Постанова № 19918921, 24.11.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.11.2011 № 9/094-11

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Отрюха Б.В.

суддів:

За участю представників:

Від позивача: ОСОБА_1 - юрист

Від відповідача: не зявилися

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Гейт Логістік»

на рішення Господарського суду Київської області від 22.09.2011

у справі № 9/094-11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Гейт Логістік»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Логістік Груп»

про стягнення 934650,42 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 22.09.2011 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Гейт Логістік» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Логістік Груп» про стягнення 934650,42 грн. задоволені частково.

Відповідно до прийнятого рішення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Логістік Груп» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Гейт Логістік» підлягає стягненню 512517,13 грн. основної заборгованості по орендній платі, 19999,98 грн. 3% річних, 5525,14 грн. державного мита та 139,51 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Вест Гейт Логістік» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 22.09.2011 в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення 402133,31 грн., в тому числі основної заборгованості по орендній платі в розмірі 395150,51 грн. та 3% річних в розмірі 6982,80 грн.

В обґрунтування своїх вимог скаржник зазначив, що при винесенні даного рішення судом неповно зясовані всі обставини справи на предмет того, що «період заняття та користування відповідачем спірних приміщень» встановити неможливо. Однак договір оренди виробничо-складських та офісних приміщень від 16.06.2009 продовжував діяти до 03.02.2011, а тому відповідач зобовязаний був сплачувати орендну плату до цього строку.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.11.2011 апеляційну скаргу прийнято до провадження.

С судове засідання, призначене на 24.11.2011, представник відповідача не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Враховуючи належне повідомлення представника відповідача про час та місце розгляду справи, строк розгляду справи, колегія суддів визнала за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача за наявними матеріалами справи.

Відповідно до статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, колегією встановлено наступне:

16.06.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕСТ ГЕЙТ ЛОГІСТИК» (далі позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕСТ ЛОГІСТИК ГРУП» (далі відповідач, орендар) укладено договір оренди виробничо-складських та офісних приміщень, посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_2, реєстровий № 1098 (далі договір).

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до п. 1 договору оренди орендодавець передає у строкове платне користування приміщення, визначені у розділі 1.3 орендарю, а орендар приймає від орендодавця приміщення, які визначено в п. 1.3 цього договору на умовах договору оренди.

Згідно з п. 1.3 договору оренди орендодавець передає в оренду орендарю приміщення частини складу № 2, літери Н, секція F площею 3147,25 кв.м. та балансовою вартістю 8511592,29 грн.

Як визначено п. 3.1 договору, загальний місячний розмір орендної плати на день укладання цього договору становить 336456,27 грн. Всі суми сплачуються у гривнях по курсу НБУ на день виставлення рахунку не пізніше ніж 28 дня календарного місяця, що передує місяцю, за який здійснюється плата, або наступного дня, якщо 25 день є неробочим днем. Окремо від орендної плати відповідач сплачує позивачу витрати на операційне обслуговування відповідно до розділу 3.3 договору та компенсує витрати на комунальні послуги (п. 3.1 договору).

Спірний договір укладено строком на пять років, починаючи з дати початку оренди до 20 липня 2014 року включно (п. 2.2 договору).

04.11.2009 між сторонами підписано договір про внесення змін № 1 до договору оренди, відповідно до якої сторони внесли зміни до п. 3.1 договору оренди, а саме змінили розмір орендної плати.

28.10.2010 між сторонами підписано договір про внесення змін № 2 до договору оренди, відповідно до якої сторони внесли зміни до п. 3.1 договору оренди, а саме змінили розмір орендної плати, відповідно до якої загальний місячний розмір орендної плати на день укладання цього договору становить 396893,90 грн. Всі суми сплачуються у гривнях по курсу НБУ на день виставлення рахунку не пізніше ніж 28 дня календарного місяця, що передує місяцю, за який здійснюється плата, або наступного дня, якщо 25 день є неробочим днем. Окремо від орендної плати відповідач сплачує позивачу витрати на операційне обслуговування відповідно до розділу 3.3 договору та компенсує витрати на комунальні послуги.

Відповідно до п. 2.2 договору строк оренди відраховується з дати підписання Акту прийому-передачі приміщення, що має бути підписаний сторонами 20 липня 2009 року.

Як свідчать матеріали справи, позивач просить суд стягнути з відповідача орендну плату за спірним договором за період з серпня 2010 року по грудень 2010 року.

