Рішення № 19918609, 28.07.2009, Березанський районний суд Миколаївської області

Справа № 2-404 2009 p.

Заочне рішення

іменем України

28 липня 2009 року Березанський районний суд

Миколаївської області в складі: головуючого судді Дорошенко А.В.

при секретарі Захарчук С.М.

розглянувши в судовому засіданні в смт. Березанка цивільну справу за позовом ВАТ "ОСОБА_1 Аваль" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про дострокове розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

Позивач ВАТ "ОСОБА_1 Аваль" 05.06.2009 р. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором, мотивуючи тим, що 01.03.2007р. з відповідачкою ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 014/08-112/61361 про надання кредиту у розмірі 13500 грн. зі сплатою за користування кредитом 24 % річних, терміном на 36 місяців зі сплатою кредиту щомісячно в розмірі 1/36 від суми отриманого кредиту та відсотки, нараховані за користування кредитом до повного погашення заборгованості за кредитом. Згідно договору поруки № 014/08-112/61361П від 01.03.2007р. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виступили поручителями у відповідачки, взявши на себе на добровільних засадах зобов’язання перед банком відповідати по борговим зобов’язанням божника, які виникають з умов кредитного договору та несуть солідарну відповідальність перед банком за виконання боргових зобов’язань у тому ж обсязі, що і боржник. Проте зобов’язання за кредитним договором відповідачем не були виконані, а саме: кредитні кошти використані та не повернуті в повному обсязі та не забезпечено наявність необхідної суми коштів на кредитному рахунку, в зв’язку з чим станом на 08.04.2009р. заборгованість по поверненню позики становить 8371, 21 грн., в т.ч. сума залишку по тілу кредиту 7200, 00 грн. та нараховані відсотки за користування кредитними коштами в сумі 552, 98 грн.. Крім того, за порушення строків повернення кредиту до відповідачів застосовані штрафні санкції у вигляді пені, яка складає 444, 10 грн.. Тому позивач просить стягнути з відповідачів 8371, 21 грн.; витрати по оплаті держмита в сумі 83, 71 грн.; витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 250 грн. та винести рішення про дострокове розірвання кредитного договору.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, але надав заяву про розгляд справи в його відсутність, позов підтримав та погодився на винесення заочного рішення.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не з’явились та не повідомили причину своєї неявки, хоча належним чином були повідомлені про час і місце судового розгляду справи, про що свідчать розписки про отримання судової повістки.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що між позивачем та відповідачкою ОСОБА_2 відповідно до вимог ст.ст.1054, 1055 ЦК України 01.03.2007 р. укладено кредитний договір № 014/08-112/61361, згідно якого банк надав відповідачці кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з лімітом 15000 грн. строком по 01.03.2010р. (включно) зі сплатою відсоткової ставки в розмірі 24 % річних за користування кредитом (а.с.5).

З метою забезпечення виконання боржником своїх обов’язків за кредитним договором перед банком, відповідно до ст. 553 ЦК України, 15.02.2007 р. між ВАТ „ОСОБА_1 Аваль" укладено договори поруки з ОСОБА_3 та ОСОБА_4, згідно яких поручителі зобов’язалися перед банком відповідати за виконання боржником - ОСОБА_2 зобов’язань по кредитному договору в повному обсязі (п.1.2 Договорів поруки).

Відповідно до вимог ст.ст.525, 526, 530 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в строк встановлений в договорі, одностороння відмова від зобов’язання, якщо інше не встановлено договором, не допускається.

У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст.611 ЦК України).

Відповідно до вимог ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором. Наслідки порушення договору позики врегульовані нормами ст.ст. 1050, 1048, 625 ЦК України. Стаття 1048 ЦК України передбачає обов’язок позичальника повернути позикодавцеві крім позики проценти від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлено договором. Ст.625 ЦК відносно розміру процентів є відсилочною, в залежності від розміру процентів встановлених договором або законом.

Згідно ст.66 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (в редакції Закону від 20.09.2001 p.), державне регулювання діяльності банків здійснюється Національним банком України.

Відповідно до Положення Національного банку України "Про кредитування" № 246 від 28.09.1995 p., затвердженого постановою Правління Національного банку України № 246 від 28.09.1995 р. з подальшими змінами і доповненнями, кредитні взаємовідносини регламентуються на підставі кредитних договорів, що укладаються між кредитором і позичальником тільки в письмовій формі, які визначають взаємні зобов’язання та відповідальність сторін і не можуть змінюватися в односторонньому порядку без згоди обох сторін.(п.15).

П.16 Положення "Про кредитування" передбачає, що розмір відсоткових ставок та порядок їх сплати встановлюються банком і визначаються в кредитному договорі.

Враховуючи, що відповідачкою прострочено повернення позики, відповідно до ч.2 ст.1054, ч.2 ст.1050 ЦК України позивач має право вимагати дострокового повернення позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України. Тому вимоги позивача, щодо дострокового повернення всієї суми кредиту та заборгованості по процентам за користування кредитом, підлягають задоволенню.

Згідно п.10.1 умов надання кредиту, у випадку порушення строків виконання будь-яких грошових зобов’язань, передбачених положеннями договору, позичальник повинен виплачувати банку пеню в розмірі 0, 5 % від суми простроченого платежу за кожний календарний день прострочення (а.с.6).

Відповідно до припису ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (ч.1). Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно п.2.1 договорів поруки від 15.02.2007 р. у випадку невиконання боржником зобов’язань за кредитним договором, поручителі несуть солідарну відповідальність перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу за кредитним договором, нарахованих відсотків за користування кредитом та неустойки (пені).

Відповідно до ст.543 ЦК України у разі солідарного обов’язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов’язку в повному обсязі від усіх боржників разом. Тому вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за кредитним договором з відповідачів в солідарному порядку підлягають задоволенню.

Таким чином, відповідно до розрахунку заборгованості (а.с.21) підлягає стягненню з відповідачів в солідарному порядку 8371, 21 грн., в т.ч.:

- заборгованість по тілу кредиту в сумі 7200, 00 грн.,

заборгованість по простроченим відсоткам в сумі 552, 98 грн.,

пеня в сумі 444, 10 грн..

Відповідно до ст. 651 ЦК України договір може бути змінено чи розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Оскільки неповернення відповідачкою кредиту завдає шкоди позивачу, вимоги позивача про дострокове розірвання договору кредиту підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідачки судові витрати, понесені позивачем на сплату держмита при подачі позовної заяви та на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позовні вимоги ВАТ "ОСОБА_1 Аваль" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задовольнити.

Розірвати договір кредиту № 014/08-112/61361, укладений 01 березня 2007 року між ОСОБА_2 та ВАТ "ОСОБА_1 Аваль".

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ВАТ "ОСОБА_1 Аваль", транз/рахунок 29090312 в "ОСОБА_1 Аваль", ідентифікаційний код 24779442, МФО 326182, в рахунок відшкодування заборгованості за кредитним договором 8371 (вісім тисяч триста сімдесят одну) гривну 21 коп., а також судові витрати в сумі 333, 71 грн., в т.ч. по оплаті державного мита в сумі 83, 71 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 250 грн..

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Березанський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, або шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку.

Суддя: