Постанова № 19919571, 24.11.2011, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" листопада 2011 р.

Справа № 5024/1341/2011

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Л.І. Бандури

суддів Л.В. Поліщук, В.Б. Туренко

при секретарі судового засідання: Н.Г. Попові

за участю представників сторін:

від позивача — М.В. Шишкін

від відповідача — не з'явився, про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Дистриб'ютерська компанія "Меркурій"

на рішення господарського суду Херсонської області від 28.09.2011 р.

у справі № 5024/1341/2011

за позовом Публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк" в особі Херсонської філії

до Приватного підприємства "Дистриб'ютерська компанія "Меркурій"

про стягнення 23248,08 грн.

ВСТАНОВИВ:

У липні 2011 р. Публічне акціонерне товариство "Кредитпромбанк" в особі Херсонської філії звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Приватного підприємства "Дистриб'ютерська компанія "Меркурій" 23248,08 грн. заборгованості, з них: 21764,38 грн. –заборгованість по комісії, 1483,70 грн. –пеня.

В обґрунтування позову товариство послалось на те, що відповідач в порушення умов договору банківської гарантії № 04/01/10-ГВЗ від 21.10.2010 р. не виконав свої зобов'язання в період листопад 2010 р. - лютий 2011 р.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 28.09.2011 р. (суддя Чернявський В.В.), оформленим відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 30.09.2011 р., позов задоволено частково: з відповідача стягнуто 20764,38 грн. боргу, 1349,87 грн. пені та судові витрати. У задоволенні вимог про стягнення з відповідача боргу в 1000 грн. за випуск гарантії та відповідної суми пені –96,40 грн. відмовлено у зв'язку з необґрунтованістю. Крім того, пеня в сумі 37,43 грн. нарахована позивачем в порушення 6-місячного строку, передбаченого ч. 6 ст. 232 ГК України.

Не погодившись з даним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив його скасувати, прийняти нове рішення про залишення позовної заяви без задоволення, посилаючись на необґрунтованість рішення суду. Так, скаржник зазначив, що договір банківської гарантії втратив чинність, оскільки у листопаді 2010 р. бенефіціаром на адресу банку направлено повідомлення про скасування гарантії.

Заслухавши доводи представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши надані докази та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія встановила:

21.10.2010 р. між Публічним акціонерним товариством "Кредитпромбанк" та Приватним підприємством "Дистриб'ютерська компанія "Меркурій" (наказодавець) укладено договір про надання банківської гарантії № 04/01/10-ГВЗ, за умовами якого банк надає гарантію на суму 1300000,00 грн., строком дії до 25 лютого 2011 року включно, на користь Відкритого акціонерного товариства "Пиво-безалкогольний комбінат "Славутич" (бенефіціар) у забезпечення виконання зобов'язань наказодавця за договором про надання послуг відповідального зберігання від 12 січня 2010 року № 37003/10 та згідно із заявою наказодавця про надання гарантії від 11 жовтня 2010 року № 1.

Строк дії зобов'язань наказодавця перед банком з відшкодування платежу за гарантію починається з дати видачі гарантії банком та закінчується у день, коли зобов'язання банку за гарантією дорівнює нулю, але не пізніше 14 березня 2011 року (п. 2.2. договору).

Згідно п. п. 3.1., 3.1.1. договору наказодавець не пізніше 15-го числа календарного місяця, наступного за місяцем, в якому виконано відповідну операцію за гарантією, сплачує банку наступні комісії та відшкодовує такі витрати: комісія за зобов'язаннями за гарантією, що складає 3,5 процента річних від фактичної суми гарантії, але не менше ніж 200 гривень 00 копійок за календарний місяць чи його частину. В разі невиконання наказодавцем зазначених у пункті 4.1.6 цього договору, з наступного календарного місяця комісія банку за зобов'язаннями за гарантією становить 5,5 процентів річних від фактичної суми гарантії, але не менше ніж 200 гривень 00 копійок за календарний місяць чи його частину, про що банк письмово повідомляє наказодавця. Термін, за який сплачується банку комісія за зобов'язаннями за гарантією, починається з дати видачі гарантії банком і закінчується в день закінчення строку дії зобов'язань наказодавця. Вказана комісія нараховується на фактичну суму зобов'язань за гарантією, виходячи із фактичної кількості днів у місяці, за який нараховується комісія, а кількість днів у році приймається рівною фактичній кількості днів у календарному році.

