Постанова № 19915855, 07.12.2011, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.12.2011 року Справа № 5013/1504/11

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

судді Кузнецова І.Л., Науменко І.М.,

секретар судового засідання Фузейникова В.О.,

представники сторін у судове засідання не зявилися, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином;

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю “Кіровоградська сільгоспхімія”, м.Кіровоград

на рішення господарського суду Кіровоградської області від 19 жовтня 2011 року у справі № 5013/1504/11

за позовом Публічного акціонерного товариства “Сведбанк”, м.Київ

до Товариства з додатковою відповідальністю “Кіровоградська сільгоспхімія”

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Дочірнє підприємство товариства з обмеженою відповідальністю “Агротехінвест” “Агрофірма “Інгульська”, с.Калинівка Кіровоградського району Кіровоградської області

про звернення стягнення 780961,89 грн. на предмет іпотеки, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 19 жовтня 2011 року у справі №5013/1504/11 (суддя Болгар Н.В.) задоволено повністю позов ПАТ “Сведбанк”; звернуто стягнення на предмет іпотеки комплекс будівель і споруд (А адмінбудівля - 303,6 кв.м., Б обмінний пункт - 109,8 кв.м., Вв майстерня - 664,5 кв.м., Ж склад - 277,3 кв.м., З прохідна - 18,7 кв.м., И склад - 60,5 кв.м., КК1 ремонтна майстерня - 1451,5 кв.м., Д сарай, Г вбиральня, Л гараж, М навіс), розташований на земельній ділянці розміром 10085,1 кв.м. у м.Кіровограді по проспекту Інженерів, 5, наданий ВАТ “Сільгоспхімія”, правонаступником якого є Товариство з додатковою відповідальністю “Кіровоградська сільгоспхімія” на підставі іпотечного договору, посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_1., зареєстрований 25 травня 2007 року у реєстрі за №1390, на користь ПАТ “Сведбанк”, який є правонаступником АКБ “ТАС-Комерцбанк”, для погашення заборгованості дочірнього підприємства ТОВ “Агротехінвест” “Агрофірма “Інгульська” по кредитному договору від 25 травня 2007 року №Т191206-К/19 в розмірі 780961,89 грн., в тому числі 387602,39 грн. заборгованості за кредитом, 132586,86 грн. заборгованості за відсотками, 72500 грн. заборгованості по комісії, 188272,64 грн. пені (за 6 місяців), встановивши спосіб реалізації предмета іпотеки продаж шляхом проведення публічних торгів за початковою ціною 2805771,70 грн.; стягнуто з відповідача на користь позивача 7809,61 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

При прийнятті рішення господарський суд виходив із неналежного виконання третьою особою ДП ТОВ “Агротехінвест” “Агрофірма “Інгульська” зобовязань за кредитним договором та правомірності вимог позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі іпотечного договору від 25 травня 2007 року.

Не погодившись із вказаним рішенням, відповідач ТДВ “Кіровоградська сільгоспхімія”, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на невідповідність викладених в рішенні висновків обставинам справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, просить рішення скасувати повністю та припинити провадження у справі.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що між тими ж сторонами про той же предмет і з тих же підстав вже є рішення господарського суду Кіровоградської області від 06 листопада 2009 року у справі № 9/128, а в даній справі позивач повторно просить стягнути заборгованість з відповідача як майнового поручителя. Вказує, що позивач обрав конкретний шлях захисту своїх прав і після вступу вказаного рішення в законну силу зобовязання між іпотекодержателем та іпотекодавцем припинилися, порушене право позивача є захищеним, тому суд зобовязаний був припинити провадження у даній справі на підставі п.2 ч.1 ст.80 ГПК України.

Позивач ПАТ “Сведбанк” та третя особа ДП ТОВ “Агротехінвест “Агрофірма “Інгульська” відзиви на апеляційну не надали.

Сторони та третя особа про час і місце судового засідання повідомлені належним чином /а.с.144-147, 150-153/, своїм правом на участь в судовому засіданні не скористалися, явку представників повторно не забезпечили. Враховуючи, що наявні у справі докази дозволяють визначитися щодо законності оскаржуваного рішення, судова колегія прийшла до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представників сторін та третьої особи.

