ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.12.2011 року Справа № 23/5005/7809/2011
Дніпропетровськийапеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Крутовських В.І.доповідач,
суддів: Дмитренко А.К., Прокопенко А.Є.
при секретарі судового засідання Манчік О.О.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 представник, довіреність №00.01.0067 від 09.08.11р.;
від відповідача: ОСОБА_2 ФОП, паспорт, серія АК №НОМЕР_2 від 22.12.99р.;
розглянувши апеляційну скаргу комунального підприємства "Дніпродзержинськтепломережа" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31.08.2011р. у справі № 23/5005/7809/2011
за позовом комунального підприємства "Дніпродзержинськтепломережа", м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області
до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області
про визнання договору укладеним і зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
У червні 2011 року комунальне підприємствао "Дніпродзержинськ-тепломережа" звернулось до господарського суду із позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про визнання договору укладеним і зобов'язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги були обґрунтовані тим, що відповідач отримує послуги на відпуск теплової енергії, проте не бажає відповідно до законодавства укладати договір на відпуск теплової енергії з позивачем.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 31.08.2011р. у справі № 23/5005/7809/2011 (суддя Бєлік В.Г.) в позові відмовлено у повному обсязі.
Рішення мотивовано тим, що позивачем були заявлені вимоги, які за своїм змістом не відповідають матеріально-правовим способам захисту порушеного права, визначеним законом; позивачем в порушення вимог статей 33, 34 ГПК України не надано доказів здійснення відповідачем дій, що свідчать про прийняття пропозиції укласти договір теплопостачання, наприклад, актів приймання-передачи виконаних послуг підписаних з боку відповідача тощо.
Не погодившись з рішенням господарського суду, комунальне підприємство "Дніпродзержинськтепломережа" звернулось з апеляційною скаргою до Дніпропетровського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати дане рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги позивача у повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, на невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.10.2011р. у справі № 23/5005/7809/2011 апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31.08.2011р. у справі №23/5005/7809/2011 без змін, а апеляційну скаргу комунального підприємства "Дніпродзержинськтепломережа" без задоволення.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду підлягає частковому скасуванню, а апеляційна скарга частковому задоволенню, приймаючи до уваги наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, 21.10.2010р. між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 та фондом комунальної власності м. Дніпродзержинська було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Дніпродзержинська.
В подальшому, позивачем на адресу відповідача було надіслано разом з супровідним листом № 00.09.1993/1 від 29.12.2010р. два примірники договору № 508т на відпуск теплової енергії від 21.10.2010р.
Відповідач з умовами договору не погодився, про що повідомив у мотивованій письмовій відповіді, яка була зареєстрована канцелярією позивача 10.02.2011р.
Позивач, в свою чергу, вважає, що договір є укладеним у зв'язку з тим, що відповідачем прийняте приміщення, яке вже опалювалось, тому ним здійснені дії що свідчать про прийняття пропозиції укласти договір, що і стало підставою для звернення позивача з позовом до суду про визнання укладеним договір на відпуск тепловоїенергії № 508т від 21.10.2010р. між КП "Дніпродзержинськтепломережа" і фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та зобов'язання останнього підписати один екземпляр договору, скріпити печаткою, і повернути його КП "Дніпродзержинськтепломережа".
Як встановлено приписами ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого майнового або немайнового права та інтересу. Способи захисту права наведені в ч. 2 вказаної статті, а саме способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:
1) визнання права;
2) визнання правочину недійсним;
3) припинення дії, яка порушує право;
4) відновлення становища, яке існувало до порушення;
5) примусове виконання обов'язку в натурі;
6) зміна правовідношення;
7) припинення правовідношення;
8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;
9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
З урахуванням вищезазначеного, серед перелічених способів захисту права відсутній такий спосіб захисту права, як визнання договору укладеним.У частині 2 ст. 20 Господарського кодексу України також зазначено, яким шляхом захищаються права та законні інтереси суб'єкта господарювання, і вміщено припис про можливість такого захисту й іншими способами, передбаченими законом.
Позивач, як на правову підставу вимоги про визнання договору укладеним посилається на ч. 2. ст. 642 Цивільного кодексу України.
