Постанова № 19918778, 23.11.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.11.2011                                                                                           № 37/206

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Баранця О.М.

суддів:           

від позивача –Залесский О.А.;

від відповідача –Слюсар С.В.

розглянувши апеляційні скарги Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»та Відкритого акціонерного товариства «Одесагаз»

на рішення господарського суду м. Києва від 21.09.2011 року.

у справі № 37/206 (суддя Гавриловська І.О.)

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Одесагаз»

до Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

про стягнення 594042,95 грн.

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду м. Києва від 21.09.2011 року позов задоволено частково.

Стягнуто з Дочірньої компанії “Укргазвидобування” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28, ідентифікаційний код 30019775) на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “ОДЕСАГАЗ” (65003, м. Київ, вул. Одарія, 1, ідентифікаційний код 03351208) 502823 (п’ятсот дві тисячі вісімсот двадцять три) грн. 40 коп. суми основного боргу, 5028 (п’ять тисяч двадцять вісім) грн. 23 коп. витрат по сплаті державного мита та 199 (сто дев’яносто дев’ять) грн. 76 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду м. Києва від 21.09.2011 року Дочірня компанія “Укргазвидобування” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2011 року апеляційну скаргу прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження у справі № 37/206.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду м. Києва від 21.09.2011 року Відкрите акціонерне товариство «Одесагаз»подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмовлених позовних вимог та прийняти нове рішення задоволення позову в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.10.2011 року апеляційну скаргу прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження у справі № 37/206.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як було вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами даної справи Між Дочірньою компанією “Укргазвидобування” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (продавець) та Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації “ОДЕСАГАЗ” (покупець) були укладені договори купівлі-продажу скрапленого газу № А114/10845сг-09 від 24.06.2009 р., № А115/10953сг-09 від 22.07.2009 р., № А116/11188сг-09 від 27.08.2009 р., № А117/11364сг-09 від 23.09.2009 р., № А118/11481сг-09 від 21.10.2009 р., № А119/11615сг-09 від 26.11.2009 р., № А120/9сг-10 від 14.01.2010 р., № А120/49сг-10 від 14.01.2010 р., № А121д/231сг-10 від 09.02.2010 р., № А121д/221сг-10 від 09.02.2010 р., № А122/357сг-10 від 24.02.2010 р., № А122/369сг-10 від 24.02.2010 р., № А125 Д/959сг-10 від 14.05.2010 р., № А125д/984сг-10 від 14.05.2010 р., № А125д/994сг-10 від 14.05.2010 р., № А126/1255сг-10 від 24.06.2010 р., № А126/1225сг-10 від 24.06.2010 р., № А126/1270сг-10 від 24.06.2010 р., № А127/1420сг-10 від 27.07.2010 р., № А127/1450сг-10 від 27.07.2010 р., № А127/1438сг-10 від 27.07.2010 р., № А128/1578сг-10 від 30.08.2010 р., № А128/1601сг-10 від 30.08.2010 р., № А128/1615сг-10 від 30.08.2010 р., № А129-1/1738сг-10 від 27.09.2010 р., № А130-1/1883сг-10 від 27.10.2010 р. та № А131-1/1998сг-10 від 24.11.2010 р., відповідно до пункту 1.1 яких на спеціалізованому аукціоні з продажу скрапленого газу покупець купує у продавця скраплений газ власного виробництва (далі –скраплений газ).

Умови зазначених договорів свідчать про те, що за своєю правовою природою вони є договорами поставки.

У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 1.2 договорів купівлі-продажу скрапленого газу встановлено, що покупець зобов’язується оплатити та прийняти скраплений газ на умовах цього договору, а продавець зобов’язується передати покупцю скраплений газ відповідно до графіка поставки, вказаного в пункті 5.2 договорів, у кількості зазначеній в кожному з договорів.

Пунктом 2.1 даних договорів сторони узгодили ціну за одну тонну скрапленого газу без врахування вартості його транспортування.

Згідно з пунктом 3.1 договорів поставка скрапленого газу здійснюється продавцем рівномірно, протягом декади на умовах: франко –резервуар в терміни зазначені в п. 5.2 даних договорів.

Пунктом 3.2 договорів сторони передбачили, що поставка скрапленого газу здійснюється після отримання продавцем оплати згідно з п. 5.2 цього договору.

Згідно з пунктом 3.3 договорів, продавець передає скраплений газ при транспортуванні залізничним транспортом на умовах ЕХW- структурна одиниця наливу скрапленого газу за умови своєчасного подання транспортних засобів у зазначені в п. 5.2 договору терміни.

