Постанова № 19918937, 21.11.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.11.2011 № 4/323

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Алданової С.О.

суддів:

при секретарі Дімаковій Г.О.

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_1 (довіреність №815 від 10.10.2011 р.)

від відповідача - ОСОБА_2 (довіреність №259 від 20.10.2011 р.)

від третьої особи ОСОБА_3 (довіреність №042/1/07-10648 від 28.09.2011 р.)

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради «Київкінофільм»

на рішення

Господарського суду міста Києва

від 06.10.2011 р.

у справі № 4/323 (суддя Борисенко І.І.)

за позовом Комунального підприємства «ОРЕНДА»

до Комунального підприємства виконавчого органу Київради

«Київкінофільм»

третя особа Головне управління комунальної власності м. Києва

виконавчого органу Київської міської ради (Київської

міської державної адміністрації)

про стягнення 16106,19 грн.

ВСТАНОВИВ :

Комунальне підприємство «ОРЕНДА» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Комунального підприємства виконавчого органу Київради «Київкінофільм» про стягнення з відповідача 15477,70 грн. боргу по орендним платежам та 628,49 грн. пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2011 р. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.10.2011 р. у справі №4/323 позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 15477,70 грн. орендної плати з врахуванням індексу інфляції, 628,49 грн. пені, 161,06 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення мотивовано тим, що матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача за період з 01.01.2011 р. по 16.06.2011р. грошового зобовязання по сплаті на користь позивача грошових коштів у розмірі 15477,70 грн. з урахуванням індексу інфляції, на підставі Договору. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано. Судом першої інстанції також встановлено, що позивачем правомірно заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені за неналежне виконання зобовязання. Тому, позов визнано таким, що підлягає задоволенню повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вказане рішення відмінити та встановити розмір заборгованості відповідно до розрахунку відповідача.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що позивачем неправильно визначено, а судом першої інстанції не встановлено вірний розмір заборгованості відповідача перед позивачем.

Представник відповідача в судовому засіданні повністю підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Представник третьої особи в судовому засіданні заявив, що при вирішенні даної апеляційної скарги покладається на розсуд суду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

25.02.2009 р. між Комунальним підприємством «Оренда» (орендодавець) та Комунальним підприємством виконавчого органу Київради «Київкінофільм» (орендар) було укладено договір № 6002/09 оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Подільського району м. Києва.

Відповідно до п. 1.1. договору, орендодавець на підставі розпорядження Подільської районної у місті Києві державної адміністрації від 25.02.2009 р. № 215 та ордерів № 47 від 25.02.2009 р. передає, а орендар приймає в оренду приміщення (будівлю, споруду) 1-го поверху, площею 16,0 кв.м. та 2-го поверху площею 184,8 кв.м., вартість якого визначена експертним шляхом, по провул. Квітневий, 4, літ. А, для розміщення службових приміщень.

Згідно п. 1.4. договору, за користування орендним приміщенням орендар сплачує орендодавцю орендну плату, місячний розмір якої встановлений у відповідності до Методики розрахунку плати затверджених рішенням Подільської районної в місті Києві ради від 22.06.2006 р. № 31, та згідно з розрахунку орендної плати, що є невідємною частиною цього договору, на момент початку дії договору становить 1730,99 грн., крім того ПДВ - 346,20 грн., разом 2077,19 грн.

Пунктом 1.7. договору передбачено, що розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї із сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан обєкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами та рішеннями сесії Подільської районної у м. Києві ради.

Відповідно до п. 2.4. договору, орендар зобовязаний вносити орендну плату та комунальні платежі в повному обсязі, незалежно від наслідків господарської діяльності, не пізніше 30 числа поточного місяця на рахунок орендодавця.

Як вбачається з розрахунку позивача, заборгованість відповідача по орендній платі станом на 17.06.2011 р. складає 15477,70 грн.

Однак, позивачем до вказаного розрахунку включено червень 2011 року. Відповідно до дати складання позовної заяви 21.06.2011 р., згідно вимог п. 2.4 договору, строк сплати орендного платежу за червень 2011 року не сплив, а отже сума орендного платежу за червень 2011 року включена до складу заборгованості безпідставно.