В порядку ст.77 ГПК України, у звязку з неявкою у судове засідання представників сторін та третьої особи, розгляд справи відкладався з 23 листопада 2011 року до 07 грудня 2011 року.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 25 травня 2007 року між Акціонерним комерційним банком “ТАС-Комерцбанк”, правонаступником якого є позивач ПАТ “Сведбанк” в особі Кіровоградської філії АКБ “ТАС Комерцбанк” (банк) та третьою особою дочірнім підприємством ТОВ “Агротехінвест “Агрофірма “Інгульська” (позичальник) укладено кредитний договір №Т191206-К/19, згідно з умовами якого банк має право надати позичальнику грошові кошти у вигляді кредитної лінії, що не поновлюється, у розмірі, на строк та умовах, передбачених у цьому договорі, а позичальник зобовязується повернути кошти, одержані в рахунок кредитної лінії сплатити проценти за користування кредитною лінією та виконати свої зобовязання у повному обсязі у строки, передбачені цим договором.

Розмір кредитної лінії становить 2000000 грн., який змінюється відповідно графіку, наведеного у додатку № 1, що є невідємною частиною цього договору (п.1.2 кредитного договору).

Пунктом 1.3 кредитного договору встановлений строк користування кредитною лінією з 25 травня 2007 року по 30 квітня 2008 року включно з урахуванням графіку.

Плата за користування кредитною лінією у вигляді процентів (процентна ставка) становить 18 % річних (п.1.4 кредитного договору).

Згідно п.3.3 кредитного договору проценти за користування кредитною лінією сплачуються щомісячно до 05 числа (включно) за попередній місяць (з 9.00 до 18.00 год.) і на дату повернення кредитної лінії.

Відповідно до п.4.1 кредитного договору погашення заборгованості за кредитною лінією здійснюється по 30 квітня 2008 року включно, у відповідності із змінами розміру кредитної лінії, встановленими у графіку.

В п.п.5.1.1 п.5.1 кредитного договору сторонами зазначено, що виконання позичальником своїх зобовязань по цьому договору забезпечується: іпотекою цілого комплексу будівель і споруд, розташованих за адресою: м.Кіровоград, пр.Інженерів, 5, що належить майновому поручителю Відкритому акціонерному товариству “Сільгоспхімія”.

В п.6.1 кредитного договору сторонами встановлено, що у випадку ненадходження на рахунок банку суми заборгованості за кредитною лінією процентів в строки, визначені у п.п.1.3, 3.3, 3.4, 4.1, 7.5, 7.6, 7.7, 8.1, та 8.2 цього договору позичальник, незалежно від наявності його вини у невиконанні чи неналежному виконанні зобовязань за цим договором, сплачує банк пеню в розмірі подвійної ставки рефінансування НБУ, що діє на момент прострочення відповідного платежу, від суми відповідного непогашеного платежу за кожний день прострочення, при цьому кількість днів року приймається рівною фактичній кількості днів у році.

В п.7.5 кредитного договору сторонами обумовлено сплату позичальником комісії за проведення розрахунків позичальника та перевірку документів за кредитною операцією позичальник сплачує банку у розмірі 2500 грн. без ПДВ щомісяця.

Як встановлено ст.ст.525, 526 ЦК України, ст.193 ГК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За кредитним договором банк зобовязується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1054 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Як встановлено ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

На виконання умов договору позивач надав відповідачу кредит в загальній сумі 2000000 грн., що підтверджується меморіальним ордером від 29 травня 2007 року №к614-443344. Проте, відповідач своїх зобовязань за договором належним чином не виконав, заборгованість за кредитним договором склала 387602,39 грн., що підтверджується рішенням господарського суду Кіровоградської області від 06 листопада 2009 року у справі № 9/128 за позовом ПАТ “Сведбанк” до ДП “Агрофірма Інгульська” та ВАТ “Сільгоспхімія” про стягнення заборгованості за кредитним договором від 25 травня 2007 року № Т91206-К/19 у розмірі 570150,42 грн., яке набрало законної сили.

Відповідно до ч.2 ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

На виконання рішенням господарського суду Кіровоградської області від 06 листопада 2009 року у справі № 9/128 виданий наказ від 27 листопада 2009 року № 9/128.

Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Кіровоградського районного управління юстиції від 26 квітня 2011 року повернуто виконавчий документ стягувачу з причин відсутності у боржника коштів та майна, на яке може бути звернено стягнення.

Доказів виконання боржником ДП “Агрофірма Інгульська” рішення господарського суду Кіровоградської області від 06 листопада 2009 року у справі № 9/128 та погашення заборгованості за кредитним договором немає, станом на 15 червня 2011 року заборгованість третьої особи за кредитним договором від 25 травня 2007 року №Т191206-К/19 складає 780961,89 грн., з яких: 387602,39 грн. прострочена заборгованість за кредитом, 13258689 грн. заборгованість за простроченими відсотками, 72500 грн. заборгованість по простроченій комісії; у звязку з простроченням погашення кредиту, сплати процентів та комісії банком обґрунтовано нарахована пеня в сумі 188272,64 грн. (п.6.1 кредитного договору).

Відповідно ст.546 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобовязання.

25 травня 2007 року між АКБ “ТАС-Комерцбанк” в особі Кіровоградської філії АКБ “ТАСКомерцбанк” (іпотекодержатель) та ВАТ “Сільгоспхімія”, правонаступником якого є відповідач ТДВ “Кіровоградська сільгоспхімія” (іпотекодавець), як майновим поручителем за виконання ДП “Агрофірма “Інгульська” зобовязань, передбачених кредитним договором від 25 травня 2007 року № Т191206-К/19 (основне зобовязання), укладено іпотечний договір, нотаріально посвідчений 25 травня 2007 року, зареєстрований в реєстрі за № 390.

За умовами іпотечного договору, з метою забезпечення виконання основного зобовязання, іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю належне йому на праві власності майно: комплекс, розташований в місті Кіровограді, по пр.Інженерів, 5 (пять). Предмет іпотеки належить іпотекодавцю, підтвердженням чого є свідоцтва про право власності, видане виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради 20 березня 2002 року за № 121, зареєстроване обласним комунальним підприємством “Кіровоградське обласне обєднане бюро технічної інвентаризації” 22 березня 2002 року за № 14372862. Право власності на предмет іпотеки також підтверджується Витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно від 21 березня 2007 року № 13967361. Предмет іпотеки складається з: А адмінбудівля 303,6 кв. м., Б обмінний пункт - 109,8 кв. м., Вв майстерня - 664,5 кв.м., Ж склад 277,3 кв. м., З прохідна 18,7 кв.м., И склад 60,5 кв.м., КК1 ремонтна майстерня - 1451,5 кв.м., Д сарай, Г убиральня, Л гараж, М навіс, розташований на земельній ділянці розміром 10085,1 кв.м., яка знаходиться в користуванні іпотекодавця на підставі Державного акта на право постійного користування землею, виданого 29 квітня 1996 року, зареєстрований за № 598, бланк ІІ-КР № 001897.

Відповідно до п.11 іпотечного договору іпотекодержатель набуває право звернути стягнення на предмет іпотеки в разі, якщо на день, визначений основним зобовязанням, позичальник/іпотекодавець не поверне іпотекодержателю суму кредиту та/або проценти за користування кредитом та/або пеню або іншу заборгованість, та/або платежі та санкції, що передбачені та/або випливають з основного зобовязання, а також в інших випадках, передбачених основним зобовязанням та цим договором, в тому числі у випадку одноразового прострочення основного зобовязання (як основного боргу так і процентів за ним). При настанні зазначених у абзаці першому цього пункту договору випадків іпотекодержатель надсилає позичальнику та іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення основного зобовязання та/або зобовязань, передбачених цим Договором, у не менш ніж тридцятиденний строк, та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до умов цього договору.

Згідно п.12 іпотечного договору за вибором іпотекодержателя застосовується один із передбачених в цьому договорі способів, зокрема, за рішенням суду (п.12.1 іпотечного договору).

09 червня 2011 року позивачем на адресу відповідачів надіслано рекомендованими листами вимоги про усунення порушень основного зобовязання за кредитним договором вих.№№ 293, 294, в яких просив у тридцятиденний строк виконати зобовязання та перерахувати суми заборгованості, та попередив про те, що у випадку невиконання цієї вимоги з метою погашення заборгованості за кредитним договором буде розпочато звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 28 травня 2010 року у справі №5/35 за позовом ВАТ “Сільгоспхімія” до ПАТ “Сведбанк”, третя особа ДП “Агрофірма Інгульська”, про усунення перешкод в розпорядженні майном, шляхом виключення з єдиного державного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна та з державного реєстру іпотек нерухоме майно цілий комплекс будівель, розташований у м.Кіровограді по пр.Інженерів, 5, у задоволенні позову відмовлено. Рішення набрало законної сили.

