Постанова № 19918763, 21.11.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.11.2011 № 1/122

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Кропивної Л.В.

суддів:

при секретарі Помаз І.А.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник за дов. б/н від 05.01.2011р.;

від відповідача: ОСОБА_2 представник за дов. б/н від 14.10.2011р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю «Рабен

Україна»

на рішення господарського суду м. Києва

від 10.06.2011р. (дата підписання 20.06.2011р.)

у справі № 1/122 (суддя Мельник В.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Безпека»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рабен Україна»

про розірвання договору та стягнення 5344,27 грн.

ВСТАНОВИВ:

У березні 2011р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфа Безпека» звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рабен Україна» про стягнення із відповідача заборгованості у розмірі 5344,27 грн. за договором про надання послуг з виїзду наряду групи швидкого реагування на обєкт, на якому спрацювали засоби охоронно-тривожної сигналізації №28-ТО від 15.06.2010р., та про розірвання цього договору у звязку із істотним порушенням відповідачем його умов.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе за договором зобовязань щодо повної та своєчасної оплати наданих йому позивачем послуг, у звязку з чим станом на день звернення до господарського суду з позовом розмір заборгованості ТОВ «Рабен Україна» перед ТОВ «Альфа Безпека» склала 5344,27 грн. За оцінкою позивача, несплата відповідачем протягом тривалого часу вартості наданих позивачем охоронних послуг є істотним порушенням умов укладеного договору, що стало підставою виникнення у позивача права на дострокове розірвання договору у судовому порядку згідно ст.651 ЦК України.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 21.03.2011р. у справі позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі за №1/122.

Відповідач позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що договір про надання послуг з виїзду наряду групи швидкого реагування на обєкт, на якому спрацювали засоби охоронно-тривожної сигналізації №28-ТО від 15.06.2010р., про який зазначалося у позовній заяві, ТОВ «Рабен Україна» із позивачем не підписувало, оригіналу зазначеного договору у відповідача немає, акти виконаних робіт, наданих господарському суду в обґрунтування заявлених позовних вимог, відповідач не отримував.

Водночас, відповідач у письмових поясненнях підтвердив факт установки тривожної кнопки на контрольно-пропускному пункті ТОВ «Рабен Україна», однак зазначив, що вона була встановлена на виконання умов укладеного із позивачем договору №2-ФО від 20.01.2010р., а не того, на який посилається ТОВ «Альфа-Безпека» у позові.

За поясненнями відповідача, Товариство оплатило вартість установки тривожної кнопки, а про окрему плату за послуги з виїзду наряду групи швидкого реагування на обєкт сторони не домовлялися.

Більш того, відповідач стверджував, що послуги, за які позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 5344,27 грн., фактично відповідачу не надавалися, оскільки за весь час охорони обєкту ТОВ «Рабен Україна» тривожна кнопка не застосовувалася.

Рішенням господарського суду м. Києва від 10.06.2011р. у справі №1/122 (суддя Мельник В.І.) позов задоволено, розірвано договір №28-ТО від 15.06.2010р., визначено до стягнення із ТОВ «Рабен Україна» на користь ТОВ «Альфа Безпека» 5344,27 грн. боргу.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, що позивач надав докази передання підписаного ним примірника договору №28-ТО від 15.06.2010р. відповідачу, однак відповідач підписаний ним договір позивачу не повернув. Натомість, відповідач визнав дійсність укладеного правочину фактичною сплатою за охоронні послуги, надані Товариству на виконання умов договору №28-ТО від 15.06.2010р., що підтверджується наданими господарському суду банківськими виписками, де в графі «призначення платежу» вказано саме договір №28-ТО від 15.06.2010р.

Таким чином, висновок місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог в частині стягнення із ТОВ «Рабен Україна» на користь ТОВ «Альфа Безпека» заборгованості у розмірі 5344,27 грн. обгрунтований тим, що вина відповідача у порушенні взятих на себе за договором №28-ТО від 15.06.2010р. зобовязань по оплаті спожитих охоронних послуг доведена наявними у справі документами, тому позовні вимоги про стягнення боргу є обгрунтованими.

Рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про розірвання договору №28-ТО від 15.06.2010р. мотивовано тим, що із наданої позивачем копії спірного правочину вбачається, що розірвання договору повязується із вимогами діючого законодавства України. Оціюючи прострочення відповідачем оплати заборгованості за надані йому позивачем охоронні послуги як істотне порушення, місцевий господарський суд на підставі ст.651 ЦК України дійшов висновку про обгрунтованість заявлених позивачем вимог і задовольнив їх.

Не погоджуючись із мотивами судового рішення та висновками місцевого господарського суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення господарського суду м. Києва у справі №1/122 скасувати та прийняти новий судовий акт про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Утім, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.08.2011р. №1/122 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Ільєнок Т.В., судді: Борисенко І.В., Шипко В.В.) апеляційну скаргу ТОВ «Рабен Україна» з доданими до неї матеріалами повернуто скаржнику на підставі п.3 ч.1 ст.97 ГПК України.

Сплативши державне мито у визначеному законом порядку і розмірі, відповідач у жовтні 2011р. вдруге подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення господарського суду м. Києва у справі №1/122 скасувати та прийняти новий судовий акт про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Разом із апеляційною скаргою відповідач подав клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги, мотивоване отриманням повного тексту оскарженого судового рішення тільки 20.07.2011р., тобто після закінчення визначеного законом десятиденного строку на подання апеляційної скарги.

Згідно відмітки інформаційно-статистичного відділу Київського апеляційного господарського суду від 31.10.2011р. за результатами автоматичного розподілу справу №1/122 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді: Поляк О.І., Рудченко С.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.11.2011р. №1/122 у зазначеному складі суду відновлено пропущений строк на апеляційне оскарження, апеляційну скаргу прийнято до провадження, судовий розгляд справи призначено на 21.11.2011р.

У призначене судове засідання зявилися представники обох сторін.

Представник відповідача підтримав доводи апеляційного оскарження, просив рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Позивач процесуальним правом направити суду письмовий відзив на апеляційну скаргу не скористався, хоча у судовому засіданні представник позивача проти доводів апеляційного оскарження усно заперечив, просив у задоволенні скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції у даній справі залишити без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, ТОВ «Альфа Безпека» вказувало на укладення між сторонами договору №28-ТО від 15.06.2010р. про надання послуг з виїзду наряду групи швидкого реагування на обєкт, на якому спрацювали засоби охоронно-тривожної сигналізації. За умовами цього договору, зазначав позивач, ТОВ «Рабен Україна», як замовник, доручало, а ТОВ «Альфа Безпека», як виконавець, зобовязувалось надати послуги з охорони обєкту технічними засобами та для запобігання і припинення протиправних дій щодо обєкту охорони, забезпечувати негайний виїзд групи швидкого реагування виконавця на обєкт, що знаходиться під спостереженням на пульті централізованої охорони замовника.

За поясненнями позивача, сторони досягли домовленості щодо усіх умов договору в усній формі, але з метою надання договору письмової форми підписаний Товариством примірник договору був направлений на адресу Товариству з обмеженою відповідальністю «Рабен Україна» для підписання. Останнє підписаний примірник договору оференту не повернув.

Отже, вважає судова колегія , на вирішення господарського суду було передано питання, чи був укладений між сторонами договір №28-ТО і визначення моменту, з якого між сторонами виникли договірні відносини з приводу охорони обєкту відповідача шляхом спостереження за встановленими технічними засобами і виїзду наряду групи швидкого реагування на обєкт, на якому спрацювали засоби охоронно-тривожної сигналізації

Утім, місцевий господарський суд усунувся від надання конкретної відповіді на це питання і обмежився вказівкою про те, що проведенням оплати Товариство з обмеженою відповідальністю «Рабен Україна» визнало наявність та дійсність вказаного договору.

Переглядаючи справу у повному обсязі, судова колегія встановила , що виникнення договірних відносин між сторонами з приводу забезпечення спостереження охоронної сигналізації ТОВ «Альфа Безпека» та виїзд групи швидкого реагування у звязку із спрацюванням тривожної кнопки на обєкт відповідача відбулося раніше, ніж 15.06.2010р.

Так, 15.04.2010р. позивач направив відповідачу цінову пропозицію на встановлення обладнання для забезпечення роботи кнопки тривожної сигналізації та спостереження за станом системи тривожної сигналізації (а.с.81), згідно якої вартість послуг із встановлення спеціального обладнання становить 3790,00 грн., а вартість спостереження за станом системи тривожної сигналізації та оперативний виїзд групи швидкого реагування на спрацювання кнопки тривожної сигналізації 1,10 грн. на годину або 818,40 грн. на місяць.

