Постанова № 19916898, 13.10.2011, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

10.10.2011 р. справа №1/47

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді:

Суддів:Малашкевича С. А.

Богатиря К. В. Дучал Н. М.

при секретарі судового засідання

Максименко Г. П.

за участю представників сторін: від позивача:ОСОБА_1 за довір. від відповідача:не з`явились

розглянувши у відкритому

судовому засіданні апеляційні скарги Державної виконавчої служби України, м. Київ, Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк», м. Київ в особі Відділення «Донецька регіональна дирекція»ПАТ «ВТБ Банк» на ухвалу

господарського суду Донецької області

від30.08.2011 р.

по справі№ 1/47 (суддя Демідова П. В.)

за позовом:Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк», м. Київ в особі Відділення «Донецька регіональна дирекція» ПАТ «ВТБ Банк»

до відповідача:Спільного українсько-турецького підприємства в формі ТОВ «Шериф Тур LTD», м. Донецьк

простягнення 2698841,23 доларів США (21563741 грн. 43 коп.) та 728798 грн. 41 коп.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Донецької області від 30.08.2011 р. у справі № 1/47 задоволена частково скарга Спільного українсько-турецького підприємства в формі Товариства з обмеженою відповідальністю “Шеріф Тур LTD”м. Донецьк про визнання незаконними дій Державної виконавчої служби України щодо порушення виконавчого провадження, накладення арешту на транспортні засоби марки Mercedez-Benz в кількості 12 одиниць, приміщення (будівлі гаражу) літ.А-1, Б-1, Г-1, В-1, Ж-1, Е-1, И-1, Д-1, З-1 S=2884,7 кв.м, грошові кошти, наявні на розрахункових рахунках підприємства: №26005010046793 в ПАТ ВТБ Банк, №26007198055901 в ПАТ „Кредитпромбанк”; скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 08.02.2011р. та постанов про арешт майна та грошових коштів боржника від 17.05.2011р., 07.06.2011р., зобовязання Державної виконавчої служби України відкласти виконавче провадження та надати строк для добровільного виконання судового рішення, внаслідок чого:

Визнані незаконними дії Державної виконавчої служби України щодо накладення арешту на транспортні засоби марки Mercedez-Benz в кількості 12одиниць, приміщення (будівлі гаражу) літ.А-1, Б-1, Г-1, В-1, Ж-1, Е-1, И-1, Д-1, З-1 S=2884,7 кв.м, грошові кошти, наявні на розрахункових рахунках підприємства: №26005010046793 в ПАТ ВТБ Банк, №26007198055901 в ПАТ „Кредитпромбанк”.

Скасовані винесені в межах виконавчого провадження ВП№24362635:

- постанова від 17.05.2011р. про арешт грошових коштів боржника в межах суми 24550103,41грн., наявних на рахунках у банківських установах,

- постанова від 17.05.2011р. про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження стосовно приміщень літ.А-1, Б-1, Г-1, В-1, Ж-1, Е-1, И-1, Д-1, З-1 S=2884,7 кв.м за адресою: 83121, м.Донецьк, пр. Київський, 1 у межах суми звернення стягнення 22318275,83грн.,

- постанова від 07.06.2011р. про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження стосовно транспортних засобів марки Mercedez-Benz в кількості 12 одиниць у межах суми звернення стягнення 22318275,83грн.

В задоволенні вимог про визнання незаконними дій Державної виконавчої служби України щодо порушення виконавчого провадження, скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП№24362635 від 08.02.2011р., зобовязання Державної виконавчої служби України відкласти виконавче провадження та надати строк для добровільного виконання судового рішення відмовлено.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що державним виконавцем не реалізовано надане йому право отримувати інформацію, в тому числі - про місцезнаходження боржника та рух грошових коштів на його банківських рахунках, тобто не виконано обовязок, встановлений ч.1 ст.30 Закону України „Про виконавче провадження” щодо пересвідчення в отриманні боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження та здійсненні ним дій, спрямованих на добровільне виконання рішення.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, Державна виконавча служба України, м. Київ та Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк», м. Київ в особі Відділення «Донецька регіональна дирекція»ПАТ «ВТБ Банк» подали апеляційні скарги.

