Постанова № 19918928, 23.11.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.11.2011 № Б3/073-11

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Верховця А.А.

суддів:

за участю представників:

Від ініціюючого кредитора: не з'явились

Від боржника: не з'явились

Від Бориспільської ОДПІ ОСОБА_1.- представник за довіреністю

розглянувши апеляційну скаргу Бориспільської Обєднаної державної податкової інспекції

на постанову Господарського суду Київської області від 09.08.2011

у справі № Б3/073-11 (Лопатін А.В.)

за заявою Приватного підприємства "Гламуртекс"

до Приватного підприємства "Сайгон"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.06.2011 порушено провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства "Сайгон" . Підготовче засідання призначено на 13.07.20111 р.

Постановою від 09.08.2010р. визнано Приватне підприємство “Гламуртекс” кредитором Приватного підприємства “Сайгон” з вимогами в сумі 116761,49 грн. Визнано банкрутом Приватне підприємство “Сайгон”(08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. К. Маркса, 1-А.; код ЄДРПОУ 32585330) та відкрито ліквідаційну процедуру. Призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Бурму Сергія Валерійовича (ліцензія серії НОМЕР_1 від 05.05.2010р.; ідентифікаційний номер НОМЕР_2; АДРЕСА_1).

Не погоджуючись з вказаною постановою суду, скаржник звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову щодо визнання боржника.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на те, що при винесенні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було порушено норми матеріального права, що є підставами для скасування такого судового рішення.

Представники ініціюючого кредитора та боржника в судове засідання не зявилися, причини неявки суду не повідомили. Враховуючи, що у справі достатньо матеріалів, суд вважає можливим розглянути справу в наявному складі.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 41 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство в порядку провадження, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон), які превалюють, як спеціальні норми права, у застосуванні над загальними нормами ГПК України.

Як видно з матеріалів справи, приймаючи постанову про визнання ТОВ «Сайгон» банкрутом, Господарський суд Київської області виходив з неспроможності боржника виконати грошові вимоги ПП «Гламуртекс», а також з рішення Господарського суду Київської області по справі №9/189-10 за позовом ПП «Гламуртекс» до ПП "Сайгон» про стягнення 115469,07 грн., яким позов задоволено частково, наказу Господарського суду Київської області від 10.01.11 про примусове виконання рішення, та постанови відділу ДВС Бориспільського міськрайонного управління юстиції Київської області від 03.06.11, якою було повернуто виконавчий документ стягувачеві у зв'язку з тим, що неможливо з'ясувати місцезнаходження боржника.

Відповідно до ст.52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника -юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Отже, за правилами цієї статті справа про банкрутство відсутнього боржника може бути порушена у разі наявності хоча б однієї з перелічених умов, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. З ст. 6 Закону про банкрутство справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Інше передбачено ч. 1 ст. 52 Закону про банкрутство, яка визначає особливості банкрутства відсутнього боржника. Згідно з вказаною нормою заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру вимог до боржника та строку виконання зобов'язань боржником.

Відповідно, Господарський суд Київської області постановою від 09.08.11 визнав банкрутом ПП «Сайгон» в порядку, визначеному ст.52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», та відкрив ліквідаційну процедуру.

Слід відмітити, що на даний момент, як вбачається з матеріалів, переданих ВОЗСПБ УПМ ДПА в Київській області до юридичного управління ДПА в Київській області службовою запискою від 22.09.11 №5906/7/26-90, співробітниками відділу ОЗСПБ УПМ ДПА в Київській області здійснюється відпрацювання СГД-банкрута ПП «Сайгон» щодо можливого фіктивного банкрутства даного підприємства.

Однак, слід наголосити на тому, що процедура банкрутства юридичної особи - боржника робить неможливим доведення органом державної податкової служби здійснення боржником фіктивної підприємницької діяльності та виключає можливість притягнення до відповідальності (адміністративної/кримінальної) осіб, які займались фіктивним підприємництвом.

Окрім того, факт незнаходження підприємства за адресою та відсутність зв'язку з контролюючими та іншими державними органами створює підґрунтя для різних зловживань, оскільки суб'єкт господарської діяльності формально зберігає статус юридичної особи і повний комплект державних документів, печаток тощо, які використовувались/використовуються в такий спосіб з протизаконною метою, зокрема, з метою збагачення незаконним, злочинним шляхом, а також ухилення від сплати податків, що призводить та/або може призвести до значних втрат Державного бюджету України.

Так, відповідно до ст.1 Закону України «Про податкову службу в Україні» у складі органів податкової служби знаходяться відповідні спеціальні підрозділи по боротьбі з податковими правопорушеннями (податкова міліція).

Згідно з ст.19 Закону України «Про податкову службу в Україні» податкова міліція складається із спеціальних підрозділів по боротьбі з податковими правопорушеннями, що діють у складі відповідних органів державної податкової служби, і здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції.

Завданнями податкової міліції є:

- запобігання злочинам та іншим правопорушенням у сфері оподаткування, їх розкриття, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення;

- розшук платників, які ухиляються від сплати податків, інших платежів.

Так, відповідно до приписів ст.212 КПК України слідчі податкової міліції здійснюють розслідування справ про фіктивне підприємництво, тобто створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона (ст.205 Кримінального кодексу України).

Вищевказана позиція підтверджується постановою Вищого господарського суду України від 01.02.11 по справі №45/1756.

Також у даній постанові Вищий господарський суд України, зазначає: «Процедура банкрутства передбачена статтею 52 Закону може бути введена та завершена затвердженням ліквідаційного балансу тільки щодо суб'єктів підприємницької діяльності, які набули статусу юридичної особи законно, а не були створені з метою фіктивної підприємницької діяльності. Незаконне визнання боржника банкрутом за процедурою передбаченою статтею 52 Закону унеможливлює доведення податковим органом обставин фіктивного підприємництва, оскільки ліквідація банкрута є підставою для припинення будь-якого позовного провадження щодо юридичної особи банкрута в судах загальної юрисдикції та спеціалізованих судах».

Окрім вказаного, у вищевказаній постанові Вищий господарський суд України дійшов до висновку, що процедура банкрутства, передбачена статтею 52 Закону, може бути введена та завершена затвердженням ліквідаційного балансу тільки щодо субєктів підприємницької діяльності, які набули статусу юридичної особи законно, а не були створені з метою фіктивної підприємницької діяльності.

Неправильне застосування місцевим господарським судом норм процесуального права в силу вимог ст. 104 ГПК України є підставою для скасування ухвали місцевого в даній справі.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1976 р. N 11 «Про судове рішення»зазначається, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Бориспільської Обєднаної державної податкової інспекції підлягає задоволенню, постанова Господарського суду міста Києва від 09.08.2011 у справі № Б3/073-11 скасуванню, а справа направленню на розгляд до господарського суду Київської області.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32 - 34, 36, 49, 91, 92, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Бориспільської Обєднаної державної податкової інспекції

задовольнити.

2.Постанову Господарського суду Київської області від 09.08.2011 року у справі № Б3/073-11 скасувати.

3.Матеріали справи № Б3/073-11 повернути Господарському суду Київської області для подальшого розгляду по суті.

Головуючий суддя

Судді