Постанова № 19918661, 21.11.2011, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

21.11.2011

Постанова

Іменем України

15.11.2011 р. справа №21/61

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Шевкової Т.А.

суддівБойченка К.І., Черноти Л.Ф.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 дов. № Н-01/236 від 26.01.2011 року

від відповідача: ОСОБА_1 дов. № 09/18 від 04.01.2011 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Донецька залізниця» м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області

від04.10.2011р.

у справі№ 21/61(суддя Матюхін В.І. )

за позовомДержавного підприємства «Донецька залізниця»м. Донецьк

до Публічного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат ім.. Ілліча»м. Маріуполь Донецької області

про стягнення 7 893грн. 74коп.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Донецька залізниця» м. Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча»м. Маріуполь Донецької області 7 893грн. 74коп., в тому числі відшкодування плати за користування вагонами іноземних залізниць у сумі 4826грн.54коп., збір за зберігання вантажів у сумі 3067грн.20коп.

Господарський суд Донецької області рішенням від 04.10.2011 року у справі № 21/61 позов задовольнив частково у сумі 2718грн.79коп., встановивши, що відповідач має відшкодувати залізниці плату за користування вагонами №№ 23508476, 23439342, 23556285, 24624082 за весь час знаходження їх на підїзних коліях комбінату, а саме від часу приймання цих вагонів від залізниці до повернення їх після виконання вантажних операцій.

Господарський суд визнав неправомірними вимоги залізниці в частині нарахованих сум щодо 4 вагонів №№ 24474223, 24477218, 24038754, 24472961, затриманих на станції призначення, виходячи з того, що саме залізницею допущено порушення умов договору № 1/28/3883 від 04.08.2003 року про експлуатацію залізничної підїзної колії, та відмовив у задоволенні позовних вимог у сумі 5174грн.95коп.

Державне підприємство «Донецька залізниця»м.Донецьк, не погоджуючись з рішенням господарського суду, подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 04.10.2011 року у справі № 21/61 змінити частково та задовольнити позовні вимоги залізниці повністю.

Заявник скарги вважає, що господарським судом неправильно застосовані норми матеріального права, а саме: ст.ст. 46, 119 Статуту залізниць України, п.п. 1, 6, 12 Правил користування вагонами і контейнерами, та норми процесуального права ст.43 ГПК України в частині необхідності всебічного, повного та обєктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Заявник скарги не погоджується із висновком господарського суду щодо порушення залізницею п.5 договору про експлуатацію залізничної підїзної колії № 1/28 від 04.08.2003 року, оскільки вважає, що суд не прийняв до уваги приписи п.7 Правил видачі вантажів, згідно з яким видача імпортних вантажів провадиться після митного оформлення, та приписи п.п.2.15, 2.16, 3.11 Інструкції про взаємодію посадових осіб митних органів, що здійснюють митні процедури в міжнародному залізничному сполученні і працівників залізниць України, (затвердженої спільним наказом Державної митної служби України та Мінтрансзвязку України від 18.09.2008 року № 1019/1143), за приписами яких працівники залізниць не мають права видавати товари (вантажі), що перебувають під митним контролем, виконувати з ними будь-які операції без дозволу митниці. Фактично залізниця не здійснювала видачу спірних вантажів, а лише передавала вагони із вантажем вантажоодержувачу для розміщення їх у зоні митного контролю, створеній на підїзній колії, до закінчення митного оформлення вантажу, перевізні документи свідчать про те, що видача спірних вантажів була здійснена значно пізніше ніж закінчився час безоплатного користування вагонами.

Заявник скарги зазначає, що вагони надійшли на станцію Маріуполь-Сортувальний у технічно справному стані, із непошкодженими пломбами відправників, а маса вантажів відправником визначена розрахунковим методом, у звязку з чим підстави для видачі вантажу із зазначених вагонів з перевіркою маси відсутні.

На думку заявника скарги за весь час користування іновагонами, зазначений у спірних відомостях плати за користування вагонами, відповідач має відшкодувати залізниці плату за користування вагонами, а також на підставі ст.46 Статуту залізниць України сплатити збір за зберігання на станції вантажу, якій не був вивезений ним на підїзну колію після закінчення строку безоплатного зберігання.