Відповідно до пункту 4.1.2 договорів продавець зобов’язаний здійснити поставку скрапленого газу покупцю відповідно до графіку поставки зазначених у п.5.2 цього договору після оплати за скраплений природний газ та поставки залізничних цистерн.

Пунктом 5.2 договорів покупець здійснює оплату скрапленого газу по цих договорах шляхом перерахування коштів на рахунок продавця за графіком встановленим в кожному окремому договорі. Сума попереднього внеску, перерахованого покупцем біржі, зараховується в оплату поставки скрапленого газу в третій декаді місяця поставки.

Відповідно до пунктів 5.3 та 5.4 зазначених договорів продавець здійснює відвантаження скрапленого газу тільки в обсягах проведеної передоплати у повному обсязі відповідно до умов цього договору. Біржа перераховує продавцю попередній внесок, який вона отримала від покупця за участь в аукціоні, згідно з термінами оплати та реквізитами вказаними в листах продавця, що надаються біржі покупцем.

Пунктом 6.2 договору сторони передбачили, що у випадку несвоєчасної або в неповному обсязі оплати покупцем на рахунок продавця суми згідно з п. 5.2 цього Договору, сплачений ним попередній внесок, як компенсація за неналежне виконання своїх зобов’язань, покупцю не повертається.

Представник позивача пояснив, що на виконання умов договорів купівлі-продажу скрапленого газу № А114/10845сг-09 від 24.06.2009 р., № А115/10953сг-09 від 22.07.2009 р., № А116/11188сг-09 від 27.08.2009 р., № А117/11364сг-09 від 23.09.2009 р., № А118/11481сг-09 від 21.10.2009 р., № А119/11615сг-09 від 26.11.2009 р., № А120/9сг-10 від 14.01.2010 р., № А120/49сг-10 від 14.01.2010 р., № А121д/231сг-10 від 09.02.2010 р., № А121д/221сг-10 від 09.02.2010 р., № А122/357сг-10 від 24.02.2010 р., № А122/369сг-10 від 24.02.2010 р., № А125 Д/959сг-10 від 14.05.2010 р., № А125д/984сг-10 від 14.05.2010 р., № А125д/994сг-10 від 14.05.2010 р., № А126/1255сг-10 від 24.06.2010 р., № А126/1225сг-10 від 24.06.2010 р., № А126/1270сг-10 від 24.06.2010 р., № А127/1420сг-10 від 27.07.2010 р., № А127/1450сг-10 від 27.07.2010 р., № А127/1438сг-10 від 27.07.2010 р., № А128/1578сг-10 від 30.08.2010 р., № А128/1601сг-10 від 30.08.2010 р., № А128/1615сг-10 від 30.08.2010 р., № А129-1/1738сг-10 від 27.09.2010 р., № А130-1/1883сг-10 від 27.10.2010 р. та № А131-1/1998сг-10 від 24.11.2010 р. позивач у повному обсязі перерахував на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти за поставку нафтопродуктів у кількості, що передбачена кожним договором окремо, що підтверджується платіжним дорученнями, які містяться в матеріалах справи.

В свою чергу, відповідач здійснив частково поставку нафтопродуктів за вказаними договорами, а саме:

- за договором купівлі-продажу скрапленого газу № А114/10845сг-09 від 24.06.2009 р. фактичний обсяг поставки скрапленого газу складає 65,04 тонн на суму 136584,00 грн., що актом приймання-передачі від 31.07.2009, в подальшому відповідач зобов’язання щодо поставки товару в обсязі 4,96 тонни на загальну суму у розмірі 10416,00 грн. не виконав, у зв’язку з чим заборгованість перед позивачем за даним договором становить 10416,00 грн.;

- за договором купівлі-продажу скрапленого газу № А115/10953сг-09 від 22.07.2009 р. фактичний обсяг поставки скрапленого газу складає 164,14 тонн на суму 396336,00 грн., що актом приймання-передачі від 31.08.2009, в подальшому відповідач зобов’язання щодо поставки товару на загальну суму у розмірі 9,860 грн. не виконав, у зв’язку з чим заборгованість перед позивачем за даним договором становить 23664,00 грн.;