За умовами п. 4.1.5. договору наказодавець зобов'язаний сплачувати банку всі комісії і витрати, передбачені цим договором і тарифами, відшкодовувати витрати банку, пов'язані з випуском і обслуговуванням гарантії, в терміни, розмірах та в порядку, передбачені цим договором і тарифами банку.

Пунктом 4.1.6. договору встановлено, що наказодавець зобов'язаний забезпечити переведення 90 процентів надходжень грошової виручки наказодавця на його поточний рахунок, що відкритий у Херсонській філії банку, починаючи з 01.10.2010 р.

Відповідно до п. 5.2. договору у разі несплати або несвоєчасної сплати комісій і витрат банку, про які говориться в пункті 3.1. договору, наказодавець сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, вирахувана від суми несплачених комісій і витрат за кожний день прострочення.

16.11.2010 р. гарант повідомив принципала (лист № 5161/04-б.б.-02) про встановлення з листопада 2010 р. комісії за гарантією - 5,5 % річних відповідно до п. 3.1.1. договору з посиланням на порушення підприємством п. 4.1.6. договору.

Згодом листом від 21.02.2011 р. № 745/04.1-б.б-02 позивач повідомив наказодавця про звільнення банку від зобов'язань за гарантією у зв'язку з поверненням її оригіналу.

Однак, в порушення умов договору ПП "Дистриб'ютерська компанія "Меркурій" не виконало свої зобов'язання, передбачені п. п. 4.1.5., 4.1.6. договору, внаслідок чого за ним в період з 01.11.2010 р. по 14.02.2011 р. згідно розрахунку позивача утворилась заборгованість у сумі 21764,38 грн., в т. ч. 1000 грн. –за випуск гарантії, та пеня –1483,70 грн.

Статтями 560-562 Цивільного кодексу України встановлено, що за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Гарантія діє протягом строку, на який вона видана. Гарантія є чинною від дня її видачі, якщо в ній не встановлено інше. Гарантія не може бути відкликана гарантом, якщо в ній не встановлено інше. Зобов'язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов'язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов'язання.

Згідно ст. 567 ЦК України гарант має право на оплату послуг, наданих ним боржникові.

У відповідності до ст. 568 вказаного Кодексу зобов'язання гаранта перед кредитором припиняється у разі:

1) сплати кредиторові суми, на яку видано гарантію;

2) закінчення строку дії гарантії;

3) відмови кредитора від своїх прав за гарантією шляхом повернення її гарантові або шляхом подання гаранту письмової заяви про звільнення його від обов'язків за гарантією.

Гарант, якому стало відомо про припинення гарантії, повинен негайно повідомити про це боржника.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст. 193 Господарського кодексу України).

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

У відповідності до ст. 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 629 вказаного Кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором (ч. 4. ст. 231 ГК України).

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вбачається з матеріалів справи, ПП "ДК "Меркурій" порушило п. п. 4.1.5., 4.1.6. договору, у зв'язку з чим в період з 01.11.2010 р. по 14.02.2011 р. за ним утворилась заборгованість по комісії в сумі 20764,38 грн. та відповідна сума пені - 1349,87 грн., тому місцевий господарський суд обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в частині стягнення з відповідача зазначеної заборгованості.

Разом з тим, матеріалами справи не підтверджено виникнення у підприємства боргу за випуск гарантії в сумі 1000 грн. та відповідної суми пені –96,40 грн.

Крім того, банком в порушення 6-місячного строку, передбаченого ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахована пеня в сумі 37,43 грн., у зв'язку з чим суд першої інстанції підставно відмовив позивачу у задоволені вимог в частині стягнення вищевказаних сум.

Доводи скаржника щодо виконання своїх зобов'язань за договором від 21.10.2010 р., а також припинення банківської гарантії в листопаді 2010 року не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджені документально ані в господарському суді першої інстанції, ані в суді апеляційної інстанції, не дивлячись на витребування судовою колегією відповідних доказів.

Таким чином, підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду відсутні.

Керуючись ст. ст. 99, 103, 105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Херсонської області від 28.09.2011 р. у справі № 5024/1341/2011 залишити без змін, а апеляційну скаргу —без задоволення.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Головуючий суддя Л.І. Бандура

Суддя Л.В. Поліщук

Суддя В.Б. Туренко

Повний текст постанови підписано 25.11.2011 р.