Представник відповідача вважає рішення господарського суду від 04.10.2011 року у справі № 21/61 законним та обґрунтованим, тому просив залишити його без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до статей 4-4,81-1Господарського процесуального кодексу України здійснено фіксацію судового процесу технічними засобами та складено протокол судового засідання.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

За перевізними документами №№ 117776, 117777, 117778, 117785, 0849423, 0849424, 0849452, 0849454 у вагонах №№ 23508476, 24624082, 24474223, 24477218, 23439342, 23556285, 24038754, 24472961 (вагони власності Узбецької та Казахської залізниць) у період з 21.12.2010 року по 11.01.2011 року на станцію Маріуполь-Сортувальний на адресу відповідача надходили імпортні вантажі цинк металічний.

У перевізних документах зазначено, що вагони надійшли на станцію призначення під охороною робітників Укрзалізниці.

Вагони №№ 24624082, 23439342, 23556285 передані залізницею відповідачеві за памятками про подавання вагонів №№ 7674, 7877, які підписані відповідачем із зауваженнями стосовно того, що вагони будуть прийняті у платне користування після комісійної видачі вантажу.

Вагони №№24474223, 24477218 за памяткою № 218, підписаною із запереченнями і вагони №№24038754, 24472961 відповідач відмовився отримувати від залізниці наполягаючи на комісійній видачі вантажів, що призвело до затримки цих вагонів на станції.

Залізницею за відомостями плати за користування вагонами №№ 05010308, 06010392, 20011389, 21011460 нарахована плата у сумі 4826грн.54коп., а саме за користування вагонами №№ 23508476, 24624082, 23439342, 23556285 2718грн.79коп., вагонами №№ 24474223, 24477218, 24038754, 24472961 2107грн.75коп.

За час затримки 4 вагонів №№ 24474223, 24477218, 24038754, 24472961 на коліях загального користування понад 24 години станцією нарахований збір за зберігання вантажів у сумі 3067грн.20коп. та складені накопичувальні картки №№ 17010100, 18010110.

Відомості плати за користування вагонами і накопичувальні картки підписані представниками відповідача із зауваженнями, що затримка вагонів сталася не з вини вантажоодержувача, а через відмову станції Маріуполь-Сортувальний видати вагони з цинком з перевіркою їх комерційного стану, нараховані залізницею суми не сплачені, предявлена залізницею відповідачеві претензія № 101/0109 від 14.02.2011 року залишена без задоволення.

Оскільки відповідач відмовився від оплати вищевказаних сум, залізниця звернулась до господарського суду з позовом про відшкодування вищевказаних сум плати за користування вагонами 482654грн. та 3067грн.20коп. збору за зберігання вантажів.

Як вбачається з матеріалів справи між ДП «Донецька залізниця»та ПАТ “Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча»укладено договір № 1/28/3883 від 04.08.2003 року про експлуатацію залізничної підїзної колії ВАТ “Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча»при станції Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці, пунктом 5 якого встановлено, що залізниця на станції призначення Маріуполь-Сортувальний до передачі у користування відповідачеві і розкредитування документів зобовязана здійснити видачу з перевіркою маси і оформлення необхідних актів усіх вантажів, які прибули з ознаками утрати, розкрадання і інших несхоронних перевезень, а також у супроводі охорони «Укрзалізниці»- (100%).

Тоді як, вагони №№ 23508476, 23439342, 23556285, 24624082 передані залізницею відповідачеві і прийняті останнім без перевірки маси, тобто залізниця, в порушення вимог п.5 вищевказаного договору, не передала вищевказані вагони в користування відповідачеві і не здійснила перевірку маси вантажу, а відповідач прийняв вагони без перевірки маси.

При дослідження матеріалів справи колегією суддів встановлено, що вагони №№24474223, 24477218 прибули на станцію призначення 09.01.2011 року об 11год.00хв., на шляху слідування станцією Горький 05.12.2010 року затримані з причин технічної несправності, 04.01.2011 року станцією Горький складено акти загальної форми № 4/42076, №4/42075 вагони затримані повторно, вагони видані 20.01.2011 року.

Лише 10.01.2011 року заступнику начальника ДП «Донецька залізниця»- начальнику Ясинуватської дирекції залізничних перевезень направлена скарга на відмову про видачу вантажу із вагону № 22477218 із перевіркою.

При наявності при огляду вагону № 244223 ознак слідів свердлення, зварювання, зовнішніх заділок, відповідач намагався здійснити видачу вантажу із перевіркою, направив 10.01.2011 року скаргу №33.

При надходженні вагонів №№24038754, 24472961 на станцію призначення 11.01.2011 року об 17год.13хв. виявлена зовнішня «заделка»полів, свіжа сварка, тріщини в полу, нестандартні болти, на дужках двірей сварка по розрізу.

