Постанова № 19920510, 29.11.2011, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" листопада 2011 р.Справа № 10/17-2033-2011

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Ярош А.І.,

суддів Журавльова О.О., Михайлова М.В.

при секретарі судового засідання Герасименко Ю.А.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2

від відповідача-1: Яцук Є.В.

від відповідача-2: Стародубцева О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства „Одеська залізниця”

на рішення господарського суду Одеської області від 07 вересня 2011 року

у справі№10/17-2033-2011

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5

до: 1) Державного підприємства „Одеська залізниця”;

2) Товариства з обмеженою відповідальністю „АЛТИС АМД”

простягнення 20617,20грн., -

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 (позивач) звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Державного підприємства „Одеська залізниця” (відповідач -1) та Товариства з обмеженою відповідальністю „АЛТИС АМД” (відповідач - 2) з урахуванням уточнень, просить стягнути з Державного підприємства „Одеська залізниця” 20 617,20 грн. вартість недостачі вантажу та 656 грн. штраф за несвоєчасну доставку вантажу.

Рішенням господарського суду Одеської області від 07 вересня 2011 року у справі №10/17-2033-2011 (суддя Смелянець Г.Є) позов задоволено. Стягнуто з ДП „Одеська залізниця” (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, ідентифікаційний код 01071315, рахунок 26034000003 в Одеській філії АБ „Експрес Банк”, МФО 328801) на користь ФОП ОСОБА_5 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 у ВАТ „Ощадбанк” п. Сарата Одеської області, МФО 388357) вартість недостачі вантажу в сумі 20617 (двадцять тисяч шістсот сімнадцять) грн. 20 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 206 (двісті шість) грн. 17 коп., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що вагон № 66187741 прибув до станції призначення з недостачею у кількості 19300кг та ознаками його втрати під час перевезення, зокрема, наявність поглиблення над 2-3 люками праворуч довжиною 2500мм, шириною 1500мм, глибиною 500мм та відсутність маркування у цих поглибленнях; наявність поглиблень над 5, 6, 7люками праворуч та походу поглиблення 4000х2600 до дна вагону та ліворуч над 5,6 люками нижче бортів на 1000мм зі скосом 300мм. Отже, суд першої інстанції вважає, що наявність технічної несправності вагону, яка виникла саме у процесі перевезення вантажу та не мала прихованого характеру, оскільки завантаження вантажу було здійснено вантажовідправником у вагон, який знаходився у технічному стані, на станції Знамянка Одеської залізниці вагон також знаходився у технічно справному стані, а на станції Одеса-Сортувальна було виявлено технічну несправність вагону провисання люк, причиною якої стало обривання двох петель кріплення люка, у звязку з чим і був проведений відповідальний ремонт вагону.

Таким чином, відповідальність за нестачу вантажу у вагоні № 66187741 слід покласти на відповідача-1, а відповідача -2 від відповідальності звільнити, що є підставою для задоволення позову про стягнення вартості недостачі вантажу з відповідача-1.

ДП „Одеська залізниця” з рішенням суду першої інстанції не згодно, в апеляційній скарзі просить: скасувати рішення та прийняти нове, в якому звільнити Одеську залізницю від відповідальності у повному обсязі, з посиланням при цьому на невірну оцінку доказів та на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права.

Обґрунтовуючи свою апеляційну скаргу, скаржник посилається на те, що в технічному відношенні, відповідно до актів доданих до матеріалів справи актів вагон № 66187741 був несправний.

Також, в апеляційній скарзі, скаржник посилається на акт № 703 від 21.03.2011р., який складений на станції Помішна про воронкоподібне поглиблення над 5, 6, 7-им люками до днища вагону, що на думку скаржник, свідчить про те, що вантаж тік, просипався.

Представник ТОВ „АЛТИС АМД” подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить: апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, посилаючись на те, що вина залізниці у недостачі 19300кг вугілля у вагоні № 66187741 по залізничній накладній № 49875602 підтверджується двома комерційними актами і актами загальної форми, складеними станціями Знамянка, Одеса-Сортувальна та Сарата, документами станції Довжанська та іншими матеріалами справи.

Представник ФОП ОСОБА_5, відзив на апеляційну скаргу не надав, однак їх представники в судовому засіданні просили залишити її без задоволення, а рішення господарського суду Одеської області від 07.09.2011р. без змін.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, заслухавши представників сторін, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги ДП „Одеська залізниця, з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що 15.03.2011р. зі станції відправлення Ізотове Донецької залізниці ТОВ „АЛТИС АМД” (відправник, відповідач-2) відправлений на адресу ФОП ОСОБА_5 (одержувач, позивач) вантаж антрацит у піввагоні №66187741 у кількості 68600 кг (маса нетто), що підтверджується залізничною накладною № 49875602.

