Постанова № 19915533, 24.11.2011, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.11.2011 року Справа № 5005/4689/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Джихур О.В. (доповідач)

суддів: Виноградник О.М., Лисенко О.М.

при секретарі судового засідання: Ковзикові В.Ю.

за участю сторін:

від ПАТ КБ “Приватбанк”: ОСОБА_1., довіреність № 2834-0 від 29.06.10, представник,

представники Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарського підприємства “Нібулон”, Управління Пенсійного фонду України у Васильківському районі, Васильківського районного центру зайнятості, Управління державного казначейства у Васильківському районі, ліквідатор Гальченко Є.А. у судове засідання не зявились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарського підприємства “Нібулон”, м. Миколаїв

на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 11 жовтня 2011 року у справі № 5005/4689/2011

за заявою Васильківського районного центру зайнятості, с. Васильківка Васильківського району Дніпропетровської області

до Сільськогосподарського кооперативу “Дружба”, с. Воскресенівка Васильківського району Дніпропетровської області

про визнання банкрутом,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 11 жовтня 2011 року (суддя Бондарєв Е.М.) затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора Сільськогосподарського кооперативу “Дружба”, ліквідовано юридичну особу Сільськогосподарського кооперативу “Дружба”, с. Воскресенівка Васильківського району Дніпропетровської області, визнано погашеними вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарського підприємства “Нібулон”, Публічного акціонерного товариства Комерційний банк “ПриватБанк”, Васильківського районного центру зайнятості, Управління Пенсійного фонду України у Васильківському районі, Управління державного казначейства у Васильківському районі, припинено повноваження ліквідатора арбітражного керуючого Гальченко Є.А., провадження у справі припинено.

Ухвала господарського суду прийнята на підставі ст.ст.22-32, п.6 ст.40, ст.52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі Закон про банкрутство).

Не погодившись з вказаною ухвалою, кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарського підприємства “Нібулон” подано апеляційну скаргу, в якій скаржник посилаючись на неповне дослідженні судом фактичних обставин справи, просить скасувати ухвалу господарського суду від 11 жовтня 2011 року.

Відповідно до постанови Вищого господарського суду України від 15 березня 2011 року по справі №Б24/50-09 про банкрутство Сільськогосподарського кооперативу “Дружба”, де викладені обставини відповідно до яких звіт ліквідатора не може бути затверджений, скаржник зазначає, що господарський суд не надав повної та обєктивної оцінки належного виконання ліквідатором своїх обовязків.

Крім того судом встановлено зареєстроване майно боржника а саме: не житлова будівля конюшні, будівлі дитячого садка, зерносховища, клубу, лазні, пилорами. Проте, ліквідатором Гальченко Є.А. до ліквідаційної маси зазначене майно включено не було.

Товариство з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарського підприємства “Нібулон” стверджує, що ліквідатор Гальченко Є.А. не здійснив всіх заходів по пошуку майна банкрута, що підлягає включенню до ліквідаційної маси та не вчинив дії щодо повної реалізації майна, яке знаходиться на балансі боржника будівлі конюшні, дитячого садка, зерносховища, клубу, лазні, пилорами.

До того ж ліквідатор не зміг надати відповіді на питання суду стосовно реалізації інших активів боржника, які не були обтяжені заставою, та яким чином були розподілено кошти, отримані внаслідок такої реалізації майна.

Скаржник стверджує, що ліквідатор не належним чином виконав свої обовязки відповідно до вимог ст.ст.25, 32 Закону про банкрутство, що залишилося поза увагою суду першої інстанції.

В судове засідання представник скаржника, ліквідатор не зявились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Кредитор Публічне акціонерне товариство Комерційний банк “ПриватБанк” апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарського підприємства “Нібулон” підтримує, просить скасувати ухвалу господарського суду від 11 жовтня 2011 року, справу передати господарському суду на новий розгляд.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши представника кредитора, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

20 лютого 2009 року порушено провадження у справі про банкрутство Сільськогосподарського кооперативу “Дружба” за заявою Васильківського районного центру зайнятості за ознаками ст.52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі Закон про банкрутство).

Постановою від 10 березня 2009 року боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на один рік, ліквідатором боржника призначено ініціюючого кредитора Васильківський районний центр зайнятості.

12 травня 2009 року господарським судом припинено повноваження ініціюючого кредитора Васильківського районного центра зайнятості в якості ліквідатора Сільськогосподарського кооперативу “Дружба”, ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Гальченко Є.А.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09 грудня 2010 року затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора Сільськогосподарського кооперативу “Дружба”, яке ліквідовано, провадження у справі припинено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11 січня 2011 року вказану ухвалу залишено без змін.

Вищим господарським судом України постанову апеляційного господарського суду від 11 січня 2011 року та ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 09 грудня 2010 року у даній справі скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області (т.2 а.с.28).

Скасовуючи рішення попередніх судових інстанцій Вищий господарський суд України зазначив, що при затвердженні звіту ліквідатора судом першої інстанції не було надано оцінки наявності (відсутності) проведення інвентаризації майна банкрута, публікації відповідного оголошення про продаж майна банкрута, відкритості проведення торгів з продажу майна банкрута, оформлення витягів з реєстру права власності на нерухоме майно, нотаріального посвідчення договорів купівлі продажу нерухомого майна банкрута.

Згідно ч.1 ст.11112 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції є обовязковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Ліквідатором Гальченко Є.А. при новому розгляді справи надано до господарського суду пояснення від 12 серпня 2011 року (т.2 а.с.80) та звіт про результати ліквідаційної процедури Сільськогосподарського кооперативу “Дружба” (т.2 а.с.87).

