Постанова № 19918856, 23.11.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.11.2011 № 59/69

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Новікова М.М.

суддів:

за участю представників

від позивача: не з'явились

від відповідача: ОСОБА_1 дов. №1235 від 26.11.2010

ОСОБА_2 дов. №20 від 11.01.2011

від третьої особи-1: не з'явились

від третьої особи-2: не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Акціонерна компанія

„Київводоканал”

на рішення господарського суду міста Києва

від 26.08.2011

у справі №59/69 (суддя Картавцева Ю.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства „Акціонерна компанія

„Київводоканал”

до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма „Квартет” ЛТД

третя особа-1 Комунальне підприємство „ГІОЦ”

третя особа-2 Публічне акціонерне товариство „Київенерго”

про стягнення 764741,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Акціонерна компанія „Київ водоканал” (надалі позивач, ПАТ „АК „Київводоканал”, постачальник) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма „Квартет” ЛТД (надалі відповідач, ТОВ Фірма „Квартет” ЛТД, абонент) 764741,00 грн. за надані послуги з водопостачання та водовідведення, а саме: 676140,73 грн. основного боргу, 43081,30 грн. інфляційних витрат, 7381,45 грн. трьох відсотків річних, 38137,51 грн. - пені, відповідно до договору на поставку питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі №03801/5-01 від 01.03.2004.

Рішенням господарського суду міста Києва від 26.08.2011 у справі №59/69 позовні вимоги задоволено частково: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма „Квартет” ЛТД на користь Публічного акціонерного товариства „Акціонерна компанія „Київ водоканал” 42474,32 грн. основного боргу, 2706,31 грн. інфляційних нарахувань, 463,69 грн. 3% річних, 2395,75 грн. - пені, 480,40 грн. державного мита та 14,83 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, Публічне акціонерне товариство „Акціонерна компанія „Київводоканал” звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 26.08.2011 у справі №59/69 в частині відмови в стягненні з відповідача коштів у розмірі 716700,93 та прийняти в цій частині нове рішення, яким позов задовольнити.

Вимоги та доводи апеляційної скарги позивача мотивовані тим, що судом першої інстанції під час розгляду справи були неповно зясовані обставини справи, що мають істотне значення для вирішення спору, а рішення в частині відмови щодо стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 633666,41 грн. та штрафних санкцій у розмірі 83034,51 грн. прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає рішення законним та обґрунтованим і просить залишити його без змін.

Позивач та треті особи у судове засідання не зявилися, поважних причин неявки суду не повідомили, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Від третьої особи-1 надійшли поясненя, в яких йдеться про те, що кошти, які мешканці відповідача сплачують за спожиту „гарячу воду” надходять на розподільчий рахунок КП „ГІОЦ”, де обліковуються та розчеплюються відповідно до вказівок КМДА на складові у певній пропорції: „холодна вода для підігріву” та „теплова енергія для підігріву холодної води” і спрямовується у подальшому відповідно на рахунки ПАТ „АК „Київводоканал” та підприємства, яке здійснює підігрів води.

В наданих апеляційному суду письмових поясненнях третя особа-2 зазначає, що заперечення ТОВ Фірма „Квартет” ЛТД проти необхідності сплачувати ВАТ „АК „Київводоканал” за воду, що в подальшому використовується для приготування гарячої води, суперечить умовам укладеного між ними договору, оскільки ПАТ „Київенерго” постачає відповідачеві теплову енергію у гарячій воді, а відповідач сплачує лише за спожиту енергію, але ним не проводиться оплата Публічному акціонерному товариству „Київенерго” послуг з постачання холодної води, яка в подальшому використовується останнім для підігріву.

Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

01.03.2004 між ВАТ „Акціонерна компанія „Київводоканал”, правонаступником якого є ПАТ „АК „Київводоканал”, та ТОВ Фірма „Квартет” ЛТД укладено договір на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі №03801/5-01, відповідно до умов якого постачальник зобовязується надавати абоненту послуги з постачання питної води та на підставі предявленого абонентом дозволу на скид стічних вод у систему каналізації м. Києва (дозвіл) приймати від нього стічні води у систему каналізації м. Києва відповідно до правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Києва (місцеві правила приймання), а абонент зобовязується здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору, дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 №65, зареєстрованих в Міністерстві юстиції 22.07.1994 за №165/374 (надалі правила-1), правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №37 від 19.02.2002, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 26.04.2002 за №403/6691 (надалі правила приймання), а також дотримуватись норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.