Позивачем зазначено, що сума місячних платежів орендної плати визначається на підставі договору оренди і Актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) і становить:

- у серпні 2010 року Акт № ОУ-0000180 від 31 серпня 2010 року на суму 364807,21 грн.;

- у вересні 2010 року Акт № ОУ-0000222 від 30 вересня 2010 року на суму 367019,89 грн.;

- у жовтні 2010 року Акт № ОУ-0000250 від 31 жовтня 2010 року на суму 369799,38 грн.;

- у листопаді 2010 року Акт № ОУ-0000265 від 30 листопада 2010 року на суму 405319,12 грн.;

- у грудні 2010 року Акт № ОУ-0000293 від 31 грудня 2010 року на суму 395150,51 грн.

Орендна плата сплачується авансом щомісячно не пізніше 25 числа місяця, що передує тому, який оплачується (п. 4.1. договору).

За період оренди з серпня по грудень 2010 року орендар оплачував орендну плату за серпень 2010 року з простроченням, а орендну плату за вересень 2010 року по грудень 2010 року не сплатив взагалі.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 629 Цивільного кодексу України визначає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

У відповідності до п.5.1. договору для забезпечення своїх зобовязань орендар повинен надати орендодавцю забезпечувальний платіж, в розмірі, що на день укладання цього договору становить 736613,62 грн.

На виконання зазначених вимог, відповідач після укладення договору перерахував позивачу суму забезпечення у розмірі 736613,62 грн. В матеріалах справи містяться копії реєстру кредитових платежів.

Згідно з п. 5.2. договору перед використанням забезпечення орендодавець надсилає запит орендарю з вимогою сплатити розмір заборгованості протягом 14 днів або виконати інше зобовязання, належне до виконання. Забезпечення використовується, якщо не дивлячись на запит позивача існують несплачені платежі відповідача.

03.12.2010 р. позивачем направлено відповідачу лист № 649 від 03 грудня 2010 року про оплату наявної заборгованості та попередження про використання забезпечувального платежу у випадку відсутності оплати.

15.12.2010 відповідачем надано відповідь позивачу листом № ВГЛ-117 від 15.12.2010, зі змісту якого вбачається, що відповідач просить позивача відкликати зазначену претензію у звязку з скрутним матеріальним становищем відповідача та зобовязується погасити частину заборгованості до 20.12.2010.

23.12.2010 позивачем надіслано лист ТОВ «Вест Логістик Груп», в якому повідомляється, що неможливість погодження на реструктуризацію боргу, запропоновану в листі від 15.12.2010 і проханням негайно поповнити «Забезпечення» до попереднього розміру та сплатити залишок боргу у розмірі 1047595,24 грн.

29.12.2010 частина забезпечення у сумі 27195,49 грн. була зарахована орендодавцем в рахунок оплати компенсації за комунальні послуги, а сума в розмірі 709 621,26 грн. - в рахунок оплати орендної плати (копія бухгалтерської довідки долучена до матеріалів справи).

Крім того, в матеріалах справи міститься вимога про повернення із оренди орендованих за договором оренди виробничо-складських та офісних приміщень від 16.06.2009 приміщень і оформлення відповідних документів, датована 19.01.2011 за вих. № 667.

Відповідно до даної вимоги мова йде про те, що орендарю надсилався ряд актів здачі-приймання робіт (надання послуг) та відповідні рахунки на оплату цих робіт (послуг), однак орендар ніяк не відреагував на зазначене повідомлення, акти не підписав, орендоване приміщення не звільнив, існуючу заборгованість по орендній платі не погасив, жодної письмової відповіді не надав.

Позивач наступним чином виклав суми орендної плати, дати і суми розрахунків відповідача (включаючи зарахування позивачем суми забезпечення в рахунок погашення заборгованості по орендній платі), залишкову заборгованість за кожний місяць оренди з серпня по грудень 2010 року:

За твердженням позивача, на момент предявлення даного позову у ТОВ «ВЕСТ ЛОГІСТИК ГРУП» існує заборгованість по орендній платі, перед ТОВ «ВЕСТ ГЕЙТ ЛОГІСТИК», в розмірі 1902 096,11 грн. 994 428,47 грн. = 907 667,64 грн. (девятсот сім тисяч шістсот шістдесят сім гривень і 64 коп.).

На підтвердження своїх позовних вимог позивач долучив до матеріалів справи наступні акти:

-№ ОУ-0000180 від 31 серпня 2010 року на суму 364807,21 грн.;

-№ ОУ-0000222 від 30 вересня 2010 року на суму 367019,89 грн.;

-№ ОУ-0000250 від 31 жовтня 2010 року на суму 369799,38 грн.;

-№ ОУ-0000265 від 30 листопада 2010 року на суму 405319,12 грн.;

-№ ОУ-0000293 від 31 грудня 2010 року на суму 395150,51 грн.

