Постанова № 19919030, 22.11.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.11.2011 № 6/81

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Дзюбка П.О.

суддів: Сотнікова С.В.

Суліма В.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Відкритого акціонерного товариства "Київенергобуд"

на рішення Господарського суду м. Києва від 24.02.2006 року

у справі № 6/81 (суддя: Ковтун С.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Столиця-Центр Плюс"

до1. Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна"

2. Державного підприємства ”Антонов Фінанс”

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Будкомплексінвест"

про визнання права власності та зобовязання вчинити дії

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 дов. № 61 від 10.10.2011р.

від відповідача-1: не зявився

від відповідача-2: ОСОБА_2. до. №25-11 ід 05.09.2011

від відповідача-3: не зявився

від скаржника: ОСОБА_3. дов. б\н від 20.07.2011р.

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду міста Києва від 24.02.2006р. у справі № 6/81 позов задоволено повністю. Визнано право власності на обєкти незавершеного будівництва будівлі готелю, що розташований в м. Києві по вул. Костянтинівська, 34, за ТОВ “Столиця-центр плюс”. Зобовязано Комунальне підприємство “Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на обєкти нерухомого майна” здійснити державну реєстрацію права власності на обєкт незавершеного будівництва, що розташований в м. Києві по вул. Костянтинівська, 34, за ТОВ “Столиця-центр плюс”. Стягнуто з Комунального підприємства “Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на обєкти нерухомого майна ” на користь ТОВ “Столиця-центр плюс” 85,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

ВАТ “Київенергобуд” не погоджуючись з прийняттям місцевим господарським судом даного рішення, звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить: скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 24.02.2006р., припинити провадження у справі № 6/81 в частині зобовязання Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на обєкти нерухомого майна», здійснити державну реєстрацію права власності на обєкт незавершеного будівництва. У задоволенні позовних вимог в частині визнання права власності на обєкт незавершеного будівництва за Товариством з обмеженою відповідальністю ”Столиця-центр плюс”-відмовити ВАТ ”Київенергобуд” в апеляційній скарзі посилається на те, що оскаржуваним рішенням господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки при умові, що скаржник не брав участі у справі. Апеляційна скарга аргументована тим, що при винесенні рішення судом не прийнято до уваги те, що дійсним власником проданого ТОВ ”Столиця-центр плюс” майна є ВАТ ”Київенергобуд” і ці обставини судом не досліджені. Крім цього, скаржник посилається на те, що господарський суд прийняв рішення з питань, що віднесені до компетенції адміністративних судів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2011р. було прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено справу до розгляду на 11.10.2011р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2011 р. було відкладено розгляд справи на 01.11. 2011р.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 01.11.2011р. було відкладено розгляд справи на 15.11.2011р. та замінено Київський державний дослідний завод ”Еталон” його правонаступником - Державним підприємством «Антонов - Фінанс».

В судовому засіданні 15.11.2011 року судом було оголошено перерву в розгляді справи до 22.11.2011р. та продовжено строк вирішення спору.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Київського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Позовні вимоги мотивовані тим, що КП «Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на обєкти нерухомого майна», в порушення статті 331 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що право власності на обєкт незавершеного будівництва реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, було відмовлено позивачу в реєстрації права власності на обєкт незавершеного будівництва готелю.

Місцевим судом позов задоволено повністю. Рішення місцевого суду мотивоване тим, що КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" неправомірно відмовило ТОВ ”Столиця-центр плюс” в реєстрації права власності на обєкт незавершеного будівництва. Підставою для визнання права власності на обєкт незавершеного будівництва за ТОВ ”Столиця-центр плюс”, суд вказав Договір № 106, укладений між акціонерним комерційним агропромисловим банком ”Україна”, ТОВ ”Столиця-центр плюс” та КДДЗ ”Еталон”. При цьому, суд визнав встановленим факт володіння акціонерним комерційним агропромисловим банком ”Україна” 100 % прав на обєкт незавершеного будівництва на момент укладення Договору № 106, які йому були передані ТОВ «АФ «Таурус» та ВАТ ”Київенергобуд”.

Між тим, апеляційний суд не погоджується з зазначеним висновком суду першої інстанції. При цьому вважає, що зазначені висновки зроблені судом першої інстанції у результаті неповного зясування обставин справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права враховуючи наступне.

За результатами дослідження матеріалів справи Київським апеляційним господарським судом було встановлено наступні обставини справи.