За таких обставин заборгованість відповідача перед позивачем становить 12828,38 грн.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 ГК України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ч. 1 ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи підтверджується факт передачі приміщення в оренду відповідачу, а також користування цим приміщенням останнім.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктами 1, 4 ст. 286 ГК України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач, в порушення умов договору, свого обовязку зі сплати орендних та інших платежів належним чином не виконав у звязку із чим заборгованість відповідача по орендній платі становить 12828,38грн., а враховуючи вимоги п. 2.4 договору, строк виконання грошового зобовязання на момент винесення рішення у даній справі настав.

Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Згідно ч. 3 ст. 285 ГК України, орендар зобовязаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст.ст. 526, 525 ЦК України, зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобовязання по сплаті на користь позивача грошових коштів у розмірі 12828,38 грн. з урахуванням індексу інфляції, на підставі договору, а відтак позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 628,49грн. пені.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 5.2. договору встановлено, що за несвоєчасну сплату орендних платежів орендар сплачує на користь орендодавця пеню в розмірі 2% від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Частиною 3 ст. 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 1 ст. 218 ГК України передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Частиною 6 ст. 231 ГК України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань», розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченного платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплаується пеня.

Як вбачається з розрахунку позивача, останній виконано відповідно до вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань», а сума пені розрахована за період з січня по травень 2011 року включно.

Колегія суддів, перевіривши розрахунок, погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача 628,49 грн. пені є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо тверджень відповідача про те, що йому протягом дії договору встановлювалася пільгова орендна плата, відповідно до ч. 5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування», то вказане не може бути прийнято колегією суддів до уваги, оскільки спростовується матеріалами справи.

Так, п. 1.7. договору передбачено, що розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї із сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан обєкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами та рішеннями сесії Подільської районної у м. Києві ради.

Проте, в матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надано доказів встановлення Комунальному підприємству виконавчого органу Київради «Київкінофільм» рішеннями сесії Подільської районної у м. Києві ради пільгової орендної плати на 2011рік.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Зважаючи на обґрунтованість доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2011 р. у справі №4/323 підлягає зміні в частині задоволення суми основного боргу.

Статтею 49 ГПК України передбачено, що державне мито покладається при частковому задоволенні позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, п. 4 ч. 1 ст. 103, ст. 104, ст.105 ГПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради «Київкінофільм» задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2011 р. у справі №4/323 змінити, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції.

Стягнути з Комунального підприємства виконавчого органу Київради «Київкінофільм» (01008, м. Київ, бул. Т.Шевченка, 3, код ЄДРПОУ 35531906, р/р 26007170120077 в Старокиївському відділенні ВАТ КБ «Хрещатик», МФО 300830) на користь Комунального підприємства «Оренда» (04071, м. Київ, вул. Костянтинівська, 2/1, код ЄДРПОУ 31840749, р/р 26000301436, філія Подільського відділення №5393 ВАТ «Ощадбанк», МФО 320382) 12828 (дванадцять тисяч вісімсот двадцять вісім) грн. 38 коп. орендної плати з врахуванням індексу інфляції, 628 (шістсот двадцять вісім) грн. 49 коп. пені.

Стягнути з Комунального підприємства виконавчого органу Київради «Київкінофільм» (01008, м. Київ, бул. Т.Шевченка, 3, код ЄДРПОУ 35531906, р/р 26007170120077 в Старокиївському відділенні ВАТ КБ «Хрещатик», МФО 300830) на користь Комунального підприємства «Оренда» (04071, м. Київ, вул. Костянтинівська, 2/1, код ЄДРПОУ 31840749, р/р 26000301436, філія Подільського відділення №5393 ВАТ «Ощадбанк», МФО 320382) 135 (сто тридцять пять) грн. 36 коп. державного мита, 197 (сто девяносто сім) грн. 18 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з Комунального підприємства «Оренда» (04071, м. Київ, вул. Костянтинівська, 2/1, код ЄДРПОУ 31840749, р/р 26000301436, філія Подільського відділення №5393 ВАТ «Ощадбанк», МФО 320382) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради «Київкінофільм» (01008, м. Київ, бул. Т.Шевченка, 3, код ЄДРПОУ 35531906, р/р 26007170120077 в Старокиївському відділенні ВАТ КБ «Хрещатик», МФО 300830) 42 (сорок дві) грн. 65 коп. державного мита за подання апеляційної скарги.

В іншій частині в позові відмовити.

Видачу наказів на виконання даної постанови доручити Господарському суду міста Києва.

Справу №4/323 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя

Судді