Постанова № 19919091, 29.11.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.11.2011 № 05/5026/1263/2011

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Чорної Л.В.

суддів: Баранця О.М.

Калатай Н.Ф.

при секретарі

Кривошея О.В.

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_3 (представник за довіреністю)

від відповідача не зявився;

від третьої особи 1. не зявився;

від третьої особи 2 . не зявився

розглянувши апеляційну скаргу

Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Княжа»

на рішення

господарського суду

Черкаської області

від

17.08.2011 року

по справі

№ 05/5026/1263/2011 (суддя Швидкий В.А.)

за позовом

Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Княжа»

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропроект-Княжа»

треті особи, які

не заявляють

самостійних вимог

на предмет спору,

на стороні позивача

1.Відділ державної виконавчої служби Звенигородського районного управління юстиції

2.гр. ОСОБА_4

про

зобовязання повернути майно, взяте на зберігання

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Черкаської області від 17 серпня 2011 року, з урахуванням заяви про збільшення, в позові відмовлено.

Дане рішення мотивоване тим, що Позивачем не надано доказів, які б свідчили про наявність у нього права власності на розкидувачі мінеральних добрив марки МВД-0,5, а відсутність у Позивача права власності на описане майно позбавляє його права на витребування цього майна у Відповідача.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням місцевого господарського суду, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Княжа» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 17.08.2011 року та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення є незаконним, необґрунтованим, оскільки прийняте з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права та з допущенням неповного зясування обставин справи, невідповідності висновків суду викладених у рішенні обставинам справи.

Так, Апелянт зазначає, що судом неправильно встановлено дійсні відносини сторін, неправильно здійснив кваліфікацію правовідносин, тому безпідставно застосував норми матеріального права про віндикацію, за якими необхідно наявність права власності або титульного володіння.

В порушення вимог ст. 4-2 Господарського процесуального кодексу України суд порушив принцип рівності та змагальності сторін у судовому процесі, розглянуто справу за відсутності представників третіх осіб.

Апелянт стверджує, що довів факт отримання та зберігання Відповідачем майна Позивача, що було описано і передано на зберігання державним виконавцем та необхідність його повернення ліквідатору банкруту, що виконує функції керівника юридичної особи.

Також Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Княжа» зазначає, що відносини опису передачі на зберігання державним виконавцем, а далі витребування майна банкрута ліквідатором регулюються спеціальним Законом України «Про виконавче провадження», Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», де передбачені спеціальні процедури оскарження дій державного виконавця, виключення майна з опису, оскарження дій ліквідатора особам, які вважають порушеним своє право власності.

Суд не надав можливості Позивачу підготувати і надати докази, які б підтверджували його право власності, якщо вважав, що акт державного виконавця ні ким не скасований не є доказом, що Позивач належний отримувач майна зі зберігання.

Суд помилково зробив висновок, що Позивач на правах зберігання не може отримати майно Відповідача, оскільки відсутній договір зберігання, оскільки такий висновок прямо суперечить нормі ст. 954 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2011 року апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Княжа» прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження по справі № 18/5026/1263/2011.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду змінено склад колегії суддів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.11.2011 року продовжено строк розгляду справи в порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропроект-Княжа», Відділ державної виконавчої служби Звенигородського районного управління юстиції та гр. ОСОБА_4 своїх представників, чи особисто, в судове засідання жодного разу не направили, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.11.2011 року зобовязано підрозділ примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Черкаській області подати до Київського апеляційного господарського суду матеріали по зведеному виконавчому провадженню про стягнення боргів з СТОВ «Княжа».

Доказів виконання зазначеного матеріали справи не містять.

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Княжа» подало додаткові письмові пояснення, зі змісту яких вбачається, що право власності Позивача на сільськогосподарську техніку підтверджується в т.ч.: банківською випискою з розрахункового рахунку Позивача, копіями з матеріалів виконавчого провадження в межах якого було описано дану техніку, зокрема копією постанови про призначення субєкта оціночної діяльності від 22.04.2009 року, копією висновку субєкта оціночної діяльності про ринкову вартість спірного майна від 08.06.2009 року; копії фото взятого на зберігання майна з матеріалів виконавчого провадження, копією заявки на реалізацію арештованого майна від 21.08.2009 року.

Також Позивач повідомив, що вартість арештованого майна становить 56200,00 грн.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як було встановлено під час судового розгляду в суді першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, постановою господарського суду Черкаської області від 11 травня 2010 року у справі № 14/2428 СТОВ «Княжа» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Ярмолінського Ю.В. /т. 1, а.с. 20-21/.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 31 травня 2011 року у справі № 14/2428 продовжено строк ліквідаційної процедури боржника та повноваження ліквідатора банкрута /т. 1, а.с. 22/.