09.11.1995р. між ВАТ ”Київенергобуд” та АКАПБ ”Україна” укладено кредитний договір № 01-11-95. З метою забезпечення виконання зазначеного кредитного договору між даними юрособами укладено договір застави від 13.11.1995р.. Предметом застави за вказаним договором визначено пятиповерховий житловий будинок №86/1 по просп. Науки в м. Києві.

15.07.1997р. ВАТ ”Київенергобуд” уклало Заводом «Еталон» договір передачі № 317 за яким всі права на незавершене будівництво готелю на 30 місць по вул. Костянтинівській, 34 передано ВАТ ”Київенергобуд”.

Між ВАТ ”Київенергобуд”та АК АПБ ”Україна” укладено Додаткову угоду до договору застави нерухомого майна від 13.11.1995р., відповідно до якої ВАТ ”Київенергобуд” передало в заставу АКАПБ ”Україна” незавершене будівництво готелю на 30 місць по вул. Костянтинівській, 34. Відповідно до ч. 2 п. 1 зазначеної Додаткової угоди до кредитного договору № 01-11-95, право власності на все незавершене будівництво готелю на 30 місць по вул. Костянтинівській, 34 належить ВАТ ”Київенергобуд”.

15.07.1997р. ВАТ ”Київенергобуд”та АК АПБ ”Україна” склали Акт прийому-передачі незавершеного будівництва готелю на 30 місць по вул. Костянтинівській, 34. Відповідно до вказаного Акту його сторони відповідно до додаткової угоди до договору застави від 13.11.1995р. передали комплект проектно-конструкторської документації, комплект кошторисної документації та акти виконаних робіт.

Листом № 040-40/468 від 28.11.1997р. АК АПБ ”Україна” дозволив ВАТ ”Київенергобуд” продати незавершене будівництво готелю на 30 місць по вул. Костянтинівській, 34.

14.08.1998р.АКАПБ ”Україна” звернувся до ВАТ ”Київенергобуд” із листом №11-547 звказаноголиставбачається,щостаномна14.08.98р.кредитні договори не погашені,об'єктизаставинепередано.

01.11.1999р. між ВАТ ВАТ ”Київенергобуд” та АКАПБ ”Україна” складено Акт звірки розрахунків по кредитним договорам № 01-11-95 і № 02-11-95 між ВАТ ”Київенергобуд” і АКБ ”Україна” станом на 01.11.1999р. Відповідно до вказаного Акту борг по кредитних договорах було не погашено.

Таким чином, Київським апеляційним господарським судом встановлено, що зазначена у Акті від 15.07.1997р. подія передачі майна не відбулася, що свідчить про те що ВАТ ”Київенергобуд”продовжуєперебувативласникоммайна.

Між тим, 30.11.1999р. ВАТ ”Київенергобуд” та АКАПБ ”Україна” уклали Договір погашення заборгованості по кредитним договорам № 01-11-95 від 09.11.1995р. і № 02-11-95 від 14.11.1996р. Відповідно до цього Договору ВАТ ”Київенергобуд” зобов'язувався погасити АКАПБ ”Україна”свій борг та борг АФ ”Таурус”. П. 3.2 вказаного договору сторони передбачили, що всі права на обєкт незавершеного будівництва переходять до ВАТ ВАТ ”Київенергобуд”.

Листом № 074/418 від 10.07.00 АК АПБ ”Україна” заявив про відсутність будь-яких претензій за кредитними договорами № 01-11-95 від 9.11.95 і № 02-11.95 від 14.11.96, про відсутність підстав для звернення стягнення на незавершене будівництво готелю на 30 місць по вул. Костянтинівській, 34 та про те, що таке звернення не буде проводитися.

Зазначені документи свідчать про відсутність правочину, який би свідчив про перехід до АК АПБ ”Україна” права власності на предмет застави - незавершене будівництво готелю на 30 місць по вул. Костянтинівській, 34.

Також, доказом відсутності зобовязань Київський апеляційний господарський суд бере до уваги Постанову Вищого господарського суду України від 12.07.06р., якою ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.04.06р. про відмову АКАПБ ”Україна” у визнані кредитором ВАТ ”Київенергобуд” з підстав відсутності будь-яких майнових претензій, залишено без змін.

З огляду на викладене колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність правочину, на підставі якого право власності перейшло від ВАТ ”Київенергобуд”до АК АПБ ”Україна” і, відповідно, про відсутність у АКАПБ ”Україна” права власності.