Правила-1 втратили чинність з прийняттям Міністерством з питань житлово-комунального господарства України наказу №190 від 27.06.2008 , яким затверджено Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України (надалі Правила-2). Відповідно до п. 2.1 вказаних правил, договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України „Про питну воду та питне водопостачання” та „Про житлово-комунальні послуги”.

Відповідно до п. 2.1.1. договору №03801/5-01 від 01.03.2004, облік поставленої питної води та кількість прийнятих стоків здійснюється за показаннями лічильника, зареєстрованого у постачальника, окрім випадків, передбачених правилами користування. У випадку наявності у абонента декількох обєктів водоспоживання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показань всіх лічильників, зареєстрованих за абонентом. Обсяг наданої води для поливу визначається за показаннями лічильника. В разі технічної неможливості встановлення лічильника, кількість поставленої для поливу води може визначатися за узгодженим з постачальником розрахунком.

Пунктом 2.1.2. договору передбачено, що зняття показників лічильника (-ів) здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника у присутності представника абонента у строки згідно з графіком обслуговування постачальника. Для абонента із стабільним обємом водоспоживання (до 20 м.куб. із незначним коливанням) зняття показань з лічильника може здійснюватися постачальником поквартально, при цьому останній направляє абоненту щомісячно розрахункові документи на оплату наданих послуг, виходячи з його середньодобового споживання води. Показання лічильника за відповідний період можуть бути прийняті до розрахунків постачальником від абонента в письмовому вигляді. В разі, якщо абонент не забезпечить присутності свого представника для зняття показань, дані, що зняті постачальником є підставою для виставлення розрахункових документів на оплату наданих послуг.

Згідно із пунктом 2.1.4. договору № 03801/5-01 від 01.03.2004, кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу, визначається за показаннями лічильників стічних вод, або за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показаннями лічильників води та/або іншими способами визначення обємів стоків визначених розділом 21 Правил користування.

Пунктом 2.2.1. договору передбачено, що постачальник щомісячно направляє до банківської установи абонента розрахункові документи (в електронному вигляді дебетові повідомлення або у паперовому вигляді вимоги-доручення тощо) для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води відповідно до встановлених тарифів. Тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення встановлюються уповноваженими органами відповідно із чинним законодавством та не підлягають узгодженню сторонами. В разі зміни тарифів у період дії цього договору, постачальник доводить абоненту нові тарифи у розрахункових документах без внесення додаткових змін до цього договору стосовно строків їх введення та розмірів.

У розрахункових документах зазначаються вартість та кількість наданих послуг за відповідний період, а також розмір діючих тарифів. Оплата вартості послуг здійснюється абонентом щомісячно у безготівковій формі у пятиденний термін з дня направлення постачальником розрахункового документа до банківської установи абонента. За згодою постачальника оплата може здійснюватися іншими способами, що не суперечать чинному законодавству України. В разі утворення боргу оплата за надані послуги, що надходить від абонента, незалежно від зазначеного в платіжному документі призначення платежу, першочергово зараховується постачальником в погашення боргу (п. 2.2.2. договору).

Відповідно до п. 2.2.3. договору, в разі неотримання від постачальника поточного щомісячного розрахункового документа, абонент здійснює оплату вартості наданих йому послуг, не пізніше 5-го числа наступного місяця, платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води.

Судом першої інстанції встановлено, що доводи відповідача щодо нечинності тарифів, на підставі яких позивачем визначено вартість наданих за договором послуг є необґрунтованими.

Як правомірно зазначає місцевий господарський суд, із позовної заяви вбачається, що позивачем відповідачу надано послуг з водопостачання та водовідведення на загальну суму 3047907,89 грн., з яких:

- послуги по коду 1-347 (постачання питної холодної води та питної води, що йде на підігрів, прийняття стоків як холодної так і гарячої води) на суму 2424824,05 грн., з яких: за постачання питної холодної води та прийняття стоків як холодної так і гарячої води на суму 2 392 065,88 грн., за постачання води, що йде на підігрів на суму 32758,17 грн.

- послуги по коду 1-1695 (постачання питної холодної води та прийняття стоків холодної води) на суму 1189,64 грн.;

- послуги по коду 1-1696 (постачання питної холодної води та прийняття стоків холодної води) на суму 20985,96 грн.;

- послуги по коду 1-50374 (постачання води, що йде на підігрів) на суму 600908,24 грн.

Вказане підтверджується доданими до матеріалів справи маршрутними картами/актами зняття показань з приладів обліку.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідач за отримані протягом спірного періоду послуги з водопостачання холодної води та водовідведення як холодної так гарячої води перерахував відповідачеві 2371767,16 грн., з яких 2029213,39 грн. сплачені за кодом 1-374 та 342553,77 грн. сплачені за кодом 1-50374.