- за договором купівлі-продажу скрапленого газу № А116/11188сг-09 від 27.08.2009 р. фактичний обсяг поставки скрапленого газу складає 164,480 тонн на суму 394752,00 грн., що актом приймання-передачі від 30.09.2009, в подальшому відповідач зобов’язання щодо поставки товару в обсязі 10,52 тонни на загальну суму у розмірі 25248,00 грн. не виконав, у зв’язку з чим заборгованість перед позивачем за даним договором становить 25248,00 грн.;

- за договором купівлі-продажу скрапленого газу № А117/11364сг-09 від 23.09.2009 р. фактичний обсяг поставки скрапленого газу складає 67,94 тонн на суму 163056,00 грн., що підтверджується актом приймання-передачі від 31.10.2009 р., в подальшому відповідач зобов’язання щодо поставки товару в обсязі 2,06 тонни на загальну суму у розмірі 4944,00 грн. не виконав, у зв’язку з чим заборгованість перед позивачем за даним договором становить 4944,00 грн.;

- за договором купівлі-продажу скрапленого газу № А118/11481сг-09 від 21.10.2009 р. фактичний обсяг поставки скрапленого газу складає 68,36 тонн на суму 164064,00 грн., що підтверджується актом приймання-передачі від 31.11.2009 р., в подальшому відповідач зобов’язання щодо поставки товару в обсязі 1,64 тонни на загальну суму у розмірі 3936,00 грн. не виконав, у зв’язку з чим заборгованість перед позивачем за даним договором становить 3936,00 грн.;

- № А119/11615сг-09 від 26.11.2009 р. фактичний обсяг поставки скрапленого газу складає 104,6 тонн на суму 251 040,00 грн., що підтверджується актом приймання-передачі від 31.12.2009 р., в подальшому відповідач зобов’язання щодо поставки товару в обсязі 0,4 тонни на загальну суму у розмірі 960,00 грн. не виконав, у зв’язку з чим заборгованість перед позивачем за даним договором становить 960,00 грн.;

- № А120/9сг-10 від 14.01.2010 р. фактичний обсяг поставки скрапленого газу складає 234 тонн на суму 645840,00 грн., що підтверджується актом приймання-передачі від 31.01.2010 р. та актом приймання-передачі від 28.02.2010 р., в подальшому відповідач зобов’язання щодо поставки товару в обсязі 11 тонн на загальну суму у розмірі 30360,00 грн. не виконав, у зв’язку з чим заборгованість перед позивачем за даним договором становить 30360,00 грн.;

- № А120/49сг-10 від 14.01.2010 р. фактичний обсяг поставки скрапленого газу складає 264,88 тонн на суму 731068,80 грн., що підтверджується актом приймання-передачі від 31.01.2010 р., в подальшому відповідач зобов’язання щодо поставки товару в обсязі 15,12 тонн на загальну суму у розмірі 41731,20 грн. не виконав, у зв’язку з чим заборгованість перед позивачем за даним договором становить 41731,20 грн.;

- № А121д/231сг-10 від 09.02.2010 р. фактичний обсяг поставки скрапленого газу складає 99,1 тонн на суму 273516,00 грн., що підтверджується актом приймання-передачі від 28.02.2010 р., в подальшому відповідач зобов’язання щодо поставки товару в обсязі 0,9 тонн на загальну суму у розмірі 2484,00 грн. не виконав, у зв’язку з чим заборгованість перед позивачем за даним договором становить 2484,00 грн.;

- № А121д/221сг-10 від 09.02.2010 р. фактичний обсяг поставки скрапленого газу складає 123,14 тонн на суму 339866,4 грн., що підтверджується актом приймання-передачі від 28.02.2010 р., в подальшому відповідач зобов’язання щодо поставки товару в обсязі 16,86 тонн на загальну суму у розмірі 46533,60 грн. не виконав, у зв’язку з чим заборгованість перед позивачем за даним договором становить 46533,60 грн.;

- № А122/357сг-10 від 24.02.2010 р. фактичний обсяг поставки скрапленого газу складає 196,4 тонн на суму 542064,00 грн., що підтверджується актом приймання-передачі від 31.03.2010 р., в подальшому відповідач зобов’язання щодо поставки товару в обсязі 3,6 тонн на загальну суму у розмірі 9936,00 грн. не виконав, у зв’язку з чим заборгованість перед позивачем за даним договором становить 9936,00 грн.;