Відповідно до статті 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ліквідатор з дня свого призначення здійснює повноваження, визначені вказаною статтею Закону, в тому числі, вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

Так, на підставі зазначеної статті арбітражний керуючий в ході виконання своїх зобовязань встановив, що 08.04.2009 року державним виконавцем ДВС Звенигородського районного управління юстиції був накладений арешт шляхом складання акту опису на все майно СТОВ «Княжа». В ході проведення опису було описано та надано в зберігання представнику ТОВ «Агропроект-Княжа» ОСОБА_4 наступне майно: контора (будівля) цегляна, борона важка дискова 1 шт. (БДТ-7), сівалка СПЧ-6 1 шт., МВД-0,5 (розкидач мінеральних дорив, зеленого кольору, індикатори відсутні) 2 штуки. Вказане майно було описано та арештовано державним виконавцем в порядку виконання зведеного виконавчого провадження відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» /т.1, а.с. 9-10/.

Відповідно до статті 65 Закону України «Про виконавче провадження» (в ред. станом на 11.05.2010 року) у випадку ліквідації боржника юридичної особи, в тому числі внаслідок визнання боржника банкрутом, виконавчий документ передається до ліквідаційної комісії або арбітражного керуючого для вирішення питання про подальший порядок виконання рішення у встановленому порядку.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та ст. 212 Господарського кодексу України всі майнові активи банкрута включаються до ліквідаційної маси та в порядку ст. 30 зазначеного Закону підлягають продажу ліквідатором.

09.07.2010 року була проведена інвентаризація майна. комісію не було виявлено в наявності описаного вище майна, а саме: розкидач мінеральних добрив МВД-0,5 2 штуки; борона важка дискова 1 шт. (БДТ-7); сівалка СПЧ-6 1 шт. /т. 1, а.с. 12-16/.

Відповідно до статті 58 Закону України «Про виконавче провадження» (в ред. станом на 08.04.2009 року) арештоване майно може передаватися на зберігання боржникові або іншим особам, призначеним державним виконавцем під розписку в акті опису.

Господарський суд Черкаської області, відмовляючи в задоволені позовних вимог Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Княжа», дійшов висновку, що спірне майно належить пайовикам КСП ім. Калініна с. Княжа згідно договорів від 12.04.2001 року, а тому у позивача відсутні правові підстави для витребування майна у відповідача.

Однак, приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд Черкаської області не врахував наступне.

Відповідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 55 Закону України «Про виконавче провадження» /в ред. від 05.03.2009 року/ арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем, зокрема, шляхом проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

За змістом частини 4 статті 55 зазначеного Закону під час проведення опису й арешту майна боржника державний виконавець вправі оголосити заборону розпоряджатися ним, а в разі потреби - обмежити право користування майном або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису й арешту.

Відповідно до частини 5 статті 55 та частини 5 статті 58 Закону порушення заборони державного виконавця розпоряджатися або користуватися майном, на яке накладено арешт, тягне за собою відповідальність зберігача майна, передбачену законом.

Статтею 58 Закону встановлено, що майно, на яке накладено арешт, за винятком майна, зазначеного в частині восьмій статті 55 цього Закону, передається на зберігання боржникові або іншим особам, призначеним державним виконавцем (далі - зберігачеві), під розписку в акті опису. Копія акта опису майна видається боржникові, стягувачеві, а у випадках, коли обовязок зберігання майна покладено на іншу особу, - також зберігачеві.

Особа, якій передано на зберігання описане майно, може ним користуватися, якщо особливості цього майна у разі користування не призведуть до його знищення або зменшення цінності.

В пункті 6.6.6. Інструкції про проведення виконавчих дій від 15.12.1999 року за № 74/5 вказано, що Акт опису й арешту майна підписується державним виконавцем, понятими, зберігачем майна, боржником та стягувачем, іншими особами, які були присутні при накладенні арешту на майно. У разі відмови від підпису сторін чи інших осіб, що були присутні при виконанні, про це робиться відмітка в акті. Якщо описане майно передано на зберігання не боржникові, а іншій особі, то акт опису й арешту майна складається в трьох примірниках. Перший залишається в провадженні державного виконавця, а інші вручаються зберігачеві майна та боржнику під розписку (на першому примірнику).

Відповідно до ст. 59 Закону особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту.

В Акті опису й арешту майна серії АА № 654275 від 08.04.2009 року вказано, що на описане майно накладено арешт і встановлено заборону відчуження. Описане майно прийняв на відповідальне зберігання, копію акта опису й арешту майна отримав Директор ТОВ «Агропроект-Княжа» ОСОБА_4.