Колегія суддів не погоджується з висновками місцевого господарського суду, викладеними в оскаржуваному рішенні, про те, що відповідно до приписів чинного законодавства відповідач не має обовязку в рамках договору на поставку питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі № 03801/5-01 від 01.03.2004 оплачувати питну воду, яка використовується для приготування гарячої води.

Статтею 19 Закону України „Про питну воду та питне водопостачання” передбачено здійснення надання послуг питного водопостачання на підставі договору.

Відповідач є споживачем послуг питного водопостачання та водовідведення, що надається ПАТ „АК „Київводоканал” відповідно до Договору №03801/5-01 від 01.03.2004. Згідно договору позивач зобовязався постачати відповідачу питну воду, якість якої відповідає ДОСТ 2874-82 „Вода питна”(без розподілу постачання питної води на категорії в залежності від того для яких потреб ця послуга буде використана відповідачем в своїй господарській діяльності: чи для надання послуг з холодного водопостачання, чи для надання послуги з гарячого водопостачання), а відповідач в свою чергу своєчасно та в повному обсязі оплачувати надані послуги.

Крім того, згідно з п. п. 2.1.5. та 2.1.6. договору, абонент веде первинний облік водоспоживання та водовідведення у журналі обліку споживання води (пронумерований, прошитий та скріплений печаткою), який заповнюється абонентом та представником постачальника; облікові дані абонента щодо кількості та вартості спожитих ним послуг підлягають обовязковому звірянню у постачальника; абонент щоквартально, не пізніше 10-го числа наступного за звітним кварталом місяця та в інші строки (за письмовою вимогою постачальника) направляє до останнього письмовий звіт по обсягах наданих послуг (за встановлено постачальником формою) та проводить з останнім звіряння обсягів наданих послуг у відповідному обліковому періоді, а також звіряння по проведених розрахунках за надані послуги; для проведення звіряння абонент направляє свого представника до постачальника із необхідними для цього обліковими та бухгалтерськими документами; звіряння вважається проведеним з моменту отримання постачальником підписаного повноважними особами акту звіряння розрахунків; в разі невиконання абонентом цього пункту договору, облікові дані постачальника щодо кількості та вартості наданих послуг та проведених абонентом розрахунків вважаються безумовно погодженими абонентом.

Відповідач не надав доказів на підтвердження незгоди із зазначеним позивачем обсягом та вартістю наданих послуг у встановлений умовами Договору спосіб, а отже, останнім прийнято визначений позивачем обсяг послуг водопостачання та водовідведення.

Враховуючи викладене, ПАТ „АК „Київводоканал” є виробником та постачальником послуг центрального водопостачання, а ТОВ Фірма „Квартет” ЛТД відповідно до умов договору є споживачем таких послуг, а тому зобовязане оплачувати отримані послуги, оскільки ним була спожита вода, в тому числі і для потреб гарячого водопостачання.

Колегія суддів, також не погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що кошти сплачені відповідачем, та зараховані позивачем як за послугу „водопостачання питної води, що йде на підігрів” слід віднести в рахунок сплати відповідачем боргу за послугу водопостачання холодної води.

Вказаного висновку суд першої інстанції дійшов спираючись лише на пояснення представника відповідача в яких він зазначав, що ТОВ Фірма „Квартет” ЛТД не визнає послугу „водопостачання питної води, що йде на підігрів”, а тому кошти за дану послугу ніколи не сплачувало, та зазначав, що кошти які зараховані позивачем по коду 1-374 та по коду 1-50374 як сплата за питну воду, що йде на підігрів, сплатив за послугу водопостачання холодної води.

Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи, зокрема пояснень представника третьої особи-1, між КП „ГІОЦ” та ТОВ Фірма „Квартет” ЛТД укладено договір №193 від 02.01.2009, відповідно до умов якого КП „ГІОЦ” здійснює розчеплення коштів споживачів житлово-комунальних послуг на складові по видах житлово-комунальних послуг та перераховує розчеплені кошти на рахунки виконавців та виробників житлово-комунальних послуг, реквізити рахунків яких вказує відповідач у дислокації до договору.

Крім того, відповідно до пояснень третьої особи-2, між ПАТ „Київводоканал” та ПАТ „Київенерго” не існує договірних відносин, щодо придбання ПАТ „Київенерго” у ПАТ „АК „Київводоканал” питної води, яка в подальшому використовувалася б для виготовлення гарячої води та її продажу. При цьому ПАТ „Київенерго” здійснює реалізацію, зокрема, теплової енергії на основі укладених зі споживачами договорів, предметом яких є постачання теплової енергії на потреби гарячого водопостачання, а не самої води у будь-якому її вигляді.

