Постанова № 19920460, 29.11.2011, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" листопада 2011 р.Справа № 5024/1052/2011

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі: Головуючого судді: Воронюка О.Л. Суддів: Єрмілова Г.А., Лашина В.В.

При секретарі: Хомяк О.С.

За участю представників сторін:

від прокуратури Одеської області - Коломійчук І.О., посвідчення № 166 від 19.07.2011р.

від Фірми „SALETEAM INC” - Колпак А.Г., довіреність № б/н від 29.06.2011р.

від Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства - ОСОБА_1., довіреність № 14/3-12 від 02.03.2011р.

Інші представники сторін в судове засідання не з'явилися. Про час, дату та місце його проведення повідомлені належним чином.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Заступника прокурора Херсонської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Херсонської області та Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства

на рішення господарського суду Херсонської області від 09.09.2011р.

у справі № 5024/1052/2011

за позовом Заступника прокурора Херсонської області в інтересах держави в особі

Державної екологічної інспекції в Херсонської області та Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства

до Державного підприємства „Херсонське лісомисливське господарство”

Фірми „SALETEAM INC”

про визнання недійсним контракту №10-2009-С від 09.03.2010 року

Відповідно до ст. 44, 811 ГПК України здійснювалась фіксація судового процесу технічними засобами

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням господарського суду Херсонської області від 09.09.2011р. (суддя Александрова Л.І.) в задоволені позову Заступника прокурора Херсонської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Херсонської області та Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства - відмовлено, з мотивів недоведеності та безпідставності позовних вимог, оскільки спірний договір цілком відповідає вимогам чинного законодавства.

Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою по справі №5024/1052/2011 від 06.06.2011р. у вигляді заборони Херсонській митниці здійснювати митне оформлення необробленої деревини.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Заступник прокурора Херсонської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Херсонської області та Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати, постановити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі, судові витрати покласти на відповідачів у справі, посилаючись на порушенням судом норм матеріального права.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилається на те, що місцевий господарський суд при прийнятті оскарженого рішення дійшов помилкового висновку про те, що Положення про організацію та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини, затверджене наказом Державного комітету лісового господарства України від 19.02.2007р. № 42 „Щодо вдосконалення механізмів продажу необробленої деревини” (далі-Положення) не розповсюджується на зовнішньоекономічну діяльність, так як згідно із пунктами 1.2, 1.5, 2.1 цього Положення, воно стосується усіх постійних лісокористувачів та усієї необробленої деревини в обсязі її квартальної заготівлі.

Також Заступник прокурора Херсонської області вважає, що місцевий господарський суд у своєму рішенні помилково послався на листи Державного агентства лісових ресурсів України щодо доцільності і необхідності проведення підприємствами Херсонської області аукціонів з продажу необробленої деревини, як на доказ відсутності обовязку проводити такі аукціони, тому що ці листи не є нормативно-правовим актом, носять інформаційно-рекомендаційній характер і не є обовязковими до виконання.

У відзиві на апеляційну скаргу Херсонське обласне управління лісового та мисливського господарства вважає, що оскаржуване рішення винесено на підставі повного зясування обставин, які мають значення для справи, з урахуванням вимог матеріального та процесуального права, а вимоги, викладені в апеляційний скарзі є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Фірма „SALETEAM INC” вважає, що у задоволені апеляційної скарги Заступника прокурора Херсонської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Херсонської області та Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства до Державного підприємства „Херсонське лісомисливське господарство” та Фірми „SALETEAM INC” про визнання недійсним контракту №10-2009-С від 09.03.2010р. слід відмовити за необґрунтованістю, та залишити рішення суду від 09.09.2011р. без змін, з мотивів викладених у заперечені на апеляційну скаргу.

Державне підприємство „Херсонське лісомисливське господарство” не погоджуючись з доводами, викладеними в апеляційній скарзі, просить суд залишити рішення господарського суду Херсонської області від 09.09.2011р. без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, оскільки вважає її безпідставною та необґрунтованою, з мотивів викладених у відзиві.

Представники Державної екологічної інспекції в Херсонської області та Державного підприємства „Херсонське лісомисливське господарство” в судове засідання не з'явилися. Про час, дату та місце його проведення повідомлені належним чином, про причини незявлення суд не повідомили.

