Постанова № 19915790, 01.12.2011, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.12.2011 року Справа № 5013/940/11

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач),

суддів: Білецької Л.М., Тищик І.В.

при секретарі: Алексєєві О.В.

від позивача: ОСОБА_1., довіреність №б/н від 28.12.10, представник;

від відповідача представник у судове засідання не зявився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином;

розглянувши апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Терра” та товариства з обмеженою відповідальністю “Райффайзен Лізинг Аваль” на рішення господарського суду Кіровоградської області від 08.08.2011 року у справі № 5013/940/11

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Райффайзен Лізинг Аваль”, м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Терра”, с. Успенка, Онуфріївський район, Кіровоградська область

про стягнення 12 166 грн. 87 коп.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 08.08.2011 року у справі № 5013/940/11 (суддя Шевчук О.Б.) позов задоволено частково.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 589,03 грн. заборгованості за договором фінансового лізингу №L1155-10/07 від 04.10.2007 року та судові витрати: 6,00 грн. державного мита та 11,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що за зазначені позивачем періоди заборгованості - 38-40 лізингові платежі відповідачем сплачено, однак існує заборгованість в розмірі 589,03 грн., яка виникла відповідно до права позивача коригувати розмір комісії згідно п.6.1 договору у випадку зміни розміру ставки

USD LIBOR на період 1 місяць.

Не погодившись з даним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. Посилається на відсутність у нього заборгованості, оплату визначених у графіку платежів в повному обсязі.

Позивач також подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Посилається на те, що оскаржуване рішення не відповідає нормам матеріального та процесуального права, ухвалено при неповному зясуванні обставин справи.

Скаржник зазначає, що:

-відповідно до п.5.8 Загальних умов фінансового лізингу, які є додатком №4 до договору, отримані від відповідача грошові кошти, які мали призначення платежу: “за 38-40 лізингові періоди”, зараховано ним в погашення раніше існуючої заборгованості;

-позивач відповідно до п.8.4.8 Загальних умов має право в односторонньому порядку змінювати розмір поточних лізингових платежів, однак розраховані та виставлені відповідні рахунки на оплату відповідач не сплатив, а перерахував суми відповідно до графіка платежів, що є порушенням умов договору.

У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної

скарги. Просив її задовольнити, в задоволенні апеляційної скарги відповідача відмовити.

Відповідач у судовому засіданні участі не приймав, подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав:

Як вбачається з матеріалів справи, 04.10.2007 року між позивачем та відповідачем укладено договір фінансового лізингу №L1155-10/07 (надалі - договір), за умовами якого лізингодавець (позивач) на підставі договору купівлі-продажу (поставки) зобовязується придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого зазначаються в Специфікації (Додаток №2 до цього договору), а лізингоодержувач (відповідач) зобовязується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору.

За специфікацією від 04.10.2007 року предметом лізингу є новий трактор JOHN DEERE, Модель 8330, загальною вартістю 1 074 034,48 грн. (а.с. 13).

Умовами договору №L1155-10/07 від 04.10.2007 року сторонами також погоджено вартість предмета лізингу, лізингові платежі та порядок розрахунків, відповідальність сторін, умови дострокового розірвання договору, строк дії договору, а також інші умови.

Договір №L1155-10/07 від 04.10.2007 року має наступні додатки, що є його невідємною частиною:

- Додаток №1 - Графік платежів;

- Додаток №2 - Специфікація предмета лізингу;

- Додаток №3 - Акт приймання-передачі предмета лізингу (форма);

- Додаток №4 - Загальні умови фінансового лізингу.

Згідно акта приймання-передачі предмета лізингу від 29.11.2007 року, підписаного сторонами, позивач передав, а відповідач прийняв предмет лізингу (трактор JOHN DEERE, Модель 8330, № кузову/шасі RW8330Р015507). (а.с. 18).