Державна виконавча служба в апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу суду першої інстанції в частині задоволення скарги відповідача, винести нову постанову про відмову у задоволенні вимог щодо скасування постанов Державної виконавчої служби України від 17.05.2011р. про арешт грошових коштів боржника в межах суми 24550103,41грн., наявних на рахунках у банківських установах; від 17.05.2011р. про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження стосовно приміщень літ.А-1, Б-1, Г-1, В-1, Ж-1, Е-1, И-1, Д-1, З-1 S=2884,7 кв.м за адресою: 83121, м.Донецьк, пр. Київський, 1 у межах суми звернення стягнення 22318275,83грн.; від 07.06.2011р. про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження стосовно транспортних засобів марки Mercedez-Benz в кількості 12 одиниць у межах суми звернення стягнення 22318275,83грн. В обґрунтування підстав для скасування ухвали посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та порушення норм матеріального права п. 5 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження».

Апеляційна скарга ПАТ «ВТБ Банк», м. Київ в особі Відділення «Донецька регіональна дирекція»ПАТ «ВТБ Банк» обґрунтована тим, що судом першої інстанції: по-перше, не встановлено дійсну дату, коли скаржник дізнався про відкриття виконавчого провадження, що вплинуло на результат розгляду скарги; по-друге, застосовані лише приписи ч. 1 ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження», без урахування змісту інших положень Закону; по-третє, не враховано ступінь вини самого скаржника в неотриманні постанови про відкриття виконавчого провадження, оскільки зміна місцезнаходження боржника була зареєстрована 11.12.2009 р. Позивач вважає, що висновки, які викладені судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не є такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та всебічному, повному та об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, не надано належної оцінки наявним у справі доказам, недоведені та неповно з`ясовані обставини, що мають значення для справи, які визнані судом встановленими, порушені норми матеріального та процесуального права.

Відповідач у відзивах на апеляційні скарги та у судовому засіданні апеляційного суду 28.09.11 р., доводи, викладені в скаргах, заперечив, просив залишити їх без задоволення, зазначив при цьому, що про відкриття виконавчого провадження відповідачу стало відомо тільки після надання господарським судом Донецької області відстрочки виконання рішення суду від 01.07.2010 р., ухвала про це була прийнята 17.06.2011 р. Крім того, звернув увагу на те, що державною виконавчою службою документи направлялись на адресу: 83121, м. Донецьк, пр. Київський, 1, тоді як адреса підприємства була змінена в 2009 році та підприємство знаходиться за іншою адресою: 83018, м. Донецьк, вул. Локомотивна, 86.

У судовому засіданні 10.10.2011 р. представник позивача вимоги своєї апеляційної скарги підтримав, просив скаргу задовольнити.

Відповідач та Державна виконавча служба України про день, час та місце судового засідання були повідомлені, проте в останнє засідання апеляційного суду не прибули. Ухвалами Донецького апеляційного господарського суду про порушення апеляційного провадження та про відкладення розгляду справи явка представників сторін не визнавалася обов`язковою.

Враховуючи викладене та приписи ст.101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутністю відповідача та Державної виконавчої служби України.

Розглянувши матеріали справи, апеляційні скарги, заслухавши пояснення представника позивача та перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає апеляційні скарги такими, що підлягають задоволенню, а ухвалу суду першої інстанції слід скасувати в частині задоволення вимог скаржника, з огляду на наступне.