Враховуючи вищевикладене апеляційний суд робить висновок, що розгляд спору про визнання права власності на вказаний обєкт незавершеного будівництва безпосередньо стосується права власності ВАТ ”Київенергобуд” на обєкт незавершеного будівництва. Приймаючи рішення про визнання права власності на обєкт незавершеного будівництва за ТОВ ”Столиця-центр плюс” суд вирішив питання про права скаржника за умови незалучення його в якості сторони у справі.

Таким чином, аналізуючи вищевикладене, згідно п.3 ч. 3 ст. 104 ГПК України Господарський суд міста Києва вирішив питання щодо спірного майна за відсутності ВАТ ”Київенергобуд”. За таких обставин Київський апеляційний господарський суд відмовляє ТОВ ”Столиця-центр плюс”в визнанні права власності на обєкт незавершеного будівництва.

До того ж, як вбачається з матеріалів справи 08.09.2004 між АК АПБ ”Україна”, ТОВ ”Столиця-центр плюс” та Київський державний дослідний завод ”Еталон” укладено договір № 106.

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору АК АПБ ”Україна” - первісний кредитор, відступив, а ТОВ «Столиця-центр плюс» - новий кредитор, прийняв на себе майнові права на обєкт незавершеного будівництва - готель на 30 місць по вул. Костянтинівській, 34.

Відповідно до п. 1.2.8 вказаного договору АК АПБ ”Україна” - первісний кредитор, володів 100 % прав на обєкт незавершеного будівництва - готель на 30 місць по вул. Костянтинівській, 34. При цьому, відповідно до п. 1.2.3 договору, право власності на частину обєкту перейшло від ТОВ ”АФ ”Таурус” на підставі Акту приймання-передачі майнових прав від 27.07.03, а, відповідно до п. 1.2.7 вказаного договору, право власності на іншу частину обєкту незавершеного будівництва перейшло до АК АПБ ”Україна” від ВАТ ”Київенергобуд” на підставі Акту від 15.07.97.

Оскільки із листа АК АПБ ”Україна”№ 074/418 від 10.07.00 вбачається виконання ВАТ ”Київенергобуд” умов Договору погашення заборгованості від 30.11.1999, укладеного між ВАТ ”Київенергобуд” та АК АПБ ”Україна”, п. 3.2 якого сторони передбачили, що за таких умов право власності на обєкт незавершеного будівництва переходить до ВАТ ”Київенергобуд”, суд дійшов висновку про відсутність у АК АПБ ”Україна” права розпорядження обєктом незавершеного будівництва в частині отриманій від ТОВ ”АФ”Таурус”.

Оскільки за Актом від 15.07.97 в заставу було передано комплект проектно-конструкторської документації, комплект кошторисної документації та акти виконаних робіт, а не сам обєкт незавершеного будівництва, суд дійшов висновку про відсутність у АК АПБ ”Україна” прав на розпорядження цим обєктом в частині отриманій від ВАТ ”Київенергобуд”.

За таких умов Київський апеляційний господарський суд вважає необґрунтованим висновок про правомірність набуття ТОВ ”Столиця-центр плюс” права власності та реєстрацію такого права. АКАПБ ”Україна”не набув статусу власника спірного майна відповідно до чинного законодавства. Тому був позбавлений права відступати майнові права. Дана обставина встановлена Вищим господарським судом України в Постанові від 13.04.11р. у справі 2/72, яка містить преюдиційні факти для справи № 6/81..

Оскільки, відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Частина 2 вказаної статті підставами для виникнення цивільних прав, крім іншого, визначає договори та інші правочини. У розвиток зазначеної норми ст. 328 Цивільного кодексу України вказує, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Отже, беручи до уваги, що матеріалах справи відсутні докази, які є підставою для переходу права власності від ВАТ ”Київенергобуд” до АК АПБ ”Україна”право власності у АК АПБ «Україна» не виникло. Посилання ТОВ ”Столиця-центр плюс” на Договір застави нерухомого майна від 13.11.1995 (із додатковою угодою) та укладений на виконання цього договору Акт від 15.07.1997 колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки в розумінні Глави 59 Цивільного кодексу України укладення договору застави не передбачає безумовного переходу права власності на предмет застави і за Актом від 15.07.1997 було передано не майно, а документація щодо цього майна. Також судом враховано, що до укладення договору № 106 АК АПБ ”Україна” визнав, що усі зобовязання ВАТ ”Київенергобуд” погашені і звернення стягнення на майно проводитися не буде, що свідчить про відсутність підстав для настання наслідків, передбачених п.8 договору застави. Апеляційним судом також враховані вимоги ст. 590 Цивільного кодексу України, відповідно до якої «звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом», та відсутність підстав для звернення стягнення у порядку встановленому договором і доказів здійснення такої реалізації за рішенням суду.

