від 19.11.2003р., укладеним між заставодавцем та Фермерським господарством „Оазис” (далі договори на виконання робіт та/або контракти).

З моменту отримання заставодавцем виручки (грошових коштів) за договорами на виконання робіт, остання стає предметом застави за цим договором. В разі реалізації заставодавцем за згодою заставодержателя озимої пшениці отримані кошти стають предметом застави за цим договором.

Положеннями пункту 4 договору визначено, що звернення стягнення на предмет застави та порядок реалізації заставленого майна здійснюється відповідно до чинного законодавства.

Пунктом 6.2. договору визначено, що всі зміни та доповнення до цього договору мають юридичну силу лише за умови виконання їх у письмовій формі, підписання повноважними на те представниками сторін та затвердження Зборами учасників заставодавця.

З наявного в матеріалах справи договору застави № 130-04/186/025 від 17.09.2004р. вбачається, що між ВАТ „Державний експортно-імпортний банк України” (далі-Банк-агент) ідентифікаційний код 00032112, що знаходиться за адресою: 03150, м. Київ, вул. Горького, 127, та діє від імені і за дорученням Кабінету Міністрів України, представленим Міністерством фінансів України-заставодержателем за цим договором, в особі керуючого філією в м. Одесі ОСОБА_1, який діє на підставі довіреності (бланк № АЕІ693133), посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_14 28.12.2001р. та зареєстрованої в реєстрі за № 3663 а Агентської угоди від 10.09.1996р., укладеної між Кабінетом Міністрів України, представленим Міністерством фінансів України, та ВАТ „Укрексімбанк”, та ТОВ „Вольвіна, ідентифікацій код 23218115, далі-Заставодержатель, що знаходиться за адресою: Одеська область, смт. Комінтернівське, вул. Вишнева, буд..23, в особі директора Чекереса В.М., який діє на підставі Статуту, з другої сторони було укладено вищезазначений договір. (т.1, а.с.87-91).

За умовами вищезазначеного договору, відповідно до пункту 1.1. договору визначено, що заставою за цим договором забезпечуються всі вимоги заставодержателя, що випливають із угоди про реструктурування, відповідно до якої заставодержатель, при виконанні боржником певних її умов, реструктурує прострочену станом на 01.01.2003р. заборгованість перед державою у сумі 530005, 02 дол. США за кредитами, наданими боржнику на умовах кредитної угоди від 24.07.1997р. № 18/03-149, укладеної між заставодержателем та боржником, та кредитної угоди від 23.07.1997р., укладеної між боржником та банком “Societe General, New York Branch” (надалі разом та кожна окремо-кредитна угода), а боржник погашає прострочену заборгованість не пізніше 31.10.2010р. на умовах, зазначених в угоді про реструктурування.

Пунктом 1.2. договору визначено, що в забезпечення виконання зобовязань боржника та за угодою про реструктурування заставодавець заставляє транспортні засоби з обладнанням (далі-предмет застави), а саме: Комбайн CASE-2166 (в комплекті з зерновою, кукурудзяною жатками та пристроєм для збирання соняшнику), заводський номер: № 455021141997, реєстраційний номер: 01544 ОК, дані свідоцтва про державну реєстрацію ТЗ АБ № 111201 від 30.04.2004р.; Комбайн CASE-2166 (в комплекті з зерновою, кукурудзяною жатками та пристроєм для збирання соняшнику), заводський номер: № 455023641997, реєстраційний номер: 01545 ОК, дані свідоцтва про державну реєстрацію ТЗ АБ №111202 від 30.04.2004р.; Комбайн CASE-2166 (в комплекті з зерновою, кукурудзяною жатками та пристроєм для збирання соняшнику), заводський номер: №455010481997, реєстраційний номер: 01543 ОК, дані свідоцтва про державну реєстрацію ТЗ АБ №111200 від 30.04.2004р.

Предмет застави знаходиться за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, смт. Комінтернівське, вул. Вишнева, буд. 23.

Право власності на предмет застави підтверджено:

- договором викупу сільгосптехніки від 09.03.2004р. № 2003-В /33, укладеного між боржником та заставодавцем;

- видатковою накладною від 26.03.2004р. № 2003-В/33;

- податковою накладною від 30.03.2004р. № 264;

- довідкою заставодавця про врахування предмету застави на балансі заставодавця з зазначенням інвентарних номерів кожного транспортного засобу від 22.04.2004р.;

- свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів, зазначеними в вищенаведеній таблиці п.1.2 цього договору.

Звіти про експертні оцінки ринкової вартості предмету застави, складені експертом ОСОБА_15 (сертифікат ФДМУ від 19.08.2003р. № 2008/03).

Загальна заставна вартість предмету застави з врахуванням ПДВ складає 2211904, 80 грн.

Заставна вартість змінюється з урахуванням положень п. 2.1.10. цього договору.

