Постанова № 19915596, 28.11.2011, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.11.2011 року Справа № 6/5005/9370/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Стрелець Т.Г. (доповідач),

суддів: Головка В.Г., Чус О.В.

при секретарі судового засідання: Ревковій Г.О.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1., представник, довіреність №2628/15/14-11 від 15.06.11р.

від відповідача:ОСОБА_2, представник, довіреність №7/11-234 від 28.02.11р.

третьої особи: ОСОБА_1., представник, довіреність №652 від 09.02.11р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дніпропетровської міської ради на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.11р. у справі № 6/5005/9370/2011

за позовом Міністерства інфраструктури України м.Київ

до Дніпропетровської міської ради м.Дніпропетровськ

3-я особа: Державне підприємство «Придніпровська залізниця»м.Дніпропетровськ

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.2011р. (суддя Коваленко О.О.) позовні вимоги задоволені, за державою Україна в особі Міністерства інфраструктури України визнано право власності на будівлю гаражу, розташованого за адресою: м.Дніпропетровськ, вул.Сортувальна, 16, загальною площею 278,4 кв.м., що перебуває в повному господарському віданні державного підприємства «Придніпровська залізниця».

Зазначене рішення мотивоване обґрунтованістю позовних вимог, їх документальною доведеністю та тим, що вимоги не суперечать чинному законодавству.

Не погодившись з вказаним рішенням, Дніпропетровська міська рада звернулася до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду, в позові відмовити.

В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення були порушені норми процесуального та матеріального права, зокрема зазначає, що позивачу не надавалась у власність чи користування земельна ділянка по вул.Сортувальній, 16. Позивач не звертався до міської ради з приводу надання у власність чи користування цієї ділянки. Будівництво на спірній ділянці здійснювалось ДП «Придніпровська залізниця», що унеможливлює визнання права власності на самочинне будівництво за позивачем по справі.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розпорядженням секретаря судової палати Лотоцької Л.О. від 24.10.11р. справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого Стрелець Т.Г.(доповідач), Логвиненка А.О., Бахмат Р.М.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.10.2011р. апеляційну скаргу прийнято до розгляду, слухання призначено в судовому засіданні на 14.11.2011р. о 12 год.00 хв.

Розпорядженням секретаря судової палати Лотоцької Л.О. справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого Стрелець Т.Г.(доповідач), суддів Логвиненко А.О., Головко В.Г.

В судовому засіданні 14.11.2011 року засіданні оголошено перерву до 28.11.11р.

Розпорядженням секретаря судової палати Лотоцької Л.О. від 28.11.2011р. справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого Стрелець Т.Г.(доповідач), суддів Головко В.Г., Чус О.В.

В судовому засіданні 28.11.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача і пояснення представників сторін, третьої особи, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення має бути скасоване, виходячи з наступного.

Стаття 125 Земельного кодексу України встановлює, що право власності або право постійного користування земельною ділянкою виникає після одержання власником або користувачем документа, що посвідчує право власності або право користування земельною ділянкою та його державної реєстрації, а право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди та його державної реєстрації.

Статтею 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин віднесено розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності.

Згідно з ч.ч.2,3 ст.376 Цивільного кодексу України особа яка здійснила або здійснює самочинне будівництво не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки в установленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Відповідно до п.2 ст.331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно (п.1.6.), затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 17.02.2010р. №324/5 реєстрації підлягають права власності тільки на обєкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим МБТІ, яке проводить реєстрацію права власності на ці обєкти.

Земельна ділянка, на якій розташована будівля гаражу, надана у постійне користування ДП «Придніпровська залізниця», Міністерство інфраструктури з питання надання у власність чи користування зазначеної земельної ділянки до міської ради не зверталось. Будівництво гаражу здійснювало також ДП «Придніпровська залізниця», що виключає можливість визнання права власності на самочинне будівництво за позивачем по справі.

Крім того, державним актом на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ №046772 у цільовому призначенні земельної ділянки зазначено фактичне розміщення залізничної колії з допоміжними спорудами. Докази прийняття в експлуатацію та відповідності закінченого будівництва обєкта державним будівельним нормам, стандартам та правилам, відповідно до норм чинного законодавства, в матеріалах справи відсутні.

Наданий до Дніпропетровського апеляційного господарського суду технічний звіт 11595-ТЗ обстеження і оцінка технічного стану та паспортизація будівлі гаражу району електропостачання Нижньодніпровськ-Вузол за адресою м.Дніпропетровськ, вул.Сортувальна, 16 (будівля гаражу) не можна вважати доказом прийняття будівлі в експлуатацію.

Аналізуючи вищезазначені норми законодавства, судова колегія приходить до висновку про необгрунтваність позовних вимог, вважає за необхідне в позові Міністерству інфраструктури України про визнання права власності на будівлю гаражу відмовити.

Відповідно до ст. 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення. Відповідно до ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія приходить до висновку, що рішення господарського суду має бути скасоване, має бути винесене нове рішення про відмову у позові.

Керуючись ст. ст. 101-104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дніпропетровської міської ради на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.11р. у справі № 6/5005/9370/2011 задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.11р. у справі № 6/5005/9370/2011 скасувати.

В позові Міністерства інфраструктури України відмовити.

Стягнути з Міністерства інфраструктури України (01135 м.Київ, пр.Перемоги, 14 код ЄДРПОУ 37472062) на користь Дніпропетровської міської ради (49000 м.Дніпропетровськ, пр..К.Маркса, 75 р/р 35426036000214, МФО 805012, код ЄДРПОУ 04052092) державне мито сплачене за подання апеляційної скарги 2745,00 грн. Видати наказ.

Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Т.Г. Стрелець

Суддя О.В.Чус

Суддя В.Г.Головко

Постанову виготовлено в повному обсязі 30.11.2011року