Як і у попередньому випадку в накладній вказаний акт загальної форми станції Аксарайська, фактично акт залізницею для передачі митним органам не наданий, працівники станції відмовились скласти акт загальної форми про відсутність акту станції Аксарайська та видати вантаж з перевіркою.

Працівниками відповідача складений акт із описом стану вагонів, складений акт про відсутність акту 13/0013 від 02.01.2011 року, подана заявка на видачу з перевіркою, подана заявка на маневрові роботи, повязані з відщепкою від складу потягу та залишенням на коліях станції двох вагонів з цинком.

Подані через начальника станції жалоби на відмову в видачі вантажу з перевіркою, направлена жалоба до дирекції залізничних перевезень.

Крім того, відповідачем за чотирма вагонами №№ 24474223, 24477218, 24038754, 24472961 направлено лист до Управління Донецької залізниці про факт неотримання відповіді на скарги.

Відповідно до п.17 Правил складання актів (затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28 травня 2002 р. N 334, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 8 липня 2002 р. за N 567/6855) начальник Дирекції на скаргу про відмову від складання комерційного акта (акта загальної форми) або про неправильне його оформлення повинен дати мотивовану відповідь по суті скарги: стосовно швидкопсувних вантажів - протягом доби, а стосовно інших вантажів - не пізніше триденного терміну після отримання скарги. У разі обґрунтованості скарги начальник Дирекції дає розпорядження про складання комерційного акта (акта загальної форми) або про переоформлення акта. У цьому разі плата за зберігання вантажу, а також за користування вагоном (контейнером) протягом часу затримки складання акта з одержувача не стягується.

Відповіді на вищевказані скарги комбінату не направлені, що є порушенням п.17 Правил складання актів.

Враховуючи вищенаведене, слід визнати, що вагони №№ 24474223, 24477218, 24038754, 24472961 простоювали на станції призначення не з вини вантажоодержувача, а з вини залізниці.

Відповідно до пункту 4 статті 119 Статуту залізниць України вантажовласники, порти відшкодовують залізницям плату за користування вагонами інших держав від часу прийому цих вагонів від залізниці до повернення їх після виконання вантажних операцій у порядку, визначеному Укрзалізницею відповідно до міжнародних договорів України з цих питань. Якщо подання вантажовідправнику на його замовлення порожніх спеціальних вагонів затримується з вини вантажовідправника, з нього стягується плата за весь час затримки вагонів на станції навантаження.

При наявності встановлених обставин, колегія суддів вважає обґрунтованими позовні вимоги про відшкодування залізниці плати за користування вагонами №№23508476, 23439342, 23556285, 24624082 за весь час знаходження їх на підїзних коліях комбінату, враховуючи від часу приймання цих вагонів від залізниці до повернення їх після виконання вантажних операцій у сумі 2718грн.79коп. та вважає, що господарський суд дійшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог в цій частині.

Позовні вимоги в частині нарахованих сум щодо вагонів №№ 24474223, 24477218, 24038754, 24472961, затриманих на станції призначення визнаються такими, що не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не доведені ті обставини, які є підставою для стягнення з відповідача плати за користування вагонами у спірний період, у відповідності із ст. 119 Статуту залізниць України та збору за зберігання вантажу, на підставі ст. 46 Статуту залізниць України, п.п.1, 6, 12 Правил користування вагонами та контейнерами, залізницею.

Доводи заявника скарги щодо невірного застосування господарським судом п.5 договору про експлуатацію залізничної підїзної колії № 1/28 від 04.08.2003 року є недоведеними, оскільки вищевказаний пункт договору не передбачає виключень щодо вантажів, які перевозяться у міжнародному сполученні і для яких законодавством встановлений особливий митний режим і тому він має застосовуватись до усіх вантажів, які надходять на адресу відповідача під охороною робітників Укрзалізниці.

Враховуючи наведені вище обставини, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення господарського суду Донецької області рішенням від 04.10.2011 року у справі № 21/61 є таким, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає приписам ст.43 Господарського процесуального кодексу України, підстав для його скасування та задоволення вимог апеляційної скарги за наведеними в ній мотивами не вбачається.

Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита при зверненні з апеляційною скаргою покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Донецька залізниця» м. Донецьк залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 04.10.2011 року у справі № 21/61 залишити без змін.

Головуючий Т.А. Шевкова

СуддіК.І. Бойченко

Л.Ф. Чернота

Повний текст постанови оформлений та підписаний 18.11.2011 року

Надруковано 5 прим:

1 позивачу

2 відповідачу

3 до справи4 гос. суду 5 ДАГС