Пунктом 1.3. договору визначено, що заставодавець підтверджує, що:

- він є власником предмету застави і предмет застави не є предметом застави за іншими договорами, жодним способом не відчужений, не перебуває в спорі, під арештом чи забороною відчуження;

- відповідно до чинного законодавства України на предмет застави може бути звернено стягнення;

- предмет застави не знаходиться у спільній сумісній або спільній частковій власності.

Пунктом 4 договору визначено, що звернення стягнення на предмет застави та порядок реалізації заставленого майна здійснюється відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до пункту 6.2. договору визначено, що всі зміни та доповнення до цього договору мають юридичну силу лише за умови виконання їх у письмовій формі, підписання повноважними на те представниками сторін.

З наявних в матеріалах справи листів Міністерства фінансів України від 28.04.2004р. за № 31-05120-211-10/7319, від 07.10.2004р. за № 31-05120-11-10/18305, від 10.12.2004р. за № 31-05120-11-10/22732, від 27.01.2005р. за № 31-05120-11-10/1306, від 24.05.2005р. за № 31-05120-11-10/10126 вбачається, що Мінфін повідомляв Українську аграрну біржу про існування заборгованості за угодою про реструктування від 31.12.2003р. № 130-04/186, а саме повідомив боржника щодо виконання своїх зобовязань за угодами про реструктурування. (т.1, а.с. 109-109, 111-112, 114-115, 118-120, 122-123).

Відповідно до наявного в матеріалах справи листа від 13.05.2005р. за № 31-05610-103-16/9062 вбачається, що Міністерство фінансів України інформувало ТОВ „Вольвіна” про суму його заборгованості за угодою про реструктурування. (т.1, а.с. 126-128).

З наявного в матеріалах справи листа від 14.10.2005р. за № 31-23020-11-16/21813 вбачається, що Міністерство фінансів України зверталось до ТОВ „Вольвіна”, як до поручителя, з письмовою вимогою сплатити за зобовязаннями Української аграрної біржи, як боржника, визначеними угодою про реструктурування, включаючи пеню, протягом трьох банківських днів з дати отримання зазначеної вимоги.

Відповідно до наявної в матеріалах справи постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. за № 1070 вбачається, що відповідно до пункту 3 вищезазначеної постанови встановлено, що Державній податковій адміністрації в разі невиконання позичальниками забезпеченого договорами застави, поруки чи іншими договорами зобовязання за угодами про реструктурування у строк, що перевищує три місяці проти встановленого відповідними угодами, за поданням органів Державного казначейства про наявність простроченої заборгованості перед державою забезпечити стягнення такої заборгованості в установленому порядку, в тому числі шляхом звернення стягнення на заставлене майно, звернення до майнових поручителів та третіх осіб, які беруть на себе солідарні зобовязання щодо виконання зобовязань позичальника за угодами про реструктурування. (т.1, а.с. 65-67).

З матеріалів справи вбачається, що умови договору реструктурування Товариством з обмеженою відповідальністю „Вольвіна” не виконані.

Судова колегія апеляційної інстанції погоджується із доводами наведеними в оскаржуваному судовому рішенні, а відтак не погоджуються із доводами наведеними в апеляційній скарзі виходячи з наступного.

Так, приписами ч.4 ст.16 Закону України „Про державний бюджет України на 2003 рік” у разі невиконання позичальником зобовязань за угодою про реструктурування та/або зобовязань щодо здійснення платежів за кредитом або бюджетною позичкою в частині, що не реструктурується, в термін, що перевищує три місяці від встановленого відповідними угодами, реструктурована заборгованість у повному обсязі визнається простроченою та стягується органами державної податкової служби у встановленому порядку.

Відповідно до положень ст.16 Закону України „Про державний бюджет України на 2003 рік” та постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. № 1070 вбачається, що Міністерство фінансів України реструктурувало прострочену станом на 01.01.2003р. заборгованість боржника перед державою за кредитом, залученим державою або під державні гарантії, та бюджетними позичками шляхом укладання з юридичними особами-позичальниками відповідних угод.

Також положеннями Законами України „Про Державний бюджет України на 2004 рік” (стаття 24), „Про Державний бюджет України на 2005 рік” (стаття 24), „Про Державний бюджет України на 2006 рік” (стаття 22) передбачено, що органи державної податкової служби України визнаються органами стягнення простроченої заборгованості юридичних осіб перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії.

Крім того, відповідно до положень статті 174 Господарського кодексу України визначено, що зобовязання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод непередбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Положеннями статті 17 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік” визначено, що у разі виконання державою гарантійних зобовязань перед іноземними кредиторами шляхом здійснення платежів за рахунок коштів державного бюджету України або шляхом укладання з такими кредиторами договорів про реструктурування сум, повернення яких гарантовано Україною, у юридичних осіб, зобовязання яких гарантовані, з моменту такого виконання виникає прострочена заборгованість перед державою за кредитами, залученими під державні гарантії, в обсязі фактичних витрат державного бюджету та/або таких реструктурованих сум, а до держави, відповідно, переходять права кредитора та право вимагати від боржника погашення такої заборгованості в установленому законом порядку.