Відповідні відмітки у вказані залізничній накладній свідчать, що вантаж завантажений у піввагон засобами відправника, навалом, завантаження нижче бортів. Вантаж розміщено і закріплено згідно з параграфами 3-5 розділу ІІ Технічних умов правильно. Вантаж у вологому стані, маркований. Проведено омаслювання бортів і полу вагону.

При цьому, згідно з листом станції Довжанська Донецької залізниці від 09.08.2011р. №786, який наданий у відповідь на лист ТОВ „АЛТИС АМД” від 03.08.2011р. №61-пр, та витягом з Книги предявлення вагонів вантажного парку до технічного обслуговування (форма ВУ-14, перед подачею до завантаження, вагон №66187741 був оглянутий оглядачами вагонів на предмет технічної справності, визнаний придатним у технічному відношенні для перевезення вугілля, про що зроблений запис у книзі форми ВУ-14. Вагони, які подаються під завантаження на станції Ізотове, оглядаються вагонниками станції Довжанська і подаються локомотивами станції Довжанська.

Поряд з цим, під час перевезення вантажу, на станції Знамянка Одеської залізниці виявлені поглиблення на поверхні вантажу у вагоні №66187741 і вагон відчеплений на знеструмлену колію для перевірки, про що 18.03.2011р. складений акт загальної форми №9713, в якому також встановлено, що теча вантажу відсутня, глухі торцеві стінки вагону люка щільно закриті.

Після огляду вагону на знеструмленій колії на станції Знамянка Одеської залізниці складений акт загальної форми №9717 від 18.03.2011р., в якому встановлено, що завантаження вантажу у вагоні рівномірне, нижче бортів 100 мм. На поверхні вантажу наявні поглиблення над 2-3 люками праворуч довжиною 2500 мм, шириною 1500 мм, глибиною 500 мм. Вантаж маркований вапном. В місцях поглиблення маркування відсутнє. Поглиблення замаркували вапном. Каток не застосувався.

Після зважування вагону на 150 тонних вагонних вагах станції Знамянка Одеської залізниці виявлено різницю ваги проти документу в сторону зменшення на 1800 кг (маса нетто), про що на станції Знамянка Одеської залізниці складений комерційний акт АА №056738/179 від 18.03.2011р., в якому також встановлено, що завантаження вантажу у вагоні рівномірне, нижче бортів 100 мм. На поверхні вантажу наявні поглиблення над 2-3 люками праворуч довжиною 2500 мм, шириною 1500 мм, глибиною 500 мм. У вагоні глухі торцеві стінки, люка щільна закриті. Просипання вантажу відсутнє. На поверхні вантажу мається захисне маркування вапном. Доступ до вантажу в місці заглиблення усунено за допомогою маркування вапном. Каток не застосувався. Вагон у справному технічному стані.

В подальшому на станції Колотівка складений акт загальної форми №703 від 21.03.2011р., в якому встановлено, що на перегоні станції Поміщна при проходженні потягу на ходу по системі АСК ЦВР у вагоні №66187741 виявлено в головній частині праворуч по ходу над 5,6,7 люками воронкоподібне поглиблення до дна. Просипання вантажу в парку станції не виявлено. Вантаж не маркований.

21.03.2011р. на станції Одеса-Сортувальна складений акт загальної форми №828, акт про технічний стан вагону №1, акт загальної форми №831, повідомлення на ремонт або технічне обслуговування вагону №66187741 та повідомлення про приймання вантажних (пасажирських вагонів) з поточного ремонту (технічного обслуговування) №0089.

Так, в акті загальної форми №828 встановлено, що по прибутті потягу виявлено праворуч по ходу провисання однієї сторони 6 люка, зазор 100 мм, наявна заделка дошкою, паклею. Теча вантажу у парку станції відсутня. На хребтовій балці і колісних парах наявні залишки старої течі.

В акті про технічний стан вагону №1 встановлено, що виявлено несправність вагону провисання люку і причиною цієї несправності є обривання двох пітель кріплення люка.

Згідно з повідомленням на ремонт або технічне обслуговування вагону №66187741 та повідомленням про приймання вантажних (пасажирських вагонів) з поточного ремонту (технічного обслуговування) №0089 залізницею проведений поточний ремонт люку.

В акті загальної форми №831 встановлено, що після виведення із-під АЕП виявлено, що основне завантаження рівномірне нижче бортів 100 мм, над 2-3 люками поглиблення 2500х1000х300 мм, над 5,6,7 люками праворуч по ходу поглиблення 4000х2600 до дна вагону. Ліворуч завантаження над 5,6,7 люками нижче бортів 1000 мм зі скосом до дна. Теча вантажу у парку станції відсутня. Вантаж промаркований по станції Одеса-Сортувальна вапном. Брак усунений шляхом розрівняння.