- № А122/369сг-10 від 24.02.2010 р. фактичний обсяг поставки скрапленого газу складає 96,64 тонни на суму 266726,40 грн., що підтверджується актом приймання-передачі від 31.03.2010 р., в подальшому відповідач зобов’язання щодо поставки товару в обсязі 8,36 тонн на загальну суму у розмірі 23076,60 грн. не виконав, у зв’язку з чим заборгованість перед позивачем за даним договором становить 23076,60 грн.;

- № А125 Д/959сг-10 від 14.05.2010 р. фактичний обсяг поставки скрапленого газу складає 65,4 тонни на суму 207579,60 грн., що підтверджується актом приймання-передачі від 30.06.2010 р., в подальшому відповідач зобов’язання щодо поставки товару в обсязі 4,6 тонн на загальну суму у розмірі 14600,00 грн. не виконав, у зв’язку з чим заборгованість перед позивачем за даним договором становить 14600,00 грн.;

- № А125д/984сг-10 від 14.05.2010 р. фактичний обсяг поставки скрапленого газу складає 188,4 тонни на суму 597981,60 грн., що підтверджується актом приймання-передачі від 30.06.2010 р., в подальшому відповідач зобов’язання щодо поставки товару в обсязі 1,1 тонни на загальну суму у розмірі 36818,40 грн. не виконав, у зв’язку з чим заборгованість перед позивачем за даним договором становить 3491,40 грн.;

- № А125д/994сг-10 від 14.05.2010 р. фактичний обсяг поставки скрапленого газу складає 68,9 тонни на суму 218688,60 грн., що підтверджується актом приймання-передачі від 30.06.2010 р., в подальшому відповідач зобов’язання щодо поставки товару в обсязі 11,6 тонни на загальну суму у розмірі 36818,40 грн. не виконав, у зв’язку з чим заборгованість перед позивачем за даним договором становить 36818,40 грн.;

- № А126/1225сг-10 від 24.06.2010 р. фактичний обсяг поставки скрапленого газу складає 47,00 тонни на суму 134608,00 грн., що підтверджується актом приймання-передачі від 134608,00 р., в подальшому відповідач зобов’язання щодо поставки товару в обсязі 3 тонни на загальну суму у розмірі 8592,00 грн. не виконав, у зв’язку з чим заборгованість перед позивачем за даним договором становить 8592,00 грн.;

- № А126/1255сг-10 від 24.06.2010 р. фактичний обсяг поставки скрапленого газу складає 128,5 тонни на суму 368024,00 грн., що підтверджується актом приймання-передачі від 31.07.2010 р., в подальшому відповідач зобов’язання щодо поставки товару в обсязі 11,5 тонни на загальну суму у розмірі 32936,00 грн. не виконав, у зв’язку з чим заборгованість перед позивачем за даним договором становить 32936,00 грн.;

- № А126/1270сг-10 від 24.06.2010 р. фактичний обсяг поставки скрапленого газу складає 93,82 тонни на суму 268700,00 грн., що підтверджується актом приймання-передачі від 31.08.2010 р., в подальшому відповідач зобов’язання щодо поставки товару в обсязі 6,18 тонни на загальну суму у розмірі 17699,00 грн. не виконав, у зв’язку з чим заборгованість перед позивачем за даним договором становить 17699,00 грн.;

- № А127/1420сг-10 від 27.07.2010 р. фактичний обсяг поставки скрапленого газу складає 125,8 тонни на суму 267954,00 грн., що підтверджується актом приймання-передачі від 31.08.2010 р., в подальшому відповідач зобов’язання щодо поставки товару в обсязі 14,2 тонни на загальну суму у розмірі 30246,00 грн. не виконав, у зв’язку з чим заборгованість перед позивачем за даним договором становить 30246,00 грн.;

- № А127/1450сг-10 від 27.07.2010 р. фактичний обсяг поставки скрапленого газу складає 46,55 тонни на суму 99151,5 грн., що підтверджується актом приймання-передачі від 31.08.2010 р., в подальшому відповідач зобов’язання щодо поставки товару в обсязі 3,45 тонни на загальну суму у розмірі 7348,50 грн. не виконав, у зв’язку з чим заборгованість перед позивачем за даним договором становить 7348,50 грн.;

- № А127/1438сг-10 від 27.07.2010 р. фактичний обсяг поставки скрапленого газу складає 115,32 тонни на суму 245631,60 грн., що підтверджується актом приймання-передачі від 31.08.2010 р., в подальшому відповідач зобов’язання щодо поставки товару в обсязі 9,68 тонни на загальну суму у розмірі 20618,40 грн. не виконав, у зв’язку з чим заборгованість перед позивачем за даним договором становить 20618,40 грн.;

- № А128/1578сг-10 від 30.08.2010 р. фактичний обсяг поставки скрапленого газу складає 98,1 тонни на суму 283018,50 грн., що підтверджується актом приймання-передачі від 30.09.2010 р., в подальшому відповідач зобов’язання щодо поставки товару в обсязі 6,9 тонни на загальну суму у розмірі 19906,50 грн. не виконав, у зв’язку з чим заборгованість перед позивачем за даним договором становить 19906,50 грн.;

- № А128/1601сг-10 від 30.08.2010 р. фактичний обсяг поставки скрапленого газу складає 95,5 тонни на суму 275517,50 грн., що підтверджується актом приймання-передачі від 30.09.2010 р., в подальшому відповідач зобов’язання щодо поставки товару в обсязі 4,5 тонни на загальну суму у розмірі 12982,5 грн. не виконав, у зв’язку з чим заборгованість перед позивачем за даним договором становить 12982,5 грн.;

- № А128/1615сг-10 від 30.08.2010 р. фактичний обсяг поставки скрапленого газу складає 168,5 тонни на суму 486122,50 грн., що підтверджується актом приймання-передачі від 30.09.2010 р., в подальшому відповідач зобов’язання щодо поставки товару в обсязі 6,5 тонни на загальну суму у розмірі 18752,50 грн. не виконав, у зв’язку з чим заборгованість перед позивачем за даним договором становить 18752,50 грн.;

- № А129-1/1738сг-10 від 27.09.2010 р. фактичний обсяг поставки скрапленого газу складає 289,150 тонни на суму 834197,75 грн., що підтверджується актом приймання-передачі від 31.10.2010 р., в подальшому відповідач зобов’язання щодо поставки товару в обсязі 10,85 тонни на загальну суму у розмірі 31032,25 грн. не виконав, у зв’язку з чим заборгованість перед позивачем за даним договором становить 31032,25 грн.;

- № А130-1/1883сг-10 від 27.10.2010 р. фактичний обсяг поставки скрапленого газу складає 291,900 тонни на суму 842131,50 грн., що підтверджується актом приймання-передачі від 30.11.2010 р., в подальшому відповідач зобов’язання щодо поставки товару в обсязі 8,1 тонни на загальну суму у розмірі 23368,50 грн. не виконав, у зв’язку з чим заборгованість перед позивачем за даним договором становить 23368,50 грн.;

- № А131-1/1998сг-10 від 24.11.2010 р. фактичний обсяг поставки скрапленого газу складає 374,700 тонни на суму 1081009,5 грн., що підтверджується актом приймання-передачі від 31.12.2010 р., в подальшому відповідач зобов’язання щодо поставки товару в обсязі 0,3 тонни на загальну суму у розмірі 865,50 грн. не виконав, у зв’язку з чим заборгованість перед позивачем за даним договором становить 865,50 грн.

Позивачем були направлені на адресу відповідача претензії з вимогою перерахувати залишки грошових коштів за даними договорами. Проте відповідач не відреагував на дані претензії належним чином, грошових коштів за недопоставлений газу не повернув.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобов’язання, одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до частини 7 статті179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно з частиною першою статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У частині другій статті 193 Господарського кодексу України зазначено, що кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

В силу статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частинами шостою та сьомою статті 276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Пунктом 1 статті 670 Цивільного кодексу України встановлено, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Як було вірно встановлено судом першої інстанції, що відповідачем за договорами купівлі-продажу скрапленого газу № А114/10845сг-09 від 24.06.2009 р., № А115/10953сг-09 від 22.07.2009 р., № А116/11188сг-09 від 27.08.2009 р., № А117/11364сг-09 від 23.09.2009 р., № А118/11481сг-09 від 21.10.2009 р., № А119/11615сг-09 від 26.11.2009 р., № А120/9сг-10 від 14.01.2010 р., № А120/49сг-10 від 14.01.2010 р., № А121д/231сг-10 від 09.02.2010 р., № А121д/221сг-10 від 09.02.2010 р., № А122/357сг-10 від 24.02.2010 р., № А122/369сг-10 від 24.02.2010 р., № А125 Д/959сг-10 від 14.05.2010 р., № А125д/984сг-10 від 14.05.2010 р., № А125д/994сг-10 від 14.05.2010 р., № А126/1255сг-10 від 24.06.2010 р., № А126/1225сг-10 від 24.06.2010 р., № А126/1270сг-10 від 24.06.2010 р., № А127/1420сг-10 від 27.07.2010 р., № А127/1450сг-10 від 27.07.2010 р., № А127/1438сг-10 від 27.07.2010 р., № А128/1578сг-10 від 30.08.2010 р., № А128/1601сг-10 від 30.08.2010 р., № А128/1615сг-10 від 30.08.2010 р., № А129-1/1738сг-10 від 27.09.2010 р., № А130-1/1883сг-10 від 27.10.2010 р. та № А131-1/1998сг-10 від 24.11.2010 р. було недопоставлено природного газу на загальну суму 502823,85 грн.