Ст. 13 Цивільного кодексу України вказує на те, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 317 Цивільного кодексу України, права володіння, користування та розпоряджання майном належать власникові.

Відповідно до ст. 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Ст. 658 Цивільного кодексу України вказує на те, що право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару.

Оскільки АК АПБ ”Україна” не набув права власності на обєкт незавершеного будівництва, то і відчужувати зазначені права він не міг. З огляду на це право власності у ТОВ ”Столиця-центр плюс” не виникло.

28.03.05 між ТОВ ”Столиця-центр плюс” та Київським державним дослідним заводом ”Еталон” було укладено договір № 10/б про дольову участь у будівництві.

Предметом вказаного договору є здійснення спільної діяльності по будівництву готелю, у звязку із чим позивач зобовязувався забезпечити своєчасне фінансування проектування і будівництва готелю, а також повязаних із будівництвом витрат, а Київський державний дослідний завод ”Еталон” зобовязувався організувати роботи, повязані із будівництвом, укласти необхідні договори, закінчити будівництво та здати його в експлуатацію, передати ТОВ ”Столиця-центр плюс” збудований готель. Також договором передбачено, що право власності на готель буде належати ТОВ ”Столиця-центр плюс”.

31.12.2005 р. Київський державний дослідний завод ”Еталон” передав ТОВ ”Столиця-центр плюс” результати всіх будівельних робіт на обєкті незавершеного будівництва готелю на 30 місць по вул. Костянтинівській, 34.

В матеріалах справи відсутні докази наявності між Київським державним дослідним заводом ”Еталон” та ТОВ ”Столиця-центр плюс”будь-якого спору щодо прав на обєкт незавершеного будівництва готелю на 30 місць по вул. Костянтинівській, 34, або охоронюваних законом інтересів, повязаних із цим обєктом.

14.01.06 між ТОВ ”Столиця-центр плюс” та ТОВ ”Будкомплексінвест” укладено договір № 8/Б, предметом регулювання якого є ті ж правовідносини, що і за договором № 10/Б, і він укладений на його заміну.

В матеріалах справи відсутні докази наявності спору між ТОВ ”Столиця-центр плюс” та ТОВ ”Будкомплексінвест” щодо прав на обєкт незавершеного будівництва готелю на 30 місць по вул. Костянтинівській, 34, або охоронюваних законом інтересів, повязаних із цим обєктом.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України, «власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності».

Як вбачається із матеріалів справи ТОВ «Столиця-центр плюс» не набуло права власності на обєкт незавершеного будівництва. Крім цього в матеріалах справи відсутні докази невизнання або оспорювання такого права.

За таких умов колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмовити ТОВ ”Столиця-центр плюс” у задоволенні позову про визнання права власності на обєкт незавершеного будівництва - готель на 30 місць по вул. Костянтинівській, 34.

Як вбачається із матеріалів справи листом № 5621 від 3.02.06 КП ”Київське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на обєкти нерухомого майна” відмовило ТОВ ”Столиця-центр плюс” у здійснення реєстрації права власності на обєкт незавершеного будівництва - готель на 30 місць по вул. Костянтинівській, 34 з мотивів не завершення будівництва та прийняття його в експлуатацію. Зазначену відмову у здійсненні реєстрації ТОВ ”Столиця-центр плюс” оскаржило до господарського суду м. Києва. Судом першої інстанції задоволено вимоги ТОВ ”Столиця-центр плюс” про зобовязання КП ”Київське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на обєкти нерухомого майна” зареєструвати право власності на обєкт незавершеного будівництва - готель на 30 місць по вул. Костянтинівській, 34.

Натомість, підвідомчість справ господарським судам встановлена ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої спори про оскарження субєктів господарювання не віднесені до компетенції господарських судів.

