Постанова № 19920601, 01.12.2011, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" грудня 2011 р.

Справа № 5024/1521/2011

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Л.І. Бандури

суддів Л.В. Поліщук, В.Б. Туренко

при секретарі судового засідання: Н.Г. Попові

за участю представників сторін:

від позивача — не з'явився, про день, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином

від відповідача — К.Б. Мироненко

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Херсонської обласної громадської спілки по попередженню нещасних випадків з людьми на воді

на рішення господарського суду Херсонської області від 10.10.2011 р.

у справі № 5024/1521/2011

за позовом Херсонської обласної громадської спілки по попередженню нещасних випадків з людьми на воді

до Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області

про визнання недійсним рішення, внесення змін до договору

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2011 р. Херсонська обласна громадська спілка по попередженню нещасних випадків з людьми на воді звернулась до господарського суду з позовом та уточненням до нього про визнання недійсним рішення Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області від 24.06.2011 р. № 138 та внесення змін до договору оренди землі від 22.06.2006 р. № 4АА002360-040672100024, укладеного між сторонами, шляхом викладення першого речення пункту 8 розділу "Строк дії договору" у редакції: "Договір укладено на 25 років".

В обґрунтування позову громадська спілка послалась на те, що відповідно до ст. 33 Закону України "Про оренду землі" вона як належний орендар має переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 10.10.2011 р. (суддя Задорожна Н.О.), оформленим відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 19.10.2011 р., у задоволенні позову відмовлено з тих підстав, що відповідно до чинного законодавства питання регулювання земельних відносин відноситься до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад.

Не погодившись з даним рішенням, Херсонська обласна громадська спілка по попередженню нещасних випадків з людьми на воді звернулась з апеляційною скаргою, в якій просила зазначене рішення суду скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник зазначив, що висновок суду про те, що до його компетенції не віднесено можливість зобов'язання органу місцевого самоврядування укладати або вносити зміни до договору суперечить ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та ст. 188 ГК України.

Заслухавши доводи представника відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши надані докази та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія встановила:

22.06.2006 р. між Новофедорівською сільрадою (орендодавець) та Херсонською обласною громадською спілкою по попередженню нещасних випадків з людьми на воді (орендар) укладено договір оренди землі строком на 5 років, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,1101 га несільськогосподарського призначення – землі громадської забудови, яка знаходиться у с. З. Порт Голопристанського району Херсонської області /біля бази відпочинку Ювілейний/. Договір зареєстрований у Голопристанському відділі Херсонської регіональної філії Державного земельного кадастру "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 27.06.2006 р. за № 4АА002360-040672100024.

Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п. 8 договору).

Відповідно до п. 15 договору земельна ділянка передається в оренду для громадського призначення.

Згідно п. 16 договору цільове призначення земельної ділянки – землі громадської забудови.

Листами від 13.01.2011 р. за вих. № 2 та від 22.04.2011 р. за вих. № 32 позивач пропонував відповідачу продовжити строк дії вказаного договору оренди землі на 25 років.

Новофедорівська сільрада листом від 18.05.2011 р. за вих. № 2-11/165 повідомила про відсутність наміру продовжувати термін дії договору оренди та просила повернути земельну ділянку відповідно до п. 21 договору.

25.05.2011 р. орендар направив сільраді лист-повідомлення про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк та надав на розгляд ради підписані та скріплені печаткою спілки два екземпляри проектів додаткової угоди до договору оренди відповідно до ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції від 17.02.2011 р.).

Листом від 03.06.2011 р. за вих. № 2-11/530 орендодавець повідомив орендаря про те, що не має наміру продовжувати термін дії договору оренди.

Рішенням Новофедорівської сільської ради № 138 від 24.06.2011 р. громадській спілці відмовлено в продовженні терміну дії договору оренди землі в зв'язку з нецільовим використанням земельної ділянки відповідно до акту обстеження від 28.03.2011 р. та акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства Голопристанського відділу Держкомзему від 18.04.2011 р.

Розглядаючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що зобов'язання органу місцевого самоврядування в судовому порядку укласти договір оренди земельної ділянки або ж продовжити дію договору за відсутності зазначеного рішення є неможливим (крім випадку, передбаченого ст. 120 ЗК України та ст. 377 України), оскільки це порушувало б його передбачену Конституцією України виключну компетенцію. Крім того, суд встановив, що матеріалами справи доведений факт нецільового використання позивачем зазначеної земельної ділянки, у зв'язку з чим відмовив у задоволенні позову.

Апеляційна інстанція не погоджується з таким висновком суду, виходячи із такого:

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. За статтями 142-144 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи місцевого самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.

Згідно ст. 9 Земельного кодексу України до повноважень міських рад у галузі земельних відносин на їх території належить, зокрема, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу. Підставою для набуття права користування земельною ділянкою (в тому числі на умовах оренди) є відповідне рішення уповноваженого органу (ст.ст. 116, 124 Земельного кодексу України).

Зі змісту п. 34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" вбачається, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин, які відповідно до закону віднесені до їх компетенції.

Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності). Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу. Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді. У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.

З аналізу наведених норм вбачається, що наявність рішення відповідного органу про надання земельної ділянки, яка перебуває у державній або комунальній власності, є необхідною умовою саме для укладення договору оренди землі, а не для продовження дії такого договору.

Отже, встановленим Законом України "Про оренду землі" порядком поновлення договору оренди землі не вимагається прийняття відповідного рішення органом місцевого самоврядування.

Крім того, висновок суду першої інстанції, про нецільове використання орендарем земельної ділянки не підтверджується матеріалами справи, оскільки вони не містять жодного акту перевірки, на які посилається сільрада в оскаржуваному рішенні.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Частиною 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в України" передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Згідно п. 2 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 р. № 02-5/35 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Враховуючи викладене, оспорюване рішення Новофедорівської сільради не відповідає вимогам ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та порушує передбачене зазначеною нормою переважне право орендаря на поновлення договору оренди землі, оскільки орендодавцем не доведено неналежне виконання позивачем своїх обов'язків за договором.

З огляду на вищенаведене, рішення Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області від 24.06.2011 р. № 138 слід визнати недійсним.

Щодо позовних вимог про внесення змін до договору оренди землі шляхом викладення першого речення пункту 8 розділу "Строк дії договору" у редакції: "Договір укладено на 25 років", то дана вимога суперечить ст. 33 Закону України "Про оренду землі", а тому не підлягає задоволенню.

З урахуванням викладеного, рішення місцевого господарського суду слід скасувати, позов задовольнити частково, визнавши недійсним рішення Новофедорівської сільради, в іншій частині позову - відмовити.

Керуючись ст. ст. 99, 103-105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Херсонської області від 10.10.2011 р. у справі № 5024/1521/2011 скасувати. Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним рішення Новофедорівської сільської ради від 24.06.2011 р. № 138.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Новофедорівської сільської ради на користь Херсонської обласної громадської спілки по попередженню нещасних випадків з людьми на воді витрати по держмиту в сумі 85 грн., в т.ч. за апеляційний перегляд, 118 грн. – ІТЗ судового процесу.

Доручити господарському суду Херсонської області видати відповідний наказ.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Головуючий суддя Л.І. Бандура

Суддя Л.В. Поліщук

Суддя В.Б. Туренко

Повний текст постанови підписано 06.12.2011 р.