За приписами ч.2 ст.642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Зі змісту наявної у матеріалах справи копії банківської виписки від 10.06.2010р. із поточного рахунку ТОВ «Альфа-Безпека» (а.с.28) випливає , що відповідач 10.06.2010р. здійснив оплату 3790,00 грн. за монтаж обладнання згідно виставленого позивачем рахунку №56 від 05.05.2010р.

Отже, відповідач, одержавши письмову пропозицію, вчинив дії по виконанню вказаних у пропозиції умов і цим засвідчив своє бажання укласти договір на умовах, вказаних у пропозиції.

За таких обставин справи , судова колегія прийшла до висновку, що моментом укладення між сторонами договору про надання позивачем послуг із забезпечення спостереження за станом системи тривожної сигналізації та виїзду групи швидкого реагування на спрацювання кнопки тривожної сигналізації на обєкт відповідача є 10.06.2010р., відтак, договірні відносини між сторонами з приводу надання позивачем зазначених охоронних послуг на оплатній основі виникли не на умовах договору №28-ТО від 15.06.2010р., а умовах , викладених у письмовій пропозиції позивача , прийнятої відповідачем 10.06.2010р. , шляхом оплати ним позивачу 3790 грн.

Судовою колегією встановлено , що на виконання умов договору від 10.06.2010р. ТОВ «Альфа Безпека» провело монтаж обладнання для забезпечення роботи тривожної кнопки на обєкті відповідача, що підтверджується двосторонньо підписаним представниками сторін та скріпленим печатками підприємств Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000112 від 30.06.2010р. (а.с.18).

Того ж дня, 30.06.2010р., сторони підписали Акт здачі-прийняття робіт №ОУ-0000110 (надання послуг) по проведенню спостереження системи охоронної сигналізації з 15-30.06.2010р. (а.с.19), за яким загальна вартість робіт (послуг) становить 436,27 грн.

У подальшому , 31.08.2010р. сторонами був підписаний Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000185 по проведенню спостереження системи охоронної сигналізації за серпень 2010р. згідно договору (а.с.21), згідно якого вартість робіт (послуг) становить 818,00 грн.

Та обставина, що акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) по проведенню спостереження за системою охоронної сигналізації згідно договору за липень, вересень-грудень 2010р., січень-лютий 2011р. на загальну суму 5726,00 грн. (а.с.20, 22-25) залишилися не підписаними відповідачем , не позбавляє позивача права вимагати від відповідача оплати послуг по проведенню спостереження за системою охоронної сигналізації , адже за загальним принципом цивільного права договір є обовязковим для виконання сторонами ( ч. 1 ст. 629 ЦК України ) .

Поряд з цим, в силу ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здіснення певної діяльності.

Зі змісту наведеної статті вбачається, що результату надання послуги передує вчинення дій, які не мають матеріального втілення, і складають з послугою єдине ціле, адже при наданні послуги надається не сам її результат, а дії які до нього призвели, отже цінністю є сама діяльність виконавця.

На відміну від підряду, виконавець надає послугу у процесі вчинення певної дії або певної діяльності не за свій ризик і продається не результат, а дії (діяльність), які до нього призводять.

Факт надання позивачем послуг з виїзду наряду групи швидкого реагування на обєкт КПП «Кроздок» ТОВ «Рабен Україна» та споживання цих послуг відповідачем підтверджується наявними у справі Актами про реагування екіпажу групи швидкого реагування ТОВ «Альфа Безпека» на спрацювання кнопки тривожної сигналізації від 18.06.2010р. (а.с.84), від 22.06.2010р. (а.с.86), від 08.07.2010р. (а.с.88), від 09.07.2010р. (а.с.90), від 10.07.2010р. (а.с.92), від 19.07.2010р. (а.с.94), від 02.08.2010р. (а.с.96), від 10.08.2010р. (а.с.98), від 21.08.2010р. (а.с.100), від 31.08.2010р. (а.с.102), які підписані представниками обох сторін, а також копіями витягів із книги маршрутів до обєкта (а.с.85,87,89,91,93,95,97,99,101,103) з відміткою про виїзд групи швидкого реагування ТОВ «Альфа Безпека» на обєкт відповідача.