Позивачем стверджується, що відповідач має заборгованість з оплати лізингових платежів за періоди 38-40 графіка платежів, а саме за період з січня по березень 2011 року і її розмір підтверджується виставленими відповідачу рахунками: L1155-10/07/38-072 від 04.01.2011 року на суму 4 063,76 грн., №L1155-10/07/39-075 від 01.02.2011 року на суму 4 053,09 грн., №L1155-10/07/40-078 від 01.03.2011року на суму 4 050,02 грн.

Однак такі доводи підтверджені позивачем лише частково і господарський суд надав їм належну оцінку.

Відповідно до графіку платежів, авансова вартість предмета лізингу складає 214 806,90 грн., а адміністративна комісія 10 740,34 грн., поточні платежі - це несплачена вартість предмета лізингу у періоді лізингу (60 місяців, які слідують за першим періодом лізингу), лізинговий платіж у такому періоді, сума погашеної вартості предмета лізингу, комісія. Графіком визначено загальну суму поточних лізингових платежів в розмірі 1 192 458,90 грн.

Оскільки сторонами в п.6.1.1-6.1.5 Загальних умов фінансового лізингу передбачено можливість коригування (зміни) позивачем розміру лізингових платежів за відповідні лізингові періоди, то в даному випадку між сплаченими відповідачем відповідно до графіку платежів за платіжними дорученнями №9 від 19.01.2011 року на суму 3 859,28 грн., №21 від 15.02.2011року на суму 3 859,28 грн., №54 від 22.03.2011року на суму 3 859,28 грн. та фактично нарахованими сумами за 38-40 періоди наявна різниця. Висновок господарського суду про її стягнення відповідає дійсним обставинам справи, є законним та обґрунтованим, а викладене спростовує доводи апеляційної скарги відповідача.

Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги позивача про зарахування отриманих платежів в рахунок раніше існуючої заборгованості виходячи з наступного:

Так, надаючи аналогічним доводам оцінку, господарський суд зазначив на відсутність доказів наявності заборгованості за попередні лізингові періоди.

Позивач, вказуючи про неповне дослідження господарським судом матеріалів справи та на необхідність витребування від нього необхідних документів, надав суду апеляційної інстанції додаткові докази. Однак вони також не доводять наявність такої заборгованості.

Так, стягнення заборгованості за попередні лізингові періоди за договором №L1155-10/07 від 04.10.2007 року було предметом судового розгляду. Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 10.03.2011 року по справі №3/152 відмовлено ТОВ “Райффайзен Лізинг Аваль” у задоволенні позовних вимог до ТОВ Агрофірма “Терра” про стягнення 432 210,35 грн. заборгованості за договором фінансового лізингу №L1155-10/07 від 04.10.2007р. за лізингові платежі за 23-37 періоди згідно Графіку платежів (додаток №1 до договору) в звязку з їх необгрунтованістю. Докази наявності заборгованості за 1-26 лізингові періоди позивач теж не довів.

Тобто, підстави для зарахування отриманих від відповідача платежів, які мали призначення: “за 38-40 лізингові періоди” у позивача були відсутні.

При розгляді апеляційної скарги представник позивача надав пояснення про нібито зарахування отриманих від відповідача платежів за 38-40 лізингові періоди в рахунок погашення за іншим договором, що можливо відповідно до п.5.8 Загальних умов фінансового лізингу.

Проте, позивачем не доведено, як того вимагають ст. ст. 33, 34 ГПК України належними доказами (первинними документами) наявність іншого договору фінансового лізингу з відповідачем та заборгованість за ним.

Таким чином, при розгляді апеляційних скарг сторонами не спростовано висновки оскаржуваного судового рішення, яке постановлено у відповідності до норм матеріального та процесуального права. Підстав для задоволення апеляційних скарг колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 08.08.2011 року у справі № 5013/940/11 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя: Т.А. Верхогляд

Суддя: Л.М. Білецька

Суддя: І.В. Тищик

Підписано в повному обсязі 09.12.2011 року.