Частина 1 статті 17 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік” не поширюється на відносини щодо кредитів, залучених державою та наданих позичальникам-резидентам України на підставі відповідних договорів.

Крім того, відповідно до приписів статті 204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним , якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до приписів частини 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з приписами частини 2 ст. 345 ГК України, кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, який укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобовязань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обовязки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч. 1 ст. 199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу.

До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до положень частини 1 статті 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Положеннями статті 554 ЦК України передбачені правові наслідки порушення зобов'язання, забезпеченого порукою. Так, згідно з приписами 1 та 2 частинами зазначеної статті, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно з вимогами ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Таким чином, твердження апелянта щодо того, що господарським судом першої інстанції не було встановлено наявність обставин, передбачених угодою про реструктурування, без існування яких у ТОВ „Вольвіна” відсутнє зобовязання по сплаті всієї суми реструктурованої заборгованості колегією суддів апеляційної інстанції до уваги не приймаються, оскільки угодою про реструктурування № 130-04/186 від 31.12.2003р. передбачено, що ТОВ „Вольвіна” взяла на себе зобовязання перед державою, щодо виконання зобовязань Української аграрної біржи щодо повернення грошової суми у розмірі 530005, 02 грн., а тому таке твердження апелянта суперечить фактичним обставинам справи.

Крім того, колегією суддів апеляційної інстанції не приймаються до уваги доводи апелянта про відсутність оголошення Міністерства фінансів України щодо простроченої суми реструктурованої заборгованості, згідно якої у ТОВ „Вольвіна” виникає обовязок сплатити всю суму реструктурованої заборгованості, оскільки матеріали справи свідчать, що Міністерство фінансів України листом від 13.05.2005р. за № 31-05610-103-16/9062 повідомлено ТОВ „Вольвіна” про наявність бюджетної заборгованості перед бюджетом України за угодою про реструктурування від 31.12.2003 р. (т. 2 а.с. 172).

Твердження апелянта щодо того, що господарським судом при винесенні оскаржуваного судового рішення не було досліджено відповідність доказів, якими позивач обґрунтовує своє право на звернення до суду з даним позовом в порядку господарського судочинства, колегією суддів апеляційною інстанцією до уваги не приймаються, оскільки господарським судом першої інстанції всебічно та повно було розглянуто докази, які були надані позивачем Державною податковою інспекцією у Комінтернівському районі Одеської області, а саме: кредитна угода № 18/03-149 від 24. 07.1997р.; акт звіряння розрахунків № 150/2 до договору фінансового лізингу № 150 від 19.06.2002р.; постанова Кабінету Міністрів України від 15.07.1997р. за № 753; постанова Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. за № 1070; угода про реструктурування № 130-04/186 від 31.12.2003р.; договір викупу сільськогосподарської техніки № 2003-В/33 від 09.03.2004р.; видаткова накладна № 2003-В/33 від 26.03.2004р.; акт про зарахування зустрічних зобовязань № 2003-В/33 від 31.03.2004р.; накладна № 2003-В/33 на повернення техніки з фінансового лізингу; договір застави №130-04/186/044 від 05.07.2004р.; договір застави № 130-04/186/025 від 17.09.2004р. (т.1, а.с.59-91) та відповідно надана обгрунтована правова оцінка.

Таким чином вимога Комінтернівської обєднаної державної податкової інспекції Одеської області щодо стягнення боргу перед державою у розмірі 3269993, 51 грн. з ТОВ „Вольвіна” є цілком обґрунтованою, оскільки відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. за № 1070 Державна податкова адміністрація в разі невиконання позичальниками забезпеченого договорами застави, поруки чи іншими договорами зобовязання за угодами про реструктурування у строк, що перевищує три місяці проти встановленого відповідними угодами, за поданням органів Державного казначейства про наявність простроченої заборгованості перед державою забезпечує стягнення такої заборгованості в установленому порядку.

При розгляді справи в апеляційному порядку апелянт не спростував наявні у справі докази надані позивачем, а отже, відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Крім того, відповідно до вимог ст.38 ГПК України, (в редакції Закону № 2453), забезпечення судового процесу доказами покладено виключно на сторони у справі.

Отже, з огляду на викладене, судова колегія апеляційної інстанції вважає, що рішення прийняте при повному зясуванні всіх обставин справи та таке, що прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак останнє підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 85, 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів,

Постановила:

Рішення Господарського суду Одеської області від 29.09.2011 р. зі справи №22-5-3-1/409-06-10832залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Вольвіна” без задоволення.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Жеков В. І.

Судді: Пироговський В.Т.

Картере В.І.

Повний текст постанови підписано 08.12.2011р.