Для врегулювання даного спору позивач неодноразово направляв на адресу відповідача претензії про повернення суми передплати або зарахунку на інші аукціони, однак відповідач на зазначені претензії належним чином не відреагував та передплату в сумі 502823,85 гривень за даними договорами купівлі-продажу скрапленого газу позивачу не повернув.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Згідно вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем були укладені договори з третіми особами, зокрема: договір по оформленню та відвантаженню нафтопродуктів залізничним транспортом, а саме –договір № 18/21-тр/БЯ від 22.01.2009 р., 2010 р. –договір 33/6-тр/БЯ від 15.01.2010 р., 2011 р. –37/6-тр/БЯ від 24.01.2011 р. Предметом даних договорів є надання послуг по оформленню та відвантаженню нафтопродуктів та скрапленого газу згідно рознарядок ДК “Укргазвидобування”, залізничним транспортом по території України до станції призначення. Пунктом 3.1 пп 2 даного договору передбачено, що виконавець зобов’язаний виконувати всі необхідні формальності пов’язані з відправленням вантажу. Отже, всі роботи пов’язані з відвантаженням та оформленням скрапленого газу придбаному ВАТ “Одесагаз” на аукціонах проводяться також ДК “Украгазвидобування”. Акти прийому-передачі підписуються на пунктах прийому передачі ВАТ “ОДЕСАГАЗ”, на яких позивач приймає придбаний скраплений газ. Таким чином, твердження відповідача про те, що ВАТ “ОДЕСАГАЗ” не прийняв скраплений газ в кількості, передбаченій договором, є безпідставними.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Статтею 663 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього кодексу.

Проте, як вбачається з матеріалів справи відповідач не виконав свої зобов’язання з поставки скрапленого газу за договорами купівлі-продажу скрапленого газу № А114/10845сг-09 від 24.06.2009 р. до 31., № А115/10953сг-09 від 22.07.2009 р., № А116/11188сг-09 від 27.08.2009 р., № А117/11364сг-09 від 23.09.2009 р., № А118/11481сг-09 від 21.10.2009 р., № А119/11615сг-09 від 26.11.2009 р., № А120/9сг-10 від 14.01.2010 р., № А120/49сг-10 від 14.01.2010 р., № А121д/231сг-10 від 09.02.2010 р., № А121д/221сг-10 від 09.02.2010 р., № А122/357сг-10 від 24.02.2010 р., № А122/369сг-10 від 24.02.2010 р., № А125 Д/959сг-10 від 14.05.2010 р., № А125д/984сг-10 від 14.05.2010 р., № А125д/994сг-10 від 14.05.2010 р., № А126/1255сг-10 від 24.06.2010 р., № А126/1225сг-10 від 24.06.2010 р., № А126/1270сг-10 від 24.06.2010 р., № А127/1420сг-10 від 27.07.2010 р., № А127/1450сг-10 від 27.07.2010 р., № А127/1438сг-10 від 27.07.2010 р., № А128/1578сг-10 від 30.08.2010 р., № А128/1601сг-10 від 30.08.2010 р., № А128/1615сг-10 від 30.08.2010 р., № А129-1/1738сг-10 від 27.09.2010 р., № А130-1/1883сг-10 від 27.10.2010 р. та № А131-1/1998сг-10 від 24.11.2010 р. у строк встановлений даними договорами.

Враховуючи наведене, можливо дійти до висновку, що грошові кошти, які були сплачені позивачем за поставку скрапленого газу, у зв’язку з закінченням строку дії даних договорів змінили свою правову природу, та на момент прийняття рішення є безпідставно набутим майном.