Із вказаних пояснень також вбачається, що між відповідачем та ПАТ „Київенерго” укладений договір на постачання теплової енергії у гарячій воді, предметом якого є постачання, користування та своєчасна оплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді.

Таким чином, в своїх договірних відносинах КП „ГІОЦ” та ТОВ „Квартет” ЛТД на виконання умов договору №193 від 02.01.2009 здійснює на замовлення відповідача обробку та розчеплення платежів споживачів житлово-комунальних послуг на складові по видах житлово-комунальних послуг та перераховує розчеплені кошти із транзитного рахунку КП „ГІОЦ” на рахунки виробників та виконавців житлово-комунальних послуг, зокрема і на рахунок ПАТ „АК „Київводоканал” кошти в якості оплати вартості питної води у гарячій воді. Тобто кошти, сплачені мешканцями ТОВ Фірма „Квартет” ЛТД за послугу гарячого водопостачання в подальшому рочеплються КП „ГІОЦ”, в наслідок чого частина з них зараховується на розрахунковий рахунок ПАТ „Київенерго” за підігрів холодної води, а частина на рахунок ПАТ „АК „Київводоканал” за холодну воду для підігріву.

У звязку з викладеним, колегія суддів приходить до висновку, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача про стягнення заборгованості за договором № 03801/5-01 від 01.03.2004, у звязку з чим позов ПАТ „Акціонерна компанія „Київводоканал” про стягнення з ТОВ Фірма „Квартет” ЛТД основного боргу за вказаним договором підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 43081,30 грн. інфляційних втрат, 7381,45 грн. - 3% річних за прострочення грошового зобов'язання та 38137,51 грн. пені, колегія суддів зазначає наступне.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів погоджується з розрахунком суми боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, доданим позивачем до позовної заяви, та вважає його обґрунтованим. Суми інфляційних втрат у розмірі 43081,30 грн. та 3% річних у розмірі 7381,45 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в силу положень закону.

Умовами пункту 4.2. договору передбачено, що за несвоєчасну оплату послуг абонент сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення.

Відповідно до статті 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Сума пені, розрахунок якої додано до позовної заяви, обчислена відповідно до вимог Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” та умов договору, виходячи з облікової ставки, встановленої НБУ у відповідний період з урахуванням виникнення зобовязання щодо оплати по сумі, яка підлягала сплаті у визначений час та за період прострочення. Разом з тим, колегія суддів зазначає, що в порушення приписів ч. 6 ст. 232 ГК України, позивачем по окремих сумах заборгованості нараховано пеню за період, що перевищує шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано, у звязку із чим пеня підлягає стягненню з відповідача за розрахунком апеляційного суду в розмірі 34425,01 грн.

З огляду на вищевикладене, позові вимоги Публічного акціонерного товариства „Акціонерна компанія „Київводоканал” підлягають задоволенню частково.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства „Акціонерна компанія „Київводоканал” підлягає задоволенню частково, а рішення господарського суду м. Києва від 26.08.2011 у справі №59/69 має бути змінене в частині стягуваних з відповідача сум.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті держмита за розгляд апеляційної скарги покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Акціонерна компанія „Київ водоканал” задовольнити частково.

Рішення господарського суду м. Києва від 26.08.2011 у справі №59/69 змінити.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма „Квартет” ЛТД (03127, м. Київ, вул. Васильківська, 53, корп. 1, ЄДРПОУ 13670073) на користь Публічного акціонерного товариства „Акціонерна компанія „Київводоканал” (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-а, код ЄДРПОУ 03327664) 676140 (шістсот сімдесят шість тисяч сто сорок) грн. 73 коп. - основного боргу, 43081 (сорок три тисячі вісімдесят одну) грн. 30 коп. - сума інфляційних нарахувань, 7381 (сім тисяч триста вісімдесят одну) грн. 45 коп. - три відсотки річних, 34425 (тридцять чотири тисячі чотириста двадцять пять) грн. 01 коп. - пені, 7610 (сім тисяч шістсот десять) грн. 28 коп. - державного мита та 234 (чотирнадцять) грн. 82 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма „Квартет” ЛТД (03127, м. Київ, вул. Васильківська, 53, корп. 1, ЄДРПОУ 13670073) на користь Публічного акціонерного товариства „Акціонерна компанія „Київводоканал” (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-а, код ЄДРПОУ 03327664) 3565 (три тисячі пятсот шістдесят пять) грн. 59 коп. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

Видачу наказів доручити господарському суду м. Києва.

Матеріали справи № 59/69 повернути до господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя

Судді