Апеляційним господарським судом встановлено, що рішенням господарського суду Донецької області від 01.07.2010 р. по справі №1/47 задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства ВТБ Банк м. Київ в особі Відділення “Донецька регіональна дирекція”, внаслідок чого стягнуто зі Спільного українсько-турецького підприємства в формі Товариства з обмеженою відповідальністю “Шеріф Тур LTD” заборгованість за кредитом у сумі 2078992,64доларів США (16611151 грн. 19 коп.), прострочену заборгованість за кредитом у сумі 344137, 92 доларів США (2749661 грн. 98 коп.), відсотки у сумі 275710,67 доларів США (2202 928 грн. 25 коп.), пеню у сумі 637917,47грн., річні у сумі 90880 грн. 94 коп., судові витрати по сплаті державного мита у сумі 25 500 грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп.

На виконання зазначеного рішення 12.07.2010р., у відповідності до вимог ст. 117 ГПК України, господарським судом Донецької області стягувачу виданий відповідний наказ.

08 лютого 2011р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №24362635 за наказом господарського суду Донецької області №1/47 від 12.07.2010р., в якій запропоновано боржнику добровільно виконати рішення суду протягом семи днів з моменту отримання цієї постанови.

Ця і наступні постанови направлялися боржнику відповідно до положень ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження»(в редакції чинній на час вчинення відповідних дій), за адресою вказаною в наказі суду.

17.05.2011 р. державним виконавцем були винесені постанова про арешт грошових коштів боржника в межах суми 24550103,41грн., наявних на рахунках у банківських установах та постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження стосовно приміщень літ.А-1, Б-1, Г-1, В-1, Ж-1, Е-1, И-1, Д-1, З-1 S=2884,7 кв.м за адресою: 83121, м.Донецьк, пр. Київський, 1 у межах суми звернення стягнення 22318275,83грн.

07.06.2011 р. винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження стосовно транспортних засобів марки Mercedez-Benz в кількості 12 одиниць у межах суми звернення стягнення 22318275,83грн.

Колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції в частині наявності підстав для задоволення скарги відповідача, з наступних мотивів.

Органи державної виконавчої служби здійснюють виконавче провадження в порядку, передбаченому Законом України “Про виконавче провадження”.

При розгляді даної скарги судом застосовуються положення Закону України “Про виконавче провадження” в редакції, яка була чинною на час проведення виконавчих дій.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про виконавче провадження” визначено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених ним Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 5 Закону України “Про виконавче провадження” передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення.

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається стягувачу, боржнику та органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ.

Відповідно до положень статті 27 Закону України «Про виконавче провадження»копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, які повинні бути доведені державним виконавцем до відома сторін та їх учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією.

В обґрунтування скарги на дії Державної виконавчої служби України, відповідач посилається на те, що постанова про відкриття виконавчого провадження та постанови про арешт грошових коштів та майна не отримувались за адресою його місцезнаходження, а саме за адресою: 83018 м. Донецьк, вул. Локомотивна, 86, що позбавило останнього добровільно виконати рішення господарського суду від 01.07.2010 р., виконання якого до того ж, в наступному, було відстрочено до 17 березня 2012 року.

З матеріалів справи слідує, що рішенням господарського суду Донецької області від 01.07.2010 р. у справі №1/47 задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства ВТБ Банк м. Київ в особі Відділення “Донецька регіональна дирекція ” про стягнення зі Спільного українсько-турецького підприємства в формі Товариства з обмеженою відповідальністю “Шеріф Тур LTD” заборгованості за кредитом у сумі 2078992,64доларів США (16611151 грн. 19 коп.), простроченої заборгованості за кредитом у сумі 344137, 92 доларів США (2749661 грн. 98 коп.), відсотків у сумі 275710,67 доларів США (2202 928 грн. 25 коп.), пені у сумі 637917,47грн., річних у сумі 90880 грн. 94 коп., судових витрат по сплаті державного мита у сумі 25 500 грн. 00 коп., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп. В резолютивній частині цього рішення господарським судом адреса боржника - Спільного українсько-турецького підприємства в формі Товариства з обмеженою відповідальністю “Шеріф Тур LTD” вказана - 83121, м. Донецьк, пр-т Київський, 1.