Після прибуття вантажу на станцію призначення Сарата Одеської залізниці складені акт загальної форми №49 від 24.03.2011р., акт про технічний стан вагону №1 від 25.03.2011р. та комерційний акт АА №054505/5 від 25.03.2011р.

Так, в акті загальної форми №49 від 24.03.2011р. встановлено, що основне завантаження вантажу рівномірне нижче бортів, промарковане. Над 2-3 люками поглиблення 2500х1000х300 мм, на 5-6 люками ліворуч завантаження нижче бортів на 100 мм зі скосом до 300 мм. Теча вантажу відсутня. Зазор над 6 люком заделаний паклею.

В акті про технічний стан вагону №1 від 25.03.2011р. встановлено, що виявлена несправність вагону провисання 6 люку по ходу потягу 147 км по місцю прилягання люку до хребтової балки; нещільне прилягання 5 люка; зазор по місцю прилягання 7 люку 40-48 мм, а також встановлено, що несправність вагону має характер старого походження, по місцю не прилягання люків мається заділка паклею, деформацію люків старого походження і могла бути виявлена при підготовці вагону під завантаження.

У комерційному акті АА №054505/5 від 25.03.2011р. встановлено, що після зважування вагону на 150 тонних вагонних вагах різниця ваги проти документу в сторону зменшення становить 19300 кг (маса нетто), що завантаження вантажу навалом, нижче бортів, промаркований вапном. Над 2-3 люками наявне поглиблення 2500х1000х300 мм, над 5,6 люками ліворуч нижче бортів на 1000 мм зі скосом 300 мм. Зазор над 6 люком закладений паклею. Теча вантажу по станції відсутня. Наявні розходження з актом загальної форми №831, так як в акті Одеса-Сортувальна вказано про те, що брак усунений шляхом розрівняння. Вагон прибув з технічним актом №1 Одеса-Сортувальна в ВУ -23 на несправність 6 люка.

В силу вимог ч.3 ст. 909 ЦК України, ч.2 ст. 307 ГК України, ст. 6 Статуту залізниць України наявна у матеріалах справи залізнична накладна свідчить про укладення між відповідачем -2 (відправник) і відповідачем-1 (перевізник) договору перевезення вантажу на користь вантажоодержувача (позивач).

Також вказана залізнична накладна свідчить, що завантаження вантажу у піввагон здійснювалося відправником, а відповідно до вимог ч.3 ст. 308 ГПК України, які кореспондуються з вимогами ч.2 ст. 917 ЦК України, вантажовідправник зобовязаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення. Аналогічні вимоги щодо обовязку вантажовідправника підготувати вантаж до перевезення містяться і у п.4 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. №644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №861/5082. При цьому в силу вимог ч.1 ст. 918 ЦК України завантаження вантажу здійснюється відправником у порядку, встановленому договором, із додержанням правил, встановлених транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Із залізничної накладної випливає, що вантаж розміщений і закріплений вантажовідправником відповідно до розділу 2 § 3-5 розділу 2 Технічних умов завантаження і кріплення вантажів, що підтверджується відповідними відмітками самого відправника у залізничній накладній. Так, у § 3-5 розділу 2 Технічних умов містяться умови щодо розрівняння та ущільнення вантажів дрібних фракцій та умови щодо захисту сипучих вантажів від просипання у зазори кузову піввагону.

Також відмітки вантажовідправника у залізничній накладній свідчать, що відправником вжиті заходи щодо маркування вантажу. Вжиття таких заходів передбачено положеннями параграфу 9 розділу 2 ТУ, згідно з яким, при завантаженні вантажів мілких фракцій на відкритий рухомий склад відправник зобовязаний прийняти міри, які запобігають видуванню мілких частин вантажу в процесі перевезення, а також вимогами п.6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, затверджених Наказом Мінтрансу України 20.08.2001р. №542 та зареєстрованих в Мінюсті України 10.09.2001р. за №796/5987, згідно з яким, з метою забезпечення збереженості всіх вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу, на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.

Поряд з цим, лист станції Довжанська Донецької залізниці від 09.08.2011р. №786, який наданий у відповідь на лист ТОВ „АЛТИС АМД” від 03.08.2011р. №61-пр, та витяг з Книги предявлення вагонів вантажного парку до технічного обслуговування (форма ВУ-14) свідчать, що перед подачею до завантаження, вагон №66490616 був оглянутий оглядачами вагонів на предмет технічної справності, визнаний придатним у технічному відношенні для перевезення вугілля, про зо зроблений запис у книзі форми ВУ -14. При цьому, вагони, які подаються під завантаження на станції Ізотове, оглядаються вагонниками станції Довжанська і подаються локомотивами станції Довжанська.