Таким чином, із наведеного вбачається, що майно було передано на зберігання ТОВ «Агропроект-Княжа» в особі директора товариства, який відповідно до чинного законодавства діє від імені та в інтересах товариства. Зазначене знайшло своє відображення у постанові Вищого господарського суду України від 17.09.2009 року у справі № 18/202.

Так, за статтею 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобовязується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Виходячи з наведеного, між сторонами по справі виникли правовідносини, повязані зі збереженням майна, що регулюються нормами глави 66 ЦК України.

Відповідно до статті 953 ЦК України зберігач зобовязаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

Як свідчать матеріали справи № 05/5026/1263/2011 арбітражний керуючий Ярмолінський Ю.В. звернувся до ТОВ «Агроект-Княжа» із листом № 14/2428-162 від 24.02.2011 року про повернення майна, оскільки у звязку із відкриттям ліквідаційної процедури всі виконавчі провадження зупиняються, тому державний виконавець не може витребовувати майно від зберігача, і ця функція покладена законом на ліквідатора /т., а.с. 11/.

Доказів реагування матеріали справи не містять.

Главою 66 Цивільного кодексу України Закон визначає сторони у правовідносинах зберігання як зберігач та поклажодавець, тобто закон не вимагає встановлення судом власника майна. Вирішення питання про визнання права власності на вищезазначене майно не є предметом розгляду даної справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції всупереч ст.ст. 47, 43, 84 Господарського процесуального кодексу України помилково не надано належної правової оцінки правовідносинам сторін, якими є відносини зберігання, і які регулюються главою 66 Цивільного кодексу України.

Разом з цим, слід зазначити, що згідно довідки № 01/2011 року від 08.06.2011 року наданої субєктом оціночної діяльності ТОВ «Катеринопільський Торговий Дім» ймовірна ринкова вартість розкидача мінеральних добрив МВД 0,5 з урахуванням терміну експлуатації та фізичного зносу становить 4000,00 грн. згідно довідки № 01-05/11 р. від 04.07.2011 року наданої субєктом оціночної діяльності ТОВ «Катеринопільський Торговий Дім» ймовірна ринкова вартість Борони важкої дискової (БДТ-7) з урахуванням терміну експлуатації та фізичного зносу становить 32000,00 грн., а Сівалки СПЧ-6 з урахуванням терміну експлуатації та фізичного зносу становить 16200,00 грн. /т. 1, а.с. 17, 31/.

Отже, загальна вартість майна становить 56200,00 грн.

За таким обставин, апеляційна скарга Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Княжа» підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Черкаської області від 17.08.2011 року у справі № 05/5026/1263/2011 скасуванню з прийняттям нового, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Княжа» задовольнити, рішення господарського суду Черкаської області від 17.08.2011 року у справі № 05/5026/1263/2011 скасувати, з прийняттям нового, яким позовні вимоги задовольнити.

Зобовязати Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропроект-Княжа» (18000, м. Черкаси, вул. Квіткова, 4, кім. 14, код ЄДРПОУ 36037674) повернути Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Княжа» (20243, Черкаська область, Звенигородський район, село Княжа, код ЄДРПОУ 03792734) майно взяте на зберігання відповідно до акту опису й арешту майна СТОВ «Княжа» від 08.04.2009 року, а саме: МВД-0,5 (розкидач мінеральних дорив, зеленого кольору, індикатори відсутні) 2 штуки; борона важка дискова 1 шт. (БДТ-7); сівалка СПЧ-6 1 шт. синього кольору, загальною вартістю 56200 (пятдесят шість тисяч двісті) грн. 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропроект-Княжа» (18000, м. Черкаси, вул. Квіткова, 4, кім. 14, код ЄДРПОУ 36037674) на користь Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Княжа» (20243, Черкаська область, Звенигородський район, село Княжа, код ЄДРПОУ 03792734) 562 (пятсот шістдесят дві) грн. витрати по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропроект-Княжа» (18000, м. Черкаси, вул. Квіткова, 4, кім. 14, код ЄДРПОУ 36037674) на користь Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Княжа» (20243, Черкаська область, Звенигородський район, село Княжа, код ЄДРПОУ 03792734) 281 (двісті вісімдесят одна) грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

Видачу наказів доручити господарському суду Черкаської області.

2. Матеріали справи № 05/5026/1263/2011 повернути до господарського суду Черкаської області.

3. Копію постанови надіслати сторонам у справі та третім особам.

Головуючий суддяЧорна Л.В.

СуддіБаранець О.М.

Калатай Н.Ф.