Постанова № 19915655, 29.11.2011, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.11.2011 року Справа № 19/5005/11174/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді –Тищик І.В. (доповідач)

суддів –Білецька Л.М., Верхогляд Т.А.

при секретарі –Алексєєв О.В.

за участю представників

позивача: Перепелиця Л.Л.

відповідача: Ільїн В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства “Метсервіс” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.2011р. у справі № 19/5005/11174/2011

за позовом приватного підприємства “Метсервіс”, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до товариства з обмеженою відповідальністю „Дружба плюс” , с. Новокурське Широківського району Дніпропетровської області

про стягнення 435 000,0 грн. та розірвання договору купівлі-продажу,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2011 року позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про розірвання договору купівлі-продажу № 168 від 13.11.2006р., укладеного між сторонами, та стягнення з відповідача 435 000,0грн. передоплати за непоставлений згідно умов цього договору товар.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.2011р. у справі № 19/5005/11174/2011 (суддя Петренко І.В.) у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Вмотивовуючи рішення, господарський суд дійшов висновку, що відповідач не виконав умов договору по попередній оплаті 100% вартості товару, в зв’язку з чим, у відповідача не виникло зобов’язання по передачі (поставці) товару, а у позивача не виникло право вимоги, оскільки строк передачі (поставки) договором не встановлено.

Не погоджуючись з рішенням місцевого суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.2011р. по даній справі та прийняти нове рішення, яким розірвати укладений між сторонами договір та задовольнити позовні вимоги щодо стягнення попередньої оплати за договором.

При цьому скаржник посилається на те, що відповідачем в порушення вимог договору не вчинено жодних дій з погодження або заперечення визначеного в договорі та оплаченого позивачем обсягу товару, чим порушено обов’язок з поставки цього товару та повернення покупцю (позивачу) передоплати на підставі п. 2 ст. 693 ЦК України.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню і просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши представників позивача та відповідача, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Як убачається з матеріалів справи, 13.11.2006 року між позивачем (продавцем) та відповідачем (покупцем) було укладено договір № 168, згідно з умовами якого продавець продає, а покупець купує на умовах договору 580 тн пшениці третього класу.

Відповідно до умов договору купівля-продаж здійснюється на умовах 100% передоплати вартості товару; передплата здійснюється у розмірі 100% відповідно до виставленого рахунку; товар передається узгодженими партіями; ціна залишається сталою на суму передплати та не підлягає зміні протягом терміну договору; термін дії договору встановлений з дати підписання до закінчення повних розрахунків сторін.

Термін проведення попередньої оплати та строки відпуску/отримання товару сторонами не визначено.

На виконання зобов’язань за договором 17.11.2006р. та 20.03.2007р. платіжними дорученнями №№ 2880, 2881, 328 позивачем у якості попередньої оплати були перераховані відповідачу грошові кошти у загальній сумі 435 000,0 грн.

При цьому порушення узгоджених умов договору припустилися обидві сторони: перерахування коштів здійснено без отримання відповідного рахунку продавця, заходи щодо узгодження партій товару, які підлягають передачі покупцю, сторонами не вживалися, строки відпуску товару не узгоджувалися.

З тексту договору неможливо дійти висновку на кого покладався обов’язок ініціювати узгодження партій товару, строків їх відпуску тощо, відтак на жодну із сторін не можна покласти відповідальність за їх невиконання.

02.08.2011р. листом №65 позивач звернувся до відповідача з вимогою відвантажити пшеницю на суму попередньої оплати та підписати акти звірки взаємних розрахунків. Вимога позивача залишена відповідачем без відповіді та без реагування.

29.08.2011р. позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про розірвання договору купівлі-продажу та повернення суми сплаченої передоплати. Господарський суд відмовив позивачу в задоволенні позову, однак, з даним висновком місцевого суду колегія суддів погодитись не може.

Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі договору купівлі-продажу, є господарськими зобов’язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

За умовами ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу продавець передає або зобов'язується передати товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.. 663 ЦК України продавець зобов’язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк –відповідно до положень ст.. 530 цього кодексу.

Оскільки в договорі не встановлений строк (термін) виконання зобов’язання, застосування в даному випадку положень статті 530 Цивільного кодексу України є необхідним.

В силу ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки цивільним законодавством не встановлено форми, змісту та порядку пред'явлення кредитором вимоги до боржника, лист позивача за №65 від 02.08.2011р., отриманий відповідачем 04.08.2011р., слід розглядати у розумінні ст.530 ЦК України як пред'явлення вимоги щодо виконання зобов'язання.

Відповідно до абзацу 2 пункту 5 ст.261 ЦК України, за зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

З урахуванням пільгового строку для виконання відповідачем заявленої вимоги (сім днів), право на позов у позивача виникло з 11.08.2011р., тобто саме з цієї дати було порушено право позивача на отримання товару на суму проведеної передоплати.

За вказаних обставин твердження відповідача щодо пропуску позивачем строків позовної давності є безпідставним.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України, статті 203 Господарського кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Матеріалами справи посвідчується відсутність наміру з боку відповідача як виконувати умови договору, так і повертати суму попередньої оплати.

За вказаних обставин позивач просить розірвати договір купівлі-продажу та повернути суму передоплати в примусовому порядку.

Спірний договір є чинним на момент розгляду справи, оскільки відповідно до п. 9.1 договору він вважається дійсним до закінчення повних розрахунків між сторонами.

Згідно положень ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним, відповідно до приписів вказаної норми, вважається таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Невиконання відповідачем вимоги щодо відвантаження пшениці та повернення суми попередньої оплати, на думку колегії суддів, є істотним порушенням відповідачем умов договору, що є підставою для розірвання цього договору на вимогу позивача.

За вказаних обставин скаржником доведена наявність правових підстав для розірвання спірного договору і позовні вимоги в даній частині підлягають задоволенню.

В силу ч. 2 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Згідно ч.2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Оскільки товар за договором в установлені строки позивачу переданий не був, вимоги останнього щодо повернення суми передоплати в сумі 435 000,0 грн. є правомірними і підлягають задоволенню в повному обсязі.

З огляду на невідповідність висновків, викладених в рішенні господарського суду, обставинам справи та чинному законодавству, вимоги скаржника про скасування оскаржуваного рішення являються обґрунтованими і підлягають задоволенню. Судові витрати покласти на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства „Метсервіс” задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.2011 року у справі № 19/5005/11174/2011 скасувати.

Позов задовольнити.

Договір купівлі-продажу № 168 від 13.11.2006 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „Дружба плюс” та Приватним підприємством „Метсервіс”, розірвати.

Стягнути з Товариством з обмеженою відповідальністю „Дружба плюс” (код ЄДРПОУ 30871269) на користь Приватного підприємства „Метсервіс” (код ЄДРПОУ 21881619) 435 000,0 (чотириста тридцять п’ять тисяч) грн. попередньої оплати, 6 652,50 грн. витрат зі сплати державного мита та 236,0 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий І.В. Тищик

Судді: Т.А.Верхогляд

Л.М.Білецька