Отже, встановлені обставини справи свідчать, що при завантаженні вантажу у вагон вантажовідправником, який знаходився у технічному стані, вжиті заходи щодо забезпечення транспортабельності та схоронності вантажу в процесі його перевезення, які передбачені вимогам ТУ та вимогам Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу і вантаж зданий до перевезення залізниці, яка прийняла вказаний вантаж до перевезення без жодних зауважень.

Відповідно до ст. 110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу. Разом з тим, у ст. 111 Статуту залізниць України наведено перелік обставин, наявність яких звільняє залізницю від відповідальності, зокрема, якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо не має ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час його перевезення.

Акти загальної форми, акти про технічний стан вагону та комерційні акти, які складені під час перевезення вантажу у вагоні №66187741 та досліджені судом в їх сукупності, дозволяють колегії суддів погодитись з висновком суду першої інстанції щодо наявності вини залізниці у недостачі вантажу та необгрунтованості доводів апеляційної скарги.

Оскільки зазначені акти свідчать, що - при надходженні вагону №66187741 на станцію призначення його недостача становила 19300 кг.; - про наявність ознак втрати вантажу під час його перевезення, а саме: наявність поглиблень над 2-3 люками праворуч довжиною 2500 мм, шириною 1500 мм, глибиною 500 мм та відсутність маркування у цих поглибленнях; наявність поглиблень над 5,6,7 люками праворуч по ходу поглиблення 4000х2600 до дна вагону та ліворуч над 5,6 люками нижче бортів на 1000 мм зі скосом 300 мм.; - про наявність технічної несправності вагону, яка виникла саме у процесі перевезення вантажу та не мала прихованого характеру, оскільки завантаження вантажу здійснено вантажовідправником у вагон, який знаходився у технічно справному стані, на станції Знамянка Одеської залізниці вагон також знаходився у технічно справному стані, а на станції Одеса Сортувальна було виявлено технічну несправність вагону - провисання люку, причиною якої стало обривання двох петель кріплення люка у звязку з чим і був проведений відповідний ремонт вагону.

Згідно з розрахунком вартості недостачі вантажу, що здійснений ФОП ОСОБА_5, та який співпадає з розрахунком, що здійснений ДП „Одеська залізниця” на вимогу суду, маса відповідальної недостачі вантажу, із врахуванням норми недостачі у розмірі 2% маси нетто вантажу 17928 кг, а її вартість 20617,20 грн., виходячи із вартості 1 тони антрациту 1150 грн. з ПДВ.

При цьому вартість антрациту підтверджується довідкою від 11.04.2011р. за вих. №44-пр, яка видана вантажовідправником згідно ст.115 Статуту залізниць України.

Отже, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно задовольнив позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про стягнення вартості недостачі вантажу в сумі 20617,2 грн., та встановив, що відповідальність за недостачу вантажу у вагоні №66187741 слід покласти на перевізника (відповідач-1), а вантажовідправника (відповідач-2) від такої відповідальності звільнити.

Доводи апелянта про те, що вагон поданий під завантаження був технічно несправний, не заслуговує на увагу суду, оскільки спростовується наявними в матеріалах справи відповідними актами. Посилання скаржника на те, що вантажовідправник до навантаження міг бачити несправність вагону, що, на його думку, підтверджується актами про технічний стан вагону за № 1 від 21.03.2011р., 25.03.2011р., спростовується актом, який був складений раніше 18.03.2011р. на станції Знаменка, про те, що вагон прибув на станцію технічно справний і всі люки були щільно закриті. Побачити провисання 6-го люка та зазор між кришками 5-го та 7-го люків вантажовідправник фактично не міг, оскільки такого провисання та зазору не було.

Також справність вагону підтверджується записом в книзі форми ВУ-14 на станції Довжанська відповідно з листом станції Довжанська від 09.08.2001р. № 756. Однак дані докази по справі скаржником залишені поза його увагою.

З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд доходить до висновку, що доводи апеляційної скарги безпідставні та не відповідають дійсним обставинам справи.

За таких обставин, апеляційний господарський суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги Державного підприємства „Одеська залізниця”, а отже оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державного підприємства „Одеська залізниця” - без задоволення.

Рішення господарського суду Одеської області від 07 вересня 2011 року у справі №10/17-2033-2011 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписаний 05.12.2011р.

Головуючий суддя А.І. Ярош

Суддя О.О. Журавльов

Суддя М.В. Михайлов