Вказані обставини спростовують доводи апелянта про недоведеність позивачем факту надання ТОВ «Рабен Україна» послуг із забезпечення спостереження системи охоронної сигналізації ТОВ «Альфа Безпека» та виїзду групи швидкого реагування у разі спрацювання тривожної кнопки ,а тому відхиляються судовою колегією за неспроможністю.

Матеріалами справи також підтверджується, що позивач виставив рахунки (а.с.104-110) на оплату наданих ТОВ «Рабен Україна» послуг з виїзду наряду швидкого реагування ТОВ «Альфа Безпека» на обєкт відповідача на загальну суму 6980,27 грн., а відповідач тільки частково розрахувався за спожиті ним послуги на суму 1636,00 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача (а.с.26,27). Інша частина наданих позивачем послуг на суму 5344,27 грн. залишилася неоплаченою відповідачем.

Наявними у справі документами , а саме: актом про зняття з-під охорони обєкту ТОВ «Рабен Україна» (а.с.79) , підтверджується, що 11.03.2011р позивач відключив охоронно-тривожну сигналізацію шляхом виїмки з обєктового обладнання відповідача sim-карт, які є власністю ТОВ «Альфа Безпека», і за допомогою яких здійснювалась передача тривожних сповіщень на пульт централізованої охорони ТОВ «Альфа Безпека» .

Отже, позивач належними та допустимими доказами довів факт надання відповідачу в період з 15.06.2010р. по 11.03.2011р. послуг щодо здійснення спостереження системи охоронної сигналізації та виїзду на підприємство відповідача групи швидкого реагування в звязку із спрацюванням тривожної кнопки, загальна вартість яких склала 6980,27 грн.

Однак, відповідач свої зобовязання щодо здійснення повного розрахунку за спожиті послуги із позивачем не виконав, у звязку з чим у ТОВ «Рабен Україна» утворилася заборгованість у розмірі 5344,27 грн.

За загальним правилом, зобовязання мають виконуватися належним чином (ст.526 ЦК України, ст.193 ГК України).

В силу ст.901 ЦК України, замовник зобовязаний оплатити виконавцеві надану послугу, яка споживається у процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З огляду на неналежне виконання відповідачем своїх грошових зобовязань, позивач 01.03.2011р. направив на адресу ТОВ «Рабен Україна» письмову вимогу про погашення заборгованості за надані Товариству послуги на суму 5344,27 грн. (докази направлення вимоги та тримання її відповідачем містяться у матеріалах справи а.с.31). Однак, вимога позивача залишилася без виконання та належного реагування з боку відповідача.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що строк виконання зобовязання відповідача по сплаті на користь ТОВ «Альфа Безпека» вартості спожитих послуг згідно договору від 15.06.2010р. настав, отже, висновок місцевого господарського суду про обґрунтованість заявлених ТОВ «Альфа Безпека» вимог щодо стягнення із відповідача заборгованості за надані позивачем послуги у розмірі 5344,27 грн. є правомірним. У звязку з наведеним доводи апеляційної скарги у цій частині підлягають відхиленню, а оскаржений судовий акт залишенню без змін.

У доводах апеляційного оскарження відповідач , серед іншого, стверджував, що установка тривожної кнопки на контрольно-пропускному пункті ТОВ «Рабен Україна» була здійснена ТОВ «Альфа Безпека» на виконання умов укладеного між сторонами договору про надання охоронних послуг №2-ФО від 20.01.2010р., а не на підставі неіснуючого договору №28-ТО від 15.06.2010р. У звязку з цим, апелянт звертав увагу суду апеляційної інстанції на помилковість висновків місцевого господарського суду, наведених в оскарженому рішенні.

Однак, дослідивши зміст укладеного між сторонами договору про надання охоронних послуг №2-ФО від 20.01.2010р. (а.с.70-76), на який посилався апелянт, судова колегія встановила, що за умовами договору №2-ФО ТОВ «Альфа Безпека» зобовязувалось забезпечити недоторканість майна, що знаходиться на території обєктів ТОВ «Рабен Україна», які повинні охоронятися персоналом охорони шляхом здійснення ними позмінного чергування при фізичній охороні обєктів.

Натомість , предметом договору від 10.06.2010р. було надання охоронних послуг шляхом спостереження за системою охоронної сигналізації та виїзду наряду групи швидкого реагування.