Чинним на час винесення оскаржуваного рішення Господарським процесуальним кодексом України не передбачено можливості об'єднання в одне провадження вимог, що підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства. Тому в разі подання позову, в якому такі вимоги об'єднано, господарський суд приймає позовну заяву в частині вимог, що підлягають розглядові господарськими судами, а в іншій частині з посиланням на пункт 1 частини першої статті 62 ГПК - відмовляє у прийнятті позовної заяви. Якщо у розгляді справи буде встановлено, що провадження у відповідній частині порушено помилково, господарський суд припиняє провадження у справі в цій частині згідно з пунктом 1 частини першої статті 80 ГПК.

Оскільки, з огляду на ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України спори про оскарження субєктом господарювання дій (бездіяльності) органу державної влади, органу місцевого самоврядування, іншого суб'єкта владних повноважень, їхньої посадової чи службової особи, що випливають з наданих їм владних управлінських функцій, якщо ці дії (бездіяльність) не пов'язані з відносинами, врегульованими господарським договором, віднесені до компетенції адміністративних судів, суд дійшов висновку про необхідність припинити провадження у частині зобовязання КП ”Київське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на обєкти нерухомого майна” здійснити реєстрацію права власності на обєкт незавершеного будівництва - готель на 30 місць по вул. Костянтинівській, 34.

Дана правова позиції викладена у Рекомендаціях Вищого господарського суду № 04-5/120 від 27.06.2007 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам».

Київський апеляційний господарський суд вважає, що, вирішуючи даний спір по суті заявлених вимог, суд першої інстанції наведеним правовим положенням не було надано юридичного аналізу в контексті спірних правовідносин. З вищевикладеного вбачається, що позовні вимоги позивача в частині зобовязання КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна» здійснення державної реєстрації права власності на обєкт незавершеного будівництва будівлі готелю, що знаходиться в м. Києві по вул. Костянтинівська, 34 за ТОВ ”Столиця-центр плюс” слід розглядати за правилами адміністративного судочинства України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 80 ГПК України Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України. За таких умов, апеляційний суд приходить до висновку, що провадження по справі в цій частині підлягає припиненню.

ТОВ ”Столиця-центр плюс” 22.11.11 було долучено до матеріалів справи постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.11.2011р. у справі №2/72-41-165 за позовом ВАТ ”Київенергобуд” до ТОВ ”Столиця-центр плюс”, АК АПБ ”Україна”, Київського державного дослідного заводу ”Еталон” про визнання недійсним договору №106 від 08.09.2004р. та витребування майна із чужого незаконного володіння. Факти, встановлені вказаною постановою, знайшли своє підтвердження під час розгляду даного спору та враховані апеляційним судом при прийнятті рішення.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. ВАТ ”Київенергобуд” довів ті обставини, на які він посилався як на підставу своїх заперечень, а тому вони можуть бути підставою для скасування чи зміни рішення господарського суду першої інстанції.

Згідно ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції прийшла до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з підстав, що зазначені в апеляційній скарзі.

Витрати по сплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст.49 ГПК України, при відмові в задоволенні позовних вимог покладаються на позивача. На позивача (ТОВ ”Столиця-центр плюс”) також покладається відповідно до ч. 2 ст. 49 державне мито, що було сплачено ВАТ ”Київенергобуд” за подання апеляційної скарги.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 22, 33, 38, 49, 80, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Київенергобуд” задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 24.02.2006 р. у справі № 6/81 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким в частині визнання права власності на обєкт незавершеного будівництва за Товариством з обмеженою відповідальністю ”Столиця-центр плюс” - відмовити.

4. Провадження по справі в частині зобовязання Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на обєкти нерухомого майна» здійснити державну реєстрацію права власності на обєкт незавершеного будівництва - припинити.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ”Столиця-центр плюс” (м. Київ, вул. Авіаконструктора Антонова, 5-Б, рахунок № 2600531361201 в філії АБ «Південний» в м. Києві, МФО 320917, код 32343889), або з іншого рахунку, що буде встановлено під час виконання рішення на користь Відкритого акціонерного товариства ”Київенергобуд” (м. Київ, вул. Антоновича, 47-б, рахунок № 26004030000890 в Київській філії АКБ «Індустріалбанк» в м. Києві, МФО 320962, код 04630689) 42,50 грн. (сорок дві гривні пятдесят копійок) державного мита.

6. Матеріали справи № 6/81 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили, шляхом подачі касаційної скарги до апеляційного суду, який прийняв оскаржувану постанову.

Головуючий суддяДзюбко П.О.

СуддіСотніков С.В.

Сулім В.В.