Враховуючи строки розгляду справи в апеляційній інстанції, передбачені ст. 102 ГПК України, судова колегія вважає, що неявка всіх представників сторін не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними в справі матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи, судова ко легія вважає, що апеляційна скарга Заступника прокурора Херсонської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Херсонської області та Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства не підлягає задоволенню з наступних під став.

Відповідно до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 377 Господарського кодексу України зовнішньоекономічною діяльністю суб'єктів господарювання є господарська діяльність, яка в процесі її здійснення потребує перетинання митного кордону України майном, зазначеним у частині першій статті 139 цього Кодексу, та/або робочою силою. Зовнішньоекономічна діяльність провадиться на принципах свободи її суб'єктів добровільно вступати у зовнішньоекономічні відносини, здійснювати їх у будь-яких формах, не заборонених законом, та рівності перед законом усіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності. Загальні умови та порядок здійснення зовнішньоекономічної діяльності суб'єктами господарювання визначаються цим Кодексом, законом про зовнішньоекономічну діяльність та іншими нормативно-правовими актами.

У статті 1 Закону України „Про зовнішньоекономічну діяльність” визначено, що зовнішньоекономічним договором (контрактом) є матеріально оформлена угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Відповідно до ч. 4 ст. 6 Закону України „Про зовнішньоекономічну діяльність”, суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Частиною 5 статті 6 зазначеного Закону встановлено, що зовнішньоекономічний договір (контракт) може бути визнаний недійсним у судовому порядку, якщо він не відповідає вимогам законів України або чинним міжнародним договорам, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України. Аналогічне положення міститься у ч. 3 статті 382 ГК України.

Стаття 215 ЦК України передбачає, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними” правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.03.2010р. між державним підприємством „Херсонське лісомисливське господарство” (продавець) та фірмою „SALETEAM INC” (Британські Віргінські Острови) (покупець) укладено контракт № 10-2009-С, з додатковими угодами №1 від 09.03.2010р., № 2 від 25.05.2010р. № 3 від 23.07.2010р., відповідно до умов якого ДП „Херсонське лісомисливське господарство” зобовязалось продати фірмі „SALETEAM INC” деревину для технологічних потреб (сосна) в кількості 700 куб.м.

Відповідно до п. 2.1 контракту, ціна одного кубічного метра деревини складає 23 долари США. Пунктом 2.2 контракту визначено, що загальна вартість орієнтовно складає 11 500 доларів США.

Згідно зі статтями 4, 10 та 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та Цивільного кодексу України, міжнародним договорам, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства. Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України).

Статтею 1 Закону України „Про зовнішньоекономічну діяльність” встановлено, що зовнішньоекономічна діяльність це діяльність субєктів господарської діяльності України та іноземних субєктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Відповідно до положень ст. 2 Закону України „Про зовнішньоекономічну діяльність”, одним з принципів зовнішньоекономічної діяльності є принцип верховенства закону, що полягає у регулюванні зовнішньоекономічної діяльності тільки законами України, а також забороні застосування підзаконних актів та актів управління місцевих органів, що у будь-який спосіб створюють для субєктів зовнішньоекономічної діяльності умови менш сприятливі, ніж ті, які встановлені законами України.

Як вбачається із змісту позовної заяви заступника прокурора Херсонської області, останній вважає, що укладення відповідачами спірного зовнішньоекономічного контракту повинно було відбуватись у відповідності із вимогами „Положення про організацію та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини”, затвердженого наказом Державного комітету лісового господарства України № 42 від 19.02.2007р. „Щодо вдосконалення механізмів продажу необробленої деревини”, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.02.07 р. за № 164/13431 (далі-Положення).

Згідно з п. 1.2. зазначеного Положення, реалізація необробленої деревини всіма постійними лісокористувачами здійснюється через аукціони з продажу необробленої деревини на біржі.

Згідно підпункту 1.6 пункту 1 Положення, учасником аукціону з продажу необробленої деревини - покупцем - може бути лише субєкт господарської діяльності незалежно від форми власності, резидент України, який бажає придбати необроблену деревину для забезпечення потреб власного деревообробного виробництва відповідно до умов аукціону від свого імені та за власний рахунок і не перебуває у стані ліквідації або проти якого не порушено справу про банкрутство.