Господарський суд міста Києва прийняв рішення про часткове задоволення позовних вимог з огляду на те, що долучений позивачем Акт прийому-передачі робіт за грудень 2010 року № ОУ-0000293 від 31 грудня 2010 року на суму 395150,51 грн. відповідачем не підписаний та не містить печатки ТОВ «Вест Логістик Груп».

Таким чином суд відмовився приймати зазначений акт в якості підстави для задоволення позовних вимог, так як позивачем не надано жодного допустимого та належного доказу користування відповідачем спірним приміщенням у грудні 2010 року або доказів звільнення спірного приміщення у січні 2011 року.

Київський апеляційний господарський суд не погоджується з даним твердженням, оскільки відповідно до п. 12.1.1. та п. 12.1. розділу 12 договору оренди орендодавець може розірвати договір після несплати орендарем орендної плати за період більше ніж один місяць. Згідно з п. 12.1.5. орендодавець повинен письмово повідомити орендаря про здійснення свого права на розірвання договору.

Позивач 29 грудня 2010 року направив відповідачу письмове повідомлення № 661 про розірвання договору достроково і запропонував підписати акт приймання-передачі орендованих приміщень з 31 грудня 2011 року.

Однак, відповідач акт приймання-передачі орендованих приміщень від 31 грудня 2011 року не підписав і позивачу не надіслав, заборгованість по орендній платі не сплатив, орендовані приміщення не повернув.

Положеннями п. 12.1.5. договору оренди розірвання договору настане через 30 календарних днів після отримання орендарем повідомлення у разі якщо зобов'язання, що не виконувалось, не було виконане орендарем протягом цього терміну та відповідний доказ не був переданий орендодавцю.

А отже, враховуючи надіслане відповідачу повідомлення і строки поштового пробігу листів по Україні, а також те, що заборгованість по орендній платі відповідачем погашена не була, договір оренди вважається достроково припиненим 03 лютого 2011 року. Двадцять першого січня 2011 року позивач направив відповідачу вимогу № 667 від 19 січня 2011 року про повернення з оренди орендованих приміщень і оформлення відповідних документів.

Згідно п. 12.2. розділу 12 договору оренди орендар погоджується звільнити та повернути приміщення протягом 30 днів після отримання повідомлення про розірвання договору, протягом якого орендар повинен платити пропорційний для такого періоду розмір орендної плати та авансових платежів.

Таким чином, до фактичного звільнення приміщення, що орендується і підписання відповідного акту прийому-передачі позивач мав право нараховувати відповідачу орендну плату і платежі.

Відповідно до ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Вимоги позивача також включають в себе сплату 3 % річних у сумі 26982,78 грн.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку про зміну рішення Господарського суду Київської області від 22.09.2011 на підставі п.1 ч.1 ст.104 ГПК України у звязку з неповним зясуванням обставин, що мають значення для справи.

Керуючись ст. ст. 32 - 34, 91, 99, 101, 103 - 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Гейт Логістік» задовольнити.

2.Рішення Господарського суду Київської області від 22.09.2011 змінити.

3. Резолютивну частину рішення викласти у наступній редакції.

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТ ЛОГІСТИК ГРУП» (07300, Київська обл., Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Ватутіна, 71, ідентифікаційний код 36445394, МФО 300614) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТ ГЕЙТ ЛОГІСТИК» (81114, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Стоянка, 21км Житомирського шосе, ідентифікаційний код 34361480, п/р 26003001311430 в ЗАТ «ОТП Банк» в м. Києві, МФО 300528) 907667 (девятсот сім тисяч шістсот шістдесят сім) грн. 64 (шістдесят чотири) коп. боргу, 26982 (двадцять шість тисяч девятсот вісімдесят дві) грн. 78 (сімдесят вісім) коп. 3% річних, 9346 (девять тисяч триста сорок шість) грн. 50 (пятдесят) коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТ ЛОГІСТИК ГРУП» (07300, Київська обл., Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Ватутіна, 71, ідентифікаційний код 36445394, МФО 300614) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТ ГЕЙТ ЛОГІСТИК» (81114, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Стоянка, 21км Житомирського шосе, ідентифікаційний код 34361480, п/р 26003001311430 в ЗАТ «ОТП Банк» в м. Києві, МФО 300528) 2010 (дві тисячі десять) грн. 67 (шістдесят сім) коп. державного мита за подання апеляційної скарги.

5. Видачу виконавчих документів доручити Господарському суду Київської області.

6 . Матеріали справи № 9/094-11 повернути до Господарського суду Київської області.

Головуючий суддя

Судді