Згідно до вимог цієї норми права, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору, яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір, або не встановлено законом.
Проте, ця норма визначає обставини з якими пов'язано фактичне прийняття пропозиції укласти договір, але не визначає як спосіб захисту права - визнання договору укладеним.
Відтак, позивачем заявлена вимога про визнання укладеним договір на відпуск тепловоїенергії № 508т від 21.10.2010р. між КП "Дніпродзержинськтепломережа" і фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, яка за своїм змістом не відповідає матеріально-правовим способам захисту порушеного права, визначеним законом.
Відповідно до п. 4 Інформаційного листа ВГСУ від 13.08.2008р., № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушених в порушених у доповідних записках про роботу господарських судів в першому півріччі 2008року", дійшовши висновку про те, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способом захисту прав, суд повинен відмовити у позові.
З урахуванням вищезазначеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позовні вимоги в частині визнання укладеним договору на відпуск тепловоїенергії № 508т від 21.10.2010р. між КП "Дніпродзержинськтепломережа" і фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 не підлягають задоволенню.
Однак, суд першої інстанції неправомірно відмовив позивачу у задоволенні його позовних вимог в частині зобов'язання фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 підписати один екземпляр договору на відпуск тепловоїенергії № 508т від 21.10.2010р., скріпити печаткою, і повернути його КП "Дніпродзержинськтепломережа", в силу наступного.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 179 Господарського кодексу України, укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого господарювання.
Згідно статті 24 Закону України “Про теплопостачання”, основним обов`язком споживача теплової енергії є своєчасне укладання договору з постачальною організацією на постачання теплової енергії.
Відповідно до ст. 275 Господарського кодексу України відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Згідно статті 19 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”, відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем.
Пунктом 3 статті 20 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” передбачено, що споживач комунальних послуг, до яких відноситься теплопостачання, зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.
16.12.2010р. позивач отримав від відповідача заяву про надіслання примірника договору на відпуск теплової енергії, мотивуючи це тим, що 21.10.2010р. між ним та фондом комунальної власності м. Дніпродзержинська було укладено договір оренди нерухомого майна за адресою: м. Дніпродзержинськ, вул. Димитрова, 7 для здійснення господарської діяльності.
Разом з тим, відповідач відмовився підписувати договір на відпуск теплової енергії № 508т від 21.10.2010р., надісланий позивачем на адресу відповідача супровідним листом № 00.09.1993/1 від 29.12.2010р., не направив позивачу відповідний протокол розбіжностей до договору, але й не відмовився від послуг по постачанню теплової енергії та продовжує отримувати послуги, не укладаючи договір на відпуск теплової енергії, що відповідачем і не спростовується.
Відповідно до ч. 2 ст. 642 Цивільного кодексу України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинили дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору, яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Приймаючи до уваги викладене, рішення господарського суду підлягає частковому скасуванню, а апеляційна скарга - частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу комунального підприємства "Дніпродзержинськтепломережа" задовольнити частково.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31.08.2011р. у справі № 23/5005/7809/2011 скасувати частково.
Позов задовольнити частково.
Зобов`язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 (51927, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) підписати один екземпляр договору на відпуск тепловоїенергії № 508т від 21.10.2010р., скріпити печаткою, і повернути його КП "Дніпродзержинськтепломережа".
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (51927, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь комунального підприємства "Дніпродзержинськтепломережа" (51914, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Петровського, 168, МФО 305965, код ЄДРПОУ 03342573) 42 грн. 50 коп. витрат по сплаті державного мита, 118 грн. 00 коп. витрат по сплаті інформаційно-технічних послуг.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (51927, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь комунального підприємства "Дніпродзержинськтепломережа" (51914, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Петровського, 168, МФО 305965, код ЄДРПОУ 03342573) 21 грн. 25 коп. витрат по апеляційній скарзі.
Виконання даної постанови доручити господарському суду Дніпропетровської області.
Головуючий В.І. Крутовських
Суддя А.К. Дмитренко
Суддя А.Є. Прокопенко
Судове рішення № 19915735, Дніпропетровський апеляційний господарський суд було прийнято 06.12.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 23/5005/7809/2011. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: