Постанова № 19915556, 24.11.2011, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.11.2011 року Справа № 1/5005/9103/2011

Дніпропетровськийапеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Крутовських В.І. доповідач,

суддів: Дмитренко А.К., Прокопенко А.Є.

при секретарі судового засідання Лазаренко П.М.

за участю представників сторін:

представники сторін у судове засідання не з`явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином;

розглянувши апеляційну скаргу державного підприємства науково-виробничого об'єднання "Павлоградський хімічний завод" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.09.2011р. у справі №1/5005/9103/2011

за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Дніпропетровськ

до державного підприємства науково-виробничого об'єднання "Павлоградський хімічний завод", м. Павлоград Дніпропетровської області

про стягнення 1 988 грн. 40 коп., -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2011 року фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з державного підприємства науково-виробничого об'єднання "Павлоградський хімічний завод" заборгованість за поставлений товар в сумі 1988 грн. 40 коп. за умовами договору № 431 від 10.12.2007р.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.09.2011р. у справі № 1/5005/9103/2011 (суддя Рудь І.А.) позов задоволено: стягнуто з державного підприємства науково-виробничого об'єднання "Павлоградський хімічний завод" на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 1 988 грн. 40 коп. заборгованості, 102 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат по сплаті інформаційно-технічних послуг.

Рішення обґрунтовано тим, що відповідач неналежним чином виконав свої, встановлені договором № 431 від 10.12.07р., майново-господарські зобовязання перед позивачем з оплати поставленого на його замовлення товару, чим порушив умови укладеного із позивачем договору, тому позовні вимоги позивача про примусове стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у сумі 1 988 грн. 40 коп. є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Не погодившись з рішенням господарського суду, державне підприємство науково-виробниче об'єднання "Павлоградський хімічний завод" звернулось з апеляційною скаргою до Дніпропетровського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати дане рішення повністю та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.

В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що відповідачем було здійснено оплату вартості товару, що був поставлений відповідно до видаткової накладної № М26086 від 20.10.2010р. за договором № 431 від 10.12.07р., до винесення рішення по даній справі, однак докази оплати заборгованості були подані представником відповідача до господарського суду несвоєчасно, що призвело до винесення незаконного рішення.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.10.2011р. у справі № 1/5005/9103/2011 апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 03.11.2011р.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.11.2011р. розгляд справи відкладено на 24.11.2011р., у зв`язку з неявкою сторін у судове засідання.

24.11.2011р. позивач та відповідач своїм правом на участь у судовому засіданні не скористались. Враховуючи, що наявні в матеріалах справи документи дозволяють визначитись щодо законності оскаржуваного рішення, судова колегія вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутності сторін, належним чином повідомлених про час та місце її розгляду.

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду підлягає частковому скасуванню, а апеляційна скарга частковому задоволенню, приймаючи до уваги наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, 10.12.2007 року між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (постачальник) та державним підприємством науково-виробничим об'єднанням "Павлоградський хімічний завод" (покупець) був укладений договір № 431 (далі - договір), за умовами якого постачальник (позивач у справі) зобовязався поставити покупцю (відповідач у справі) товар, кількість, ціна за одиницю товару та асортимент якого визначаються у товарних накладних, а останній в свою чергу зобовязався прийняти, оплатити товар на умовах, визначених даним договором (п. п. 1.1, 2.1 договору).

Відповідно до п. 4.1 договору, оплата за поставлений товар здійснюється покупцем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, або внесення готівкою в касу підприємця протягом 14 календарних днів з моменту поставки.

Згідно частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Відповідно статті 174 Господарського кодексу України господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору.

Згідно частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно частини 2 статті 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

На виконання умов договору позивач у період з 20.10.10р. по 25.03.2011р. своєчасно поставив покупцю товар належної якості та в узгодженій кількості на загальну суму 7 366 грн. 08 коп., який був прийнятий покупцем та частково ним оплачений в сумі 5 377 грн. 68 коп..

У звязку з чим у відповідача виникла заборгованість в розмірі 1 988 грн. 40 коп., яка не було сплачене останнім, що і стало підставою для звернення позивача з позовом до господарського суду про примусове стягнення з відповідача на його користь існуючої заборгованості.

До предмету доказування у даній справі відноситься встановлення судом на підставі належних засобів доказування факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем у сумі 1 988 грн. 40 коп. за договором № 431 від 10.12.07р.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач в апеляційній скарзі посилається на те, що ним було здійснено оплату вартості товару за договором № 431 від 10.12.07р. до винесення рішення по даній справі, однак докази оплати заборгованості були подані представником відповідача до господарського суду несвоєчасно, що призвело до винесення незаконного рішення.

Так, відповідачем було долучено до матеріалів справи платіжне доручення № 9143 від 17.06.2011р. на суму 1044 грн. 48 коп.

Разом з тим, вищезазначене платіжне доручення підтверджує сплату заборгованості у сумі 1044 грн. 48 коп. на підставі рахунку № М26085 від 20.10.2010р. за договором № 431-308008 від 01.12.2007р.

В той час, як у відповідача існує заборгованість у сумі 1044 грн. 48 коп. за договором № 431 від 10.12.2007р., наявність якої підтверджується видатковою накладною № М26086 від 20.10.2010р., підписаною та скріпленою печатками обох сторін (а.с. 12).

Відтак, надане відповідачем платіжне доручення № 9143 від 17.06.2011р. на суму 1044 грн. 48 коп. не може бути належним доказом сплати заборгованості у сумі 1044 грн. 48 коп. за договором № 431 від 10.12.2007р.

Таким чином, наявними є правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором № 431 від 10.12.2007р. в сумі 1044 грн. 48 коп., які не були сплачені відповідачем.

Крім того, відповідачем було долучено до матеріалів справи платіжне доручення №3708 від 01.08.2011р. (а.с. 37), яке підтверджує сплату відповідачем існуючої заборгованості за договором № 431 від 10.12.2007р. на підставі видаткової накладної № М26084 від 20.10.2010р., підписаної та скріпленої печатками обох сторін (а.с. 11), у сумі 943 грн. 92 коп., тобто до моменту прийняття рішення по справі.

З огляду на викладене, в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 943 грн. 92 коп. провадження підлягає припиненню на підставі п. 1.1 п. 1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору.

Приймаючи до уваги викладене, рішення господарського суду підлягає частковому скасуванню , а апеляційна скарга частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу державного підприємства науково-виробничого об'єднання "Павлоградський хімічний завод" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.09.2011р. у справі № 1/5005/9103/2011 скасувати частково, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:

“Позов задовольнити частково.

Стягнути з державного підприємства науково-виробничого об'єднання "Павлоградський хімічний завод" (51400, Дніпропетровська область, м.Павлоград, вул. Заводська, б.44, код ЄДРПОУ 14310112) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 1044 грн. 48 коп. заборгованості, 53 грн. 58 коп. витрат по сплаті державного мита, 123 грн. 97 коп. витрат по сплаті інформаційно-технічних послуг.

В частині стягнення 943 грн. 92 коп. провадження у справі припинити”.

Наказ № 1/5005/9103/2011 від 26.09.2011р. визнати таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь державного підприємства науково-виробничого об'єднання "Павлоградський хімічний завод" 26 грн. 79 коп. витрат по апеляційній скарзі.

Виконання даної постанови доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Головуючий В.І. Крутовських

Суддя А.К. Дмитренко

Суддя А.Є. Прокопенко