Відповідно, в наказі господарського суду Донецької області від 12.07.2010 р. № 1/47, який був виданий на примусове виконання зазначеного рішення суду, було вказане це ж саме місцезнаходження боржника.

З копії свідоцтва про державну реєстрацію Серії А01 № 434403 вбачається, що 11.12.2009 р. відбулась зміна місцезнаходження відповідача - Спільного українсько-турецького підприємства в формі Товариства з обмеженою відповідальністю “Шеріф Тур LTD”, тобто ще під час розгляду справи та прийняття судового рішення у справі № 1/47, а також видачі наказу господарського суду Донецької області від 12.07.10 р. відповідач знаходився вже за іншою юридичною адресою: 83018, м. Донецьк, вул. Локомотивна, 86. Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що відповідач брав участь у судових засіданнях під час розгляду справи № 1/47 в суді першої інстанції та був обізнаний про хід розгляду справи та рішення суду, що прийнято за наслідками розгляду, проте про зміну своєї юридичної адреси ні під час розгляду справи, а ні після набуття рішенням законної сили, суд чи позивача не повідомляв. Таке є порушенням ч.3 ст.22 ГПК України щодо добросовісного користування процесуальними правами сторони у справі, виявлення поваги до прав та охоронюваних інтересів другої сторони, вжиття заходів до всебічного повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно з ч.5 ст.11-1 Закону України «Про виконавче провадження» сторони зобов'язані письмово повідомляти державного виконавця про виникнення обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі про зміну їх реєстрації) або місцезнаходження.

В порушення вказаної норми боржник не повідомив державного виконавця про зміну свого місцезнаходження, чим позбавив останнього можливості направляти копії постанов та документів виконавчого провадження за новою юридичною адресою відповідача.

Перелічені обставини можуть свідчити про ухилення відповідача (боржника) від виконання рішення суду та сплати присудженого боргу.

Відповідно до ст. 115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

З огляду на викладене, дії Державної виконавчої служби України (правонаступник Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, дії якого оскаржуються в межах справи № 1/47) щодо прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження є правомірними та такими, що відповідають Закону України «Про виконавче провадження».

Правомірними є також подальші дії державного виконавця щодо застосування до боржника заходів з примусового виконання рішення, шляхом накладення арешту на майно та кошти боржника.

За приписами ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець: здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом. Державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право, зокрема накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в порядку, встановленому законодавством, на виконання рішення суду про стягнення коштів або накладення арешту в порядку, встановленому цим Законом, накладати арешт на грошові кошти та інші цінності боржника, в тому числі на кошти, які знаходяться на рахунках та вкладах в установах банків, інших кредитних установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

В межах виконавчого провадження, державним виконавцем робились запити до державних органів стосовно наявності у відповідача нерухомого майна та транспортних засобів (рухомого майна), для накладення, в наступному, на них арешту. Так, державний виконавець, отримавши відповіді від КП «БТІ м. Донецька, ДПА України та Управління ДАІ у Донецькій області (а.с. 141-143, 146, 147) встановив наявність у боржника рахунків у банківських установах, нерухомого майна, а саме приміщень літ.А-1, Б-1, Г-1, В-1, Ж-1, Е-1, И-1, Д-1, З-1 S=2884,7 кв.м та транспортних засобів марки Mercedes-Benz в кількості 12 одиниць, які зареєстровані за адресою: 83121, м. Донецьк, пр-т Київський, 1.

Встановивши наявність рахунків і майна у боржника, державним виконавцем були винесені постанови про арешт грошових коштів боржника в межах суми 24550103,41грн., наявних на рахунках у банківських установах та про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження стосовно приміщень за адресою: 83121, м.Донецьк, пр. Київський, 1 у межах та стосовно транспортних засобів марки Mercedez-Benz в кількості 12 одиниць у межах суми звернення стягнення 22318275,83грн.