Пунктом 1 статті 1212 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов’язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Оскільки підстава на якій були набуті грошові кошти відпала, у зв’язку з закінченням строку дії договорів, а отже виконання сторонами за даними договорами своїх зобов’язань, то відповідач зобов’язаний повернути позивачеві грошові кошти, які були перераховані йому в рахунок оплати за поставку скрапленого газу.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 502823,40 грн. за договорами купівлі-продажу скрапленого газу № А114/10845сг-09 від 24.06.2009 р. до 31., № А115/10953сг-09 від 22.07.2009 р., № А116/11188сг-09 від 27.08.2009 р., № А117/11364сг-09 від 23.09.2009 р., № А118/11481сг-09 від 21.10.2009 р., № А119/11615сг-09 від 26.11.2009 р., № А120/9сг-10 від 14.01.2010 р., № А120/49сг-10 від 14.01.2010 р., № А121д/231сг-10 від 09.02.2010 р., № А121д/221сг-10 від 09.02.2010 р., № А122/357сг-10 від 24.02.2010 р., № А122/369сг-10 від 24.02.2010 р., № А125 Д/959сг-10 від 14.05.2010 р., № А125д/984сг-10 від 14.05.2010 р., № А125д/994сг-10 від 14.05.2010 р., № А126/1255сг-10 від 24.06.2010 р., № А126/1225сг-10 від 24.06.2010 р., № А126/1270сг-10 від 24.06.2010 р., № А127/1420сг-10 від 27.07.2010 р., № А127/1450сг-10 від 27.07.2010 р., № А127/1438сг-10 від 27.07.2010 р., № А128/1578сг-10 від 30.08.2010 р., № А128/1601сг-10 від 30.08.2010 р., № А128/1615сг-10 від 30.08.2010 р., № А129-1/1738сг-10 від 27.09.2010 р., № А130-1/1883сг-10 від 27.10.2010 р. та № А131-1/1998сг-10 від 24.11.2010 р. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 502823,40 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації “ОДЕСАГАЗ” просить також стягнути з відповідача 38194,82 грн. інфляційної складової боргу та 11819,32 грн. трьох відсотків річних, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу скрапленого газу № А114/10845сг-09 від 24.06.2009 р. до 31., № А115/10953сг-09 від 22.07.2009 р., № А116/11188сг-09 від 27.08.2009 р., № А117/11364сг-09 від 23.09.2009 р., № А118/11481сг-09 від 21.10.2009 р., № А119/11615сг-09 від 26.11.2009 р., № А120/9сг-10 від 14.01.2010 р., № А120/49сг-10 від 14.01.2010 р., № А121д/231сг-10 від 09.02.2010 р., № А121д/221сг-10 від 09.02.2010 р., № А122/357сг-10 від 24.02.2010 р., № А122/369сг-10 від 24.02.2010 р., № А125 Д/959сг-10 від 14.05.2010 р., № А125д/984сг-10 від 14.05.2010 р., № А125д/994сг-10 від 14.05.2010 р., № А126/1255сг-10 від 24.06.2010 р., № А126/1225сг-10 від 24.06.2010 р., № А126/1270сг-10 від 24.06.2010 р., № А127/1420сг-10 від 27.07.2010 р., № А127/1450сг-10 від 27.07.2010 р., № А127/1438сг-10 від 27.07.2010 р., № А128/1578сг-10 від 30.08.2010 р., № А128/1601сг-10 від 30.08.2010 р., № А128/1615сг-10 від 30.08.2010 р., № А129-1/1738сг-10 від 27.09.2010 р., № А130-1/1883сг-10 від 27.10.2010 р. та № А131-1/1998сг-10 від 24.11.2010 р.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов’язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов’язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3 % річних відповідно до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України не підлягають задоволенню, оскільки ця санкція застосовується до грошових зобов'язань, проте за договором у відповідача виникло зобов'язання поставити нафтопродукти, тобто негрошове зобов’язання. В свою чергу, повернення попередньої оплати також не є грошовим зобов'язанням, а є правовим наслідком порушення умов договору, у зв’язку з чим відсутні правові підстави для застосування наслідків, встановлених ст. 625 Цивільного кодексу України за порушення виконання грошового зобов’язання.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч. 1 ст. 216, ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Таким чином, для застосування до боржника відповідальності у вигляді стягнення пені вона має бути передбачена законом або договором.