З аналізу звіту вбачається, що в результаті проведеної ліквідаційної процедури Сільськогосподарського кооперативу “Дружба” було виявлено у банкрута майно, за рахунок якого сформована ліквідаційна маса, яка була оцінена і майно реалізовано.

Так, будівля зерносховища була продана ліквідатором згідно договору купівлі продажу від 27 липня 2009 року за 9 264 грн., нотаріально посвідченим державним нотаріусом Васильківської державної нотаріальної контори Гордієнко І.В., зареєстрованим в реєстрі за №2264 (т.1 а.с.90).

Будівля автогаражу продана ліквідатором на підставі нотаріально посвідченого договору від 23 жовтня 2009 року за 18 909 грн. (т.1 а.с.93-94).

Продаж не житлової будівлі пілорами здійснено за 6 962 грн. на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі продажу від 23 жовтня 2009 року (т.1 а.с.97).

Приміщення гвоздильного цеху продано 16 липня 2009 року за 2 298 грн. згідно договору купівлі продажу нерухомого майна №1 (т.1 а.с.101-102). Договір нотаріально не посвідчений.

Продаж нежитлової будівлі кладової здійснено 09 жовтня 2009 року за 1 430 грн. на підставі відповідного договору купівлі продажу (т.1 а.с.104-106). Договір нотаріально не посвідчений.

Приміщення гаражу продано 16 липня 2009 року на підставі договору купівлі продажу нерухомого майна за 2 404 грн. (т.1 а.с.108-110). Договір нотаріально не посвідчений.

Зі звіту, доданих документів не вбачається, яким чином здійснювався продаж майна, що належить банкруту.

Згідно ч.1 ст.30 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі Закон про банкрутство) після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута.

Вказана норма Закону розповсюджується й на статтю 52 Закону, яка передбачає особливості банкрутства відсутнього боржника.

На вказане в своїй постанові звертав увагу Вищий господарський суд України.

Але це питання не було предметом дослідження в господарському суді Дніпропетровської області при новому розгляді справи.

Інвентаризація майна банкрута ліквідатором не проведена належним чином. Акт інвентаризації ліквідаційної маси від 07 липня 2009 року не містить вартості виявленого нерухомого майна (т.1 а.с.88), що суперечить Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно матеріальних цінностей, грошових коштів, документів та розрахунків, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 11 серпня 1994 року №69.

В поясненнях наданих господарському суду 12 серпня 2011 року ліквідатор зазначає, що приміщення клубу та дитячого саду відноситься до обєктів соціальної сфери та підлягають передачі на баланс органам місцевого самоврядування, але дані обєкти знаходяться на балансі в місцевій раді з 2003 року. Докази, які підтверджують дані обставини до звіту ліквідатором не надані.

Відповідно до ч.1 статті 32 Закону про банкрутство після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію обєктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання - передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів, які підтверджують погашення вимог кредиторів.

При новому розгляді справи ліквідатор подав до господарського суду лише звіт, інші документи, передбачені ч.1 ст.32 Закону ним були надані при подачі звіту вперше 15 жовтня 2010 року.

В ліквідаційному балансі станом на 23 вересня 2010 року (т.1 а.с.65) не відображені активи банкрута, які були виявлені в ліквідаційній процедурі.

Згідно звіту ліквідатора розмір вимог Публічного акціонерного товариства Комерційний банк “ПриватБанк” становить 153 606, 11 грн., що не відповідає дійсності оскільки розмір грошових вимог Банку становить 153 952, 11 грн., який складається з основного боргу в сумі 153 606, 11 грн., витрат по сплаті судового збору в сумі 340 грн., витрат на інформаційно технічне забезпечення справи в сумі 6 грн. (виконавчий лист Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 24 жовтня 2006 року, т.1 а.с.81).

Матеріали справи свідчать, що ліквідатором не було зроблено запитів до державних органів, які реєструють обтяження (заборону відчуження) рухомого та нерухомого майна, внаслідок чого не було виявлено заставних кредиторів боржника та можливих активів боржника, які перебувають в податковій заставі.

На вказане в своїй постанові від 15 березня 2011 року (т.2 а.с.28) посилався також Вищий господарський суд України.

Ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи (вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів та необхідність його ліквідації) висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Судова колегія вважає, що господарським судом Дніпропетровської області в порушення приписів ч.1 ст.11112 Господарського процесуального кодексу України при винесені оскаржуваної ухвали не враховані вказівки Вищого господарського суду, викладені в постанові від 15 березня 2011 року у даній справі.

В свою чергу ліквідатором не в повній мірі виконані повноваження, передбачені статтею 25 Закону про банкрутство.

З огляду на зазначене, апеляційний господарський суд вважає ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 11 жовтня 2011 року такою, що не відповідає нормам матеріального та процесуального права, у звязку з чим зазначена ухвала підлягає скасуванню, а справа передачі господарському суду Дніпропетровської області для розгляду.

Керуючись ст.ст.103-106 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарського підприємства “Нібулон”, м. Миколаїв задовольнити.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 11 жовтня 2011 року у справі № 5005/4689/2011 скасувати.

Справу № 5005/4689/2011 передати господарському суду Дніпропетровської області для розгляду.

Державному реєстратору поновити державну реєстрацію Сільськогосподарського кооперативу “Дружба” (с. Воскресенівка Васильківського району Дніпропетровської області, ЄДРПОУ 03374310) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Копію постанови направити Державному реєстратору за місцезнаходженням Сільськогосподарського кооперативу “Дружба”.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя О.В. Джихур

Суддя О.М. Виноградник

Суддя О.М. Лисенко

(Дата підписання постанови в повному обсязі 25.11.11р.)