Таким чином, такі дії вчинені в межах повноважень державного виконавця, передбачених ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» і, помилковим є висновок суду першої інстанції про те, що державний виконавець передчасно виніс постанови про накладення арешту на майно та кошти на банківських рахунках боржника.

Крім того, колегія суддів зазначає, що в порушення ч. 1 ст. 121-2 ГПК України боржником порушений 10-ти денний строк для звернення зі скаргою на дії Державної виконавчої служби України, з огляду на наступне.

В скарзі від 15.07.2011 р. на дії Державної виконавчої служби України відповідач посилається на те, що про накладення арешту на кошти на рахунках банків та майно стало відомо під час розгляду заяви про відстрочку виконання рішення господарського суду Донецької області від 01.07.2010 р. у справі № 1/47 в Донецькому апеляційному господарському суді. Отже, навіть з пояснень самого боржника слідує, що ще 01.07.2011р. він був обізнаний про те, що державною виконавчою службою проводяться дії з виконання рішення господарського суду Донецької області від 01.07.2010 р., тоді як скарга на дії державного виконавця була подана до господарського суду Донецької області - 19.07.2011 р., тобто з пропуском строку, встановленого ч. 1 ст. 121-2 ГПК України.

Суд першої інстанції не дав оцінки цим обставинам, судом були взяті до уваги лише пояснення відповідача від 29.08.11 р. № 157-08/11, в яких останній повідомив, що про відкриття виконавчого провадження у справі № 1/47 він дізнався -13.07.2011 р. з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень на сайті :https//trade.informjst.ua.

Разом з тим, суд першої інстанції не узяв до уваги, що постанови про арешт коштів боржника та майна були винесені ще 17.05.2011 р. і відповідач, не міг протягом двох місяців не знати про накладений арешт та відкриття виконавчого провадження, оскільки згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 22.08.11 р. Спільне українсько-турецьке підприємство в формі ТОВ «Шериф Тур LTD»здійснює діяльність автомобільного регулярного транспорту, тобто, як суб`єкт господарювання здійснює систематичну підприємницьку діяльність, а саме надає транспортні послуги, проводить розрахунки за них, у т.ч. через поточні банківські рахунки.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції неповно з`ясовані усі обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апеляційні скарги Державної виконавчої служби України та ПАТ «ВТБ Банк»в особі Відділення «Донецька регіональна дирекція» ПАТ «ВТБ Банк»підлягають задоволенню, а ухвала господарського суду Донецької області від 30.08.2011 р. у справі № 1/47 частковому скасуванню.

Керуючись ст.ст. 91, 99, 101, 102, 103, 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги Державної виконавчої служби України, м. Київ, Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк», м. Київ в особі Відділення «Донецька регіональна дирекція»ПАТ «ВТБ Банк»на ухвалу господарського суду Донецької області від 30.08.2011 р. у справі № 1/47 задовольнити.

Ухвалу господарського суду Донецької області від 30.08.2011 р. у справі № 1/47 скасувати частково.

У задоволенні скарги Спільного українсько-турецького підприємства в формі Товариства з обмеженою відповідальністю “Шеріф Тур LTD”м. Донецьк про визнання незаконними дій Державної виконавчої служби України щодо накладення арешту на транспортні засоби марки Mercedez-Benz в кількості 12 одиниць, приміщення (будівлі гаражу) літ.А-1, Б-1, Г-1, В-1, Ж-1, Е-1, И-1, Д-1, З-1 S=2884,7 кв.м, грошові кошти, наявні на розрахункових рахунках підприємства: №26005010046793 в ПАТ ВТБ Банк, №26007198055901 в ПАТ „Кредитпромбанк”; скасування постанов про арешт майна та грошових коштів боржника від 17.05.2011р. та від 07.06.2011р. відмовити.

В решті частині, ухвалу господарського суду Донецької області від 30.08.2011 р. у справі № 1/47 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя С.А. Малашкевич

Судді: К. В. Богатир

Н. М. Дучал