Умовами договорів купівлі-продажу скрапленого газу № А114/10845сг-09 від 24.06.2009 р. до 31., № А115/10953сг-09 від 22.07.2009 р., № А116/11188сг-09 від 27.08.2009 р., № А117/11364сг-09 від 23.09.2009 р., № А118/11481сг-09 від 21.10.2009 р., № А119/11615сг-09 від 26.11.2009 р., № А120/9сг-10 від 14.01.2010 р., № А120/49сг-10 від 14.01.2010 р., № А121д/231сг-10 від 09.02.2010 р., № А121д/221сг-10 від 09.02.2010 р., № А122/357сг-10 від 24.02.2010 р., № А122/369сг-10 від 24.02.2010 р., № А125 Д/959сг-10 від 14.05.2010 р., № А125д/984сг-10 від 14.05.2010 р., № А125д/994сг-10 від 14.05.2010 р., № А126/1255сг-10 від 24.06.2010 р., № А126/1225сг-10 від 24.06.2010 р., № А126/1270сг-10 від 24.06.2010 р., № А127/1420сг-10 від 27.07.2010 р., № А127/1450сг-10 від 27.07.2010 р., № А127/1438сг-10 від 27.07.2010 р., № А128/1578сг-10 від 30.08.2010 р., № А128/1601сг-10 від 30.08.2010 р., № А128/1615сг-10 від 30.08.2010 р., № А129-1/1738сг-10 від 27.09.2010 р., № А130-1/1883сг-10 від 27.10.2010 р. та № А131-1/1998сг-10 від 24.11.2010 р. не передбачено стягнення пені у зв’язку з неналежним виконанням умов даних договорів.

Згідно з частиною 2 ст. 231 ГК України у разі, якщо порушено господарське зобов’язання, в якому хоча б одна сторона є суб’єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов’язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов’язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов’язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно до частин 2-10 статті 22 ГК України суб’єктами господарювання державного сектора економіки є суб’єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб’єкти, державна частка у статутному фонді яких перевищує п’ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб’єктів.

Повноваження суб’єктів управління у державному секторі економіки - Кабінету Міністрів України, міністерств, інших органів влади та організацій щодо суб’єктів господарювання визначаються законом; законом можуть бути визначені види господарської діяльності, яку дозволяється здійснювати виключно державним підприємствам, установам і організаціям.

Держава реалізує право державної власності у державному секторі економіки через систему організаційно-господарських повноважень відповідних органів управління щодо суб’єктів господарювання, що належать до цього сектора і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління. Правовий статус окремого суб’єкта господарювання у державному секторі економіки визначається уповноваженими органами управління відповідно до вимог цього Кодексу та інших законів.

Відносини органів управління з названими суб'єктами господарювання у випадках, передбачених законом, можуть здійснюватися на договірних засадах; держава застосовує до суб'єктів господарювання у державному секторі економіки усі засоби державного регулювання господарської діяльності, передбачені цим Кодексом, враховуючи особливості правового статусу даних суб’єктів.

Законом встановлюються особливості здійснення антимонопольно-конкурентної політики та розвитку змагальності у державному секторі економіки, які повинні враховуватися при формуванні відповідних державних програм; процедура визнання банкрутом застосовується щодо державних підприємств з урахуванням вимог, зазначених у главі 23 цього Кодексу.

Органам управління, які здійснюють організаційно-господарські повноваження стосовно суб’єктів господарювання державного сектора економіки, забороняється делегувати іншим суб’єктам повноваження щодо розпорядження державною власністю і повноваження щодо управління діяльністю суб'єктів господарювання, за винятком делегування названих повноважень відповідно до закону органам місцевого самоврядування та інших випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

З аналізу зазначених норм вбачається, що відповідач не відноситься до держаного сектору економіки, оскільки не має всіх необхідних ознак.

При цьому, пунктом 4 частини 3 Прикінцевих положень Господарського кодексу України Кабінету Міністрів України доручено визначити суб’єктів господарювання, що належать до державного сектору економіки, відповідно до вимог цього Кодексу.

Проте, доказів того, що Кабінет Міністрів визначив відповідача як суб’єкта господарювання державного сектору економіки відповідачем ні місцевому господарському суду, ні суду апеляційної інстанції не надано.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог про стягнення пені.

Статтею 4-3 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

За наведених у даній постанові обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду м. Києва від 21.09.2011 року у справі № 37/206.

Доводи наведені позивачем та відповідачем в апеляційних скаргах колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду м. Києва від 21.09.2011 року у справі № 37/206 залишити без змін, а апеляційні скарги без задоволення.

2. Справу № 37/206 повернути до господарського суду міста Києва.

3. Копію постанови направити сторонам.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

21.11.11 (відправлено)