Отже, цим Положенням фактично регулюються правовідносини із придбання деревини на аукціонах, які виникають між вітчизняними субєктами господарювання, резидентами України, а відтак, це Положення жодним чином не унормовує права та обовязки, які виникають на підставі зовнішньоекономічної діяльності, що виключає застосування його норм до даного спору.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв діловою обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно із наявними матеріалами справи, Фірма „SALETEAM INC” не є резидентом України, тому він не може бути учасником аукціону з продажу необробленої деревини, а відтак, при укладанні спірного зовнішньоекономічного контракту, сторони не могли порушити встановлені у Положенні вимоги.

Слід також зазначити, що наказ Держкомлісгоспу № 42 від 19.02.2007р. був прийнятий з метою вдосконалення організації роботи з реалізації необробленої деревини в країні, створення прозорого механізму ціноутворення, розвитку конкурентних засад у торгівлі деревиною, для забезпечення нею зростаючих потреб вітчизняних деревообробних підприємств, установ, організацій та населення, відповідно дія зазначеного Положення не розповсюджується на зовнішньоекономічну діяльність відповідачів по справі.

Згідно ч. 3 ст. 382 ГК України, зовнішньоекономічний договір (контракт) може бути визнаний недійсним у судовому порядку, якщо він не відповідає вимогам законів України або чинним міжнародним договорам, згоду на обовязковість яких надано Верховною Радою України.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія вважає, що заступник прокурора Херсонської області, всупереч вимог ст. 33 ГПК України, не довів належними доказами невідповідність спірного зовнішньоекономічного контракту Положенню, а також іншім нормативно-правовим актам, а тому місцевий господарський суд правомірно відмовив у задоволенні позову.

Виходячи з приписів ст. ст. 377, 382 ГК України, ст. 2 Закону України „Про зовнішньоекономічну діяльність”, якими визначено, що зовнішньоекономічна діяльність регулюється виключно законами, а також відсутність законодавчого обмеження укладання зовнішньоекономічних угод з продажу деревини, судова колегія доходить до висновку про те, що судом першої інстанції цілком вірно встановлені обставини справи та ним дана правильна юридична оцінка із застосуванням до спірних правовідносин належних норм матеріального права.

Судова колегія погоджується із доводами заступника прокурора Херсонської області про те, що листи Державного агентства лісових ресурсів України щодо доцільності і необхідності проведення підприємствами Херсонської області аукціонів з продажу необробленої деревини носять інформаційно-рекомендаційний характер, однак це не може бути підставою для скасування оскарженого рішення, оскільки, як зазначалося вище, спірний контракт не суперечить чинному законодавству.

Проте, Державне агентство лісових ресурсів України входить до системи центральних органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері лісового та мисливського господарства, здійснює державне управління в галузі ведення лісового і мисливського господарства, а також державного контролю за додержанням законодавства з ведення лісового господарства, узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції. Отже, його листи можуть вважатися розясненнями, які у сукупності з іншими доказами, зібраними по справі, підлягають оцінці судом згідно до положень ст. 43 ГПК України.

До того ж, основним мотивуванням суду першої інстанції в оскаржуваному рішенні є неможливість застосування Положення від 19.02.2007 р. № 42 до правовідносин, що виникли із зовнішньоекономічній діяльності, одним із учасників якої є юридична особа - нерезидент України.

Інші доводи скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи.

З урахуванням вище зазначеного, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені господарським судом на підставі всебічного, повного і обєктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, судова колегія вважає, що оскаржуване рішення господарського суду Херсонської області відповідає вимогам закону та обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Рішення господарського суду Херсонської області від 09.09.2011р. по справі № 5024/1052/2011 залишити без змін, а апеляційну скаргу Заступника прокурора Херсонської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Херсонської області та Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства залишити без задоволення.

Головуючий суддя О.Л. Воронюк

Суддя Г.А. Єрмілов

Суддя В.В. Лашин

Повний текст постанови підписано 05.12.2011р.