Отже, укладені між сторонами договори різняться за предметом , а тому доводи апелянта у частині встановлення тривожної кнопки на контрольно-пропускному пункті ТОВ «Рабен Україна» була здійснена ТОВ «Альфа Безпека» у рамках договору про надання охоронних послуг №2-ФО від 20.01.2010р. судом апеляційної інстанції відхиляються.

Водночас, судова колегія вважає підставними вимоги апелянта про скасування рішення суду першої інстанції у частині його висновків про наявність підстав для розірвання договору про надання послуг із забезпечення діяльності системи тривожної сигналізації та виїзду групи швидкого реагування на обєкт відповідача з наступних мотивів.

За приписами ст.907 ЦК України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Правовий аналіз наведеної норми закону дає підстави стверджувати, що у ній встановлено виняток із загального правила, визначеного ст.525 ЦК України про недопустимість односторонньої відмови від зобовязання.

У цьому звязку судова колегія вважає, що закон надає будь-якій стороні договору про надання послуг в односторонньому порядку відмовитися від договору у будь-який час - як до початку надання послуги, так і в процесі її надання до завершення відповідних дій, завчасно повідомивши про це іншу сторону.

Як вбачається із наявного у справі листа ТОВ «Альфа-Безпека» №5 від 10.02.2011р. (а.с.77-78), адресованого керівнику ТОВ «Рабен Україна», позивач завчасно повідомив відповідача про розірвання з 10.03.2011р. договору №28-ТО від 15.06.2010р. в односторонньому порядку, а 11.03.2011р. вчинив дії, направлені на відмову від договору - зняв з-під охорони обєкт ТОВ «Рабен Україна» і склав про це відповідний акт (а.с.79).

Отже, у звязку із неналежним виконанням відповідачем істотних умов договору - зобовязань з оплати вартості спожитих послуг у липні 2010р. та у період з вересня 2010р. по лютий 2011 р. , позивач правомірно відмовився від договору і завчасно сповістив про це іншу сторону.

Помилкове уявлення позивача про наявність між сторонами договірних відносин на підставі укладеного договору №28-ТО від 15.06.2010р., на думку судової колегії, не впливає на можливість позивача в односторонньому порядку розірвати договірні відносини з відповідачем, хоч би вони виникли з 10.06.2010р.

Відповідно до ч.3 ст.651 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

В силу ч.2 ст.653 ЦК України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

За огляду на встановлені судовою колегією фактичні обставини справи, апеляційний господарський суд вважає, що припинений в односторонньому порядку за ініціативою позивача договір про надання послуг із забезпечення спостереження системи охоронної сигналізації та виїзд групи швидкого реагування не підлягає додатковому припиненню шляхом розірвання у судовому порядку,

тому рішення місцевого господарського суду в частині задоволення ним вимог ТОВ «Альфа Безпека» про розірвання договору слід скасувати та прийняти у цій частині новий судовий акт про відмову у задоволенні вказаних вимог.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржене судове рішення - частковому скасуванню з проведенням нового розподілу судових витрат.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 12, 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рабен Україна» на рішення господарського суду м. Києва від 10.06.2011р. у справі №1/122 задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду м. Києва від 10.06.2011р. у справі №1/122 скасувати в частині задоволення позовних вимог про розірвання договору №28-ТО від 15.06.2010р.

Прийняти в цій частині нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні цих вимог.

В іншій частині рішення господарського суду м. Києва від 10.06.2011р. у справі №1/122 залишити без змін.

3. Здійснити новий розподіл судових витрат .

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Рабен Україна» (02090, м. Київ, вул. Сосюри, 6, код ЄДРПОУ 32306522) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Безпека» (07400, Київська область, м. Бровари, бул. Незалежності, 2, код ЄДРПОУ 36433059) державне мито за розгляд справи у суді першої інстанції у розмірі 102,00 грн. та 128,73 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Безпека» (07400, Київська область, м. Бровари, бул. Незалежності, 2, код ЄДРПОУ 36433059) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рабен Україна» (02090, м. Київ, вул. Сосюри, 6, код ЄДРПОУ 32306522) державне мито за розгляд справи у суді апеляційної інстанції у розмірі 42,50 грн.

5. Матеріали справи №1/122 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів.

Головуючий суддя

Судді