Відповідно до ст.589 ЦК України у разі невиконання зобовязання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобовязання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у звязку із предявленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Стаття 590 ЦК України передбачає, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобовязання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.1 Закону України “Про іпотеку” іпотека вид забезпечення виконання зобовязання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобовязання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст.11 Закону України “Про іпотеку” майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобовязання виключно в межах вартості предмета іпотеки. У разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобовязанням.

Частинами 1, 3, 5 ст.33 Закону України “Про іпотеку” встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобовязання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобовязанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки; право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених ст.12 цього Закону; звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя; заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобовязання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором; якщо предметом іпотеки є два або більше обєкти нерухомого майна, стягнення звертається в обсязі, необхідному для повного задоволення вимог іпотекодержателя.

Враховуючи, що третьою особою порушені зобовязання за кредитним договором щодо своєчасного повернення кредиту, сплати відсотків та комісії, судова колегія вважає вірним висновок господарського суду про задоволення позовних вимог ПАТ “Сведбанк” та звернення стягнення заборгованості на предмет іпотеки.

Доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду, покладених в обґрунтування рішення, і судовою колегією відхиляються.

Факт невиконання позичальником третьою особою ДП “Агрофірма “Інгульська” зобовязань за кредитним договором від 25 травня 2007 року №Т191206-К/19 та наявність і розмір заборгованості підтверджується матеріалами справи, що є підставою для звернення стягнення заборгованості за рахунок майна відповідача ТДВ “Кіровоградська сільгоспхімія” відповідно до іпотечного договору від 25 травня 2007 року.

Посилання відповідача на рішення господарського суду Кіровоградської області від 06 листопада 2009 року у справі № 9/128 судова колегія визнає необґрунтованими.

Вказаним рішенням стягнуто з ДП “Агрофірма Інгульська” на користь ВАТ “Сведбанк” заборгованість за кредитним договором від 25 травня 2007 року №Т191206-К/19 у розмірі 535150,42 грн., в тому числі 387602,39 грн. заборгованість за кредитом, 75836,54 грн. заборгованість за відсотками, 71711,49 грн. пеня; стягнуто з ВАТ “Сільгоспхімія” на користь ВАТ “Сведбанк” 35000 грн. заборгованості по нарахованій комісії шляхом звернення стягнення на майно цілий комплекс будівель, розташований за адресою: м.Кіровоград, проспект Інженерів, 5 (іпотечний договір від 25 травня 2007 року), в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №Т191206-К/19 від 25 травня 2007 року.

Тобто, звернення стягнення на предмет іпотеки присуджено судом лише в частині заборгованості зі сплати комісії в сумі 35000 грн.; стягнення судом з позичальника заборгованості за кредитним договором не позбавляє кредитора права на звернення стягнення заборгованості на предмет іпотеки.

Відповідно до ст.7 Закону України “Про іпотеку” за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобовязанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобовязання.

Нормами ст.17 Закону України “Про іпотеку” визначено, що іпотека припиняється, зокрема, у разі припинення основного зобовязання або закінчення строку дії іпотечного договору.

Як встановлено ч.4 ст.590 ЦК України, у разі часткового виконання боржником зобовязання, забезпеченого заставою, право звернення на предмет застави зберігається в первісному обсязі.

Отже, за іпотекодержателем зберігається право звернення стягнення на предмет іпотеки навіть після звернення стягнення частини заборгованості за рахунок предмету іпотеки, сплати іпотекодавцем частини боргу позичальника, - до повного виконання забезпеченого іпотекою зобовязання.

Підставою для звернення стягнення на предмет застави (іпотеки) є невиконання забезпеченого нею зобовязання.

З урахуванням невиконання боржником (третьою особою) зобовязань за кредитним договором щодо погашення кредиту, сплати процентів та комісії банк, відповідно до іпотечного договору набув право задоволення своїх вимог шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

З урахуванням вищенаведеного судова колегія вважає, що господарським судом повно, всебічно та обєктивно розглянуті всі обставини справи та їм надана належна правова оцінка, рішення господарського суду відповідає вимогам закону і підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.103, 105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 19 жовтня 2011 року у справі №5013/1504/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю “Кіровоградська сільгоспхімія” без задоволення.

Головуючий О.В.Голяшкін

Судді І.Л.Кузнецова

І.М.Науменко